Постанова

від 21.06.2023 по справі 308/13727/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/13727/22

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 червня 2023 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

суддів Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г.,

з участю секретаря судового засідання Зубашкова М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Колотуха Іван Олексійович, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Колотуха Іван Олексійович, до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2022 року, повний текст якої складено 21.10.2022, постановлену суддею Крегул М. М.,

у с т а н о в и в:

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Колотуха І.О., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики у розмірі 149725 євро.

Водночас із позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Колотуха І.О., подав до суду заяву про забезпечення цього позову.

Заява обґрунтована тим, що існують ризики невиконання ОСОБА_2 можливого майбутнього рішення суду на його користь, оскільки сума боргу є значною, а відповідач ухиляється від добровільного врегулювання спору.

Зазначав, що будинок, на який він просить накласти арешт, належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності і зареєстрований за його дружиною, яка може за згодою свого чоловіка-відповідача відчужити його іншим особам із метою ухилення від сплати боргу за договором позики у разі задоволення позову.

Також відповідач є одноосібним засновником і власником юридичних осіб ТОВ «Флавіум» та ТОВ «Акваспейс», а тому слід заборонити йому вчиняти будь-які дії щодо відчуження часток у статутному капіталі і майна цих товариств задля реального виконання можливого рішення суду на його користь.

Посилаючись на наведені вище обставини просив суд: 1) накласти арешт на все належне відповідачу майно у межах суми позову; 2) накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 ; 3) заборонити ОСОБА_2 та іншим особам учиняти будь-які розпорядчі, реєстраційні дії, спрямовані на відчуження цього будинку; 4) заборонити ОСОБА_2 , як єдиному кінцевому бенефіціару та засновнику ТОВ «Флавіум» та ТОВ «Акваспейс», вчиняти будь-які розпорядчі, реєстраційні та інші дії, що стосуються відчуження часток у статутному капіталі та будь-якого майна цих товариств.

Ухвало Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2022 року цю заяву задоволено.

Накладено арешт на все належне відповідачеві ОСОБА_2 нерухоме майно у межах ціни заявлених позовних вимог у розмірі 149 725 євро, у тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішенням суду в цій справі, з одночасною забороною ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти будь-які розпорядчі дії направлені на відчуження будинку, зокрема реєстраційні дії щодо будинку АДРЕСА_1 .

Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які розпорядчі, реєстраційні та інші дії, як єдиного кінцевого бенефіціара та засновника ТОВ «Флавіум» (код 41013938) та ТОВ «Акваспейс» (код 42246334), що стосуються відчуження належних йому часток у статутному капіталі та іншого майна вказаних товариств.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду відповідач ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу внаслідок її незаконності та необґрунтованості через порушення судом норм процесуального права.

Скарга мотивована тим, що місцевим судом за відсутності будь-яких доказів помилково встановлено його ухилення в досудовому порядку врегулювати даний спір та позивач при цьому не довів наявність обґрунтованого припущення, що майно, яке є у нього (відповідача) може зникнути, зменшитись за кількістю чи погіршитися за якістю на момент виконання майбутнього рішення суду.

Отже, на його переконання, позивачем не доведено обставин на які він посилався, а тому заява про забезпечення позову не є обґрунтованою, що має наслідком скасування ухвали суду про її задоволення.

Також зазначав і про неспівмірність накладеного судом арешту на його майно із заявленими позовними вимогами, що позбавляє його можливості належним чином здійснювати господарську діяльність і це призводить до значних збитків.

З огляду на викладене просив оскаржену ухвалу суду скасувати та відмовити ОСОБА_1 у задоволені заяви про забезпечення позову. Водночас просив поновити йому строк на апеляційне оскарження цієї ухвали суду як пропущеного з поважних причин.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07 грудня 2022 року, зокрема поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.10.2022.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 не скористався.

У судовому засіданні представник апелянта (відповідача) ОСОБА_2 адвокат Резуненко О.А. апеляційну скаргу підтримав із підстав наведених у ній, просив таку задовольнити, оскаржену ухвалу суду скасувати та у задоволені заяви про забезпечення позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Колотуха І.О. у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечив унаслідок її необґрунтованості та надуманості, просив таку залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що з паспорту громадянина України ОСОБА_2 видно запис про його реєстрацію шлюбу зі ОСОБА_3 з 08.06.2002, прізвище якої після реєстрації шлюбу змінено на ОСОБА_4 (а.с.6 на звороті, 7).

