Постанова

від 22.06.2023 по справі 522/11836/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2303/23

Справа № 522/11836/20

Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 522/11836/20

Номер провадження: 22-ц/813/2303/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

- за участю секретаря судового засідання Власенко С.І.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

-відповідачі 1) Публічне акціонерне товариство «ПІК», 2) Виконавчий комітет Одеської міської ради, 3) Державне підприємство оборони України «Південьвійськбуд», 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», 5) Спільно-Українсько-Чеське підприємство «Інекон-Сервіс», 6) Державна архітектурно-будівельна інспекція України, в особі Департаменту ДАБК в Одеській області,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача 1) Одеська місцева прокуратура № 3, 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Державного підприємства оборони України «Південьвійськбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Спільно-Українсько-Чеського підприємства «Інекон-Сервіс», Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в особі Департаменту ДАБК в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеська місцева прокуратура № 3, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним рішення, визнання права на отримання виконання умов, передбачених договором, та зобов`язання виконання умов договору шляхом оформлення прав на нерухоме майно, за апеляційними скаргами адвоката Зудової Вікторії Володимирівни, діючої від імені ОСОБА_5 , адвоката Зудової Вікторії Володимирівни, діючої від імені Публічного акціонерного товариства «ПІК», та Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Свяченої Ю.Б. 25 жовтня 2021 року, повний текст рішення складений 02 листопада 2021 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із вищезазначеною позовною заявою, в якій просить: 1) визнати недійсним рішення Одеської міської ради № 727 від 24.06.2008 року «Про передачу функцій замовника Закритому акціонерному товариству «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами за адресою - АДРЕСА_1 ; 2) визнати права на отримання виконання умов, передбачених договором № 07 від 30.06.2006 року; 3) зобов`язати виконати умови договору № 07 від 30.06.2006 року шляхом оформлення прав на нерухоме майно (Т. 1, а. с. 1 - 5).

17.08.2020 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про доповнення підстав позову (Т. 1, а. с. 40 - 47).

30.04.2021 року до суду першої інстанції надійшла заява від представника ОСОБА_1 ОСОБА_6 про доповнення підстав позову (Т. 1, а. с. 192-201).

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що у 2006 році ним із ТОВ «Інвест Таун» були укладені договори про участь у фонді фінансування будівництва № 1-О від 17.07.2006 р., № 2-О від 18.07.2006 р., № 3-О від 25.07.2006 р., предметом яких було фінансування будівництва нежитлових приміщень (офісів) в будинку за адресою - АДРЕСА_1 . Крім того, третіми особами на стороні позивача також було укладено договори про участь у фонді фінансування будівництва з ТОВ «Інвест Таун», але вже житлових приміщень в будинку за адресою - АДРЕСА_1 , а саме: - ОСОБА_3 укладено договір № 1/18 від 26 липня 2006 року про інвестування будівництва квартири АДРЕСА_2 ; - ОСОБА_4 укладено договір № 2/36 від 26 липня 2006 року про інвестування будівництва квартири АДРЕСА_3 ; - ОСОБА_2 укладено договір № 3/37 від 26 липня 2006 року про інвестування будівництва квартири АДРЕСА_4 .

Факт повного виконання позивачем та третіми особами умов цих договорів підтверджується Свідоцтвами про участь у ФФБ виду «А» та платіжними дорученнями, які підтверджують факт перерахування коштів на рахунок ТОВ «Інвест Таун».

14 березня 2003 року між в/ч НОМЕР_1 (Замовник), ЗАТ «ПІК» (Генпідрядник-інвестор) та Спільним українсько-чеським підприємством «Інекон-Сервіс» (Інвестор) укладено Договір № 02/1-03 про спільну діяльність по будівництву будинку по АДРЕСА_1 , предметом якого є спільна діяльність сторін по будівництву недобудованого житлового будинку. Цим договором замовник уповноважив третю особу та позивача за рахунок власних або залучених коштів здійснити повне фінансування будівництва, а третю особу, крім того, виконати всі будівельно-монтажні роботи по будівництву об`єкта.

Додатковою угодою від 31.07.2003 р. до договору про розподіл загальної житлової площі згідно з орієнтовним фінансовим вкладом у будівництво житлового будинку сторони погодили попередній розподіл площ за умови внесення інвестицій. Передбачено, що в/ч НОМЕР_1 (Замовник) отримує 15 квартир, у тому числі квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а також всі нежитлові (в тому числі офісні) приміщення.

Зазначений договір визнано недійсним Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2008 року по справі № 15/23-08-615, але згідно із ухвалою від 15.03.2013 р. на майбутнє. Тобто, станом на момент виникнення спірних правовідносин і до 04.09.2008 р. (дата винесення Постанови Одеського апеляційного господарського суду про залишення рішення без змін), договір був чинним. Недійсність Договору про спільну діяльність не тягне за собою недійсності наступних договорів, які були укладені на його підставі та до моменту, з якого він визнаний судом недійсним (в період з 14.03.2003 р. по 04.09.2008 р.).

Функції забудовника в/ч НОМЕР_1 набула на підставі Рішення Виконкому ОМР від 23.12.2004 р. № 733 та після укладення договору оренди землі від 12.09.2005 р. та оформлення Дозволу Інспекції ДАБК № 638/05 від 18.10.2005 р..

Мировою угодою між ЗАТ «ПІК», СУЧП «Інекон-Сервіс» та ДП МОУ «Південьвійськбуд», затвердженою ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.02.2008 року по справі № 28-22/82-07-1860, передбачено: - повноваження замовника будівництва передаються ЗАТ «ПІК»; - право власності на об`єкт належить Генпідряднику-інвестору (ЗАТ «ПІК») та Інвестору (СУЧП «Інекон-Сервіс»). Акт розподілу площ складається ними після здачі об`єкту будівництва в експлуатацію.

ТОВ «Інвест Таун», залучаючи кошти позивача та третіх осіб на будівництво 6-10 поверхового, 87-квартирного житлового будинку з вбудованими офісами, розташованого за будівельною адресою - АДРЕСА_1 , керувався умовами договору № 7 від 30.06.2006 року, укладеного між замовником будівництва вищевказаного об`єкту - 22 УНР (умовне найменування в/ч НОМЕР_1 ) та ТОВ «Інвест таун» як фінансовою установою, яка діяла у межах та на підставі Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Згідно з п. 1.1. вказаного договору 22 УНР (в/ч НОМЕР_1 ) бере на себе зобов`язання своїми силами, засобами та матеріалами на власний ризик збудувати, ввести в експлуатацію та передати установникам фонду 6-10 поверховий, 87-квартирний житловий будинок з вбудованими офісами, розташований за будівельною адресою - АДРЕСА_1 , а ТОВ зобов`язується забезпечити фінансування частки будівництва в межах отриманих в управління коштів.

