Рішення

від 23.05.2014 по справі 369/2973/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

23.05.2014

Справа № 369/2973/14-ц

Провадження № 2/369/1704/14

РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2014 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчка А.Я.,

за участю секретаря Ткачук Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» (далі - ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» ), ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 17.12.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку) та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до вищезазначеного договору відступлення. Таким чином, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № КС-126/07 від 27.07.2007 року ТОВ «Кредитні ініціативи». Відповідно до вищезазначеного договору, сторони свої зобов'язання виконали в повному обсязі.

27.07.2007 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № КС-126/07 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов вищезазначеного кредитного договору, Банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 195 500 (сто дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього.

ОСОБА_1 у зв'язку із невиконанням умов договору, має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом у розмірі 122 691 (сто двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 88 коп.; по відсотках у розмірі 66 805 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ять) грн. 55 коп.; пеня у розмірі 22 041 (двадцять дві тисячі сорок одна) грн. 12 коп.

У зв'язку з систематичним порушенням боржником свої зобов'язань зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та кредитного договору йому було нараховано неустойку (пеня/штраф).

Відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 будь-яких зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов кредитного договору, в тому числі щодо сплати щомісячних платежів згідно умов кредитного договору незалежно від настання кінцевого терміну повернення кредиту, Позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості, в тому числі суми кредиту (або її відповідної частини) та/або процентів за користування кредитом, та/або комісії за надання кредиту, та/або комісії за управління кредитом, та/або суми неустойки чи інших грошових зобов'язань за кредитним договором.

Для захисту своїх кредиторських прав, ОСОБА_1 була направлена письмова вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату звернення до суду вищезазначена вимога так і не була виконана.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № КС-126/07 з ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 був укладений договір поруки № РКС-126/07 від 27.07.2007 року та № РКС-12В/07 від 28.01.2009 року.

Відповідно до умов договору поруки, ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» та ОСОБА_2 поручаються за виконання Боржником умов кредитного договору власними коштами.

Відповідно до умов договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов'язань за кредитним договором Поручитель разом з відповідачем солідарно відповідає перед позивачем у повному обсязі зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Позивач просив суд стягнути солідарно з Відповідачів на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у розмірі 122 691 (сто двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 88 коп.; по відсотках у розмірі 66 805 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ять) грн. 55 коп.; пеня у розмірі 22 041 (двадцять дві тисячі сорок одна) грн. 12 коп.

29.04.2014 року до канцелярії Києво-Святошинського районного суду Київської області були подані письмові заперечення проти позову, відповідно до яких було зазначено, що заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 19 травня 2011 року вже було солідарно стягнено заборгованість з ОСОБА_1, ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 133 164 грн. 24 коп. суми заборгованості, а ст. 61 Конституції України виключає подвійне притягнення до юридичної відповідальності.

В судове засідання представник позивача не з'явився, просив суд розглядати цивільну справу без його присутності.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову.

Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Як встановлено в судовому засіданні, 17.12.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку) та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до вищезазначеного договору відступлення. Таким чином, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № КС-126/07 від 27.07.2007 року ТОВ «Кредитні ініціативи». Відповідно до вищезазначеного договору, сторони свої зобов'язання виконали в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

27.07.2007 року Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № КС-126/07 (далі - кредитний договір).

Відповідно до умов вищезазначеного кредитного договору, Банк зобов'язувався надати ОСОБА_1 кредит у сумі 195 500 (сто дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник зобов'язується в порядку та на умовах, що визначені кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього.

17.12.2012 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку) та ТОВ «Кредитні ініціативи» було укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» зобов'язувалось передати грошові кошти в розпорядження ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», а ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» зобов'язувалось відступити ТОВ «Кредитні ініціативи» свої права грошових вимог до боржників за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку № 1 до вищезазначеного договору відступлення. Таким чином, ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором № КС-126/07 від 27.07.2007 року ТОВ «Кредитні ініціативи». Відповідно до вищезазначеного договору, сторони свої зобов'язання виконали в повному обсязі.

ОСОБА_1 у зв'язку із невиконанням умов договору, має прострочену заборгованість, а саме: за кредитом у розмірі 122 691 (сто двадцять дві тисячі шістсот дев'яносто одна) грн. 88 коп.; по відсотках у розмірі 66 805 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ять) грн. 55 коп.; пеня у розмірі 22 041 (двадцять дві тисячі сорок одна) грн. 12 коп.

У зв'язку з систематичним порушенням боржником свої зобов'язань зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та кредитного договору йому було нараховано неустойку (пеня/штраф).

Відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 будь-яких зобов'язань, прийнятих на себе згідно умов кредитного договору, в тому числі щодо сплати щомісячних платежів згідно умов кредитного договору незалежно від настання кінцевого терміну повернення кредиту, Позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості, в тому числі суми кредиту (або її відповідної частини) та/або процентів за користування кредитом, та/або комісії за надання кредиту, та/або комісії за управління кредитом, та/або суми неустойки чи інших грошових зобов'язань за кредитним договором.

Для захисту своїх кредиторських прав, ОСОБА_1 була направлена письмова вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату звернення до суду вищезазначена вимога так і не була виконана.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові, у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст.550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

На забезпечення умов виконання кредитного договору № КС-126/07 з ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 був укладений договір поруки № РКС-126/07 від 27.07.2007 року та № РКС-12В/07 від 28.01.2009 року.

Відповідно до умов договору поруки, ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» та ОСОБА_2 поручаються за виконання Боржником умов кредитного договору власними коштами.

Відповідно до умов договору поруки у випадку невиконання чи неналежного виконання ним взятих на себе зобов'язань за кредитним договором Поручитель разом з відповідачем солідарно відповідає перед позивачем у повному обсязі зобов'язань, передбачених кредитним договором.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Ст. 554 ЦК України зазначає, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Проте, як встановлено в судовому засіданні, заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 19 травня 2011 року вже було солідарно стягнено заборгованість з ОСОБА_1, ТОВ «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 133 164 грн. 24 коп. суми заборгованості.

За правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку із вищезазначеним рішенням суду, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, оскільки по суті позивач просить застосувати до боржників подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й теж саме порушення договірного зобов'язання, що суперечить ст. 550 ЦК України, ст. 509 ч.3 ЦК України та ч. 1 ст. 61 Конституції України, згідно з якими ніхто не може двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Проте, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржниками, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останніх від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

У зв'язку із вищевикладеним, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення заборгованості по відсотках у розмірі 66 805 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ять) грн. 55 коп. та пені у розмірі 22 041 (двадцять дві тисячі сорок одна) грн. 12 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, ст. 61 Конституції України, ст. ст. 509, 526, 550, 553, 554, 610, 612, 1050, 1054, 1077 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 174, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» (код ЄДРПОУ 34714574), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) заборгованість по відсотках у розмірі 66 805 (шістдесят шість тисяч вісімсот п'ять) грн. 55 коп. та пені у розмірі 22 041 (двадцять дві тисячі сорок одна) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича фірма «Технології експлуатація сервіс транспорту» (код ЄДРПОУ 34714574), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (код ЄДРПОУ 35326253) в рівних частках витрати по сплаті судового збору в сумі 2 115 (дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. 39 коп.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Я. Волчко