Належність дружині відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на праві приватної власності будинку АДРЕСА_1 , на який позивач просив накласти арешт, як на об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.03.2009 (а.с.6), а також наданою у судовому засіданні апеляційного суду інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 22459840 від 05.03.2009.

Окрім цього, відповідач ОСОБА_2 є єдиним кінцевим бенефіціаром та засновником ТОВ «Флавіум», код ЄДРПОУ 41013938, розмір частки 100 %, та ТОВ «Акваспейс», код ЄДРПОУ 42246334, розмір частки 100 %, що підтверджується витягами із відкритих джерел інтернет сервісу перевірки контрагентів YouControl (а.с.7 на звороті 13).

Згідно з частинами першої, другоїстатті 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача /відповідачів/ або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Отже, умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктами 1, 2 частини першоїстатті 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить відповідачу, забороною вчиняти певні дії.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначенийстаттею 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Приписами частини 3 цієї ж статті констатовано, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії тощо.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем (заявником) на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Водночас при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову. Зазначені обставини є підставою позову та підлягають установленню та доведенню під час розгляду справи по суті.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З огляду на наведене колегія суддів уважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність ужиття заходів забезпечення даного позову у вигляді накладення арешту на все належне відповідачу ОСОБА_2 нерухоме майно у межах ціни позову, у тому числі на житловий будинок АДРЕСА_1 , який є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 , з одночасною забороною ОСОБА_2 та іншим особам вчиняти будь-які розпорядчі дії направлені на його відчуження, зокрема реєстраційні дії, оскільки позивач довів, що існують об`єктивні ризики реального невиконання чи утруднення виконання майбутнього можливого рішення суду на його користь, так як дружина відповідача може за згодою свого чоловіка ОСОБА_2 відчужити цей будинок іншим особам.

Водночас колегія суддів ураховує і те, що вжитий місцевим судом цей захід забезпечення позову не порушує прав і законних інтересів інших учасників процесу, зокрема відповідач і його дружина як співвласники надалі можуть безперешкодно володіти і користуватися вказаним будинком і цей захід носить тимчасовий характер.

За загальним правилом установленим у ч. 3 ст. 96 ЦК України юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника). Аналогічне положення міститься й у ч. 2 ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», що товариство не відповідає за зобов`язаннями своїх учасників.

Господарське товариство є власником майна, зокрема переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу (пункт 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України).

Як регламентовано ч. 2 ст. 48 ЦК України сторонами (позивачем, відповідачем) можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

З урахуванням наведеного апеляційний суд уважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив заяву позивача у частині заборони відповідачу вчиняти будь-які розпорядчі, реєстраційні та інші дії відносно товариств з обмеженою відповідальністю, що стосуються відчуження належних йому часток у статутному капіталі та іншого майна вказаних товариств, які при цьому не є учасниками у цій справі, де оскарженою ухвалою суду вирішено питання щодо належного ТОВ «Флавіум» і ТОВ «Акваспейс» на праві власності майна.

З огляду на наведене вище місцевим судом допущено неправильне застосування норм процесуального права, а відтак оскаржена ухвала суду, на підставі ст. 376 ЦПК України, в частині заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які розпорядчі, реєстраційні та інші дії, як єдиного кінцевого бенефіціара та засновника ТОВ «Флавіум» та ТОВ «Акваспейс», що стосуються відчуження належних йому часток у статутному капіталі та іншого майна вказаних товариств підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового судового рішення про відмову ОСОБА_1 у застосуванні цього виду забезпечення позову. У решті ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19 жовтня 2022 року в частині заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які розпорядчі, реєстраційні та інші дії, як єдиного кінцевого бенефіціара та засновника ТОВ «Флавіум» та ТОВ «Акваспейс», що стосуються відчуження належних йому часток у статутному капіталі та іншого майна вказаних товариств скасувати та відмовити ОСОБА_1 у застосуванні такого виду забезпечення позову.

У решті ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду на протязі тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 липня 2023 року

Суддя-доповідачка

Судді