Постанова

від 04.07.2023 по справі б8/030-12

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

Cправа № Б8/030-12

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Картере В. І.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 за вх. № 3094/2023

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023

у складі колегії суддів: Копитової О. С. (головуючий), Остапенка О. М., Сотнікова С. В.

у справі № Б8/030-12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю.

до Приватного підприємства "Нікатранс"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2

про визнання недійсною угоди,

в межах справи № Б8/030-12

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина").

На розгляд суду постало питання наявності/відсутності підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою учасника справи на судове рішення суду першої інстанції, прийняте у відповідності до норм ГПК України в редакції до 15.12.2017.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи

1. 03.03.2012 ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі № Б8/030-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина"). (далі - ТОВ "Агро-Богуславщина").

2. 09.07.2012 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № Б8/030-12 відкрито процедуру санації ТОВ "Агро-Богуславщина", керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Толчеєва О. Ю.

3. 22.07.2013 ухвалою Господарського суду Київської області у справі № Б8/030-12 задоволено повністю позов ТОВ "Агро-Богуславщина" до ПП "Нікатранс" про визнання недійним договору купівлі-продажу від 03.04.2009. Визнано укладений між ТОВ "Агро-Богуславщина" та ПП "Нікатранс" договір купівлі-продажу від 03.04.2009, який нотаріально посвідчено державним нотаріусом Богуславської районної державної нотаріальної контори Полковніковою Т. А., зареєстрований в реєстрі за №1-1249; зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.05.2009 - недійсним з моменту укладення. Стягнуто з ПП "Нікатранс" на користь ТОВ "Агро-Богуславщина" господарські витрати у вигляді судового збору у сумі 1 147 грн. Повернуто з Державного бюджету України внесені Заявником 53 грн судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, Заявнику - ТОВ "Агро-Богуславщина".

4. 19.12.2013 постановою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПП "Нікатранс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12 - без змін.

5. Провадження у справі № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ "Агро-Богуславщина" перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Київської області від 23.12.2013.

6. У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12 та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

7. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Київської області від 22.07.2013. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, скаржник зазначає, що повний текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції не отримував, про її наявність дізнався лише 23.12.2022 під час ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відповідною розпискою.

8. 09.01.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду у справі №Б8/030-12 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013.

9. 10.03.2023 постановою Верховного Суду у справі № Б8/030-12 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12 скасовано. Справу передано до Північного апеляційного господарського суду для вирішення питання про відкриття/відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у цій справі.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

10. 21.04.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12.

11. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження. При цьому, суд вказав, ухвала про залучення апелянта третьою особою у справі була направлена учасникам 25.06.2013, дата підписання повного тексту оскаржуваної ухвали є 22.07.2013 та вона направлена учасникам провадження у даній справі 02.08.2013. Суд зауважив, що якщо припустити, що поштове відправлення суду від 25.06.2013 та від 02.08.2013 не отримувалось апелянтом, йому було відомо про прийняття судом спірної ухвали задовго до 23.12.2022, оскільки матеріали справи містять докази отримання ОСОБА_1 ухвал Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2013 та 05.12.2013 (том. 1 а.с. 119, 125), з відміткою "вручено" "особисто", якими повідомлялось ОСОБА_1 про розгляд апеляційної скарги ПП "Нікатранс" на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013, яку зараз намагається оскаржити ОСОБА_1

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

12. 06.05.2023 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12.

13. Скаржник стверджує про незастосування судом апеляційної інстанції ст. 87 (щодо порядку надсилання учасникам справи судових рішень), п. 1 ч. 2 ст. 261, ч. 3 ст. 260 ГПК України та доводить, що повний текст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції він не отримував, про її наявність дізнався лише 23.12.2022 під час ознайомлення з матеріалами справи, а матеріали справи не підтверджують належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи судом першої інстанції. Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції повен був не відмовляти у відкритті апеляційного провадження, а застосувати положення ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишити апеляційну скаргу без руху.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

14. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

В. Касаційне провадження

15. 25.05.2023 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № Б8/030-12 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Витребувано з Господарського суду Київської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № Б8/030-12 за позовом ТОВ "Агро-Богуславщина" в особі керуючого санацією - арбітражного керуючого Толчеєва О.Ю. до ПП "Нікатранс", третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про визнання недійсною угоди в межах справи про банкрутство ТОВ "Агро-Богуславщина". Надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 до 16.06.2023.

16. 30.06.2023 до Верховного Суду надійшли витребувані матеріали справи № Б8/030-12.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

18. Оцінивши доводи касаційної скарги, здійснивши перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступних висновків.

19. У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

20. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

21. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

22. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

23. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

24. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

25. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

26. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

27. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

28. Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

29. У цій справі ухвалою Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12 було задоволено позов ТОВ "Агро-Богуславщина" до ПП "Нікатранс" та визнано укладений між ТОВ "Агро-Богуславщина" та ПП "Нікатранс" договір купівлі-продажу від 03.04.2009 недійсним.

30. З матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013 у цій справі апеляційну скаргу ПП "Нікатранс" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 у справі № Б8/030-12 - без змін.

31. Відповідно до частини першої статті 91 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

32. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

33. У той же час, згідно з Господарським процесуальним кодексом України (в редакції, чинній до 15.12.2017) якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

34. Правова позиція з наведеного питання викладена в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7, у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 12 та від 23.03.2012 №3 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".

35. Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі у цій справі Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

36. Господарським процесуальним кодексом України (у редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).

37. Відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

38. Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній з 15.12.2017) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

39. Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення. Такі висновки наведені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11.

40. Як зазначила об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.02.2021 у справі № 42/254, в силу приписів частини 3 статті 3 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017) судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

41. За змістом цієї норми під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишався таким на момент вчинення процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

42. Особливість цього темпорального правила полягає в тому, що процесуальні відносини завжди залежні від законодавчої форми правового закріплення відповідних процедур. Застосування процесуальної норми, у тому числі тієї, що узгоджує дію закону в часі, здійснюється у взаємозв`язку з іншими процесуальними нормами для виконання завдань судочинства у передбачених формах та на різних стадіях судового провадження. У цьому аспекті темпоральні норми встановлюють межі реалізації суб`єктивних процесуальних прав у відповідних господарсько-процесуальних правовідносинах.

43. За наведених обставин суб`єктивне процесуальне право особи, яка не брала участі у справі, але стосовно якої господарський суд вирішив питання про права та обов`язки, на здійснення апеляційного оскарження відповідного судового рішення, що не було реалізовано в період чинності ГПК України у редакції Кодексу, чинній до 15.12.2017, припинялося з втратою чинності цим Кодексом, та не підлягало відновленню без спеціального застереження про це за новим процесуальним законом - ГПК України у редакції, чинній з 15.12.2017.

44. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у своєму рішенні також наголосила, що поширення правил оскарження судового рішення відповідно до статті 272 ГПК України на правовідносини з оскарження (судового рішення), що припинилися у період чинності ГПК України у редакції Кодексу, чинній до 15.12.2017, з буквальним прочитанням положень частини 3 статті 3 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, однак без урахування (застосування) принципу незворотності дії закону у часі, спотворює (викривлює) зміст норми частини 3 статті 3 ГПК України в редакції Кодексу, чинній з 15.12.2017.

45. Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

46. Правові висновки щодо неможливості "повторного" апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі, і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, з урахуванням Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" та Розділом ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Кодексу, чинній з 15.12.2017) викладені в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 та від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11, від 05.02.2021 у справі № 42/254.

47. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.04.2019 у справі № 922/765/15 також вказала, що апеляційний суд має відмовити у відкритті апеляційного провадження за повторною апеляційною скаргою на судові рішення, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017), на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України.

48. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України (в редакції з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

49. Отже, зважаючи на те, що у цій справі ухвала суду першої інстанції від 22.07.2013 вже була оскаржена в апеляційному порядку та набрала чинності за правилами ГПК України в редакції до 15.12.2017, суд апеляційної інстанції мав відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013 на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України, а не частини другої статті 261 ГПК України.

50. Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд, відмовивши у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 22.07.2013, ухвалив правильне по суті судове рішення, але з помилкових мотивів, а тому ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 у цій частині мотивів слід змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови Верховного Суду.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

52. Частиною першою, другою, четвертою статті 311 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної частини та (або) резолютивної частини.

53. Частиною другою статті 309 ГПК України передбачено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

54. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі ухвала Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

В. Розподіл судових витрат

55. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтею 311, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 у справі Б8/030-12 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2023 у справі Б8/030-12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Картере