На виконання умов вищезазначеного договору № 7 від 30.06.2006 року ТОВ «Інвест Таун» передало залучені від позивача та третіх осіб кошти частково 22 УНР, а потім його правонаступнику - ДП МОУ «Південьвійськбуд» на будівництво об`єкта за адресою - АДРЕСА_1 . Вказані факти підтверджуються платіжними дорученнями № 3 від 21.8.2006 року та № 113 від 18.04.2007 року, листом замовника будівництва вх. № 12 від 07.04.2007 року з проханням ТОВ «Інвест Таун» перерахувати залучені від інвесторів кошти на будівництво внутрішніх сантехнічних робіт, електротехнічних робіт, реконструкції трансформаторної підстанції об`єкту будівництва.

Позивач та треті особи на стороні позивача очікували від забудовника 22 УНР (умовне найменування в/ч НОМЕР_1 ), а потім і його правонаступника - ДП МОУ «Південьвійськбуд» та ТОВ «Інвест Таун» отримати у майбутньому після добудови та здачі об`єкту будівництва в експлуатацію у власність нерухомого майна, зазначеного у договорах про участь у ФФБ, тому передача рішенням Одеської міської ради № 727 від 24.06.2008 року функцій забудовника ЗАТ «ПІК», хоч напряму не визначає прав та обов`язків позивача та третіх осіб, але зачіпає його приватний інтерес та стосується приватних правовідносин, що склалися у нього з приводу очікувань своїх інвестицій в об`єкт будівництва, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 посилається на те, що відсутні докази того, що ЗАТ «ПІК» переєстрував або переоформив дозвіл на виконання будівельних робіт, а є лише дозвіл № 638/05 від 18.10.2005 року, який був виданий в/ч НОМЕР_1 . Жодна з умов, визначених рішенням № 727 від 24.06.2008 року та нормами чинного законодавства, не була виконана. Проте ОСОБА_7 від імені ЗАТ «ПІК» підписав Акт готовності об`єкта № 528 від 24.06.2009 року.

17.08.2020 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (Т. 1, а. с. 231 - 232).

Позиція відповідачів в суді першої інстанції

Відповідачі правом на подачу відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції не скористались. Відзив на позовну заяву не надходив.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2021 року задоволено вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Визнано недійсним рішення № 727 від 24.06.2008 року Одеської міської ради «Про передачу функцій замовника ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва житлового будинку з вбудованими офісами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право на отримання виконання умов передбачених договором № 7 від 30.06.2006 року.

Зобов`язано ДП МОУ «Південьвійськбуд», як замовника будівництва (внаслідок правонаступництва 22 УНР), та ТОВ «Інвест Таун» виконати умови Договору № 7 від 30.06.2006 року в натурі шляхом оформлення прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ЗАТ «ПІК» не набув функцій замовника будівництва, правонаступником цих функцій є - ДП МОУ «Південьвійськбуд».

Договір №7 від 30.06.2006р. між ТОВ «Інвест Таун» та 22 УНР є укладеним повноважними особами, які мали для цього необхідний обсяг дієздатності, і дійсним, а отже рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2007р. по справі 18/203 не викликає правових наслідків, які виникають внаслідок недійсності правочину.

Рішенням Виконкому Одеської міської ради від 24.06.2008р. № 727 прийнято рішення про передачу функції замовника ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва житлового будинку з вбудованими офісами за адресою - АДРЕСА_1 та зобов`язано останнє: «2.1. До оформлення дозволу на виконання будівельних робіт оформити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів ОМР документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою; 2.2. Оформити в інспекції ДАБК дозвіл на виконання будівельних робіт».

Передача функцій відбулася за наявності діючого договору оренди земельної ділянки.

Така передача функцій забудовника встановлювалася Одеської міською радою за наявності діючого договору оренди землі під об`єктом забудови, укладеного між 22 УНР (умовне найменування в/ч НОМЕР_1 ) та Одеською міською радою, який жодним чином не було припинено та без визначення прав та обов`язків інвесторів, які укладали угоди щодо інвестування будівництва з діючим забудовником та через запропоновані ним механізми, а отже оскаржуване рішення порушує права як діючого забудовника так і інвесторів, у тому числі позивача та третіх осіб на стороні позивача.

Передача функцій замовника ЗАТ «ПІК» не є безумовною, а ставиться у залежність від вчинення ним певних дій оформлення права користування земельною ділянкою та дозволу інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, що не було здійснено.

Суд першоїінстанції дійшоввисновку,що мироваугода неможе вважатисяналежним доказомтого,що ЗАТ«ПІК» набулофункцій замовниката сталовласником об`єктабудівництва заадресою -будинок АДРЕСА_1 (Т. 2, а. с. 75 - 85).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_5

01грудня 2021року адвокатЗудова ВікторіяВолодимирівна,діюча відімені ОСОБА_5 ,подала апеляційнускаргу,в якійпросить скасувати рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (Т. 2, а. с. 89 - 98).

Узагальнені доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 .

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_8 обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року ухвалено при невідповідності висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, направильному застосуванні норм матеріального права.

Представник ОСОБА_5 ОСОБА_8 посилається на те, що рішення суду порушує права апелянта та права ще близько 110-ти осіб, які є власниками жилих та нежилих приміщень у будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_5 є власником нерухомого майна, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію нерухомого майна від 19.04.2010 року, а саме - на квартиру АДРЕСА_5 . Дане свідоцтво видане на підставі Договору про інвестування житла від 10.01.2006 року № 00037, Додаткового договору від 20.09.2009 року та акту прийому-передачі квартири. Вказане свідоцтво про право власності видане на підставі оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Приморської районної ради м Одеси від 24.06.2008 року за № 727, яке визнане судом недійсним. Помилковими є висновки суду першої інстанції щодо порушення майнових прав на квартири та нежитлові приміщення позивача та третіх осіб, оскільки фінансування зведення об`єкту будівництва здійснювалась за рахунок коштів інших осіб.

Помилковими є висновки суду першої інстанції про те, що ПАТ «ПІК» не набуло статусу забудовника.

Своїм рішенням суд першої інстанції зобов`язав ДП МОУ «Південьвійськбуд» та ТОВ «Інвест таун» оформити на ОСОБА_1 нерухоме майно, яке із 2009 року належить іншій особі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги ПАТ «ПІК»

03 грудня 2021 року адвокат Зудова Вікторія Володимирівна, діюча від імені Публічного акціонерного товариства «ПІК», подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (Т. 2, а. с. 146-155).

Представник ПАТ «ПІК» Зудова В.В. обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року ухвалене при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що 13.12.2001 року виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення № 845, яким військовій частині НОМЕР_1 передано функції забудовника будинку по АДРЕСА_1 , які ще 07.07.1988 року за рахунок земель запасу міста, на підставі рішення № 300, були надані підприємству КТІ «МОНОЛІТПРОЕКТ». Вказаним рішенням на військову частину НОМЕР_1 покладено обов`язок розрахуватись із попереднім замовником за фактично виконати роботи на об`єкті будівництва.

02.04.2002 року між військовою частиною НОМЕР_1 та ЗАТ «ПІК» підписано договір № 84/1 на будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 . Згідно цього договору на ЗАТ «ПІК» покладені зобов`язання у повному обсязі провести фінансування за власні або залучені кошти проектні роботи, побудувати будинок і ввести його в експлуатацію. При цьому, при підписанні цього договору номера квартир або площа, яка повинна бути передана військовій частині НОМЕР_1 , не визначалися, а проведення сантехнічних робіт у будинку військовою частиною можливо лише на умовах договору субпідряду.

Директивою Міністра оборони України від 02.12.2002 року № Д-115/1/011 військова частина НОМЕР_1 ліквідована.

Згідно довідки штабу Південного оперативного командування «Умовне найменування військова частина НОМЕР_1 » з 28.02.2003 року анульовано.

Анулювання умовного найменування військової частини передбачає виключення її із всіх реєстраційних документів, у тому числі державних реєстрів, а також лише після здачі у Головне мобілізаційне управління Генерального штабу Збройних Сил України (де ведеться облік військових частин) документів про виконання наказу Міністра оборони України, у тому числі здачі печатки військової частини, де вона у подальшому знищується.

В той же час, 14 березня 2003 року між військовою частиною НОМЕР_1 , ЗАТ «ПІК» та спільним українсько-чеським підприємством « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підписано договір про спільну діяльність по будівництву будинку по АДРЕСА_1 . При цьому, командир військової частини НОМЕР_1 - полковник ОСОБА_1 приховав той факт, що військова частина вже була анульована, а при підписанні договору він діяв саме як командир діючої військової частини, про що свідчать його підпис на договорі та проставлена печатка військової частини. Крім того, слід зазначити, що печатка вже мала інший вигляд ніж та, яка проставлена на документах, що підписані до 28.02.2003 року. Теж саме було і при підписанні додаткових угод до даного договору.

Згідно умов договору про спільну діяльність № 02/1-03 за учасниками закріплювалися права на площі за умови внесення інвестицій на будівництво, при цьому ці інвестиції повинні приводитися виключно через розрахунковий рахунок ЗАТ «ПІК», як інвестора-підрядника. Військова частина мала право отримати площі в житловому будинку у разі виконання підрядних робіт по улаштуванню дахової котельні. При цьому у додатковій угоді про розподіл площ за військовою частиною закріплялись квартири, які може отримати військова частина при умові виконання робіт по будівництву будинку. Даних про отримання квартир фізичними особами, у тому числі Смазновими ця додаткова угода не передбачала.

З причини бездіяльності та відсутності повноважень командира військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_1 будівництво будинку затягнулося. Це викликало невдоволення серед інвесторів, які вклали свої гроші у будівництво. У зв`язку з цим, інші учасники будівництва ЗАТ «ПІК» та СП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за свій рахунок і за рахунок залучених коштів проводили інвестування та будівництво житлового будинку.

23.12.2004 року виконкомом Одеської міської ради року прийнято рішення № 733 про надання вже ліквідованій військовій частині НОМЕР_1 дозволу на будівництво будинку і затверджено договір оренди земельної ділянки. 18.10.2005 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контрою м. Одеси військовій частині НОМЕР_1 видано Дозвіл на виконання будівельних, яким виконання будівельних робіт покладено на ЗАТ «ПІК».

В той же час, 30 червня 2006 року між 22 управлінням начальника робіт та ТОВ «Інвест Таун» укладено договір № 07 про організацію будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 .

07 серпня 2006 року Міністром оборони України підписано наказ № 483 про ліквідацію 22 управління начальника робіт шляхом приєднання його до Державного підприємства МОУ «Південьвійськбуд» і призначено ліквідаційну процедуру.

22 червня 2007 року Комісією Міністерства оборони України на підставі комплексної ревізії, у тому числі фінансової, складено і затверджено передавальний акт активів і пасивів 22 управління начальника робіт, згідно якого ніяких зобов`язань і заборгованостей інших підприємств по будівництву житлового будинку по АДРЕСА_1 немає.

Рішенням господарського суду м. Києва від 23.11.2007 року у справі № 18/203 договір між 22 управління начальника робіт та ТОВ «Інвест Таун» визнаний недійсним з моменту укладення.

У зв`язку з прийняттям Господарським судом м. Києва рішення про визнання недійсним з моменту укладення договору № 07 від 30.06.2006 року про організацію спорудження будинку директор ТОВ «Інвест Таун» - ОСОБА_9 звернулася на адресу ОСОБА_1 та членів його родини з проханням забрати гроші, які знаходились на рахунку ТОВ «Інвест Таун». Такі звернення направлялися 30.01.2008 року, 06.03.2008 року, 15.04.2008 року, 22.10.2008 року.

Окрім того в матеріалах цивільної справи № 2/1522/11922/2011 наявний оригінал банківської виписки з рахунку № НОМЕР_2 , що був відкритий у філії Одеського регіонального управління банку «Фінанси та кредит», з якої вбачається, що грошові кошти, які перерахував позивач на рахунок ТОВ «Інвест Таун» на фінансування будівництва спірних житлових та не житлових приміщень були повернуті позивачу в повному обсязі.

Крім того, факт відсутності фінансування будівництва позивачем підтверджено під час розгляду Приморським районним судом м. Одеси цивільної справи № 2-2786/09 та апеляційним судом справи № 22ц-15824/10, в яких судами встановлено, що позивач фактично не проводив інвестування будівництва, а тому у судів відсутні підстави по визнанню права власності на нерухоме майно. Більш того, апеляційний суд встановив факт того, що кошти перебували на рахунку ТОВ «Інвест Таун», а інвестування будівництва спірних приміщень проведено іншими особами.

Таким чином грошові кошти позивача були повернуті, а спірні приміщення побудовані за рахунок грошових коштів зовсім інших осіб, а отже у позивача відсутні підстави для визнання за ним права власності на спірні об`єкти нерухомості.

Ніяких договорів на інвестування будівництва ЗАТ «ПІК», як генпідрядник-інвестор (обов`язки покладено договором № 84/1, що діяв до моменту ліквідації військової частини НОМЕР_1 ), а у подальшому правонаступниками військової частини НОМЕР_3 та ДП «Південьвійськбуд», СП ТОВ «Інекон-Сервіс», як інвестор будівництва, а також ЗАТ «ПІК», як замовник будівництва, із ОСОБА_1 не укладали.

У зв`язку із цим, апелянт вважає, що ОСОБА_1 не має не тільки права власності на нерухоме майно в будинку, а й майнових прав як інвестор будівництва. А тому права ОСОБА_1 не порушено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради

17 січня 2022 року Виконавчий комітет Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (Т., 2 а. с. 186-196).

Узагальнені доводи апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради

Виконавчий комітет Одеської міської ради обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, порушенні норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що вимоги позивача є і незаконними, і необґрунтованими, оскільки у нього відсутнє право на звернення до суду, оскільки, його права не порушено оскаржуваним рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради, виходячи із наступного.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 733 від 23.12.2004 р. «Про внесення пропозицій щодо надання військовій частині НОМЕР_1 земельної ділянки в оренду для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, загальною площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 , військовій частині НОМЕР_1 було надано дозвіл на будівництво вищевказаного житлового будинку. Термін завершення будівництва - 1 квартал 2008 року, затверджено договір на право забудови. Зобов`язано оформити документи землекористування.

Рішенням Одеської міської ради від 28.01.2005 р. в/ч НОМЕР_1 надано в оренду до 3-х років земельну ділянку, площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 .

30.06.2006 року укладено договір за № 07 між ТОВ «Інвест Таун» та 22 управлінням начальника робіт по організації спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою - АДРЕСА_1 .

У липні 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та позивачем укладено договори про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є нежитлові приміщення в буд. АДРЕСА_1 .

У свою чергу, ТОВ «Інвест Таун», залучаючи кошти позивача на будівництво вищевказаного будинку, керувався умовами договору № 7 від 30.06.2006 року, укладеного між замовником будівництва вищевказаного об`єкту - 22 УНР (умовне найменування в/ч НОМЕР_1 ) та - ТОВ «Інвест таун», як фінансовою установою, яка діяла у межах та на підставі Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Проте, у зв`язку із відсутністю у 22 УНР повноваження на будівництво частки житлового будинку та існування договірних відносин і дозвільних документів по спорудженню всього житлового будинку, Господарський суд м. Києва ухвалив рішення від 23.11.2007 року по справі № 18/203 про визнання недійсним з моменту укладення договору від 30.06.2006 року № 07 між 22 УНР та ТОВ «Інвест Таун».

У зв`язку із прийняттям судового рішення про недійсність цього договору Фонд фінансування будівництва припинив існування.

Після набрання рішенням суду законної сили директор ТОВ «Інвест Таун» своїми листами неодноразово звертався до ОСОБА_1 та членів його родини про те, що ФФБ припинив свою діяльність та про необхідність забрати кошти, які знаходяться на рахунку підприємства.

На запит суду у справі № 2/1522/11922/2011 на адресу Філії ОРУ «Фінанси та Кредит», де був спеціально відкритий рахунок для фінансування будівництва виду «А» частки житлового будинку розташованого за адресою - АДРЕСА_1 , судом отримана відповідь про те, що ОСОБА_1 та його родина отримала назад кошти, які зберігались на вищевказаному рахунку.

Виходячи з вищенаведеного, беручи до уваги, що ОСОБА_1 отримав кошти і його майнові права на момент звернення із позовом до суду відновлені, його позов не підлягає задоволенню у зв`язку із відсутністю порушеного права.

Крім того, представник Виконавчого комітету Одеської міської ради посилається на те, що позивачем та судом не наведено жодних обставин та доводів, з яких випливає недійсність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.06.2008 року, а судом не зазначено жодної норми матеріального права, які порушено при винесенні оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Фактично оскаржуване рішення суду обґрунтовано тим, що ЗАТ «ПІК» не оформив документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, та ним не отримано дозволу на виконання будівельних робіт. Однак вказане потребує перевірки, та у будь-якому випадку не є підставою для визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради.

Вищенаведене не стосується законності або недійсності рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради. Жодних інших доводів в рішенні суду не наведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 діючого на той час Закону України «Про планування і забудову територій» (втратив чинність 12.03.2011 року), згідно якого функції замовника на будівництво виконавчий орган відповідної ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, виконують безпосередньо або делегують їх на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) у порядку, встановленому законодавством. Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв оскаржуване рішення, яким передав функції замовника - ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами, за адресою - АДРЕСА_1 .

Таким чином, Виконавчий комітет Одеської міської ради діяв у межах та у спосіб, передбачений діючим на той час законодавством.

Позиція позивача в суді апеляційної інстанції

27.12.2022 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ПАТ «ПІК» (Т. 3, а. с. 137 - 142).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заперечує, що він та члени його сім`ї отримували кошти, які вони інвестували в будівництво, а тому вважає, що будинок збудований за його кошти та кошти його сім`ї. Крім того, ОСОБА_1 посилається на обставини справи, викладені у позові, а тому просить суд в задоволенні апеляційної скарги представника ПАТ «ПІК» відмовити.

Інші доводи апеляційної скарги представника ПАТ «ПІК» вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

27.12.2022 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради (Т. 3, а. с. 144 - 147).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що у своїй апеляційній скарзі Виконавчий комітет Одеської міської ради вказує на те, що не порушені майнові права позивача на момент звернення до суду із позовом, а тому позов не підлягає задоволенню, з чим ОСОБА_1 не погоджується.

ОСОБА_1 зазначає, що думка представника Виконавчого комітету Одеської міської ради про повернення коштів, які були внесені на рахунок ТОВ «Інвест Таун» для фінансування будівництва, ґрунтується на домислах та припущеннях, а не на нормах матеріального права та фактичних обставинах справи.

Зазначає, що вірними є висновки суду першої інстанції про те, що договір № 7 від 30.06.2006 р. між ТОВ «Інвест Таун» та 22 УНР є укладеним повноважними особами, які мали для цього необхідний обсяг дієздатності, і дійсним, а отже рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2007 р. по справі № 18/203 не викликає правових наслідків, які виникають внаслідок недійсності правочину.

З цього випливає і необхідність сторін цього договору повністю виконати його умови, а саме - прийняти кошти, перераховані інвесторами будівництва (в тому числі - кошти Позивача), перераховані на рахунок фонду фінансування будівництва, утвореного ТОВ «Інвест Таун», та забезпечити оформлення права власності на інвестовані об`єкти на цих інвесторів.

Визнання договору № 7 від 30.06.2006 р. недійсним не позбавляє його прав інвестора, які було набуто на підставі договору про участь у ФФБ. Зокрема, у рішенні від 26.02.2015 р. по справі № 522/22304/14 у позові СУЧП «ІНЕКОМ-Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ЗАТ «ПІК», про визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва виду «А», яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02.06.2016 р. та постановою Верховного Суду від 12.09.2019 р. залишено без змін, зазначено, що недійсність договору від 30.06.2006 р. № 07 про організацію спорудженого житлового будинку не є підставою для визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва.

27.12.2022 року до суду апеляційної інстанції надійшов відзив від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ОСОБА_5 (Т. 3, а. с. 149 - 156).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що ОСОБА_5 надає завідомо недостовірну інформацію. Так, було передано Виконавчому комітету Одеської міської ради 5-ть квартир згідно договору з 22 УНР (в/ч НОМЕР_1 ). Якщо забудовником була б інша юридична особа, то було б передано Одеській міській раді не 5%, а 10%. Тобто, у будь-якому разі 22 УНР (в/ч НОМЕР_1 ), а потім правонаступник ДП МОУ «Південьвійськбуд» передало б ОМР 5%. ПАТ «ПІК» незаконно скористалося пільгами забудовника 22 УНР (в/ч НОМЕР_1 ), правонаступник - ДП МОУ «Південьвійськбуд», та надав до Одеської міської ради вдвічі менше квартир. У зв`язку з чим, ніхто не буде забирати 5-ть квартир у Одеської міської ради, оскільки передача 5-ти квартир це обов`язкова умова для забудови земельної ділянки, що знаходиться у власності Одеської міської ради.

За позовом члена сім`ї позивача - ОСОБА_2 (справа № 2-11922/11 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5 ) проводилася судово-технічна експертиза документів. Згідно висновку експерта від 22.12.2014 року № 5034/03, відтиск печатки ЗАТ «ПІК», що розміщений у наданому на експертизу договорі № 00037 від 10.01.2006 року про інвестування житла у м. Одесі, укладеному між ОСОБА_5 та ЗАТ ПІК», нанесений не у той час, яким датований документ, тобто не у 2006 році. Відтиск печатки на зазначеному договорі нанесений ЗАТ «ПІК», зразки якої надані для порівняльного дослідження або у 2009 році, або у послідуючі роки. Відтак, договір від 10.01.2006 року № 00037 та додатковий договір від 20 вересня 2009 року укладені значно пізніше, оскільки ця квартира передана ОСОБА_5 як оплата за його шахрайські дії по позбавленню його та членів його сім`ї права власності на новозбудоване нерухоме майно. Для додаткового обґрунтування цього висновку ОСОБА_1 посилається на дані договору про інвестування житла в м. Одесі від 10.01.2006 року, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ «ПІК». У вступній частині договору зазначено, що паспорт ОСОБА_5 виданий - 25.07.2006 року. Тобто, 10.01.2006 року ОСОБА_5 не підписував цей договір, оскільки на той час не мав паспорту. ОСОБА_5 навмисно не надав копію цього договору до апеляційної скарги, щоб суд не міг цього встановити. Після змін діючого законодавства, інвестування повинно проводитися тільки через ФФБ (з 14.01.2006 року).

Згідно п. 4.2.1. договору, ОСОБА_5 зобов`язаний грошові кошти (інвестиції) перерахувати 100 % на рахунок ЗАТ «ПІК» в Промінвестбанку після підписання договору.

У відповіді на запит суду від 10.01.2013 року № 116-00-20-2-22/24 Промінвестбанк повідомив, що з дати укладення ОСОБА_5 договору інвестування житла 10.01.2006 року і до 20.08.2009 року до підписання акту приймання-передачі квартири на вказаний в ухвалі суду розрахунковий рахунок ЗАТ «ПІК» від ОСОБА_5 кошти не надходили.

Відтак, договір інвестування житла в м. Одесі 10.01.2006 року не укладався, грошові кошти (інвестиції) на розрахунковий рахунок ЗАТ «ПІК» не перераховувалися. Тому, ОСОБА_5 не є особою, яка інвестувала кошти в будівництво будинку за адресою - АДРЕСА_1 .

Крім цього, всі майнові права на суперечні приміщення є предметом іпотеки, згідно договору іпотеки від 27.07.2006 року, укладеного іпотекодателем - 22-м управлінням начальника робіт (військовою частиною НОМЕР_1 ), правонаступником якого є - ДП МОУ «Південьвійськбуд», і - ТОВ «Інвест Таун» як іпотекодержателем. До теперішнього часу договір іпотеки від 27.07.2006 року не розірваний. Тому, квартири та нежитлові приміщення, що виділялися 22 У HP (в/ч НОМЕР_1 ), правонаступник - ДП МОУ «Південьвійськбуд», іншим особам, ніж визначеними забудовником, виділятися не могли. Не знати про це ОСОБА_5 не міг, оскільки є нотаріусом.

В судовому порядку ОСОБА_2 зразу, як стало відомо про передачу квартири ОСОБА_5 , оскаржила незаконну передачу квартири, в яку ОСОБА_2 інвестувала кошти. Справа розглядається Приморським районним судом м. Одеси (справа № 2- 11922/11). Справа ще не розглянута. Отже, ще не вирішено питання про те, що ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_4 , а тому і чи має він право на звернення з апеляційною скаргою, якщо він не є власником квартири.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають матеріалам справи.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 15.12.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Зудової Вікторії Володимирівна, діючої від імені ОСОБА_5 , на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року та призначеносправу дорозгляду уприміщенні Одеськогоапеляційного суду (Т. 2, а. с. 181, 182).

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 20.01.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою адвоката Зудової Вікторії Володимирівна, діючої від імені Публічного акціонерного товариства «ПІК», на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року та призначено справу до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (т. 2 а. с. 217-219).

Ухвалами Одеського апеляційного суду від 01.02.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Одеської міської ради на рішення Приморського районного суд м. Одеси від 25.10.2021 року та призначено справу до розгляду у приміщенні Одеського апеляційного суду (т. 2 а. с. 229-231).

16.08.2022 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_5 про приєднання до апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради (Т. 3, а. с. 74).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 серпня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_5 про приєднання до апеляційної скарги Виконавчого комітету Одеської міської ради відмовлено (Т. 3 а. с. 84).

27.12.2022 року від ОСОБА_1 надійшли відзиви на апеляційні скарги ПАТ «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_5 (Т. 3, а. с. 137 - 142, 144 - 147, 149 - 156).

У судовому засіданні представник ОСОБА_10 , діючий від імені ДП «Південьвійськбуд», просив апеляційні скарги задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

ОСОБА_5 та його представник - адвокат Ошарін Д.С. у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити. Скасувати рішення суду першої інстанції, та відмовити в задоволенні позову.

Представник ОСОБА_11 , діючий від імені Одеської міської ради, у судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити. Рішення суду першої інстанції скасувати.

ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гузь Г.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційних скарг, та просили залишити їх без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, викладення учасниками справи своєї правової позиції у заявах по суті справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, думку учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, про можливість розгляду справи за відсутності інших учасників, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення учасників справи, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянти посилаються в апеляційних скаргах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_5 , ПАТ «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради підлягають задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Рішенням ВК ОМР від 13 грудня 2001 року № 845 дозволено в/ч НОМЕР_1 здійснити проектування та будівництво 7-ми поверхового 2-х секційного жилого будинку за адресою - АДРЕСА_1 .

14 березня 2003 року між в/ч НОМЕР_1 (Замовник), ЗАТ «ПІК» (Генпідрядник-інвестор) та Спільним українсько-чеським підприємством «Інекон-Сервіс» (Інвестор) укладено Договір №02/1-03 про спільну діяльність по будівництву будинку по АДРЕСА_1 , предметом якого є спільна діяльність сторін по будівництву недобудованого житлового будинку. Цим же договором замовник уповноважив третю особу та позивача за рахунок власних або залучених коштів здійснити повне фінансування будівництва, а третю особу, крім того, виконати всі будівельно-монтажні роботи по будівництву об`єкта.

Додатковою угодою від 31.07.2003р. до договору про розподіл загальної житлової площі згідно з орієнтовним фінансовим вкладом у будівництво житлового будинку, сторони погодили попередній розподіл площ за умови внесення інвестицій. Передбачено, що в/ч НОМЕР_4 (Замовник) отримує 15 квартир, у тому числі квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , а також всі нежитлові (в тому числі офісні) приміщення.

Згідно з п. 4.2.1 «Замовник» - в/ч НОМЕР_1 має право на умовах субпідряду виконати обсяги спеціалізованих робіт з інженерних внутрішніх і зовнішніх мереж, монтажу та налагодженню обладнання дахової котельні.

Зазначений договір визнано недійсним Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.05.2008р. по справі № 15/23-08-615, але згідно із ухвалою від 15.03.2013р. на майбутнє.

Недійсність Договору про спільну діяльність не тягне за собою недійсності наступних договорів, які були укладені на його підставі та до моменту, з якого він визнаний судом недійсним (в період з 14.03.2003 р. по 04.09.2008 р.).

Функції забудовника в/ч НОМЕР_1 набула на підставі Рішення Виконкому Одеської міської ради від 23.12.2004р. № 733 та після укладення договору оренди землі від 12.09.2005р. та оформлення Дозволу Інспекції ДАБК № 638/05 від 18.10.2005р.

У зв`язку із набранням чинності Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», Протоколом засідання координаційної ради від 17.11.2004 р. замовнику визначено укласти договір з ТОВ «Інвест-таун» на залучення фінансових коштів від фізичних осіб, а СП «Інекон-сервіс» переоформити всі наявні договори фізичних осіб на ТОВ «Інвест таун». Тобто, у відповідності до вимог чинного законодавства відбулась заміна з - СУЧП «Інекон-Сервіс» на - ТОВ «Інвест Таун», яке є фінансовою установою, спроможною залучати інвестиції фізичних осіб для фінансування будівництва.

Ураховуючи відсутність бюджетних коштів, спрямованих на фінансування будівництва, 22 УНР (умовне найменування в/ч НОМЕР_1 ), маючи на меті залучення коштів для будівництва, уклало договір № 7 від 30.06.2006р. із ТОВ «Інвест таун».

Згідно з п. 1.1. вказаного договору 22 УНР (в/ч НОМЕР_1 ) бере на себе зобов`язання своїми силами, засобами та матеріалами на власний ризик збудувати, ввести в експлуатацію та передати установникам фонду 6-10 поверховий, 87-квартирний житловий будинок з вбудованими офісами, розташований за будівельною адресою - АДРЕСА_1 (надалі об`єкт будівництва), а ТОВ «Інвест Таун» зобов`язується забезпечити фінансування частки будівництва в межах отриманих в управління коштів.

26 липня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_3 укладений договір № 1\18 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є квартира АДРЕСА_6 .

26 липня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_4 укладений договір № 2/36 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є квартира АДРЕСА_7 .

26 липня 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та ОСОБА_2 укладений договір № 3/37 про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є квартира АДРЕСА_5 .

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 23 грудня 2004 року № 733 «Про внесення пропозицій щодо надання військовій частині НОМЕР_1 земельної ділянки в оренду для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, загальною площею -0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 , військовій частині НОМЕР_1 надано дозвіл на будівництво 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, на земельній ділянці, загальною площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 . Термін завершення будівництва 1 квартал 2008 року, затверджений договір на право забудови. Зобов`язано оформити документи землекористування.

Рішенням Одеської міської ради від 28 січня 2005 року в/ч НОМЕР_1 надано в оренду до трьох років земельну ділянку, площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 .

Розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди на земельну ділянку в/ч НОМЕР_1 для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, загальною площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 .

24 липня 2008 року Одеська міська рада прийняла рішення № 727 «Про передачу функцій замовника будівництва ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами за адресою - АДРЕСА_1 .

З наданої копії акта готовності об`єкта до експлуатації від 24 червня 2009 року № 528 таке рішення прийнято приймальною комісією у складі голови замовника ОСОБА_7 , голови спостережної ради ЗАТ «ПІК», членів комісії усього 6 посадових осіб.

20 червня 2009 року заст. начальника Інспекції ДАБК в Одеській області ЗАТ «ПІК видано свідоцтво № НОМЕР_5 про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил замовнику будівництва» на 6-10 поверховий 4-х секційний житловий будинок із вбудованими офісами та прибудовами, за адресою - АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2015 року (справа № 522/22304/14) у відмовлено позові СУЧП «ІНЕКОМ-Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа ЗАТ «ПІК», про визнання недійсними договорів.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 02 червня 2016 року залишено без змін вказане рішення. При цьому в ухвалі зазначено, що недійсність договорувід 30 червня 2006 року № 07 про організацію спорудженого житлового будинку не є підставою для визнання недійсним договору про участь у фонді фінансування будівництва.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2010 року (справа № 2-2786/09 відмовлено у позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 до ТОВ «Інвест Таун», ДП МОУ «Південьвійськбуд», СУЧП «Інеком-Сервіс», ЗАТ «ПІК» про зобов`язання ТОВ «Інвест Таун» перерахувати кошти за офісні приміщення № 3/1, площею - 22,8 кв. м., загальною площею - 124,09 кв. м., та на інші офісні приміщення та квартири (№№ 37, 18, АДРЕСА_3 ), визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, та зобов`язання ЗАТ «ПІК» оформити та видати необхідні документи для придбання права власності. Задоволено зустрічний позов СУЧП «Інеком-Сервіс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ТОВ «Інвест Таун» про визнання недійсним з моменту укладення договорів про участь у фонді фінансування будівництва.

Увересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП МОУ «Південьвійськбуд» про встановлення факту.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він прагне встановити фактичні обставини,а саме, що він, будучи командиром військової частини НОМЕР_1 та начальником 22 управління начальника робіт, виконував обов`язки однієї юридичної особи та отримав згоду від Виконавчого комітету Одеської міської ради на статус забудовника будинку АДРЕСА_1 на 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_1 , у зв`язку з чим просив встановити факт, що саме 22 управління начальника робіт умовне найменування в/ч НОМЕР_1 отримало дозвіл, відповідно до рішення Одеської міської радивід 23 грудня 2004 року № 733 на будівництво 6-10 поверхового будинку з вбудованими офісами за адресою - АДРЕСА_1 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 31 травня 2017 року (справа №522/8382/16-ц), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 29 серпня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що обставин спору про право, який вирішуєтьсяв порядку позовного провадження, в даному випадку не встановлено, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів відповідачем. Доказів незаконності дій відповідача, а так само доказів неправомірності, протиправності прийнятого Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 23 грудня 2004 року № 733 суду надано не було, а відповідно позивачем не доведено наявності факту встановлення незаконності дій відповідача. Суди вважали, що позовні вимоги задоволенню не підлягали, оскільки у цій справі відсутній спір про право.

Постановою Верховного Суду від 18 жовтня 2019 року вказані судові рішення залишено без змін.

Залишаючи ці рішення без змін, суд касаційної інстанції виходив із того, щопозивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання його прав, свобод чи інтересів відповідачем, як і не надано доказів незаконності дій відповідача, а так само доказів неправомірності, протиправності прийнятогоВиконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 23 грудня 2004 року № 733, а відповідно позивачем не доведено наявності факту встановлення незаконності ДП МОУ «Південьвійськбуд».

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року (справа № 18/203) позов СУЧП у формі ТОВ «Інеком Сервіс» до ТОВ «Інвест Таун», де представником був - ОСОБА_1 , ДП МОУ «Південьвійськбуд», третя особа ПАТ «ПІК», задоволено частково. Визнано недійсним з моменту його укладення договір від 30 червня 2006 року № 07, укладений між ТОВ «Інвест Таун» та 22 управлінням начальника робіт про організацію спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою - АДРЕСА_1 . В іншій частині позову провадження у справі припинене.

22 вересня 2010 року ТОВ «Інвест Таун» звернулось до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2007 року у справі № 18/203 за нововиявленими обставинами, а також подано заяву про відновлення строку на перегляд рішення від 23 листопада 2007 року № 20/203 за нововиявленими обставинами. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03 лютого 2011 року заяву позивача залишено без задоволення, а рішення суду залишено без змін.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно доположень ч.3ст.12,ч.1ст.81ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційних скаргах

Як встановлено матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 733 від 23.12.2004 р. «Про внесення пропозицій щодо надання військовій частині НОМЕР_1 земельної ділянки в оренду для будівництва 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами, загальною площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 , військовій частині НОМЕР_1 було надано дозвіл на будівництво 6-10 поверхового житлового будинку з вбудованими офісами на земельній ділянці, загальною площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 . Термін завершення будівництва - 1 квартал 2008 р., затверджено договір на право забудови. Зобов`язано оформити документи землекористування.

Рішенням Одеської міської ради від 28.01.2005 р. в/ч НОМЕР_1 надано в оренду до 3-х років земельну ділянку, площею - 0,3595 га., за адресою - АДРЕСА_1 .

Директивою Міністра оборони України від 02 грудня 2002 року №Д-115/1/011 умовне найменування військова частина НОМЕР_1 ліквідована.

В подальшому, 14 березня 2003 року між в/ч НОМЕР_1 (Замовник), ЗАТ «ПІК» (Генпідрядник-інвестор) та Спільним українсько-чеським підприємством «Інекон-Сервіс» (Інвестор) укладено Договір №02/1-03 про спільну діяльність по будівництву будинку по АДРЕСА_1 , предметом якого є спільна діяльність сторін по будівництву недобудованого житлового будинку. Цим же договором замовник уповноважив третю особу та позивача за рахунок власних або залучених коштів здійснити повне фінансування будівництва, а третю особу, крім того, виконати всі будівельно-монтажні роботи по будівництву об`єкта.

Однак у подальшому Рішенням Господарського суду міста Одеси від 26 травня 2008 року визнанонедійсним договір № 02/1-03 про спільну діяльність з будівництва будинку по АДРЕСА_1 від 14.03.2003 р., укладений між військовою частиною НОМЕР_1 , Закритим акціонерним товариством «ПІК» та Спільним українсько-чеським підприємством «Інекон-сервіс» (ТОВ).

30.06.2006 року укладено договір за № 07 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун» та 22 управлінням начальника робіт по організації спорудження частки житлового будинку, розташованого на земельній ділянці за адресою - АДРЕСА_1 .

У липні 2006 року між ТОВ «Інвест Таун» та позивачем, третіми особами було укладено договори про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» (ФФБ), де об`єктом інвестування є нежитлові приміщення та квартири в будинку АДРЕСА_1 .

Отже, ТОВ «Інвест Таун», залучаючи кошти позивача на будівництво 6-10 поверхового, 87-квартирного житлового будинку з вбудованими офісами, розташованого за будівельною адресою - АДРЕСА_1 , керувався умовами договору № 7 від 30.06.2006 року, укладеного між замовником будівництва вищевказаного об`єкту - 22 УНР (умовне найменування в/ч НОМЕР_1 ) та ТОВ «Інвест таун» як фінансовою установою, яка діяла у межах та на підставі Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.11.2007 року у справі №18/203 визнано недійсним з моменту укладення договору від 30.06.2006 року № 07 між 22 УНР та ТОВ «Інвест Таун», у зв`язку із відсутністю у 22 УНР повноваження на будівництво частки житлового будинку та існування договірних відносин і дозвільних документів по спорудженню всього житлового будинку.

Вищевказане рішення суду не скасовано та набрало законної сили в порядку, встановленому процесуальним законодавством, та відповідно до законодавства обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.

У зв`язку із прийняттям судового рішення про недійсність цього договору Фонд фінансування будівництва припинив існування.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України (станом на 12.05.2006 року) недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Матеріали справи містять відомості, що після набрання вищевказаного рішенням господарського суду законної сили директор ТОВ «Інвест Таун» своїми листами неодноразово звертався до ОСОБА_1 та членів його родини про те, що ФФБ припинив свою діяльність та про необхідність повідомити реквізити рахунків, для перерахування коштів по укладених договорах.

Отже, вказане свідчить, що грошові кошти ОСОБА_1 було повернуто, та спірні приміщення побудовані за рахунок грошових коштів інших осіб, тому відсутні підстави для визнання права власності на спірні об`єкти нерухомості.

Крім того, Наказом Міністра оборони України від 07.08.2006 р. № 483 діяльність 22-го управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління, яке було створено на базі в/ч НОМЕР_1 , припинено, шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд».

Після проведення організаційних заходів у Міністерстві оборони України 22 управління начальника робіт, яке створене на базі військової частини НОМЕР_1 , не зверталось у виконавчий комітет Одеської міської ради про внесення змін у вказане рішення по передачі повноважень забудовника, а тому 22 УНР не набуло такого статусу забудовника по будівництву житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Наказом Міністра оборони України від 07.08.2006р. №483 діяльність 22 управління начальника робіт припинено шляхом приєднання до Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд».

Після проведення цього організаційного заходу Одеська міська рада також не приймала рішення про наділення ДП «Південьвійськбуд» повноваженнями забудовника по будівництву будинку по АДРЕСА_1 .

Передавальним актом від 22.06.2007р., затвердженого Міністерством оборони України, встановлено, що замовником своє право на виконання робіт по інженерним внутрішнім та зовнішнім мережам, а також встановленню котельні на даху не виконано.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №18/203, яке набрало законної сили, встановлено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» у ході організаційних заходів не набуло статусу забудовника будівництва об`єкту.

18.02.2008 року Рішенням Господарського суду Одеської області у справі №22/82-07-1860 затверджено мирову угоду між ДП МОУ «Південьвійськбуд», ЗАТ «ПІК» та СП «Інекон-Сервіс».

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини,встановлені рішеннямсуду угосподарській,цивільній абоадміністративній справі,що набралозаконної сили,не доказуютьсяпри розглядііншої справи,у якійберуть участьті саміособи абоособа,щодо якоївстановлено ціобставини,якщо іншене встановленозаконом.

Відповідно до п. 2.1 мирової угоди ДП Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» передає отримані ним на підставі наказу Міністра оборони України від 07.08.2006 р. №483 повноваження за договором № 02/1-03 від 14.03.2003 р. про спільну діяльність по будівництву будинку по АДРЕСА_1 , а ЗАТ «ПІК» приймає ці повноваження для здійснення функцій замовника будівництва житлового будинку.

Пунктом 2.2 мирової угоди передбачено, що після підписання цієї мирової угоди ДП Міністерства оборони України «Південьвійськбуд», який є правонаступником 22 управління начальника робіт припиняє діяльність за договором №02/1-03 від 14.03.2003 р., а також письмово повідомляє Виконавчий комітет Одеської міської ради про вихід із договору та передачу повноважень замовника будівництва на користь ЗАТ «ПІК».

За п. 2.4 мирової угоди сторони визнали, що право власності на об`єкт будівництва належить Закритому акціонерному товариству «ПІК» та СП «Інекон-Сервіс».

З огляду на вищевказане, на підставі клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України «Південьвійськбуд» та закритого акціонерного товариства «ПІК» (далі - ЗАТ ПІК») стосовно передачі функцій замовника на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами, за адресою - АДРЕСА_1 , приймаючи до уваги ухвалу господарського суду Одеської області від 18.02.2008 р., а також на підставі мирової угоди від 18.02.2008 р., укладеної між «Південьвійськбуд», ЗАТ ПІК» та спільним українсько-чеським підприємством «ІНЕКОН-СЕРВІС» (ТОВ), з метою закінчення будівництва та введення вищезазначеного об`єкта в експлуатацію, керуючись ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», «Правилами забудови міста Одеси», затвердженими рішенням Одеської міської ради від 26.09.2003 р. № 1716-IV, рішенням від 24.06.2008 року № 727 Виконавчий комітет Одеської міської ради передав функції замовника ЗАТ «ПІК» на завершення будівництва жилого будинку з вбудованими офісами, за адресою - АДРЕСА_1 .

Отже, з вищевказаного слідує, що замовником будівництва є - ПАТ «ПІК», тому помилковими є висновки суду першої інстанції, що замовником будівництва є ДП МОУ «Південьвійськбуд».

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів зазначає, що позивачем не було наведено жодних обставин та доводів, з яких випливає недійсність рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.06.2008 року, та не зазначено жодної норми матеріального права, які порушено при винесенні оскаржуваного рішення Виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Виконавчий комітет Одеської міської ради, приймаючи оскаржуване рішення, діяв у межах та у спосіб, передбачений діючим на той час законодавством.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення прав позивача прийняттям Виконавчим комітетом Одеської міської ради рішення від 24.07.2008 року №727.

Жодних договорів на інвестування будівництва між ПАТ «ПІК» та ОСОБА_1 не було укладено. Отже, порушення майнових прав ОСОБА_1 з боку відповідачів відсутні.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що в рамках даної справи відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення, визнання права на отримання виконаних умов, передбачених договором, та зобов`язання виконання умов договору шляхом оформлення прав на нерухоме майно.

Висновки зарезультатами розглядуапеляційної скарги,з посиланнямна нормипроцесуального права,якими керувавсясуд апеляційноїінстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_5 , Публічного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради є обґрунтованими, а тому вони підлягають задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 за вищевказаного обґрунтування.

Порядок та строк касаційного оскарження

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України,

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційні скарги адвоката Зудової Вікторії Володимирівна, діючої від імені ОСОБА_5 , адвоката Зудової Вікторії Володимирівна, діючої від імені Публічного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси 25 жовтня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПІК», Виконавчого комітету Одеської міської ради, Державного підприємства оборони України «Південьвійськбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Таун», Спільно-Українсько-Чеського підприємства «Інекон-Сервіс», Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБК в Одеській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Одеська місцева прокуратура №3, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним рішення, визнання права на отримання виконання умов, передбачених договором, та зобов`язання виконання умов договору, шляхом оформлення прав на нерухоме майно відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови виготовлений 05 липня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе