Ухвала

від 30.06.2023 по справі 915/623/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 915/623/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 (головуючий суддя - Колоколов С.І, судді: Разюк Г.П., Ярош А.І.) та рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 (суддя Семенчук Н.О.)

у справі №915/623/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Еталон - Прилад"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

про стягнення 279 228,15 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Еталон - Прилад" (далі - ТОВ "НВП "Еталон - Прилад") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення заборгованості у розмірі 279 228,15 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суд від 30.05.2023, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "НВП "Еталон - Прилад" 209 802,00 грн заборгованості з оплати товару по договору на постачання товару №53-123-01-21-06797 від 01.03.2021 7 968,57 грн - 3% річних; 61 168,57 грн - інфляційних; 4 146,54 грн - судового збору. В решті позову відмовлено.

ДП "НАЕК "Енергоатом" звернулось 16.06.2023 (згідно зі штампом на описі вкладення у цінний лист) до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 скасувати частково і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів на загальну суму 279 228,15, що становить менше п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

В обґрунтування касаційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" зазначає про те, що судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень порушено норми матеріального та процесуального права, а також вказує на те, що справа має виняткове значення для скаржника (підпункт "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК).

Зазначення скаржником того, що ця справа має виняткове значення для нього, за оцінкою Суду має загальний характер, позаяк будь-яким чином ніж посиланням на обставини справи та доводами про неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права не обґрунтоване.

Наведені скаржником обставини не свідчать про доведеність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки саме власне твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для останнього, не може бути визнане судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК.

При цьому незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального/процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК унормовано, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та за умови належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

З огляду на відсутність належного обґрунтування наявності обставини, передбаченої підпунктом "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №915/623/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 163, 234, 235, 287, 293 ГПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2023 у справі №915/623/22.

2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

3. Касаційну скаргу надіслати скаржнику разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий С. В. Бакуліна

Судді О. Р. Кібенко

В. І. Студенець