Постанова

від 05.07.2023 по справі 910/186/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/186/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» (далі - ТОВ «Солтекс Капітал», скаржник)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 (колегія суддів: Разіна Т.І. (головуючий), Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.)

у справі № 910/186/21

за позовом ТОВ «Солтекс Капітал»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Толкфін» (далі - ТОВ «ФК «Толкфін»)

до Антимонопольного комітету України (далі - АМК, відповідач),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» (далі - ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор»)

про визнання рішення частково недійсним.

ВСТУП

Причиною звернення до Верховного Суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених позовних вимог, рішення суду за результатом розгляду справи по суті спору

1.1. ТОВ «Солтекс Капітал» звернулося до суду з позовом до АМК про визнання рішення частково недійсним, у частині, що стосується позивача.

1.1.1. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсними пунктів 1, 4 рішення АМК від 01.10.2020 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результату аукціону з продажу права вимоги.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 об`єднано в одне провадження дану справу та справу №910/243/21 за позовом ТОВ «ФК «Толкфін» до АМК про визнання недійсними пунктів 1, 3 рішення від 01.10.2020.

1.3. Справа розглядалась неодноразово.

1.4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21 позовні вимоги в частині визнання недійсними пунктів 3, 4 рішення АМК від 01.10.2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" - задоволено частково. Визнано недійсним пункт 3 резолютивної частини рішення АМК від 01.10.2020 №608-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині накладення штрафу на ТОВ "ФК "Толкфін" у розмірі 3 400 143 грн. У задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

2.1. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Солтекс Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21 разом з доданими до неї документами повернуто ТОВ "Солтекс Капітал".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ТОВ "Солтекс Капітал" просило скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023, а матеріали даної справи направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

3.2. Так, в обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу країни (далі - ГПК України), зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування, оскільки зазначена ухвала апеляційного суду з цієї справи не ґрунтується на засадах верховенства права, а тому є незаконною у розумінні статті 236 ГПК України.

3.3. Крім того, скаржник також зазначає, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ «Солтекс Капітал» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21 та апеляційну скаргу залишено без руху. В ухвалі зазначено, що скаржником в апеляційній скарзі в прохальній частині заявлено клопотання про поновлення строку, але поважності причин пропуску строку не викладено в тексті апеляційної скарги і не додано клопотання про поважність поновлення строку. Проте ці висновки суду не відповідають матеріалам справи, оскільки клопотання про поновлення строку, із зазначенням поважності причин пропуску строку, містилось в тексті апеляційної скарги, що не є порушенням вимог ГПК України, а тому скаржник належним чином обґрунтував причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення місцевого суду від 21.12.2022 у справі №910/186/21, а судом апеляційної інстанції безпідставно їх не прийнято.

4. Позиція інших учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу

4.1. АМК 28.06.2023 на електронну адресу Верховного Суду подало відзив на касаційну скаргу, який підписаний кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом (далі - КУЕП). Підпис КУЕП перевірено та підтверджено протоколом створення та перевірки КУЕП від 28.06.2023. У поданому відзиві АМК просило Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

4.1.1. На адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку 04.07.2023 надійшов ідентичний за формою та змістом відзив АМК на касаційну скаргу.

5. Стислий виклад обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, та мотиви, з яких суд виходив при ухваленні оскаржуваного судового рішення

5.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21 позовні вимоги задоволено частково. Повний текст рішення у справі №910/186/21 складено - 26.12.2022.

5.2. ТОВ "Солтекс Капітал" отримало вказане рішення суду першої інстанції - 03.01.2023.

5.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/186/21 за апеляційною скаргою АМК на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21.

5.4. ТОВ "Солтекс Капітал" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 23.02.2023.

5.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у задоволенні клопотання ТОВ "Солтекс Капітал" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21 - відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху. Роз`яснено ТОВ "Солтекс Капітал", що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою/клопотанням про поважність поновлення строку на апеляційне оскарження.

5.5.1. Поряд з цим в ухвалі від 28.02.2023 апеляційний суд відзначив таке:

- повний текст рішення складено - 26.12.2022, а, отже, останнім днем для подання апеляційної скарги на рішення було - (15.01.2023 - неділя, вихідний день) 16.01.2023 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений;

- ТОВ "Солтекс Капітал" отримало рішення - 03.01.2023 (т. 6, а.с. 159), водночас апеляційну скаргу скаржник подав безпосередньо до суду - 23.02.2023;

- скаржником в апеляційній скарзі в прохальній частині заявлено клопотання про поновлення строку, але поважності причин пропуску строку не викладено ні в тексті апеляційної скарги і не додано клопотання про поважність поновлення строку;

- відтак запропоновано скаржнику надати клопотання про поважність поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/186/21.

5.6. Представник ТОВ "Солтекс Капітал" адвокат Васьківський Леонід Миколайович 14.03.2023 безпосередньо до суду, а саме до канцелярії Північного апеляційного господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи за апеляційною скаргою АМК. Клопотання обґрунтовано тим, що представник скаржника з Єдиного держаного реєстру судових рішень дізнався, що апеляційна скарга скаржника була залишена без руху. У зв`язку з цим, просить відкласти розгляд справи для усунення недоліків та подальшого розгляду двох апеляційних скарг.

5.7. Представник ТОВ "Солтекс Капітал" адвокат Васьківський Леонід Миколайович 22.03.2023 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду подав заяву про видачу копії ухвали суду від 28.02.2023 (про залишення апеляційної скарги ТОВ "Солтекс Капітал" без руху), яку останній отримав 22.03.2023, що підтверджується відміткою на заяві від 22.03.2023.

5.8. На адресу суду 24.03.2023 з використання електронного підпису від ТОВ "ФК "Толкфін" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, у яких останнє просило суд повернути апеляційну скаргу ТОВ "Солтекс Капітал" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022.

5.9. Станом на 17.04.2023 ТОВ "Солтекс Капітал" не усунуло недоліки апеляційної скарги, зокрема, скаржником не подано до суду заяву/клопотання про поважність поновлення строку на апеляційне оскарження.

5.10. Відтак, оскільки скаржник підтвердив свою обізнаність про залишення апеляційної скарги без руху спочатку в клопотанні від 13.03.2023, а потім 22.03.2023 отримав безпосередньо у суді відповідну ухвалу, водночас у встановлений ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 строк не усунув недоліки апеляційної скарги та станом на 17.04.2023 не виявив бажання усувати такі недоліки апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

5.10.1. При цьому судом апеляційної інстанції відзначеного, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2023 у справі №910/186/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малашенкова Т. М., судді: Бенедисюк І. М., Колос І. Б.

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №910/186/21 за касаційною скаргою ТОВ "Солтекс Капітал" на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.

6.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередніх інстанцій

7.1. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.

7.2. Так, об`єктом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі №910/186/21, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Солтекс Капітал" на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

7.3. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

7.4. Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

7.5. Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

7.6. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

7.7. У рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини названого рішення).

7.8. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).

7.9. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

7.10. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

7.11. У справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

7.12. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви N 17160/06 та N 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).

7.13. Тобто, з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, законом встановлюються певні процесуальні обмеження, метою яких є забезпечення ефективності судочинства.

7.14. Так, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - ГПК України, відповідно до частини першої статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

7.15. Згідно з частиною першою статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7.16. Тобто, встановлено як дату початку перебігу строку, так і строк на апеляційне оскарження судового рішення.

7.17. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (пункт 1 частини другої статті 256 ГПК України).

7.18. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частини третя статті 256 ГПК України).

7.19. Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

7.20. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ГПК України певних процесуальних дій.

7.21. При цьому до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

7.21.1. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

7.21.2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

7.22. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

7.23. Таким чином, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

7.24. Виходячи зі змісту частин другої, третьої статті 256 ГПК України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку. При чому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (близька правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі №926/1037-б/15, тощо).

7.25. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

7.26. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

7.27. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

7.28. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Солтекс Капітал" залишено без руху на підставі частини третьої статті 260 ГПК України та надано апелянту строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.

7.28.1. Суд апеляційної інстанції, залишаючи апеляційну скаргу без руху, врахував, що ТОВ "Солтекс Капітал" подало апеляційну скаргу з пропущенням строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (див. пункт 5.5.1 даної Постанови).

7.29. Верховний Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні дані щодо отримання скаржником копії вказаної ухвали поштовим зв`язком, чи то на електронну пошту.

7.29.1. Втім, ухвалу від 28.02.2023 скаржник отримав 22.03.2023 безпосередньо у суді, а відтак мав право на усунення недоліків апеляційної скарги у 10-ти денний строк, тобто до 03.04.2023. Водночас станом на 17.04.2023 (дата постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження) ТОВ "Солтекс Капітал" не усунуло недоліки апеляційної скарги, зокрема не подало до суду жодної заяви/клопотання про поважність поновлення строку на апеляційне оскарження у справі №910/186/21.

7.30. У касаційній скарзі до Верховного Суду скаржник вказує, що висновки суду в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 не відповідають дійсності, оскільки клопотання про поновлення строку із зазначенням поважності причин пропуску строку містилось в тексті апеляційної скарги, а саме (дослівно):

«Відповідно до частини 3 статті 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Частиною другою ст. 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до опублікованих Радою суддів України від 02.03.2022 рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану. Також, запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Верховний Суд в постанові від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 дійшов висновку, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції».

7.30.1. А відтак, на думку скаржника, останній належним чином обґрунтував причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення місцевого суду.

7.31. Верховний Суди погоджується, що з огляду на статтю 258 ГПК України, клопотання особи, яка подала скаргу, може міститись у апеляційній скарзі.

7.32. Колегія суддів також вважає за необхідне звернутись до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України. Так, у постанові зауважено:

«Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк».

7.33. Колегія суддів виходить з того, що саме по собі посилання на відповідну статтю та на підзаконні нормативно-правові акти, наведення цитат із законодавчих та інших актів, не свідчить, що перед судом особою (заявником) порушуються певні питання, зокрема, у цьому випадку щодо поновлення строків, яке потребує вирішення судом.

7.32.1. Так само вказівка на норми права, цитати законодавчих актів та/або правових позицій самі по собі також не є підставами для визнання поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

7.32.3. Верховний Суд акцентує, що вказівки та/або цитати на акти не є тотожнім з зазначенням/обґрунтуванням обставин як причин пропуску, так і поважність причин пропуску такого строку.

7.32.4. Отже, наведення самих по собі нормативно-правових актів, цитат таких актів та/або судової практики не є свідченням того, що перед судом поставлене питання, яке потребує вирішення, зокрема щодо поновлення строку оскарження рішення суду, та наведенні суду обґрунтування обставин/підстав щодо поновлення строку на оскарження і які відповідають критерію поважності.

7.33. У контексті доводів скаржника, колегія суддів вважає за необхідне відзначити і таке.

7.34. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

7.35. Частинами першою та четвертою статті 26 вказаного Закону встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

7.36. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

7.37. Колегія суддів звертається до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у пункті 47 постанови від 10.11.2022 у справі №990/115/22, де відзначено:

"Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку".

7.38. У цьому випадку необхідно з`ясувати, в який саме строк позивач міг звернутися до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції та якими доказами підтверджується неможливість звернення до суду раніше, оскільки право на поновлення строку у зв`язку із запровадженим воєнним станом не може визнаватися безумовним і залежати тільки від факту його запровадження. Вирішення питання про можливість поновлення строку на апеляційне оскарження має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи (див. пункт 34 постанови Верховного Суду від 28.10.2022 у справі № 904/3910/21).

7.39. Отже, Верховний Суд відзначає, що ключовою ознакою поважності причин пропуску строку є причинно-наслідковий зв`язок між обставинами (зокрема, але не виключно, збройна агресія проти України) та неможливістю виконати конкретну процесуальну дію у строк, встановлений законом, ухвалою суду тощо. Сама по собі військова агресія проти України та введення воєнного стану на всій території України не може автоматично означати зупинення всіх процесуальних строків, визначених законом, або ж про автоматичне поновлення таких строків, незалежно від того, існує реальна можливість дотриматись їх чи ні. Військова агресія, воєнний стан як обставини непереборної сили можуть бути поважною причиною пропуску процесуального строку та підставою для його поновлення лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ними обставинами не може виконати ті чи інші процесуальні дії.

7.40. Відтак, Суд критично оцінює доводи касаційної скарги у цій частині, вважає їх абстрактними, необґрунтованими, немотивованими, неаргументованими та такими, що не підтверджені матеріалами справи. При цьому колегія суддів враховує, що скаржник - ТОВ "Солтекс Капітал" (відповідно до вказаної інформації самим товариством та тій, що міститься в матеріалах справи) територіально знаходилося та знаходиться у місті Києві, де, зокрема, і у період грудень 2022 - квітень 2023 років не відбувалось активних бойових дій. Разом з тим сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на нього, без належного обґрунтування, мотивування та аргументування впливу на неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у даній справі та без поданням відповідних підтверджуючих доказів, що унеможливили вчинення процесуальної дії у відповідний строк, не є підставою для поновлення такого процесуального строку.

7.41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним і виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania)).

7.42. У постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

7.43. Отже, доводи касаційної скарги ТОВ "Солтекс Капітал" не знайшли свого підтвердження, Судом не встановленого порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, як необхідної передумови для скасування ухваленого судового рішення, а відтак підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

7.43.1. При цьому Суд враховує, що, оскільки ТОВ "Солтекс Капітал" не скористалось своїм процесуальним правом на усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання заяви/клопотання про поважність поновлення строку на апеляційне оскарження у справі №910/186/21, суд апеляційної інстанції за відсутності відповідної заяви/клопотання діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

7.43.2. Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, у тій частині, в якій вони не суперечать мотивам цієї Ухвали.

7.44. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

7.45. У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

7.46. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у правовому, так і процесуальному сенсах, а інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення за результатами перегляду справи в касаційному порядку не знайшли свого підтвердження з мотивів, викладених у розділі 7 цієї Постанови.

8.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

9. Судові витрати

9.1. Судовий збір за подання касаційної скарги покладається на скаржника, оскільки Касаційний господарський суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтекс Капітал» залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 у справі №910/186/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос