ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року
м. Київ
справа № 813/668/17
касаційне провадження № К/9901/35764/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 (суддя - Брильовський Р.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 (головуючий суддя - Багрій В.М., судді - Рибачук А.І., Старунський Д.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про припинення податкової застави,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), у якому просив припинити дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 приватним нотаріусом Новосад О.П., а саме на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв м, приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження: 18161645; припинити дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук О.Б., а саме: на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв м, приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження: 11388948, реєстраційний номер майна - 10208704.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив про безпідставне оформлення застави податковим органом на зазначене вище майно, яке знаходиться у власності позивача з підстав відсутності у нього податкового боргу.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 09.03.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017, позов задовольнив. Припинив дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 приватним нотаріусом Новосад О.П., а саме на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв м, приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою АДРЕСА_1 , номери запису про обтяження: 18161645, 11388948, реєстраційний номер майна - 10208704.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що майно, на яке накладена податкова застава, реалізоване на електронних торгах та кошти за нього перераховані на депозитний рахунок Головного територіального управління юстиції у Львівській області, тобто майно на сьогоднішній день є власністю позивача, який немає відношення до грошового зобов`язання платника податків, а саме ТОВ «Гал-Євро-Контакт», який має податковий борг, тому податкова застава, як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк не може бути застосована до такого майна.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, стверджує про належність майна ТОВ «Гал-Євро-Контакт», яке має податкову заборгованість перед бюджетом, що є підставою для опису майна у податкову заставу. Скаржник доводить, що ним не описувалось майно позивача.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час опису майна у податкову заставу.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 05.09.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою відповідача.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 03.07.2023 визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 04.07.2023.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з актом опису майна від 23.09.2015 №105, складеного податковим керуючим Інспекції, проведено опис майна ТОВ «Гал-Євро-Контакт»: приміщення загальною площею 199,2 м2, яке знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Джорджа Вашингтона, 5 «А», реєстраційний номер:10208704. На підставі даного акта в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено записи про податкову заставу від 29.09.2015, реєстраційний №18161645, №11388948. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області 25.11.2016 складено акт про реалізацію предмета іпотеки, зокрема, приміщення, позначеного на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний №10208704.
Відповідно до акта про реалізацію предмета іпотеки від 25.11.2016 приміщення, позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , реалізовано 31.10.2016 з системи електронних торгів арештованого майна «СЕТАМ».
Згідно з протоколом від 01.10.2016 №212721 проведено електронні торги приміщення, позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , які придбано переможцем електронних торгів ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , документ НОМЕР_2 , за 656000,00 грн.
За даними свідоцтва №7669, виданого 08.12.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П., позивачу належить майно, що складається з: приміщень, позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 656 000,00 грн; правовстановлюючий документ: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 23.09.1997 в реєстрі за №7082, реєстраційний номер:10208704, яке придбане позивачем за 656 000, 00 грн, що раніше належало ТОВ «Гал-Євро-Контакт» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 23.09.1997 в реєстрі №7082.
12.01.2017 позивач звернувся з заявою до Личаківської ОДПІ про зняття податкової застави з нерухомого майна - нежитлового приміщення, позначеного на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22, загальною площею 199,2 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
27.02.2017 Личаківська ОДПІ надіслала на адресу позивача відповідь на заяву від 12.01.2017, в якій повідомила, що у ТОВ «Гал-Євро-Контакт» обліковується податковий борг у розмірі 75 195, 01 грн Листа від ТОВ «Гал-Євро-Контакт» про заміну майна застави на адресу Личаківської ОДПІ не надходило. Враховуючи вищезазначене, звільнення майна, що належить ТОВ «Гал-Євро-Контакт», з податкової застави можливе лише за умови повного погашення податкової заборгованості боржником.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачами оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у визначеній скаржниками частині, Верховний Суд виходить із такого.
З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункти 88.1, 88.2 статті 88 ПК України).
Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (89.1.2); у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань (89.1.3).
За правилами пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, і поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.
Відповідно до пункту 93.1 статті 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку (93.1.1); визнання податкового боргу безнадійним (93.1.2); набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (93.1.3); отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження (93.1.4).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті (пункт 93.2 статті 93 ПК України).
Як встановлено судовими інстанціями, нежитлові приміщення площею 199,2 м2, приміщення з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22, розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Джорджа Вашингтона, 5 «А», які належали ТОВ «Гал-Євро-Контакт», були придбані на електронних торгах позивачем.
Податковий орган дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо реалізації майна, на яке було накладено обтяження у вигляді податкової застави, при виконанні судового рішення про стягнення за договором іпотеки за правилами пріоритету, не оскаржив, результатів електронних торгів щодо продажу позивачу зазначених вище нежитлових приміщень по вказаній адресі не оспорив.
У позивача податкового боргу перед відповідачем не має, тому перебування належного йому майна в податковій заставі відповідно до положень статті 88 ПК України є неправомірним, що правильно було визначено судовими інстанціями.
Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про безпідставне включення зазначеного вище майна позивача у податкову заставу.
Відповідач доводами касаційної скарги не спростовує висновків судів попередніх інстанцій. Контролюючий орган касаційною скаргою не обґрунтував і не зазначив, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права.
Відповідач у касаційній скарзі фактично просить про переоцінку, додаткову оцінку доказів, що знаходиться поза межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2023 |
Оприлюднено | 06.07.2023 |
Номер документу | 112009041 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Бившева Л.І.
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні