ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2017 року справа № 813/668/17
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.,
при секретарі Новак Л.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Чижевського М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Личаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про припинення податкової застави, -
Встановив:
ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Личаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі по тексту - відповідач, Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області ), в якому з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить:
- припинити дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 приватним нотаріусом Новосад О.П., а саме на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв. м., приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер запису про обтяження: 18161645.
- припинити дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук О.Б., а саме на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв. м., приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер запису про обтяження: 11388948, реєстраційний номер майна - 10208704.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення площею 199,2 , приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; які розташовані за адресою - АДРЕСА_1, придбані позивачем на електронних торгах та 08.12.2016 здійснено реєстрацію права власності на ОСОБА_3 Як стало відомо позивачу з витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за майном, яке придбане ним на електронних торгах зареєстровано обтяження, а саме податкова застава, підстава виникнення обтяження акт опису майна, серія та номер: 105, виданий Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області 23.09.2015, боржник Товариство з обмеженою відповідальністю Гал-Євро-Контакт , код ЄДРПОУ - 20813917, номери запису про обтяження: 18161645 та 11388948, реєстраційний номер майна 10208704. Позивач зазначив, що у нього немає жодних податкових боргів, відтак його майно у податкову заставу не може бути передане. В зв'язку з цим, 12.01.2017 позивач звернувся до Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з заявою про припинення дії податкової застави на нерухоме майно, власником якого позивач став внаслідок перемоги на електронних торгах під час примусової реалізації майна в межах виконавчого провадження за боргами ТзОВ Гал-Євро-Контакт . Однак, 12.01.2017 відповідач надав відповідь про те, що податкова застава не може бути припинена, оскільки у ТзОВ Гал-Євро-Контакт обліковується податковий борг у сумі 75 195, 01 грн та на адресу Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області жодного листа щодо заміни майна не надходило. Разом з тим, не має жодного посилання на нормативний документ, яким передбачено надсилання боржником листа на адресу відповідача про заміну майна. Крім того, відповідач зазначив, що звільнення майна, що належить ТзОВ Гал-Євро-Контакт з-під податкової застави не можливо, однак зазначене не відповідає дійсності, оскільки дане майно з 08.12.2016 не належить ТзОВ Гал-Євро-Контакт , а належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. У зв'язку з вище викладеним, позивач, просить, припинити податкову заставу, оскільки право власності є непорушним, тому ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, що передбачено статтею 41 Конституції України та статтею 321 Цивільного Кодексу України. Оскільки, майно придбане позивачем на електронних торгах в межах та на підставі чинного законодавства України, без порушень будь яких порушень, позивач не може бути позбавлений чи обмежений в праві користування та володіння майном, яке знаходиться у його власності.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що положення статті 88 Податкового кодексу України зазначають, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Як вбачається із даних зворотнього боку облікової картки у ТзОВ Гал-Євро-Контакт був наявний податковий борг, внаслідок чого майно передано у податкову заставу. Згідно з пунктом 89.3 статті 89 Податкового кодексу України складено акт опису майна від 23 вересня 2015 року № 105. Оскільки, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті. Таким чином, законодавець встановлює чіткий перелік обставин, щодо виключення майна із податкової застави, однак відсутні будь-які обставини, що є підставою для звільнення майна з податкової застави, тому позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Відповідно до акту опису майна від 23 вересня 2015 року №105 про опис у податку заставу майна ТзОВ Гал-Євро-Контакт , складеного податковим керуючим ДПІ у Личаківському районі міста Львова ГУ ДФС у Львівській області, проведено опис наступного майна: приміщення загальною площею 199, 2 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 10208704.
На підставі вказаного акту відповідачем в Державний реєстр обтяжень рухомого майна внесено записи про податкову заставу від 29 вересня 2015 року реєстраційний номер 18161645 та 11388948.
25 листопада 2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Табінським Олегом Володимировичем складено акт про реалізацію предмета іпотеки, зокрема приміщення, позначенного на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 10208704.
31.10.2016 приміщення, позначені на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, реалізовані з системи електронних торгів арештованого майна СЕТАМ .
Відповідно до протоколу № 212721 від 01.10.2016 проведено електронні торги приміщення, позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які придбано переможцем електронних торгів - ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, документ КЛ № 098611 за 656 000, 00 грн.
Згідно з свідоцтвом, серія та номер: 7669, виданого 08.12.2016 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Новосад О.П., ОСОБА_3 належить майно, що складається з: приміщень, позначених на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1; вартістю 656 000, 00 грн; правовстановлюючий документ: договір купівлі-продажу, посвідчений Попович Г.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 23 вересня 1997 року в реєстрі за № 7082, реєстраційний номер:10208704, яке придбане ОСОБА_3 за 656 000, 00 грн, що належало ТзОВ Гал-Євро-Контакт на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Попович Г.І., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 23 вересня 1997 року в реєстрі № 7082.
