Постанова

від 07.12.2023 по справі 626/192/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2023 року

м. Харків

справа № 626/192/23

провадження №22-з/818/152/23

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне Аграрно-орендне підприємство «Промінь»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Дмитра Володимировича задоволено частково. Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06 липня 2023 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 кошти за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у розмірі 25 870,09 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 985,35 грн.

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Тимошенко Дмитро Володимирович подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення судових витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій. Просить поновити процесуальний строк для подачі доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18 493,00 грн.

Обговоривши доводи клопотання, судова колегія вважає, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Дмитра Володимировича підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 06 липня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенко Дмитра Володимировича задоволено частково. Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 06 липня 2023 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 кошти за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у розмірі 25 870,09 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. У суді апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ст.369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

У позовній заяві представник позивача зазначав, що позивач понесе витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції орієнтовано в сумі 15 000,00 грн. У апеляційній скарзі представник позивача зазначав, що позивач планує понести на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції орієнтовано в розмірі 10 000 грн; посилався на те , що на підставі ч.8 ст. 141 ЦПК України докази понесених витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції будуть подані до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з моменту винесення рішення суду апеляційної інстанції по суті.

Заява адвоката Тимошенка Д.В. про ухвалення додаткового рішення суду була подана електронною поштою 30 жовтня 2023 року, тобто з пропуском передбаченого ч. 8. ст. 141 ЦПК України строку.

У заяві про ухвалення додаткового рішення суду адвокат Тимошенко Д.В. просив поновити строк на подання такої заяви, обґрунтовуючи поважність пропуску строку тим, що оскільки розгляд справи відбувався в письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін; повний текст постанови апелянт отримав поштою 25.10.2023 року отже саме з цієї дати представником апелянта у п`ятиденний строк і подана заява про ухвалення додаткового рішення засобами електронної пошти.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 127 ЦПК України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк .

Відповідно до ч. 4 ст. 127 ЦПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Аналіз клопотання свідчить, що строк на подання доказів понесення судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції пропущений з поважних причин, а тому клопотання підлягає задоволенню, а строк поновленню.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч. 3 ст. 246 ЦПК України).

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Зі змісту статті 58 ЦПК України вбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно статті 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У відповідності до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Судом встановлено, що 23.06.2021 року між адвокатом Тимошенко Д.В. та ОСОБА_1 укладений договір про надання правової та професійної правничої допомоги № 1.

Також була укладена Додаток угода №1 від 09.01.2023 року до договору про надання правової допомоги № 1 від 23.06.2021 року, в якій визначено вартість робіт з ведення «під ключ» в суді першої інстанції судової справи про скасування запису про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою; написання та подача позовної заяви, складання клопотань та інших заяв, участь у засіданнях.

Відповідно до Додатку угода №2 від 12.07.2023 року до договору про надання правової допомоги № 1 від 23.06.2021 року, в якій визначено вартість робіт з ведення справи в суді апеляційної інстанції; написання та подача апеляційної скарги.

Згідно акту виконаних робіт за Договором про надання правової та професійної правничої допомоги № 3 від 30.10.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 надано професійну правничу допомогу адвоката за ордером серія ВІ № 1152663 від 23.06.2021 року, відповідно до договору про надання правничої допомоги № 1 від 23.06.2021 року адвокатом Тимошенко Д.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ № 1548, видане Радою адвокатів Полтавської області 26.08.2016) становить 25 000,00 грн та складається з: з ведення «під ключ» в суді першої інстанції судової справи про скасування запису про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою; написання та подача позовної заяви, складання клопотань та інших заяв, участь у засіданнях, з ведення справи в суді апеляційної інстанції; написання та подача апеляційної скарги (а.с. 136-140).

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для того, щоб суд міг визначити розмір понесених витрат на правничу допомогу з метою їх подальшого розподілу, сторона по справі повинна подати детальний опис наданих робіт (послуг) та здійснених нею витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При відшкодуванні витрат на правничу допомогу розмір судових витрат встановлюється судом на підставі поданих доказів (договори, рахунки, акти виконаних робіт тощо). У такому випадку важливо, щоб договір про надання правничої допомоги був з прозорим ціноутворенням, аби суд міг об`єктивно оцінити вартість та обсяги роботи адвоката. Адвокат повинен також надати детальний опис виконаних робіт з наданням доказів (документального підтвердження) факту виконаних адвокатом робіт.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Із змісту договору про надання правничої допомоги від 23.06.2021 року убачається, що за надання правової і професійної правничої допомоги клієнт виплачує винагороду , розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору (п.4).

09.01.2023 року ОСОБА_1 уклав додаток №1 до договору про надання правової допомоги №1 від 23.06.2021 року з адвокатом Тимошенко Д.В.

12.07.2023 року ОСОБА_1 уклав додаток №2до договору про надання правової допомоги №1 від 23.06.2021 року з адвокатом Тимошенко Д.В.

На підтвердження наданих за Договором та Додатками до нього, сторони Договору підписали акт виконаних робіт від 30.10.2023 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, а саме: на 66 02 % (з 39 182,92 грн на 25 870,09 грн), з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 16 505 грн (66,02% від 25 000,00 грн).

З урахуванням вищевикладеного, наявні підстави для стягнення з Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 16 505,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст.133,137,141,246,270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Тимошенка Дмитра Володимировича про поновлення пропущеного строку задовольнити.

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Тимошенку Дмитру Володимировичу, строк встановлений для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі позовом ОСОБА_1 до Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» про стягнення орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою.

Стягнути з Приватного Аграрно-орендного підприємства «Промінь» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 16 505,00 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю. Тичкова