Справа № 753/12912/22
Провадження № 2/369/2702/23
РІШЕННЯ
Іменем України
06.07.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Соловюк В.І.
за участі
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів, -
в с т а н о в и в :
У січні 2023 року до Києво-Святошинського районного суду за підсудністю з Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів.
Позов мотивує тим, що 01 липня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:035:5001.
Відповідно до п. 3.1 Договору строк прийняття будинку в експлуатацію не пізніше 31 травня 2021 року та за домовленістю сторін укладення Основного договору здійснюватиметься впродовж трьох місяців від прийняття будинку в експлуатацію, за умови належного виконання Покупцем взятих на себе грошових зобов`язань (поної оплати вартості кварити, якзо інше не узгоджено сторонами).
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість квартири становить 438900 грн.00 коп., що на момент підписання договору еквівалентно 16500 доларів США. На виконання істотних умов вказаного договору покупцем на користь продавця в день укладання договору 01 липня 2020 року сплачено 9500 доларів США, а 04 вересня 2020 року іншу частину в сумі 7000 доларів США, що підтверджується письмовими розписками складеними власноруч продавцем, тобто покупцем виконані зобов`язання в повному обсязі.
Так, відповідачем було припинено будь-яке будівництво будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:035:5001, продавець також заблокував сайт в мережі Інтернет та з квітня 2021 року перестав інформувати інвесторів будинку про хід будівництва в соціальній мережі «Фейсбук».
За таких обставин, відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за Договором, грошові кошти не повертає, будівництво не веде, у визначені строки будинок не введений в експлуатацію, основний договір укладено не було, відповідачем не було проінформавно про підстави зупинення будівництва.
На підставі вищевикладеного, позивач просила суд:
розірвати попередній договір купівлі-продажу квартири від 01 дипня 2020 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму коштів у розмірі 16500 доларів США;
стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у сумі 7339,50 грн., та на витрати на професійну правничу допомогу в сумі 63000 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 2023 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 березня 2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання відповідач не з`явився, про дату та час судового засідання належним чином повідомлений. 17.04.2023 до суду надійшли письмові пояснення представника відповідача адвоката Костіна К.М., в яких просить відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що оспорюваний попередній договір купівлі-продажу квартири від 01.07.2020 року укладений в простій письмовій формі та не посвідчений нотаріально, що згідно ЦПК України є неукладеним. Крім цього, вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, просив задоволити позов у повному обсязі та подав до суду письмові пояснення, в яких заперечував щодо доводів представника відповідача та вважає, що не посвідчення договору нотаріально, не звільняє відповідача повернути отримані грошові кошти позивачу.
Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно зіст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно доЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно дост. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 1ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1ст. 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ч. 1ст. 635 ЦК Українипопереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо Форма основного договору не встановлена, - у письмовій Формі.
Відповідно до ч. 1ст. 655 ЦК Україниза договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно дост. 657 ЦК Українидоговір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі- продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
При розглядісправи судомвстановлено,що 01 липня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:035:5001. Договір укладений в простій письмовій формі.
Відповідно до п. 2.1 Договору вартість квартири становить: 438 900 (чотириста тридцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень, що є еквівалентом 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) доларів США 00 цента за середнім курсом готівкового долара США до гривні, встановленим в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (комерційний курс), що становить 26,6 ( двадцять шість гривень шістдесят коп.) гривень за 1 долар США на день підписання цього Договору, та є добутком загальної проектної площі квартири на вартість одного квадратного метра квартири, яка становить 14 827 грн за м2 (Чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять сім) гривень 70 коп., що є еквівалентом 557 ( п`ятсот-п`ятдесят сім) доларів США 43 центів, за середнім курсом готівкового долара США до гривні, встановленим в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (комерційний курс) на день підписання цього Договору (1 долар США = 26,6 грн.), яка є кінцевою, та не може бути змінена в односторонньому порядку.
Відповідно до п. 2.2 Договору до підписання Основного договору, в рахунок майбутніх за Основним договором платежів, на підтвердження взятих на себе за цим Договором зобов`язань та з метою забезпечення їх виконання, з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо купівлі- продажу квартири та своєї платіжної спроможності, Покупець сплачує Продавцю аванс в сумі 252 700 (Двісті п`ятдесят дві тисяч сімсот ) гривень 00 копійок, що є еквівалентом 9 500 ( Дев`ять тисяч п`ятсот ) доларів США 00 центів за комерційним курсом ПАТ КБ ПРИВАТ БАНК станом на день укладення цього Договору.
Відповідно до п. 2.2.1.Договору, решта договірної суми сплачується Покупцем в розмірі 186 200 (Сто вісімдесят тисяч двісті гривень 00 коп.), що є еквівалентом 7000 (Сім тисяч ) доларів США 00 центів за середнім курсом готівкового долара США до гривні, встановленим в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (комерційний курс) на день сплати, до 30 вересня 2020 року.
Відповідно до п. 2.2 Договору в момент посвідчення Основного договору, грошові кошти отримані від Покупця за цим Договором (аванс) зараховуються у рахунок оплати квартири за Основним договором.
Відповідно до п. 3.1 Договору строк прийняття будинку в експлуатацію не пізніше 31 травня 2021 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору, за домовленістю Сторін укладення Основного договору здійснюватиметься впродовж 3 (трьох) місяців від прийняття будинку в експлуатацію, за умови належного виконання Покупцем взятих на себе грошових зобов`язань (повної оплати вартості квартири, якщо інше не узгоджено Сторонами). Дата, час та місце укладення Основного договору повідомляється Продавцем Покупцю не менше ніж за 7 календарних днів до дати укладення. Сторонами може бути узгоджено іншу дату, час та місце укладення Основного договору. Усі витрати пов`язані з укладанням та нотаріальним посвідченням Основного договору сплачуються Покупцем.
Відповідно до п. 3.1 Договору, цей Попередній договір набуває чинності з моменту його підписання та усіх додатків до нього Сторонами та діє до виконання ними усіх своїх зобов`язань за цим Попереднім договором.
В пунктах 4.1.1 - 4.1.3 Договору, Сторонами також погоджено, що продавець зобов`язаний укласти Основний договір у термін, місці та на умовах визначених згідно п.3.2 цього Попереднього договору, тобто впродовж трьох місяців від дати прийняття будинку в експлуатацію, а також передати Покупцю увласність вказануу п.1.2.даного Попереднього договоруквартиру, наумовах,визначених цимПопереднім договором після підписанняОсновного договору.
На виконання істотних умов вказаного договору - п. 4.3, покупцем на користь продавця в день укладання договору 01 липня 2020 року сплачено 9 500 доларів США, а 04 вересня 2020 року іншу частину в сумі 7 000 доларів США, що підтверджується письмовими розписками складеними власноруч продавцем.
Відповідно до розділу 4 Договору, Покупець має право: вимагати виконання всіх обов`язків Продавця, передбаченихПопереднім договором,вимагати від Продавця передачі нерухомогомайна (квартири)в стані,що відповідаєумовам,визначеним вп.1.4.цього Попередньогодоговору,після повноїоплати вартостіквартири,вимагати визнанняправа власностіна нерухомемайно,що єпредметом Попередньогодоговору,за погодженняміз Продавцемдо підписанняОсновного договору,але після підписанняакту приймання-передачіквартири,здійснювати ремонтніроботи у ньому.
Відповідно дорозділу 5Договору,в якомуузгоджені гарантіїта відповідальністьсторін,встановлено,що заневиконання абоненалежне виконанняумов даного Попереднього договорусторони, несутьвідповідальність згідночинного законодавстваУкраїни (п. 5.1.),а відповіднодо п.п г)п.5.2.Договору невиконаннямПопереднього договору є: невиконання однієї із Сторін своїх зобов`язань, зазначених у даному Попередньому договору.
Згідно ізст. 654 ЦК Українизміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Так, згідно з паспортом об`єкта Продавець мав закінчити будівельні роботи у другому кварталі 2021 року, а відповідно до умов Договору (п. 3.1) забезпечити прийняття в експлуатацію будинку не пізніше 31 травня 2021 року та укласти з Покупцем основний договір купівлі - продажу і як наслідок передати право власності на квартиру. При розгляді справи позивач позивач стверджував, що продавець повністю припинив будь яке будівництво будинку АДРЕСА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:035:5001. Натомість відповідач, заперечуючи проти позову, не спростовував даних тверджень, не подав належних та допустимих доказів на підвтердження налженого виконання відповдіачем своїх зобовязань по укладеному договору.
На підставі наведеного, суд приходить до виснвоку, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за Договором, грошові кошти не повертає, будівництво не веде, у визначені строки будинок не введений в експлуатацію, основний договір укладено не було, відповідачем не було проінформавно про підстави зупинення будівництва.
Щодо укладення договору в простій письмовій формі.
Відповідно дост. 220 ЦК Україниу разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним
Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 917/1739/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін.
При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору(аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)).
Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Разом з цим Верховний Суд у своїй Постанові від 27.11.2019 р. у справі № 396/29/17 (провадження № 61-29467св18) у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначає наступне: «У частині першійстатті 220 ЦК Українивстановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним».
За змістомст. 533 ЦК Українигрошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Таким чином,враховуючи встановленісудом обставинисправи,суд приходитьдо висновкупро те,що Попереднійдоговір,який бувукладений міжОСОБА_3 та ОСОБА_4 01 липня 2020 року є нікчемним правочином, оскільки має бути укладений в нотаріальній формі та враховуючи протиправну поведінку Відповідача щодо неповернення коштів Позивачу, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача сплачених грошових коштів за Попереднім договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:035:5001, у сплаченому ним розмірі - 16 500 дол.США.
Вимоги позивача про розірвання такого договору є необгрунтованими, оскільки укладений попередній договір є нікчемним у силу закону, а розірвати договір у судовму порядку можливо лише дійсні, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч. 2, 3ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення судового збору в сумі 5850,98 грн., в іншій частині суд відмоляє, оскільки позовні вимоги задоволені судом частково та ухвалою суду від 06.03.2023 також відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, за подачу якої було додатково сплачений судовий збір.
Відповідно до ч. 1, ч. 3ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За змістом ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.
З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2022 року між Адвокатськимм обєднанням «АРСЕНА МАРИНУШКІНА» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання професійної правничої допомоги №25/2022.
Відповідно до додаткового договору до Договору про надання професійної правничої допомоги №25/2022 від 13.10.2022, загальна вартість правничої допомоги становить 63 000 грн.
Відповідно до квитанції №25-2022 Адвокатськимм обєднанням «АРСЕНА МАРИНУШКІНА» було отримано від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 63000 грн.
За приписами статті 30Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Дослідивши додані позивачем, докази щодо обсягу послуг, наданих адвокатом, а також враховуючи складність даної цивільної справи та часом витраченим адвокатом, суд приходить до висновку про обґрунтованість понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень, а відтак позовні вимоги в цій чатині підлягають чатковому задоволенню.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Керуючись Керуючись ст.4,12,81,89,141,265,268ЦПК України,на підставіст.ст.220,509,526,530,533,627,635,654,655,657,ЦК України,суд
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання договору та стягнення коштів задовольнити частково.
Встановити нікчемність Попереднього договору купівлі-продажу квартири від 01 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму у розмірі 16 500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 5850,98 грн. (пять тисяч вісімсот пятдесят грн. 98 коп.) та суму витрат на правову допомогу в сумі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Інформація пропозивача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Інформація провідповідача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлений 06 липня 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.07.2023 |
Оприлюднено | 07.07.2023 |
Номер документу | 112015709 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Києво-Святошинський районний суд Київської області
Пінкевич Н. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні