Ухвала

від 24.04.2024 по справі 296/704/21

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

24 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 296/704/21

Провадження № 14-40цс24

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Мартєва С. Ю.,

суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування записів про реєстрацію прав, знесення самочинного будівництва

за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 червня 2023 року,

УСТАНОВИЛА:

1. У січні 2021 року керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування записів про реєстрацію прав, знесення самочинного будівництва.

2. Позовні вимоги обґрунтував тим, що Житомирська міська рада на підставі договору оренди землі від 22 грудня 2014 року передала в оренду Комунальному підприємству «Зеленбуд» (далі - КП «Зеленбуд») земельну ділянку, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, площею 0,0554 га на АДРЕСА_1 строком на 5 років.

3. У подальшому КП «Зеленбуд» на підставі договору суборенди землі від 25 грудня 2014 року передало вказану земельну ділянку в суборенду Приватному підприємству «Центр правової допомоги «Горос» (далі - ПП «Центр правової допомоги «Горос»), яке 03 березня 2015 року за № ЖТ083150630168 зареєструвало декларацію про початок виконання на цій земельній ділянці будівельних робіт щодо об`єкта «Нове будівництво будівлі офісу».

4. 28 грудня 2018 року виготовлено технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва та на підставі зазначеної декларації за ПП «Центр правової допомоги «Горос» зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (відсоток готовності 11%).

5. Проте наказом від 08 січня 2019 року № 60-ОД Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради скасувало реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ЖТ083150630168 від 03 березня 2015 року через внесення до неї недостовірних відомостей щодо проєктної документації, а саме відсутність робочого проєкту на об`єкт «Нове будівництво будівлі офісу» на АДРЕСА_1 .

6. Рішенням Житомирської міської ради № 1594 від 17 вересня 2019 року припинено право користування КП «Зеленбуд» земельною ділянкою за вказаною адресою, а 14 лютого 2020 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про припинення договорів оренди та суборенди земельної ділянки.

7. Після припинення оренди та суборенди земельної ділянки об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Житомир, вул. Івана Кочерги, 2-Б ПП «Центр правової допомоги «Горос» продало ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу від 18 березня 2020 року. Цього ж дня до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ОСОБА_1 .

8. Рішенням Житомирської міської ради № 1861 від 03 квітня 2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання права користування земельними ділянками суб`єктам господарювання» ОСОБА_1 надано право користування земельною ділянкою, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, на АДРЕСА_1 . Зазначене рішення прийнято з урахуванням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до запису № 36000927 від 18 березня 2020 року про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

9. 12 травня 2020 року відповідачі уклали договір оренди зазначеної земельної ділянки та передали її в користування ОСОБА_1 . Право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 36552517.

10. Прокурор зазначив, що здійснення забудови земельної ділянки та передача її в оренду відбулися з порушенням вимог законодавства, оскільки реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт скасовано з підстав відсутності відповідного проєкту, об`єкт незавершеного будівництва є самочинним, а державна реєстрація не змінює його правового статусу як самочинного, тому ні ПП «Центр правової допомоги «Горос», ні ОСОБА_1 не набули права власності на зазначений об`єкт. Також не було отримано дозволу від орендодавця щодо забудови земельної ділянки. Крім того, відсутні підстави для передачі в оренду (користування) ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, поза процедурою земельних торгів. Рішення Житомирської міської ради № 1861 від 03 квітня 2020 року в частині надання в користування земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, ОСОБА_1 порушує інтереси держави та територіальної громади.

11. Посилаючись на викладене, прокурор просив суд:

- скасувати запис про реєстрацію прав власності № 36000927 на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати незаконним та скасувати пункт 5 рішення Житомирської міської ради № 1861 від 03 квітня 2020 року в частинні надання ОСОБА_1 у користування земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017;

- визнати недійсним договір оренди землі від 12 травня 2020 року, укладений між Житомирською міською радою та ОСОБА_1 ;

- скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, за ОСОБА_1 (№ 336552517);

- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, шляхом знесення об`єкта незавершеного будівництва «Нове будівництво будівлі офісу» за адресою: АДРЕСА_1 як самочинного будівництва.

12. 25 травня 2022 року прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначалось про допущену описку, а саме замість правильного номера запису про державну реєстрацію права оренди (№ 36552517) помилково зазначено № 336552517. Крім того, прокурор вважав, що ефективним способом захисту є: скасування державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1735538518101 за ОСОБА_1 (запис про реєстрацію права власності № 36000927); скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, за ОСОБА_1 (запис про інше речове право № 336552517).

13. Прокурор стверджував, що цією заявою не змінює предмет чи підстави позову, а уточнює позовні вимоги з метою забезпечення ефективного захисту порушених прав. Просив врахувати цю заяву при подальшому судовому розгляді.

14. Суд першої інстанції не прийняв указану заяву прокурора, кваліфікувавши її як заяву про зміну предмета позову та констатувавши пропуск визначеного процесуальним законом строку для її подання і ненадання прокурором доказів надсилання копії заяви іншим учасникам справи.

15. Рішенням від 23 лютого 2023 року Корольовський районний суд м. Житомира в позові відмовив.

16. Постановою від 29 червня 2023 року Житомирський апеляційний суд рішення місцевого суду залишив без змін.

17. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив, зокрема, з того, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є належним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки позовні вимоги пов`язані з правом власності територіальної громади м. Житомира на земельну ділянку, яка, на думку прокурора, була передана в оренду з порушенням чинного законодавства, а отже, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не може бути позивачем за цими вимогами.

18. Крім того, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області як орган виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, не наділене правом вимоги у правовідносинах, учасником яких є територіальна громада міста в особі Житомирської міської ради.

19. У липні 2023 року заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подала касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 29 червня 2023 року.

20. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення послалася на те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2110/15-ц, у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 442/302/17, від 24 березня 2021 року у справі № 200/2192/18, від 13 березня 2019 року у справі № 910/22575/17, від 25 липня 2023 року у справі № 906/524/21, від 01 березня 2023 року у справі № 918/261/21, від 23 січня 2019 року у справі № 916/2130/15 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

21. Зазначила, що реєстрація права власності на спірне самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного. Вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення спірного самочинного будівництва є ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки.

22. Наголосила, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

23. Зауважує, що Житомирська міська рада під час прийняття оспореного рішення внаслідок допущених порушень розпорядилась земельною ділянкою поза конкурентними засадами, діючи всупереч інтересам територіальної громади та відповідно держави, вона є належним відповідачем і одночасно не може бути позивачем у цьому випадку.

24. Вважає, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є органом, уповноваженим державою здійснювати у спірних правовідносинах функції нагляду (контролю) за дотриманням Житомирською міською радою встановленого законом порядку передачі земельних ділянок у користування, а також за їх використанням.

25. Звертає увагу, що заява про уточнення позовних вимог була подана до початку розгляду справи по суті, суд заслухав пояснення учасників справи, проте лише в оскарженому рішенні вказав про неприйняття цієї заяви до розгляду, що вплинуло на результат вирішення справи.

26. Ухвалою від 17 серпня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження, витребував із суду першої інстанції матеріали справи, які у вересні 2023 року надійшли до Верховного Суду.

27. Ухвалою від 06 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справу призначив до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28. Ухвалою від 11 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справу за скаргою призначив до розгляду.

29. Ухвалою від 13 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 403 ЦПК України для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 липня 2023 року у справі № 906/524/21.

30. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила таке.

31. У справі, що розглядається, прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування записів про реєстрацію прав, знесення самочинного будівництва.

32. Зазначила, що спірне будівництво здійснено на АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0554 га, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка (земельна ділянка) на час подання позову перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради.

33. Посилалася на те, що підставою представництва інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, прокурор зазначив, що цей орган реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів на території Житомирської області.

34. Зазначила, що позовна заява не містить мотивів для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем.

35. Мотивувала тим, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив, зокрема, з того, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області не є належним позивачем у спірних правовідносинах, оскільки позовні вимоги пов`язані з порушенням права власності саме територіальної громади м. Житомира на земельну ділянку, яка, за доводами прокурора, була передана в оренду з порушенням чинного законодавства, а тому позивачем за такими вимогами не може бути Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області.

36. Зауважила, що суд першої інстанції вказав на те, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області як орган виконавчої влади, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, не наділений правом вимоги у правовідносинах, учасником у яких є територіальна громада міста в особі Житомирської міської ради.

37. Апеляційний суд, урахувавши висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 906/495/20, погодився з висновками суду першої інстанції.

38. Виходила з того, що у справі № 906/495/20 керівник Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом до Житомирської міської ради, ПП «Центр правової допомоги «Горос», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - ОСОБА_1 , про скасування записів про реєстрацію прав, визнання незаконним та скасування рішення, звільнення земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва.

39. Також зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи справу № 906/495/20, у постанові від 23 травня 2023 року вказав на правильність висновків судів попередніх інстанцій про те, що належним позивачем за вимогою про зобов`язання ПП «Центр правової допомоги «Горос» звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 1810136600:04:010:0017, шляхом знесення самочинного будівництва - об`єкта незавершеного будівництва «Нове будівництво будівлі офісу» за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі частини четвертої статті 376 ЦК України за правилами господарського судочинства має бути власник земельної ділянки в особі Житомирської міської ради. При цьому колегія суддів вважала, що такий висновок не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19.

40. Зауважила, що натомість у справі, яка розглядається, прокурор у касаційній скарзі послався на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 25 липня 2023 року у справі № 906/524/21, у якій керівник Житомирської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконними та скасування рішень, скасування записів про реєстрацію прав, визнання недійсним договору сервітуту, знесення самочинного будівництва, вчиненого на земельній ділянці комунальної форми власності з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в м. Житомирі.

41. При цьому Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення у справі № 906/524/21, у постанові від 25 липня 2023 року дійшов таких висновків: «…Держава визначила Держгеокадастр державним органом, уповноваженим здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства України, зокрема, в процесі набуття і реалізації права на землю, в тому числі під час надання земель у користування, оренду, продажу прав на земельні ділянки на конкурентних засадах.

Отже, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, у спірних правовідносинах саме Держгеокадастр є органом, уповноваженим державою здійснювати функції нагляду (контролю) за дотриманням Міськрадою встановленого законом порядку передачі земельної ділянки в користування.

Ураховуючи той факт, що Міськрада у цьому випадку допустила порушення земельного законодавства, не вживала заходів для їх припинення і є співвідповідачем у справі, Прокурор правомірно визначив позивачем у справі Держгеокадастр, який, виконуючи повноваження з нагляду (контролю) за використанням та охороною земельних ділянок усіх категорій і форм власності, уповноважений заявляти вимоги, зокрема про знесення самочинного будівництва, з метою усунення помилки, допущеної органом місцевого самоврядування при наданні земельної ділянки в оренду, та для захисту інтересів територіальної громади, яка відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів.

При цьому такі висновки узгоджуються із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19, стосовно того, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

42. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку, що у подібних справах № 906/495/20 і № 906/524/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов протилежних висновків щодо наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з метою захисту прав територіальної громади щодо земельної ділянки комунальної форми власності, на якій здійснено самочинне, на думку прокурора, будівництво.

43. Отже, на думку колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, існує необхідність вирішення питання, чи є Головне управління Держгеокадастру належним позивачем у правовідносинах щодо захисту прав територіальної громади на земельну ділянку комунальної форми власності з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

44. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду врахувала, що у Верховному Суді у складі колегій суддів як Касаційного господарського суду, так і Касаційного цивільного суду скалась усталена судова практика, відповідно до якої у правовідносинах, які стосуються земельних ділянок комунальної форми власності, право розпорядження якими належить територіальній громаді, а функції власника якої виконує відповідна міська рада, яка і повинна діяти в інтересах територіальної громади, Держгеокадастр і його територіальні органи не наділені повноваженнями розпорядника з усіма правомочностями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр і його територіальні органи правом контролю за реалізацією органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, що унеможливлює звернення до суду з такими позовними вимогами (див. постанови Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі № 910/7813/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 917/342/19, від 25 вересня 2020 року у справі № 921/341/19, від 31 травня 2022 року у справі № 539/3886/19, від 14 червня 2023 року у справі № 308/8388/21).

45. Зауважила, що натомість висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені в постанові від 25 липня 2023 року у справі № 906/524/21, фактично передбачають інший підхід до повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів, з яким колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується.

46. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2024 року, такими, що містять обґрунтування необхідності вирішення питання щодо повноважень Головного управління Держгеокадастру як розпорядника з усіма правомочностями власника на захист права власності, права контролю за реалізацією органом місцевого самоврядування повноважень щодо розпорядження землями територіальної громади, а також права на звернення до суду з позовом у правовідносинах щодо захисту прав територіальної громади на земельну ділянку комунальної форми власності з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а тому вважає за необхідне прийняти справу до розгляду.

47. Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для прийняття справи на свій розгляд відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України.

48. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

49. Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

50. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

51. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

52. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

53. Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 263 ЦПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду і, зокрема, Великої Палати Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, і судді зобов`язані дотримуватись таких висновків.

54. Наявність глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці касаційних судів у межах одного Верховного Суду, неспроможність правової системи держави подолати їх призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

55. Саме на державу покладається обов`язок створити у своїй правовій системі ефективні механізми для подолання імовірних розбіжностей у судовій практиці (рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2011 року у справі «Брезовець проти Хорватії» (Brezovec v. Croatia), заява № 13488/07).

56. У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

57. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

58. З огляду на викладене справу необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).

59. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).

60. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Прийняти до розгляду справу за позовом керівника Житомирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди, скасування записів про реєстрацію прав, знесення самочинного будівництва.

2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 26 червня 2024 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С. Ю. Мартєв

Судді О. О. Банасько С. І. Кравченко

О. Л. Булейко О. В. Кривенда

Ю. Л. Власов М. В. Мазур

І. А. Воробйова С. О. Погрібний

М. І. Гриців О. В. Ступак

Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук

І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич

Л. Ю. Кишакевич Є. А. Усенко

В. В. Король Н. В. Шевцова