Постанова

від 03.07.2023 по справі 369/2973/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 369/2973/14

номер провадження №22-ц/824/7572/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: представник відповідача Бондаренко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області 13 жовтня 2022 року /суддя Волчко А.Я./

у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про поновлення строків на пред`явлення виконавчого документу

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ТОВ «Кредитні ініціативи» про поновлення строків пред`явлення виконавчого документу по справі №369/2973/14-ц за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ТОВ «Виробнича фірма» Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, в якій заявник просив поновити строк на пред`явлення виконавчого листа № 369/2973/14-ц від 13.02.2015 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області 13 жовтня 2022 року заяву задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа № №369/2973/14-ц від 13 лютого 2015 року. /а.с. 26-29/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду скасувати, залишивши заяву без задоволення.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що заявником не наведено конкретних причин, які б були підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та не надано відповідних доказів. Фактично заявник послався на низку підзаконних актів, якими спочатку на всій території України було встановлено карантин з 12.03.2020 p., а потім відповідні обмеження продовжувалися. Водночас, органами Міністерства юстиції України були створені всі необхідні умови для учасників виконавчого провадження для отримання дистанційного доступу. Крім того, карантинні обмеження не були перешкодою 03 листопада 2020 року ТОВ «Кредитні ініціативи» для вчинення виконавчого напису №5499 Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Личуком Т.В. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Судом першої інстанції не надано жодної оцінки не вжиття стягувачем заходів щодо примусового виконання зазначеного виконавчого документа, в тому числі, шляхом пред`явлення його до виконання до органів Державної виконавчої служби, у період часу з 11.06.2019 року до 12.03.2020 року. Також, матеріали справи не містять доказів поважності причин не пред`явлення стягувачем виконавчого документа до примусового виконання у даний період часу або які підтверджували би наявність перешкод. Крім того, поза увагою суду залишилась та обставина, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості був виданий 13.02.2015 року, неодноразово пред`являвся до виконання та повертався за заявами стягувача. Також, апелянт звертав увагу суду, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання спливає 11.06.2022 року, тобто юридична особа не вчиняє жодних дій до пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, при цьому приблизно в квітні-травні 2022 року звертається до суду з відповідною заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу. За таких обставин, оскаржене рішення не може вважатися таким, що ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, що мають значення для справи.

Заявник, ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду повідомлені належним чином, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні заяви, на підставі наступного.

Судом встановлено, що 20.05.2014 року Києво-Святошинським районним судом Київської області винесено рішення по справі №369/2973/14-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма» Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено частково, та стягнуту солідарно з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Технології експлуатація сервіс транспорту", ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованість по відсотках у розмірі 66 805 (шістдесят шість тисяч вісімсот п`ять) грн. 55 коп., пеню у розмірі 22 041 (двадцять дві тисячі сорок одна) грн. 12 коп., також стягнуто витрати по сплаті судового збору в сумі 2 115 (дві тисячі сто п`ятнадцять) грн. 39 коп. в рівних частках.

13 лютого 2015 року, на підставі даного рішення видано виконавчий лист, який пред`являвся до примусового виконання та був повернутий стягувачу - 01.05.2017 року.

Вдруге виконавчий лист постановою від 11 червня 2019 року на підставі п. 1 ч. 1 першої ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", приватний виконавець постановив повернуто стягувачу, що підтверджується штампом приватного виконавця Говорова П.В. на зворотній стороні виконавчого листа № 369/2973/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції керувався вимогами ч. 6 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" про те, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Розділу XII ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінетом Міністрів України було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався і діє до моменту звернення з заявою.

Дана ситуація, як вважав суд першої інстанції, спричинила переведення штату працівників ТОВ «Кредитні ініціативи» на дистанційну роботу, що в свою чергу потягло за собою ряд обставин, які ускладнюють ведення всього робочого процесу у зв`язку із чим стягувач пропустив встановлений строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Також, ще однією поважною підставою суд першої інстанції вважав те, що з 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», було введено воєнних стан по всій території України, який продовжено.

Крім того, суд першої інстанції врахував рішення від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» Європейського суду з прав людини, в якому зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи, що стягувач фактично був позбавлений можливості звернутися до виконавчої служби у зв`язку з обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а також через введений воєнних стан по всій території України, у результаті чого ним було пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання з поважних причин, а відтак, суд першої інстанції дійшов висновків, що зазначений строк підлягає поновленню.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно якої стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Суди, при розгляді заяв про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання мають детально досліджувати всі обставини, які вплинули на пропуск строків пред`явлення виконавчих документів до виконання і розглядати їх в сукупності шляхом встановлення відповідного причинно-наслідкового зв`язку.

Метою статті 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Водночас, поновлюючи строк стягувачу, суд першої інстанції не звернув уваги як на відсутність обґрунтування так і на відсутність підстав для поновлення строку за період повернення виконавчого листа стягувачеві з 11.06.2019 р.

Так, встановлено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є позивачем у справі, виконавчий лист виданий 13.02.2015 р., вперше пред`явлений 01.05.2017 р., після чого повернути стягувачеві. Вдруге, після пред`явлення повернутий 11.06.2019 р.

У підставах для поновлення строку, стягувач вказує карантин, що введений 12.03.2023 року та введений воєнний стан з 24.02.2023 року.

Водночас, жодних дій з 11.06.2019 року стягувачем вчинено не було, тобто, до введення карантину та воєнного стану.

Водночас, безпідставне поновлення судом строку пред`явлення виконавчого листа до виконання в даному випадку є порушенням права на справедливий суд та принцип юридичної визначеності, оскільки Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях «Пономарьов проти України», «Щокін проти України», зазначив про те, що питання поновлення процесуального строку в контексті реалізації права доступу до справедливого суду не є абсолютним, і при вирішенні цього питання не може застосовуватися автоматично.

Безпідставним також є посилання суду першої інстанції на рішення від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» Європейського суду з прав людини, оскільки даних про те, що з моменту ведення карантину, а в подальшому воєнного стану в Україні, не працювала система виконавчих органів та було припинено виконання рішень, матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, апеляційний суд не знаходить поважних підстав для поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати, з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 536, 80 гривень.

Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області 13 жовтня 2022 року - задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області 13 жовтня 2022 року - скасувати.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про поновлення строків на пред`явлення виконавчого документу у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - відмовити.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 536, 80 гривень.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: