Рішення

від 05.07.2023 по справі 924/486/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"05" липня 2023 р. Справа № 924/486/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщука О.М., розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", м. Київ

до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 513832,36 грн

позивача: Ковальчук Н.О. - згідно з ордером від 19.05.2023

відповідача: Шадрін І.О.

У засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

встановив: товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", м. Київ звернулось до суду з позовом до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області про стягнення 513832,36 грн, з яких 494640,00 грн заборгованості, 18545,94 грн інфляційних втрат, 646,42 грн процентів за користування чужими коштами.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.06.2023 у справі 924/486/23 позов задоволено, стягнуто з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" ДП "НАЕК" "Енергоатом" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" 494640,00 грн заборгованості, 18545,94 грн інфляційних втрат, 646,42 грн процентів, 7707,49 грн витрат зі сплати судового збору.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява (від 27.06.2023), в якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Від відповідача надійшла заява (від 30.06.2023), в якій просить зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача у справі №924/486/23 до їх розумного, реального і обґрунтованого розміру, вважаючи заявлений розмір витрат надмірно завищеним. Зокрема, стверджує, що не є видом правової допомоги підготовка до судової справи у вигляді вивчення нормативно-правової бази, судової практики або наданих матеріалів для підготовки процесуальних документів чи отримання інших теоретичних або практичних знань адвокатом. При цьому при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв співмірності, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ухвалою суду від 29.06.2023 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №924/486/23 призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.06.2023.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги заяви підтримала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти стягнення з відповідача 10000,00 грн витрат позивача на надання професійної правничої допомоги заперечив з підстав, викладених у заяві (від 30.06.2023), звернувши увагу на їх неспівмірність зі складністю справи; просив зменшити розмір заявлених витрат.

При розгляді заяви представника позивача щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу судом враховується таке.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до закінчення судових дебатів було усно заявлено про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 гривні.

Так, у підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги від 19.05.2023, укладеного між позивачем як Клієнтом та адвокатом Ковальчук Надією Олегівною, згідно з п. 1.1 якого Адвокат зобов`язується, за дорученням Клієнта, здійснювати захист, представництво, надання іншої правової допомоги, що передбачена статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема, в частині: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта у будь-якому статусі; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; здійснення представництва інтересів Клієнта в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій та статус суддів», в тому числі третейських судах, під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного договору в порядку на умовах цього договору Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк згідно цього договору.

У п. 3.1 договору сторони домовились, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар).

Гонорар оплачується Клієнтом згідно виставленого Адвокатом рахунку у розмірі, узгодженому сторонами в додатках до цього Договору (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення Адвокатом позитивного результату, якого бажає Клієнт.

Факт надання передбачених цим Договором послуг підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг. Адвокат зобов`язаний після фактичного надання послуг підготувати і надати (відправити) Клієнту 2 примірники Акта. При цьому Сторони домовились, що Акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані Адвокатом Клієнту протягом відповідного періоду часу (п. п. 4.1, 4.2 договору).

За умовами п. 6.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

Зміни та доповнення до цього Договору можуть вноситися тільки у письмовому вигляді (п. 9.1 договору).

Також у матеріали справи надано копію додатку №1 від 19.05.2023 до договору, згідно з яким сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної в договорі про надання правової допомоги б/н від 19.05.2023, що стосується представництва інтересів товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" у Господарському суді Хмельницької області у справі №924/486/23, яка становить 10000 гривень. Виплата гонорару (винагороди) та оплата фактичних витрат для виконання договору про надання правової допомоги б/н від 19.05.2023 здійснюється в готівковому чи безготівковому порядку відповідно до чинного законодавства України протягом 10 банківських днів з дня отримання Клієнтом вимоги Адвоката. Право адвоката на отримання гонорару не залежить від результату виконання доручення.

Згідно з наданим позивачем актом про надання послуг від 26.06.2023 №1, складеним позивачем та адвокатом Ковальчук Н.О. на виконання договору про надання правової допомоги б/н від 19.05.2023, Адвокатом надано Клієнту такі послуги правового характеру: опрацювання матеріалів, з`ясування обставин та визначення актуальної правової позиції в господарській справі №924/486/23 - 1000,00 грн; опрацювання відзиву на позовну заяву - 500,00 грн; підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 3000,00 грн; опрацювання клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду - 500,00 грн; підготовка та подання заперечення на клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду - 2000,00 грн; підготовка та подання заяв (клопотань) про участь у засіданнях в режимі відеоконференції - 1000,00 грн; участь у засіданнях в суді першої інстанції - Господарському суді Хмельницької області (30.05.2023, 08.06.2023, 26.06.2023) - 2000,00 грн (всього 10000,00 грн).

В акті зазначено, що розмір гонорару Адвоката становить 10000,00 грн; послуги Адвоката надані в повному обсязі з дотриманням умов договору.

Вищезазначені додаток та акт підписані сторонами.

Крім того, у матеріали справи надано затверджений позивачем звіт адвоката Ковальчук Н.О. від 26.06.2023 про надану правничу (правову) допомогу, згідно з яким під час виконання договору про надання правової допомоги від 19.05.2023 адвокатом було вчинено наступні дії: опрацювання матеріалів, з`ясування обставин та визначення актуальної правової позиції в господарській справі №924/486/23 - 2 год; опрацювання відзиву на позовну заяву - 1 год; підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву - 3 год; опрацювання клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду - 1 год; підготовка та подання заперечення на клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду - 1 год; підготовка та подання заяв (клопотань) про участь у засіданнях в режимі відеоконференції - 1 год; участь у засіданнях в суді першої інстанції - Господарському суді Хмельницької області (30.05.2023, 08.06.2023, 26.06.2023) - 3 год. Під час виконання договору адвокатом всього було затрачено 12 год.

Надання адвокатом Ковальчук Н.О. правничої допомоги позивачу у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/486/23 підтверджується також ордером серії ВО № 1053556 від 19.05.2023 та свідоцтвом про право заняття адвокатською діяльністю від 28.02.2022. При цьому у матеріалах справи відповідь на відзив, заперечення, клопотання, підписані адвокатом Ковальчук Н.О.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/486/23 у Господарському суді Хмельницької області.

Разом з тим при розгляді заяви про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги суд враховує, що згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 Верховний Суд, здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21 тощо.

Отже, Верховний Суд у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21 дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України. При цьому таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Однак, застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у частині четвертій статті 126 ГПК України, так і у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відзначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зокрема, з поданих матеріалів слідує, що позивачем узгоджено виплату адвокату гонорару, який у договорі погоджено у розмірі 10000,00 грн, що є фіксованим. Разом з тим, з акту наданих послуг від 26.06.2023 слідує, що вказаний розмір гонорару сформований, виходячи із вартості наданих адвокатом послуг та витраченого адвокатом часу на їх надання.

При цьому судом критично оцінюється врахування при визначенні розміру гонорару вартості опрацювання відзиву на позовну заяву та опрацювання клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду, адже до складу наданих послуг уже увійшли підготовка відповіді на відзив на позовну заяву та підготовка заперечень на відповідні клопотання. Також вартість послуг з підготовки та подання заяв (клопотань) про участь у засіданнях в режимі відеоконференції, враховуючи незначний рівень правової складності порушеного в таких клопотаннях питання та однотипність поданих клопотань, суд вважає непропорційною та неспівмірною із заявленими вимогами.

Крім того, береться до уваги те, що справа в цілому не є складною, а обсяг опрацьованих адвокатом матеріалів не є значним.

Отже, надавши оцінку доказам та доводам сторін щодо витрат позивача на надання професійної правничої допомоги, враховуючи такі критерії як обґрунтованість, реальність, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру з урахуванням предмету та підстав спору, обсягу матеріалів у справі, кількості підготовлених відповідачем процесуальних документів, кількості засідань та тривалості розгляду справи, складності справи та значення справи для сторін, що повністю узгоджується з процесуальними нормами права і не свідчать про втручання у договірні відносини між адвокатом та клієнтом, адже суд має право не покладати усі судові витрати на сторону, яка виграла спір, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме: в сумі 6000,00 гривні.

При цьому судом враховано положення п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позицію Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19, відповідно до яких витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01" (від 27.06.2023) про ухвалення додаткового рішення у справі задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3 (код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція" ДП "НАЕК" "Енергоатом", Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20 (код ВП 21313677) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСТ-01", м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58 (код 32960947) 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 коп.) витрат на надання професійної правничої допомоги.

Видати наказ.

У задоволенні заяви в частині стягнення 4000,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 05.07.2023.

Суддя В.В. Виноградова

1 - до справи,

2 - позивачу (04071, ми. Київ, вул. Введенська, 29/58, нежиле приміщення №93; info@post-01.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_1),

3, 4 - відповідачу (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20; energoatom@atom.gov.ua, office@khnpp.atom.gov.ua).