12 січня 2017 року позивач звернувся з заявою до Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про зняття податкової застави з нерухомого майна - нежитлового приміщення позначеного на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
27 лютого 2017 року Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області надіслала на адресу позивача відповідь на заяву від 12.01.2017, в якій зазначила, що у ТзОВ Гал-Євро-Контакт обліковується податковий борг у сумі 75 195, 01 грн. Листа від ТзОВ Гал-Євро-Контакт про заміну майна на адресу Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області не надходило. Підстав для припинення податкової застави передбачених пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України немає. Вважає, що підстав для звільнення майна, що належить ТзОВ Гал-Євро-Контакт з податкової застави можливе лише за умови повного погашення податкової заборгованості боржником.
Матеріали справи підтверджують, що нерухоме майно - нежитлове приміщення позначене на плані цифрами з 1 по 6, 8 з 10 по 18, 21, 22 загальною площею 199, 2 м.кв., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3
Позивач вважає протиправною бездіяльність щодо не внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записів про виключення майна з податкової застави, оскільки ОСОБА_3 є власником приміщення на яке накладено податкову заставу та немає жодних зобов'язань перед державою, тому податкова застава накладена на майно власника обмежує його право власності, яке набуте згідно чинного законодавства України.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Пункт 89.1 статті 89 Податкового кодексу України встановлює, що право податкової застави виникає у разі:
89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;
89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
Згідно положень пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
За правилами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що право податкової застави виникає з дня виникнення податкового боргу, зокрема у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, і поширюється виключно на майно платника податків, який має податковий борг, та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу.
Пункт 89.8 статті 89 Податкового кодексу України встановлює, контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Порядку застосування податкової застави органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №572, орган доходів і зборів зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акту опису майна.
Така реєстрація здійснюється: щодо рухомого майна - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2004 року №830 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" та наказу Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року №73/5 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 2004 року за №942/9541; щодо нерухомого майна - відповідно до постанов Кабінету Міністрів України: від 22 червня 2011 року №703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" та від 26 жовтня 2011 року №1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Вичерпні підстави та порядок припинення податкової застави визначений у статті 93 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 93.1 цієї статті майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Пункт 93.2 статті 93 Податкового кодексу України вказує, що підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Як зазначено у рішенні Конституційного суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 (справа N 1-9/2005) сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами. Цей інститут як спосіб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання є джерелом наповнення бюджетів та державних цільових фондів.
З набранням чинності Податковим кодексом України (надалі - ПК України), у законодавстві частково були відтворені норми Закону Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами те державними цільовими фондами та з'явилися нові положення щодо податкової застави.
Так, відповідно до п.п. 14.1.155. п. 14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
З наведеної норми слідує, що зміст даного способу забезпечення полягає у наданні повноважень органу стягнення за певних умов здійснити погашення грошового зобов'язання платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Оскільки майно, на яке накладена податкова застава, реалізоване на електронних торгах та кошти за нього перераховані на депозитний рахунок Головного територіального управління юстиції у Львівській області, тобто майно на сьогоднішній день є власністю ОСОБА_3, який немає відношення до грошового зобов'язання платника податків, а саме ТзОВ Гал-Євро-Контакт , тому податкова застава, як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк не може бути застосована до такого майна.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність підстав для припинення податкової застави передбачених пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, оскільки, ОСОБА_3 є власником майна, що підтверджується свідоцтвом про право власності та записом у Єдиному Державному реєстрі України, а податкова застава накладена на майно, яке є власністю ОСОБА_3 не дає можливості володіти, користуватися і розпоряджатися йому своєю власністю, що суперечить Конституції України та іншим нормативно правовим актам України.
Конституція України передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (статті 41, 42).
Положення Конституції України щодо власності кореспондуються зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, що жодним чином не обмежує право держави вводити в дію такі закони, які є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зважаючи на відсутність у ПК України способу припинення податкової застави майна, шляхом реалізації такого майна на електронних торгах, якщо вартість такого майна не покриває у повному обсязі податкової заборгованості боржника, суд дійшов до висновку, що необхідно задовольнити позовні вимоги позивача та відновити порушене право позивача володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, оскільки інший порядок припинення податкової застави ніж передбачений пунктом 93.1 статті 93 ПК України відсутній.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, сплачений ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 391, 96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Постановив:
Позов задовольнити.
Припинити дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 приватним нотаріусом Новосад О.П., а саме на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв. м., приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер запису про обтяження: 18161645.
Припинити дію податкової застави, зареєстрованої 29.09.2015 державним реєстратором Львівського міського управління юстиції Гук О.Б., а саме на нежитлові приміщення площею 199, 2 кв. м., приміщення з 1 по 6; 8 з 10 по 18; 21; 22; розташовані за адресою АДРЕСА_1, номер запису про обтяження: 11388948, реєстраційний номер майна - 10208704.
Стягнути з Личаківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок її бюджетних асигнувань 1 391 (одна тисяча триста дев'яносто одна) грн 96 коп. сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 13.03.2017 року.
Суддя Р.М. Брильовський
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.03.2017 |
Оприлюднено | 16.03.2017 |
Номер документу | 65249297 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Брильовський Роман Михайлович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні