Рішення

від 06.07.2023 по справі 626/192/23

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/192/23

Провадження № 2/626/123/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

06.07.2023 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Дудченка В.О.,

за участю секретаря - Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Краснограді, у відсутності сторін, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №626/192/23 за позовною заявою за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАОП «Промінь» про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача.

ОСОБА_1 , в інтересах якого дії представник - адвокат Тимошенко Д.В., звернувся до суду з позовною заявою до ПАОП «Промінь» про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою в якому просив:

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, за період з 20.01.2020 року по 04.01.2023 року (2 роки 11 місяців і 4 дні) у сумі 39182,92 грн.

Від представника позивача - адвоката Тимошенка Д.В. 09.06.2023 року до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог в якій просить:

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, за період з 20.01.2020 року по 08.02.2022 року у сумі 34973,18 грн.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача - адвокат Тимошенко Д.В. зазначив, що у власності позивача на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ ХР №059994 від 22.08.2001 року, перебуває земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, яка розташована на території Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області. Між Позивачем та Відповідачем 01.11.2006 року був підписаний договір оренди землі №391, який зареєстрований 14.03.2007 за №040769800024 в Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» строком на 12 років. Після закінчення терміну дії договору Позивач не мав наміру продовжувати дію договору оренди з Відповідачем, проте випадково дізнався від нотаріуса, що спірний договір нібито укладено не на 12, а на 25 років. Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 26.10.2021 було зобов`язано Приватне аграрно-орендне підприємство "Промінь" повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, належну йому згідно державного акту на землю від 22.08.2001 року серія ІІ-ХР №059994 та скасовано запис про державну реєстрацію права оренди Приватно аграрно-орендного підприємства "Промінь" на вказану земельну ділянку. Проте Відповідач після прийнятого рішення від 26.10.2021 продовжував користуватись спірною земельною ділянкою і протягом останніх трьох років, починаючи з 20 січня 2020 року не сплачував взагалі орендну плату. У зв`язку з чим, права Позивача як Орендодавця були грубо порушені і він вимушений звернутися за захистом своїх прав з даним позовом до суду. В даному випадку, оскільки рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 18.12.2020 року спірний договір про оренду землі від 01.11.2006 року у справі №626/2170/19 було визнано неукладеним, тому положення спірного договору про суму орендної плати у розмірі відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки не може бути застосоване через те, що спірний договір є неукладеним і всі умови викладені в ньому, зокрема щодо розміру орендної плати не можуть бути застосовані. Проте, враховуючи норми чинного законодавства, Позивач як Орендодавець, має право на стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в порядку положень статті 24 Закону України "Про оренду землі" та статті 96 Земельного кодексу України, враховуючи те, що незважаючи на визнання спірного договору оренди землі від 01.11.2006 року неукладеним, Відповідач користувався земельною ділянкою протягом усього часу з 01.11.2006 року і після визнання договору неукладеним за рішенням суду від 18.12.2020 року. Тому, в даному випадку для розрахунку суми заборгованості по орендній плати по даній справі слід взяти інформацію щодо нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі в розрізі областей згідно з положеннями Закону України № 2145-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", а саме відповідно до п. а) пп.2 п. 1 розділ 1 Закону передбачено, що розмір орендної плати при передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк до одного року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності не може перевищувати 8% нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що визначається від середньої нормативно грошової оцінки одиниці площі ріллі по області. Таким чином, внаслідок невиконання Відповідачем, як орендарем, умов договору оренди землі від 01.11.2006 року стосовно виплати орендної плати за землю за 2020-2022 роки виникла заборгованість, яку Відповідач добровільно не сплачує. У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди землі у Позивача, як орендодавця, виникло право вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 34974,18 грн за період з 20.01.2020 року по 08.02.2022 року, оскільки в цей період ПАОП «Промінь» користувалось земельною ділянкою та не сплачувало орендну плату.

Рух справи в суді.

Ухвалою судді від 27.01.2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заяви учасників процесу по суті справи та пояснення.

Представник відповідача ПАОП «Промінь» - адвокат Кадун П.В. 02.03.2023 року подав до суду відзив на позовну заяву в якому позов не визнав, вказує на те, що згідно позовної заяви між Позивачем та Відповідачем 01.11.2006 року був підписаний договір оренди землі №391, який зареєстрований 14.03.2007 року за №040769800024 в Красноградському районному відділі Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсах». При цьому в позовній заяві зазначає, що договір оренди земельної ділянки №391 від 01.11.2006 року фактично не укладений, так як не підписаний Позивачем і що підтверджується рішенням суду, але позивач додаючи, як доказ не укладений договір вимагає орендну плату на підставі не укладеного договору оренди землі, і обґрунтовуючи позовні вимоги Законом України «Про оренду землі». ПАОП «Промінь» не користується вказаною у позові земельною ділянкою та всі зобов`язання на даний час виконані, про що свідчить укладений позивачем 08.02.2022 року договір оренди землі №73 з ФГ «Луговий».

Від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тимошенка Д.В. 06.07.2023 року до суду надійшла письмова заява в якій просить справу розглядати без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

Від представника відповідача ПАОП «Промінь» - адвоката Кадуна П.В. 06.07.2023 року до суду надійшла письмова заява в якій просив проводити засідання без участі сторони відповідача та прийняти рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі з урахуванням наданих до суду відзиву та документів.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи вищевикладене та те, що від учасників судового процесу надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка учасників справи в даному випадку не перешкоджає розгляду справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до копії Державного акту на право приватної власності на землю ІІ ХР №059994 від 22.08.2001 року у ОСОБА_1 перебуває у власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, яка розташована на території колишньої Кобзівської сільської ради Красноградського району Харківської області (на даний час на території Наталинської сільської ради Красноградського району Харківської області).

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 18.12.2020 року було відмовлено у задоволенні позову про визнання договору оренди недійсним, так як позивач обрав неналежний спосіб захисту.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області №526/106/21 від 26.10.2021 року зобов`язано Приватне аграрно-орендне підприємство "Промінь" (ЄДРПОУ 30713300) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, яка згідно державного акту на землю від 22.08.2001 року серія ІІ-ХР №059994 належить ОСОБА_1 . Рішення набрало законної сили 26.11.2021 року.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд вважає наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини та оцінка доказів, наданих сторонами.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Главою 83 Цивільного кодексу України врегульовано відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

За змістом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

В цьому випадку відсутність документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою у відповідача не може бути визнане як її самовільне використання, однак не надає права на її безоплатне використання.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право приватної власності на землю ІІ ХР №059994 від 22.08.2001 року позивачу по справі належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5.19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області №526/106/21 від 26.10.2021 року зобов`язано Приватне аграрно-орендне підприємство "Промінь" (ЄДРПОУ 30713300) повернути ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, яка згідно державного акту на землю від 22.08.2001 року серія ІІ-ХР №059994 належить ОСОБА_1 .

Скасовано запис про державну реєстрацію права оренди Приватно аграрно-орендного підприємства "Промінь" на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,19 га, кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, яка згідно державного акту на землю від 22.08.2001 року серія ІІ-ХР №059994 належить ОСОБА_1 , відповідно до договору оренди № 391 від 01.11.2006 року.

Вказаним рішенням встановлено, що позивач ОСОБА_1 звертався до Красноградського районного суду Харківської області з позовом до ПАОП «Промінь» про визнання договору оренди землі № 391 від 01.11.2006 року недійсним (цивільна справа № 626/2173/19 (2/626/43/2020)).

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 18.12.2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного аграрно орендного підприємства «Промінь» про визнання договору оренди землі недійсним, так як договір є неукладеним, а позивач не позбавлений права заявити вимогу про усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом пред`явлення вимоги про повернення земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію речового права.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 28100 від 25.02.2020 року підпис від імені ОСОБА_1 в договорі оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою. Дана експертиза була проведена в справі № 626/2173/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного аграрно орендного підприємства «Промінь» про визнання договору оренди землі недійсним.

Так як ОСОБА_1 договір оренди землі № 391 від 01.11.2006 не підписував, він вважається не укладеним.

Рішення набрало законної сили 26.11.2021 року.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України не потребують доказуванню обставини, встановлені рішенням Красноградського районного суду Харківської області №526/106/21 від 26.10.2021 року, що набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області №526/106/21 від 26.10.2021 року не встановлювались обставини щодо користування ПАОП «Промінь» земельною ділянкою кадастровий номер 6323381200:14:000:0043, а викладені висновки щодо не укладання спірного договору.

Відповідно до повідомлення ПАОП «Промінь» на адвокатський запит щодо надання інформації про сплату за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6323381200:14:000:0043 з 01.11.2006 року по теперішній час та про повернення вказаної земельної ділянки власнику, ПАОП «Промінь» повідомило, що рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 26.10.2021 року у справі №626/106/21 було зобов`язано їх повернути спірну земельну ділянку орендодавцю, що ними і було зроблено. Всі зобов`язання з нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_1 з 2006 року по 2021 рік ПАОП «Промінь» виконано. ОСОБА_1 згідно рішення суду скасував запис про державну реєстрацію права оренди ПАОП «Промінь» та самовільно виділив належну йому земельну ділянку в кінці 2021 року. В 2022 році ніяких дій з обробітку даної земельної ділянки ПАОП «Промінь» не проводило. Крім того, як їм стало відомо з Реєстру речових прав на нерухоме майно на сьогоднішній день ОСОБА_1 перебуває у договірних відносинах з ФГ «Луговий», згідно Договору оренди землі №73 від 08.02.2022 року, який укладений строком до 08.02.2032 року.

Відповідно до інформації з реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка кадастровий номер 6323381200:14:000:0043 відповідно до договору оренди землі від 08.02.2022 року перебуває в оренді у ФГ «Луговий».

Розглядаючи вимогу ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6323381200:14:000:0043 ПАОП «Промінь», за період з 20.01.2020 року по 08.02.2022 року у сумі 34973,18 грн, суд зважає на те, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено факт користування саме ПАОП «Промінь» належною йому земельною ділянкою саме у вказаний період та не спростовано заперечень відповідача в цій частині.

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Висновки за результатами розгляду справи.

Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд приходить до висновку про безпідставність вимог ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повною відмовою в задоволенні позову витрати позивача по сплаті судових витрат відшкодуванню не підлягають і покладаються на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 76-82, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАОП «Промінь» про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя