Постанова

від 29.06.2023 по справі 296/704/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційнийсуд

Справа №296/704/21 Головуючий у 1-й інст. Адамович О.Й.

Категорія 16 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.

суддів: Павицької Т.М., Галацевич О.М.

з участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/704/21 за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури, поданим в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування записів про реєстрацію прав, знесення самочинного будівництва

за апеляційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2023 року, ухваленого під головуванням судді Адамовича О.Й. у м. Житомирі,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року керівник Житомирської місцевої прокуратури звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира із названим позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, та просив:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності запис про реєстрацію прав власності №36000927 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати пункт 5 рішення Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 в частинні надання ОСОБА_1 в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12.05.2020, укладений між Житомирською міською радою (код ЄДРПОУ 13576954) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності запис №336552517 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 за ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 .

25.05.2022 заступником керівника Житомирської окружної прокуратури було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначається про допущену описку у прохальній частині позову та вказано запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки під номером 336552517, коли вірним є запис №36552517. Також вказано, що ефективним способом захисту є:

- скасувати державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1735538518101 за ОСОБА_1 (запис про реєстрацію права власності №36000927 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 за ОСОБА_1 (запис про інше речове право №336552517 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно).

У заяві зазначалась, що при уточненні позовних вимог не змінюється ні предмет, ні підстави позову, а лише уточнюються позовні вимоги з метою забезпечення ефективного захисту та поновлення порушених прав, а тому таку заяву просив врахувати при подальшому судовому розгляді (т. 2 а.с. 80-82).

Позов мотивовано тим, що Житомирською міською радою на підставі договору оренди землі від 22.12.2014 року передано в оренду Комунальному підприємству "Зеленбуд" земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 площею 0,0554 га, що по АДРЕСА_1 строком на 5 років.

В подальшому КП "Зеленбуд" на підставі Договору суборенди землі від 25.12.2014 року передало вказану земельну ділянку в суборенду Приватному підприємству "Центр правової допомоги "Горос", яке 03.03.2015 року за №ЖТ083150630168 зареєструвало декларацію про початок виконання будівельних робіт на цій земельній ділянці на об`єкт "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 .

28.12.2018 року на підставі зазначеної Декларації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "Центр правової допомоги "Горос" зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 11%). Цього ж дня ФОП ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Проте, 08.01.2019 року наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №60-ОД скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ЖТ083150630168 від 03.03.2015 року. Підставою для скасування реєстрації декларації стало внесення до неї недостовірних відомостей щодо проектної документації, а саме відсутність робочого проекту на об`єкт:"Нове будівництво будівлі офісу" по АДРЕСА_1 .

В подальшому рішенням Житомирської міської ради від 17.09.2019 року №1594 припинено право користування КП "Зеленбуд" земельною ділянкою за вказаною адресою. 14.02.2020 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено записи про припинення договорів оренди та суборенди земельної ділянки.

Після припинення оренди та суборенди земельної ділянки об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 Приватним підприємством "Центр правової допомоги "Горос" продано ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу №2-219 від 18.03.2020 року. Цього ж дня до зазначеного реєстру внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за відповідачкою №36000927.

Рішенням Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 року "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" ОСОБА_1 надано право користування земельною ділянкою кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, що по АДРЕСА_1 . Зазначене рішення прийнято на підставі витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до запису №36000927 від 18.03.2020 запис про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

12.05.2020 між відповідачами було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки та передано її в користування ОСОБА_1 . Право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №36552517.

Прокурор зазначив, що здійснення забудови земельної ділянки та передача її в оренду відбулася з порушенням вимог законодавства, оскільки реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт було скасовано з підстав відсутності відповідного проекту, зазначений об`єкт незавершеного будівництва є самочинним, і його державна реєстрація не змінює його правового статусу як самочинного, тому ні ПП "Центр правової допомоги "Горос", ні ОСОБА_1 не набули права власності на зазначений об`єкт в силу приписів ст. 376 ЦПК України. Також не було отримано дозволу від орендодавця щодо забудови земельної ділянки. Крім того, оскільки об`єкт незавершеного будівництва є самочинним, на яке ОСОБА_1 не набула права власності, та який не являється об`єктом нерухомості, будь-які підстави для передачі в оренду (користування) останній земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 поза процедурою земельних торгів відсутні. Отже рішення Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 року в частині надання в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 ОСОБА_1 прийнято з порушенням вимог ст. 124, ст. 134 Земельного кодексу України, ст. 331 ЦК України, ст. 12, 27, ст. 27-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", порушує інтереси держави та територіальної громади, а тому воно має бути визнано судом незаконним та скасовано.

Враховуючи, що договір оренди землі від 12.05.2020 року укладений на підставі незаконного рішення Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020, тобто з порушенням норм земельного законодавства, останній також підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 поверненню у володіння територіальної громади.

Також згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" запис №336552517 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 за ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а зазначений об`єкт незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" по АДРЕСА_1 підлягає знесенню ОСОБА_1 .

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та неправильне застосування норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що з метою захисту інтересів держави, територіальної громади міста Житомира прокурором заявлено позов в інтересах уповноваженого державою органу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, яке виконуючи повноваження з нагляду (контролю) за використанням та охороною земельних ділянок всіх форм власності, уповноважене заявляти вимоги про знесення самочинного будівництва, розташованого на таких ділянках, а тому є належним позивачем у справі. Вказує, що у даній справі Житомирська міська рада допустила порушення земельного законодавства, не вживала заходів для їх припинення, а прийняті нею рішення є незаконними, а тому при зверненні прокурора з позовом до суду Житомирська міська рада була визначена співвідповідачем. Прокурором обраний ефективний спосіб захисту, який відповідає правовій природі правовідносин, що виникли між сторонами, а висновки суду першої інстанції в цій частині є неправомірними. Прокурор зазначає, що об`єкт «Нове будівництво будівлі офісу» за адресую АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, оскільки у зв`язку з встановленням факту підробки проектної документації, 08.01.2019 наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №60-ОД скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ЖТ083150630168 від 03.03.2015 на об`єкт «Нове будівництво будівлі офісу», а спірна земельна ділянка передана відповідачу на підставі договору суборенди, який в силу норм закону є нікчемним, а тому ПП «Центр правової допомоги «Горос» права власності на самочинне будівництво не набув, як і не набула ОСОБА_1 . Крім того вказує, що суд безпідставно не взяв до уваги заяву про уточнення позовних вимог, яка була подана до початку розгляду справи по суті. Подання даної заяви зумовлено зміною редакції ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та необхідністю виправлення очевидної описки в номері запису про державну реєстрацію прав.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначається про відсутність повноважень у керівника Житомирської місцевої прокуратури звертатися з таким позовом в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Прокурор не визначив та не обґрунтував з посиланням на законодавство наявність факту порушення оспорюваним рішенням та договором інтересів держави та не визначив, яким чином укладення договору оренди, зашкодило або може зашкодити інтересам держави. Фактичним розпорядником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , є Територіальна громада в особі Житомирської міської ради, вказана земельна ділянка є комунальною власністю, а не державною і саме територіальна громада могла отримувати матеріальні блага від здачі нерухомого майна в оренду. Отже, прокурором не подано доказів в обґрунтування підстав для здійснення судового захисту інтересів Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а також наявності обставин, які перешкоджають здійсненню захисту прав та інтересів позивачем особисто. Наголошує, що Держгеокадастр не наділений повноваженнями щодо здійснення контролю законності передачі в оренду спірної земельної ділянки та здійснення будівництва на ній. При передачі ОСОБА_1 у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 Житомирською міською радою не були порушені норми статей 124, 134 Земельного кодексу України, адже при передачі в оренду на вказаній земельній ділянці вже була забудова у формі незавершеного будівництва готовністю 11%, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Відтак доводи прокурора, що Житомирська міська рада не мала права розпоряджатися спірною земельною ділянкою без проведення аукціону та передавати земельну ділянку ОСОБА_1 в оренду під незавершене будівництво в розумінні Закону є безпідставними. Наголошує, що вимога про знесення самочинного будівництва відповідачем ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки з таким позовом може звернутися до суду орган місцевого самоврядування або безпосередньо орган ДАБК, а вищевказаний об`єкт будівництва не є самочинним у розумінні норм Цивільного кодексу України, оскільки зводився на підставі дозвільних документів та відведеній для цієї мети земельній ділянці, крім того вказане незавершене будівництво не порушує прав третіх осіб, в тому числі прав та інтересів держави, а власник земельної ділянки територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради не заперечувала стосовно будівництва об`єкту незавершеного будівництва. Звертає увагу суду, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 року у справі №906/495/20 було відмовлено у задоволення позову керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до Житомирської міської ради, ПП "Центр правової допомоги "Горос", третя особа ОСОБА_1 про скасування записів про реєстрацію прав, визнання незаконними та скасування рішення, звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва.

В суді апеляційної інстанції прокурор Рудченко М.М. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кирилюк В.Л. проти доводів апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники Житомирської міської ради Черниш Є.М. та ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги також заперечили, пояснили, що спірна земельна ділянка відноситься до комунальної власності, оспорюване рішення Житомирської міської ради є законним і обгрунтованим.

Інші учасники справи до апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що не перешкоджає розгляду справи (ч.2 ст. 372 ЦПК України).

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Житомирської міської ради від 09.12.2014 № 815 вирішено укласти з Комунальним підприємством "Зеленбуд" Житомирської міської ради (КП "Зеленбуд") договір оренди земельної ділянки площею 0,0554 га з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (03.07), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Також вирішено надати КП "Зеленбуд" дозвіл на укладення договору суборенди зазначеної земельної ділянки.

22.12.2014між Житомирськоюміською радоюта КП"Зеленбуд"укладено договіроренди землі,відповідно доумов якогоКП "Зеленбуд"передано строкомна 5років воренду земельнуділянку зкадастровим номером1810136600:04:010:0017площею 0,0554га,що розташованаза адресою: АДРЕСА_1 , длябудівництва таобслуговування будівельторгівлі;цільове призначенняземельної ділянки(категоріяземель)-землі житловоїта громадськоїзабудови, право оренди на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.12.2014 (а.с. 42-44, 49-50 т.1).

На підставі зазначеного договору 25.12.2014 між КП "Зеленбуд" та Приватним підприємством "Центр правової допомоги "Горос" (ПП "ЦПД "Горос") укладено договір суборенди землі, згідно з яким земельну ділянку передано в суборенду ПП "ЦПД "Горос" (а.с.51-53, т.1).

Пунктом 13 договору суборенди від 25 грудня 2014 року передбачено збереження стану об`єкта оренди у спосіб використання орендованої земельної ділянки на власний розсуд за цільовим призначенням, обумовленим цим договором, без права будівництва об`єктів, а за умовою п.27 цього договору визначено обов`язок суборендаря на протязі трьох місяців поновити асфальтне покриття біля земельної ділянки, яке було порушено при будівництві цоколю огорожі (а.с.52, т.1).

Невід`ємними частинами договору суборенди від 25 грудня 2014 року є кадастровий план земельної ділянки з експлікацією угідь, що передається в суборенду Приватному підприємству "Центр правової допомоги "Горос" та акт прийому-передачі об`єкта суборенди від 25.12.2014 ( а.с. 54-55, т.1).

30.12.2014 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право суборенди земельної ділянки строком на 5 (п`ять) років за ПП "ЦПД "Горос" (а.с. 79 т.1).

03.03.2015 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЖТ083150630168 на земельній ділянці об`єкт "Нове будівництво будівлі офісу" (замовник ПП "ЦПД "Горос") (а.с.25-28, т.1).

03.09.2015 на підставі рішення Житомирської міської ради від 20.08.2015 № 986 між Житомирською міською радою та КП "Зеленбуд" підписано зміни до договору оренди землі від 22.12.2014 № 349 щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, орендної плати та обов`язків орендаря, зокрема, викладено п. 28 у новій редакції:" п.28. Обов`язки Орендаря: ... в разі здійснення забудови земельної ділянки, у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Орендар зобов`язаний укласти договір пайової участі замовників будівництва (реконструкції) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира та сплатити кошти, що визначені таким договором (рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 31.10.2014 № 494...)" ( а. с. 58-59, т.1).

Аналогічні зміни внесено також до договору суборенди землі ( а. с. 58-61, т.1).

Судом також встановлено, що 22 березня 2016 року згідно направлення Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області для проведення планової перевірки від 09.03.2016 №284/16-к проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ПП "Центр правової допомоги "Горос", за наслідками якої головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаш М.В. складено акт від 22.03.2016, в якому встановлено, що декларація про початок виконання будівельних робіт серія ЖТ №083150630168 від 03.03.2015 відповідає вимогам ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація відповідає вимогам п. 3.17, 4.6.2 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво"(а.с. 123,129,130).

Згідно п.4 акту від 22.03.2016 року головним інспектором було встановлено, що на об`єкті "Нове будівництво будівлі офісу: АДРЕСА_1 " надано декларацію про початок виконання будівельних робіт серія ЖТ №083150630168 від 03.03.2015 року, зареєстрована Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області, що відповідає вимогам ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Також у пункті 6 акту від 22.03.2016 року вказано, що під час проведення перевірки була надана проектна документація на об`єкт "Нове будівництво будівлі офісу: АДРЕСА_1 ", розроблена ТОВ "Центр інвентаризації". Проектна документація відповідає вимогам п. 3.17, 4.6.2 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".

Одночасно за наслідками перевірки 22.03.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаш М.В. винесено припис №70/16-к-1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил до 18.04.2016 року (а.с. 131 т.2).

Того ждня,складено протоколипро адміністративнеправопорушення відноснодиректора ПП"Центрправової допомоги" ОСОБА_4 та ПП"Центрправової допомогиГорос"за допущеніпорушення,а саме:станом на22.03.2016року встановлено,що наоб`єкті «Новебудівництво будівліофісу: АДРЕСА_1 »,згідно данихзагального журналуробіт,до 03.03.2015року (датареєстрації деклараціїпро початоквиконання будівельнихробіт)було виконанобез правана їхвиконання підготовчіроботи,а саме:на об`єктівиконано роботиз підготовкиземельної ділянки,улаштування огорожі,улаштування під`їзнихшляхів.Згідно данихєдиного Реєструдокумент,який даєправо навиконання вищезазначенихробіт,а самеповідомлення пропочаток виконанняпідготовчих робіт(абодекларація пропочаток виконаннябудівельних робіт)відсутній,що порушуєвимоги пункту4"Порядкувиконання підготовчихта будівельнихробіт» затвердженихпостановою КабінетуМіністрів Українивід 13.04.2011року №466(зізмінами),частина 1статті 35Закону України"Прорегулювання містобудівноїдіяльності"(зізмінами)(а.с.133-135том 2).

06.04.2016 головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області Бардаш М.В. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №64-ф щодо директора ПП "Центр правової допомоги " ОСОБА_4 , та постанову про накладення штрафу у сумі 6890,00 грн за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №22-10/4-12/1401/16 щодо ПП "Центр правової допомоги "Горос" (а.с.137, 139 том 2).

28.12.2018 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПП "ЦПД "Горос" зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, відсоток готовності 11%. 28.12.2018 виготовлено технічний паспорт на цей об`єкт незавершеного будівництва (а.с.62-65,77 т.1).

Наказом Управління ДАБК Житомирської міської ради від 08.01.2019 № 60-ОД на підставі службової записки головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок від 29.12.2018 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 03.03.2015 № ЖТ0831506301689 (а.с.22 т.1).

Відповідно до службової записки головного спеціаліста сектору по проведенню перевірок від 29.12.2018 дані у зазначеній декларації є недостовірними, оскільки робочий проект на об`єкт не розроблявся, договір із замовником ПП "ЦПД "Горос" на виконання робочого проекту, архітектурного нагляду або акт прийому передачі проектної документації не підписувався (а.с. 24 т.1).

Листом від 26.02.2019 № 41 КП "Зеленбуд" звернулося до Житомирської міської ради з клопотанням про розірвання договору оренди та суборенди земельної ділянки у зв`язку з несплатою суборендарем ПП "ЦПД "Горос" орендної плати за земельну ділянку.

Рішенням Житомирської міської ради від 17.09.2019 № 1594 припинено право користування КП "Зеленбуд" земельною ділянкою кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, що по АДРЕСА_1 (а.с.66, 67 том 1).

Судом встановлено, що 24.09.2019 ПП "ЦПД "Горос" звернулося до Центру надання адміністративних послуг Житомирської міської ради із заявою про прийняття рішення про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,0554 га з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017.

Рішенням Житомирської міської ради від 31.10.2019 № 1664 вирішено надати в користування ПП "ЦПД "Горос" земельну ділянку.

Пунктом 4 зазначеного рішення встановлено суб`єктам земельних відносин, яким передано земельні ділянки згідно з додатком, протягом трьох місяців з дати прийняття цього рішення укласти відповідний правочин та зареєструвати його згідно з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". У випадку невиконання вимоги щодо укладення правочину та реєстрації речових прав на земельні ділянки в зазначені строки, рішення про передачу земельних ділянок відносно таких суб`єктів втрачає свою чинність.

18.03.2020 року між ПП "Центр правової допомоги "Горос", в особі керівника Рашевця М.Р., (продавець), та ОСОБА_1 (покупець) укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом будівлі, згідно якого продавець - ПП "Центр правової допомоги "Горос" зобов`язується передати (продати) у власність покупця ОСОБА_1 , а покупець зобов`язується прийняти від продавця незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), на земельній ділянці за кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, переданій для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, і сплатити її вартість за ціною та на умовах, встановлених у договорі. Земельна ділянка на якій розташований об`єкт нерухомості, що відчужується, належить територіальній громаді міста Житомира в особі Житомирської міської ради на праві комунальної власності (п.1.1. договору). Право власності продавця на відчужуваний об`єкт нерухомості зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.12.2018року, номер запису про право власності 29725560; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1735538518101 (п. 1.2. договору). Відсоток готовності відчужуваної незавершеної будівництвом будівлі - 11%. Площа основи (забудови) 46,5 кв. м. (п.1.3. договору) (а.с.179-181, том 1).

Цього ж дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ОСОБА_1 №36000927 (а.с.77-80, том 1).

Судом також встановлено, що рішенням Житомирської міської ради від 03.04.2020 року №1861 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання", на підставі укладеного договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будівлі та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності (номер запису про право власності 36000927), ОСОБА_1 надано право користування земельною ділянкою кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, що по АДРЕСА_1 (пункт 5 рішення; додаток №5 до рішення) (т. 1 а.с.71,72; т.2 а.с. 206, 207).

Згідно п. 7 рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 року №1861, суб`єктам земельних відносин, яким передано земельні ділянки, протягом трьох місяців з дати прийняття цього рішення укласти відповідний правочин та зареєструвати його у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

12.05.2020 року, на підставі рішення №1861, між Житомирською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі від 12.05.2020 №61, згідно якого в оренду передано земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 площею 0,0554 га, що по АДРЕСА_1 , строком на 5 років (т. 1 а.с.68-69, т.2 а.с., 36-37, 201-205).

Пунктом 1 даного договору передбачено, що орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 на підставі даного договору оренди зареєстровано 18.05.2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису 36552517 (а.с.77-80, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення №2045 від 09.10.2020 Житомирська міська рада вирішила продати земельні ділянки несільськогосподарського призначення в м. Житомирі, зокрема земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 відповідачці ОСОБА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна заявника (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2020 року) за 417145,38грн. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (т.1 а.с.182,183 том 1).

Згідно листа Департаменту бюджету та фінансів Житомирської міської ради від 24.12.2020 року №1115 на казначейський рахунок від гр. ОСОБА_1 надійшло 417145,38грн. (а.с. 184 т1).

Судом першої інстанції також встановлено та підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень - https://reyestr.court.gov.ua/Review/90023615, що в провадженні Господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/495/20 за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 2) Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до 1) Житомирської міської ради 2) Приватного підприємства "Центр правової допомоги "Горос" за участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 про:

- скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності 29725560 від 28.12.2018 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним підприємством "Центр правової допомоги "Горос";

- зобов`язання ПП "ЦПД "Горос" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання незаконним та скасування пункт 3 рішення Житомирської міської ради 1664 від 31.10.2019 в частині надання ПП "ЦПД "Горос" в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 у справі № 906/495/20 відмовлено у повному обсязі в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, Управління ДАБК Житомирської міської ради до Житомирської міської ради, ПП "ЦПД "Горос" про скасування запису про реєстрацію права, визнання незаконним та скасування рішення, звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 у справі № 906/495/20 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання ПП "ЦПД "Горос" звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та в цій частині закрито провадження у справі. В іншій частині рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021у справі № 906/495/20 залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки позовна вимога, заявлена прокурором в інтересах держави в особі Управління ДАБК Житомирської міської ради, про зобов`язання ПП "ЦПД "Горос" звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 , не пов`язана з вирішенням питання щодо речового права, спір у цій частині за участю суб`єкта владних повноважень, не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постановою Верховного Суду від 24.11.2021 скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 та рішення Господарського суду Житомирської області від 23.03.2021 у справі № 906/495/20 в частині позовних вимог про зобов`язання ПП "ЦПД "Горос" звільнити земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Справу № 906/495/20 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В іншій частині постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 906/495/20 залишено без змін.

Верховний Суд, скасовуючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у зазначеній частині та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначив, що позовна вимога про звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва заявлена прокурором в інтересах держави з метою захисту порушених прав територіальної громади міста Житомира на земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності. При цьому органом, уповноваженим на здійснення функцій держави у спірних правовідносинах, прокурором визначено ГУ Держгеокадастру в Житомирській області. Проте судами передніх інстанцій наведеного не враховано, та не перевірено повноваження ГУ Держгеокадастру в Житомирській області відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, щодо функцій Держгеокадастру як органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

За результатами нового розгляду цієї справи рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, відмовлено у задоволенні позовної вимоги прокурора в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Управління ДАБК Житомирської міської ради до Житомирської міської ради, ПП "ЦПД "Горос", про зобов`язання ПП "ЦПД "Горос" звільнити земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу", розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 травня 2023 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 та рішення Господарського суду Житомирської області від 19.12.2022 у справі № 906/495/20 залишено без змін.

Колегія суддів Верховного Суду погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те що належним позивачем за вимогою про зобов`язання ПП "Центр правової допомоги "Горос" звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкта незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України за правилами господарського судочинства має бути власник земельної ділянки в особі Житомирської міської ради.

Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що такий висновок судів попередніх інстанцій у цій справі не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, оскільки у справі № 925/929/19 предметом позову були вимоги прокурора в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі, натомість у справі № 906/495/20, що розглядається, - вимоги про зобов`язання відповідача звільнити земельну ділянку шляхом знесення самочинного будівництва.

Крім того, Верховний Суд також вказав, що встановлені фактичні обставини у цій справи свідчать про те, що 18.03.2020 за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2020 № 2-219 зареєстровано на праві приватної власності незавершене будівництво, відсоток готовності 11%, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017.

За таких обставин станом на час звернення з позовом до суду (13.05.2020) власником об`єкта самочинного будівництва була ОСОБА_1 (з 18.03.2020), а тому суди дійшли висновку, що прокурор помилково заявив позовні вимоги про звільнення земельної ділянки до ПП "ЦПД "Горос".

При цьому господарські суди попередніх інстанцій установили, що рішенням Житомирської міської ради від 09.10.2020 № 2045 вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна заявника, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Отже, власником об`єкта нерухомого майна (незавершена будівництвом будівля з відсотком готовності 11%), розташованого на земельній ділянці, є ОСОБА_1 .

Розглядаючи справу, суд першої інстанції об`єднав вирішення двох позовних вимог:

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію прав власності №36000927 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності запис №36552517 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 за ОСОБА_1

та дійшов висновку про відмову в їх задоволенні через відсутність такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній з 16.01.2020 редакції, на відміну від положень частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, щодо позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію прав власності №36000927 та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису №36552517 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до положень статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції, чинній з 16.01.2020, такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права законом не передбачено, у зв`язку з чим обраний Прокурором спосіб захисту не може призвести до настання реальних наслідків поновлення порушених прав держави в особі уповноважених органів за процедурою, визначеною вказаним Законом. Обрання неналежного та не передбаченого законом способу захисту порушених прав позивача є самостійною підставою для відмови у позові у цій частині.

При вирішенні цих позовних вимог суд першої інстанції обгрунтовано застосував правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 03.09.2020 у справі №914/1201/19; від 20.08.2020 у справі №916/2464/19; від 14.07.2020 у справі №910/8387/19; від 23.06.2020 у справі №906/516/19; від 23.06.2020 у справі №905/633/19; від 23.06.2020 у справі №922/2589/19.

Колегія суддів також погоджується з тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги заяву про уточнення позовних вимог, яка надійшла від позивача 25.05.2022, оскільки така подана прокурором із порушенням вимог ч. 3, 5 ст. 49 ЦПК України. Крім того клопотання про поновлення строку для подання такої заяви згідно положень ст. 127 ЦПК України позивачем не заявлялося.

Колегія суддів звертає увагу, що на час звернення із позовом (січень 2021року) редакція пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вже не передбачала такого способу захисту як скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності на майно та відповідна редакція вказаної норми діє з 16.01.2020, а тому доводи в апеляційній скарзі прокурора про те, що подання даної заяви зумовлено зміною редакції ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є безпідставними.

Щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 5 рішення Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 року в частині надання ОСОБА_1 в користування земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 та визнання недійсним договору оренди землі від 12.05.2020, укладеного між Житомирською міською радою та ОСОБА_1 про право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині прокурор посилався на те, що об`єкт «Нове будівництво будівлі офісу» за адресою: АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, на яке ОСОБА_1 не набула права власності, тому підстави для надання в оренду (користування) їй земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 поза процедурою земельних торгів відсутні.

Рішенням суду першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, у задоволенні цих вимог відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п.5 рішенням Житомирської міської ради від 03.04.2020 року №1861 "Про затвердження документацій із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання" надано право користування земельними ділянками відповідно до додатку 5, зокрема, ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,0554га, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, що по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

12.05.2020 року, на підставі рішення №1861, між Житомирською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі від 12.05.2020 №61, згідно якого в оренду передано земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 площею 0,0554 га, що по АДРЕСА_1 , строком на 5 років.

За приписамист. 13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією.

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно дост. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частки в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Територіальні громади, є суб`єктами права власності на землі комунальної власності, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування ( п. "б" ч.1 ст. 80 ЗК України).

Частинами першою, другою статті 83 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування ( ст. 38 ЗК України).

Відповідно до абзацу першого частини першої та частини другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статей 152, 155 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (ст. 21 ЦК України).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення в зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

За змістом ч. 1ст. 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначенимист. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Положеннями до 3ст. 124 ЗК Українивизначено спеціальний порядок передачі земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, в оренду громадянам та юридичним особам.

Відповідно ч. 1ст. 123 Земельного кодексу Українинадання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

При цьому, на підставі ч. 2ст. 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.ч. 2 і 3ст. 134 цього Кодексу.

За приписами ч. 1ст. 134 ЗК Україниземельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

За частинами першою, другою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Аналогічні положення містить стаття 377 ЦК України.

Власник земельної ділянки надає її в користування іншим особам для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій), як правило, на підставі договору ( ч.1 ст. 413 ЦК України).

Особи, які отримали дозвіл власника на забудову його земельної ділянки, сформовану із земель житлової та громадської забудови, зобов`язані здійснювати її використання під час будівництва відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (ст. 39 ЗК України) та в обсязі, встановленому договором ( ч.1 ст. 415 ЦК України).

Землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови ( ч.2 ст. 415 ЦК України ).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєструвала право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 36000927) на незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), на земельній ділянці за кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, згідно укладеного нотаріально посвідчений договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будівлі від 18.03.2020 року.

Зі змісту рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 року №1861 та додатку 5 до цього рішення вбачається, що ОСОБА_1 надано право користування земельною ділянкою площею 0,0554га, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, що по АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, категорія земель- землі житлової та громадської забудови, форма користування оренда 5 років. Підставлю надання земельної ділянки зазначено клопотання від 20.03.2020 та документ про реєстрацію права власності на нерухоме майно - витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису 36000927, дата реєстрації 18.03.2020.

Згідно п. 7 цього рішення, суб`єктам земельних відносин, яким передано земельні ділянки, протягом трьох місяців з дати прийняття цього рішення укласти відповідний правочин та зареєструвати його у відповідності до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Тобто зі змісту оспорюваного рішення вбачається, що земельну ділянку фактично надано в користування на умовах оренди з земель комунальної власності у зв`язку з переходом права власності на незавершену будівництвом будівлю відповідно до договору купівлі-продажу від 18.03.2020 року і такі дії міської ради узгоджуються з положеннями ст.ст.124,134 Земельного кодексу України.

Іншими и словами при передачі ОСОБА_1 у користування земельної ділянки по АДРЕСА_1 Житомирською міською радою не були порушені норми статей 124, 134 Земельного кодексу України, адже при передачі в оренду на вказаній земельній ділянці вже була незавершена будівництвом будівля готовністю 11%, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу (т. 1 а.с. 179-181), а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині не заслуговують на увагу.

Оскільки на підставі рішення Житомирської міської ради від 03.04.2020 року №1861 12 травня 2020 року між Житомирською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі від 12.05.2020 №61, згідно якого в оренду передано земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 площею 0,0554 га, що по АДРЕСА_1 , строком на 5 років ( державна реєстрація права оренди земельної ділянки відбулася 18.05.2020), то правові підстави для визнання недійсним вказаного договору оренди, як похідної вимоги, відсутні.

Щодо зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

При вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. При вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи в силу закону права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 910/14139/20, від 12.07.2022 у справі № 904/4338/21, від 16.08.2022 у справі № 904/4339/21.

Частиною 2 статті 386 ЦК України, передбачено, що власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої землекористувачем на земельній ділянці власника, також встановлюються статтею 376 ЦК України.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Крім того, відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам шляхом знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що вимагати знесення самочинного будівництва вправі насамперед власник земельної ділянки, який володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд у відповідності до ст.319 ЦК України.

Отже, позивачами за вимогою про знесення самочинного будівництва особою, яка його здійснила або здійснює за змістом ст.376 ЦК України, із врахуванням положень статей 16, 386, 391 ЦК України також можуть бути: відповідний орган державної влади; орган місцевого самоврядування; інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом, зокрема, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, а також у випадку істотного порушення будівельних норм і правил.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи ПП "Центр правової допомоги "Горос" зареєструвало право власності на незавершену будівництвом будівлю, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ), на земельній ділянці за кадастровим номером 1810136600:04:010:0017, з відсотком готовності - 11% на підставі декларації від 03.03.2015р. за №ЖТ083150630168, реєстрація якої скасована наказом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради №60-ОД від 08.01.2019 року.

Саме на такий об`єкт відповідачка ОСОБА_1 зареєструвала право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 36000927), згідно укладеного нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу незавершеного будівництвом будівлі від 18.03.2020 року.

Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення Житомирської міської ради №1861 від 03.04.2020 року, укладання спірного договору оренди землі від 12.05.2020 року та реєстрації відповідного речового права (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №36552517).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції зазначив, що у справі, що розглядається прокурор заявив позовні вимоги до Житомирської міської ради та ОСОБА_1 , при цьому визначив позивачем Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Суд вказав, що в господарській справі №906/495/20 за позовомкерівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради до Житомирської міської ради, Приватного підприємства "Центр правової допомоги "Горос", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_1 , проскасування записів про реєстрацію прав, визнання незаконним та скасування рішення, звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, який заявлено з подібних підстав, господарський суд дійшов висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є належним позивачем у спірних правовідносинах.

На час перегляду цієї справи апеляційним судом зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 травня 2023 року ( справа №906/495/20).

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вбачається із витягу з Державного земельного кадастру (т.1, а.с.53), цільове призначення спірної земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07 згідно з наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010 року "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель").

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст.38 ЗК України, п.14.1.78 Податкового кодексу України).

Згідно з ч.1, 2 ст.78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За приписами ч.1, 2 ст.83 ЗК України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За змістом положень статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1, 4 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, власником спірної земельної ділянки, на якій знаходиться об`єкт самочинного будівництва, є територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради, тобто спірна земельна ділянка є комунальною власністю.

За статтею 12 ЗК України до повноважень міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належать, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, тобто здійснення функцій у відносинах з надання земельної ділянки у користування.

Водночас згідно з абз.1, 5 ст.15-2 ЗК України (в редакції чинній на час подання позову прокурора) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Із наведених норм права вбачається, що до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (ч.4 с.122 ЗК України), а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (абз.5 ст.15-2 ЗК України).

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ч.2 ст.188 ЗК України).

За змістом ст.2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі Закон №963-ІV в редакцій чинній на час подачі позову прокурором), серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

За змістом п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ від 14.01.2015 року №15 (у редакції чинній на час подання прокурором позову; далі Положення), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп.25-1 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Із аналізу завдань, покладених на Держгеокадастр пунктом 4 Положення, вбачається, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (ч.1 ст.5 Закону №963-ІV), так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч.2, ст.5 Закону №963-ІV), на які законом покладено різні повноваження.

Згідно зі ст.28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У відповідності до абз. 5 п. 5-1 Положення, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а такожповернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Відтак, згідно із вказаним пунктом Положення, Держгеокадастр вправі звертатись до суду, зокрема, з позовом виключно у правовідносинах щодо повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, таке нормативне визначення повноважень Держгеокадастру знаходиться в площині правовідносин користування землею, що виникли та існували до їх припинення в легітимний спосіб. Звільнення ж земельної ділянки житлової та громадської забудови в межах даної справи без наявних для того підстав, в силу положень ст.212 ЗК України, може бути лише предметом позовних вимог власника такої земельної ділянки.

Крім того, здійснення вказаних у ст.1 Закону №963-IV заходів щодо охорони земель, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, належить до державного контролю за використанням та охороною земель.

Отже, аналізуючи повноваження Держгеокадастру, викладені в ст.6, 7 Закону №963-ІV, та завдання, покладені на вказаний орган пунктом 4 Положення, враховуючи той факт, що спірна земельна ділянка належить до комунальної власності, не є землею сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, натомість відноситься до земель житлової та громадської забудови, а також враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо функцій Держгеокадастру як органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель, колегія суддів дійшла висновку, що в межах цієї справи Держгеокадастр не наділений повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом на звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі до власника земельної ділянки.

Відповідно до абз.15 ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

За змістом положень статей 2, 172, 327, 321, 376, 388, 392 ЦК України, ст. 12, 80, 83, 122 ЗК України і ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" єдиним легітимним суб`єктом права комунальної власності на земельні ділянки є територіальна громада в особі відповідної місцевої ради.

Відтак, враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним позивачем за вимогою про зобов`язання ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:04:010:0017 шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкту незавершеного будівництва "Нове будівництво будівлі офісу" за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ч.4 ст.376 ЦК України має бути власник земельної ділянки в особі Житомирської міської ради.

Доводи в апеляційній скарзі прокурора з посиланням на правову позицію викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19 про те, що саме Держгеокадастр є органом, уповноваженим державою здійснювати у спірних правовідносинах функції нагляду (контролю) за дотриманням Житомирською міською радою встановленого законом порядку передачі земельних ділянок у користування, не можуть бути враховані з огляду на таке.

Встановлено, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, на яку посилається прокурор, ухвалена за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області, Фермерського господарства "Тищук", про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди землі. У зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень: «50.З наведених норм права вбачається, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. 51. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду не погоджується з доводами касаційної скарги про те, що органи Держгеокадастру не наділені правом звернення до суду з відповідними позовними вимогами. 52. Як установлено судом апеляційної інстанції, прокурор у 2018 році звертався до відділу у Жашківському районі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства, однак указаний орган не вчинив жодних дій щодо звернення до суду, тому прокурор правомірно подав позов до суду, проте позивачем мав зазначити відповідний орган Держгеокадастру".

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

При цьому встановлені фактичні обставини у цій справи свідчать про те, що спірна земельна ділянка до моменту її продажу ОСОБА_1 належала до земель комунальної власності. Згідно з пунктом "б" статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

При цьому встановлені фактичні обставини у цій справи свідчать про те, що спірна земельна ділянка до моменту її продажу ОСОБА_1 належала до земель комунальної власності. Згідно з пунктом "б" статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Наведені правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 906/495/20.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, яку врахував суд першої інстанції при розгляді цієї справи, на що міститься посилання прокурора в апеляційній скарзі, дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №925/929/19, а тому доводи прокурора, що саме Держгеокадастр має представляти інтереси держави у цій справі, як позивач, є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17, від 24.03.2021 у справі № 200/2192/18, від 27.10.2021 у справі № 202/7377 та від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 (про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення) не заслуговують на увагу з огляду на наведені вище мотиви щодо відсутності права вимоги ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваному рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, судом надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли в застосуванні норм матеріального та процесуального законодавства до спірних правовідносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції, про що зазначено у мотивувальній частині цієї постанови.

Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено із дотриманням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.07.2023.

Головуючий Судді