Постанова

від 05.07.2023 по справі 420/6118/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/6118/23

Перша інстанція: суддя Іванов Е.А.,

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Зуєвої Л.Є.,

суддів: Коваля М.П., Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 р., в порядку ст.169 КАС України, позовну заяву повернуто позивачу з підстав не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року скасовано та справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 р., в порядку п.1ч.4 ст.169 КАС України, позовну заяву повернуто позивачу з підстав не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду позивачем надано великий обсяг засвідчених копій первинної документації на обґрунтування позовних вимог, однак судом було повернуто позов. При цьому, апелянт звертає увагу, що в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху не було конкретизовано, які додаткові документи необхідно надати позивачу.

Також, апелянт звертає увагу суду на положення ч. 7 ст. 169 КАС України згідно яких У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву та зазначає, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви з аналогічних підстав - скасовано та справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду.

Відповідно ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.

Відповідно до частин першої та другої ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, необхідною умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 169 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків відповідно до вимог ст.160, 161 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.

Отже, ухвала про залишення апеляційної скарги без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб визначений судом тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої скарги.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 р., в порядку ст.169 КАС України, позовну заяву повернуто позивачу з підстав не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, однак постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 року зазначену ухвалу скасовано та справу направлено до Одеського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду.

В свою чергу судом першої інстанції, після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви, в друге ухвалою від 24.05.2023 р. залишено без руху позовну заяву на підставі ст.169 КАС України. В цій ухвалі судом зазначено, що всі копії доданих матеріалів, які надавались позивачем до первинного адміністративного позову повернуто на адресу позивача, тому суд вважає за необхідне залишити позов без руху для надання таких документів задля вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

25.05.2023 р. ТОВ «СКВО» на виконання вимог ухвали суду про залишення без руху позовної заяви було подано заяву про усунення недоліків, в якій позивач просив приєднати до справи письмові докази та відкриття провадження у справі.

Колегією суддів встановлено, що до вказаного клопотання було приєднано письмові докази, а саме: належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Кропивницький завод нафтопереробки» на 230 арк., належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Нафтопромгруп» на 512 арк., належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Промнафто Трейд» на 67 арк., належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Газоторгова Компанія» на 48 арк., належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Белігрін» на 200 арк., належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Великоцепцевицький Аграрій» на 329 арк., належним чином засвідчені копії первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ «Максіопт» на 1360 арк.

Тобто, колегія суддів звертає увагу, що позивачем до суду першої інстанції наданий великий обсяг засвідчених копій первинної документації ТОВ «СКВО» на обґрунтування заявлених позовних вимог, у кількості 2747 арк.

Однак ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 р., в порядку п.1ч.4 ст.169 КАС України, позовну заяву повторно повернуто позивачу з підстав не виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху.

Повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції в ухвалі від 29.05.2023 р. зазначено, що позивачем станом на день винесення ухвали не надано повного пакету документів на усунення недоліків.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення ч. 7 ст. 169 КАС України згідно якої у разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Однак, суд першої інстанції в порушення положень ч. 7 ст. 169 КАС України вдруге повернув адміністративний позов ТОВ «СКВО» після скасування П`ятим апеляційним адміністративним судом постановою від 03.05.2023 року аналогічної ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2023 року про повернення позовної заяви.

При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі про повернення позовної заяви вдруге не зазначено та не обґрунтовано, яких саме документів не було надано позивачем на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в якій також не конкретизувалось переліку необхідних документів. Суд не надав оцінки наданим позивачем документам на виконання вимог на ухвалу суду.

В свою чергу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п. 4, ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а тому у разі необхідності після відкриття провадження у справі та під час підготовчого судового засідання суд має право відповідно заслухати уточнення позовних вимог.

Тобто, суд першої інстанції у разі необхідності визначення остаточного предмету спору та характеру спірних відносин зобов`язаний це зробити в підготовчому провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 80 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи.

Отже, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов`язати відповідача надати такі.

Відтак, у разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження у справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі.

Таким чином, колегія суддів вважає дії суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви вдруге без зазначення обґрунтувань таких дій є формальним підходом до застосування ст.ст.160, 161 КАС України та порушенням норм процесуального законодавства, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №4 75/97), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Тобто, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідно до ст.320 КАС України у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, ухвала суду про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКВО» задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року про повернення позовної заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: І.О. Турецька