Ухвала

від 29.06.2023 по справі 405/4268/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/4268/23

провадження № 1-кс/405/2162/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2023 м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області підполковник юстиції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №22023120000000102 від 05.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України, про арешт майна

встановив:

старший слідчийв ОВСслідчого відділуУСБУ вКіровоградській областіпідполковник юстиції ОСОБА_3 за погодженням з прокурором начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить накласти у кримінальному провадженні №22023120000000102 від 05.06.2023 арешт на речі громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені 25.06.2023 в ході огляду місця події території автозаправної станції «WOG» за адресою: м. Кропивницький, вул. Холодноярська, 171, а саме: Мобільний телефон Samsung Galaxy A04e, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ; Мобільний телефон Samsung GT-I9300I, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що у провадженні слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №22023120000000102 від 05.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лелеківка Кіровоградського району Кіровоградської області, збирає інформацію щодо військових об`єктів та об`єктів критичної інфраструктури, розташованих на території м. Кропивницький і Кіровоградської області та передає її представниками розвідувальних органів російської федерації, чим вчиняє державну зраду в умовах воєнного стану.

25.06.2023 в ході огляду місця події території автозаправної станції «WOG» за адресою: м. Кропивницький, вул. Холодноярська, 171, де був припаркований автомобіль Nissan Micra д.н.з. НОМЕР_7 , на землі біля водійської двері виявлено та вилучено 2 мобільні телефони ОСОБА_5 , які використовувались останнім як знаряддя вчинення злочину, а саме:

1. Мобільний телефон Samsung Galaxy A04e, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;

2. Мобільний телефон Samsung GT-I9300I, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 .

Зазначені речі упаковані згідно правил пакування, опечатано, скріплено підписами понятих, учасників та печаткою.

Вилучені речі мають суттєве значення для об`єктивного, повного і всебічного проведення досудового розслідування, встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та мати доказове значення для доведеності вини осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Так, вказані речі являються речовим доказами у кримінальному провадженні, оскільки містять на собі докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З метою збереження, запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження на вилучене у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку майно необхідно накласти арешт, з метою забезпечення зберігання його як речових доказів та можливої конфіскації майна.

Підстави і мета відповідно до положень ст. 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна:

Ч. 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Крім того, ч.1 ст. 94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно п.1 ч.2 ст. 167 КПК України - тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 цієї статті - арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що вилучені речі мають суттєве значення для об`єктивного, повного і всебічного проведення досудового розслідування, встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та мають доказове значення для доведеності вини осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а також містять на собі докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, вони, з урахуванням положень ст. 98 КПК України, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

З метою збереження, запобігання можливості приховування майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження на вилучене у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку майно необхідно накласти арешт, з метою забезпечення зберігання його як речових доказів.

У відповідності до вимог ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи викладене, а також те, що вилучене у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку майно визнане речовим доказом, а також те, що санкцією ч. 2 ст. 111 КК України, передбачена конфіскація майна, керуючись статтями 2, 36, 131-132, 170-172 КПК України, -

У судове засідання слідчий не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання без його участі, клопотання просив задовольнити та накласти арешт з забороною розпоряджатися майном.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України клопотання розглядається без повідомлення підозрюваних, їх представників, оскільки у разі повідомлення останніх про розгляд даного клопотання є ризик, що майно, на яке планується накласти арешт, може бути непоправно втрачене, та на підставі наявних матеріалів представлених слідчому судді стороною кримінального провадження.

Аналіз ч.1ст.172КПК України свідчитьщо неявкаслідчого усудове засіданняне перешкоджаєрозгляду клопотанняпо арештмайна, а тому з урахуванням зазначених обставин слідчий суддя ухвалив здійснити розгляд клопотання про накладення арешту на майно за наявними матеріалами, оскільки це є необхідним для забезпечення арешту майна.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.

Дослідивши матеріали клопотання та надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Згідно з витягом з Єдиногореєстру досудовихрозслідувань, (кримінальне провадження №№22023120000000102 від 05.06.2023 правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 2ст.111КК України)органом досудового розслідування даного кримінального правопорушення є слідчий відділ УСБУ в Кіровоградській області.

25.06.2023 в ході розслідування даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.к. 26-28).

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що 25.06.2023 в ході огляду місця події території автозаправної станції «WOG» за адресою: м. Кропивницький, вул. Холодноярська, 171, де був припаркований автомобіль Nissan Micra д.н.з. НОМЕР_7 , на землі біля водійської двері виявлено та вилучено 2 мобільні телефони ОСОБА_5 , які використовувались останнім як знаряддя вчинення злочину, а саме: Мобільний телефон Samsung Galaxy A04e, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ; Мобільний телефон Samsung GT-I9300I, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 .

Зазначені речі упаковані згідно правил пакування, опечатано, скріплено підписами понятих, учасників та печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним (ч.3 ст.41 Конституції України).

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є арешт майна.

Згідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність таспів розмірністьобмеження прававласності завданнямкримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчимдоведено,що банківські картки об`єктивно можуть зберегти насобі слідивчинення кримінальногоправопорушення (п.1ч.2ст.170КПК України) та можуть містити відомості про факти чи обставини, що встановлюється під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.

Крім того, на даний час проводяться процесуальні дії, спрямовані на збирання доказів, які можуть підтвердити факт вчинення кримінального правопорушення або його спростувати.

Під час ухвалення рішення враховується також, практика Європейського суду з прав людини, згідно якої для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Об`єднаного Королівства»). Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування. Стаття 1 Протоколу Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод забороняє будь-яке невиправдане втручання у право власності державних органів.

Матеріали клопотання слідчого свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Постановою старшого слідчого від 26.06.2023 мобільний телефон Samsung Galaxy A04e, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 та мобільний телефон Samsung GT-I9300I, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 , визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні (а. к.32), а тому у даному випадку арешт накладається у відповідності до п.3 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (а.к. 32).

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою забезпечення збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст.ст.170-173, 369-372,376КПК України,

постановив:

клопотання слідчого задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні №22023120000000102 від 05.06.2023 арешт на речі громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені 25.06.2023 в ході огляду місця події території автозаправної станції «WOG» за адресою: м. Кропивницький, вул. Холодноярська, 171, а саме:

1. Мобільний телефон Samsung Galaxy A04e, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;

2. Мобільний телефон Samsung GT-I9300I, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 з сім-картою НОМЕР_6 .

Заборонити розпоряджатись та користуватися вказаним майном.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_6