Постанова

від 04.07.2023 по справі 910/13056/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/13056/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - Галицький І.В., адвокат (ордер від 26.09.2022 №1038101),

відповідача - Данилов К.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМК)

на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 (суддя Мандриченко О.В. ) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 (головуючий суддя Козир Т.П., судді Коробенко Г.П. і Кравчук Г.А.)

зі справи № 910/13056/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Екофарм" (далі - Товариство)

до АМК

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано до господарського суду міста Києва про визнання недійсним рішення АМК від 10.07.2020 №430-р (далі - Рішення АМК) у частині.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, визнано недійсним та скасовано: Рішення АМК у частині визнання того, що Товариство вчинило порушення, передбачене статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; пункту 2 Рішення АМК у частині накладення штрафу за відповідне порушення в розмірі 3 210 464 грн. Також присуджено до стягнення з АМК на користь Товариства 6 306 грн витрат зі сплати судового збору.

Товариство звернулося до господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в сумі 80 790 грн., витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи (далі - Експертиза) в сумі 49 000 грн та витрат на нотаріальні послуги із засвідчення справжності підписів на заявах свідків у розмірі 22 650 грн.

Постановою Верховного Суду від 10.08.2021 рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2020, а також постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у цій справі залишено без змін, а касаційну скаргу АМК - без задоволення.

У подальшому, 01.09.2021, Товариством подано до місцевого господарського суду заяву про збільшення вимог заяви про ухвалення додаткового рішення, в якій (заяві від 01.09.2021) воно зазначало про збільшення витрат на правову допомогу за результатами перегляду судового рішення з цієї справи в апеляційній та касаційній інстанціях і просило суд ухвалити додаткове рішення, стягнути з АМК витрати на професійну правничу допомогу (далі - ППД) у сумі 83 906,40 грн у зв`язку з представництвом інтересів Товариства в судах першої та апеляційної інстанцій, витрати в сумі 136 497 грн за представництво інтересів у касаційній інстанції, витрати на проведення Експертизи в сумі 49 000 грн. і витрати на вказані нотаріальні послуги в розмірі 22 650 грн.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022: відповідну заяву Товариства задоволено частково; присуджено до стягнення з АМК на користь Товариства 34 500 грн. витрат на ППД та 49 000 грн витрат за проведення експертизи; в іншій частині заяви відмовлено.

Додаткове рішення та постанову мотивовано обґрунтованістю вимог заявника (позивача) саме в зазначених розмірах (сумах) судових витрат.

Верховний Суд постановою від 18.10.2022 касаційну скаргу АМК задовольнив частково; додаткове рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 скасував в частині стягнення з АМК на користь Товариства 34 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 грн витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи; справу в зазначеній частині передав на новий розгляд до господарського суду міста Києва; в іншій частині вказані додаткове рішення та постанову у справі №910/13056/20 залишив без змін.

Скасовуючи зазначені судові рішення в частині стягнення 34 500 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000 грн витрат на проведення лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи Верховний Суд вказав на те, що у прийнятті додаткового рішення з даної справи та постанови, якою його залишено без змін, попередні судові інстанції не з`ясували обставини та не дослідили докази щодо саме неминучості витрат позивача в даній справі на професійну правничу допомогу і на проведення експертизи, тим самим припустившись порушення частин першої, другої і п`ятої статті 236 ГПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

В іншій частині, а саме в частині відмови позивачу судом у стягненні судових витрат, відповідні додаткове рішення і постанова ніким не оскаржуються і відповідають нормам матеріального і процесуального права, тому в цій частині згадані судові рішення Верховним Судом залишені без змін.

Після нового розгляду додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2022 стягнуто з АМК на користь Товариства 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000,00 грн витрат на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, клопотань, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд першої інстанції визнав за можливе покласти на відповідача витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що оскільки суд не володіє спеціальними знаннями, які були необхідні для з`ясування обставин справи №910/13056/20, висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 10.08.2020 №2998 який у сукупності з іншими доказами був підставою для визнання недійсним рішення АМК, суд дійшов висновку, що витрати позивача на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи в розмірі 49 000,00 грн були неминучими, а тому витрати на її проведення підлягають стягненню з АМК.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 апеляційні скарги АМК та Товариства залишено без задоволення, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 - без змін.

Апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що доводи апелянтів по суті їх скарг в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування додаткового рішення господарського суду першої інстанції.

У касаційній скарзі АМК просить скасувати оскаржувані додаткове рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 і постановити нове рішення, яким зменшити розмір судових витрат, що підлягають розподілу в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), до розміру суми судового збору.

Скаргу обґрунтовано, з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, відсутністю правового висновку Верховного Суду щодо застосування статті 126, частини шостої та сьомої статті 127 та статті 129 ГПК України, щодо можливості відшкодування стороною, не на користь якої було ухвалено рішення, витрат пов`язаних із проведенням експертизи на замовлення учасників справи до звернення до суду (у разі коли відносини між замовником і експертом виникли поза судовим процесом).

Також скаргу обґрунтовано пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на неврахування судами попередніх інстанцій висновків викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, від 22.12.2022 у справі №922/2666/21, від 04.12.2019 у справі №916/318/19 щодо права суду з власної ініціативи, керуючись критеріями визначеними частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 127 ГПК України не зобов`язувати сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, покладати витрати на правову допомогу. Окрім того, судами не враховані висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 щодо обов`язку суду, при розподілі судових витрат, виходити з критерію їх дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Зокрема, скаржник акцентує увагу на необґрунтованості стягнутих з нього судових витрат через недоведеність їх неминучості для позивача.

Від Товариства надійшов відзив на касаційну скаргу в якому позивач заперечує проти доводів касаційної скарги АМК та просить залишити додаткове рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 без змін, а касаційну скаргу без задоволення..

У прийняті оскаржуваних додаткового рішення та постанови попередніми судовими інстанціями з`ясовано й зазначено, зокрема таке.

Згідно з умовами договору про надання правової допомоги від 04.05.2020 №200504, укладеного між ТОВ "Науково-виробнича компанія "ЕКОФАРМ" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ОМП" (далі - адвокатське об`єднання), клієнт доручає, а адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надати правову допомогу з усіх питань, зокрема, представництва прав та інтересів клієнта в судах усіх спеціалізацій та інстанцій, Конституційному суді України, в державних установах України, зокрема в підрозділах Державної фіскальної служби України, в органах Прокуратури України, в Службі безпеки України, в підрозділах Державної прикордонної служби України, в Національному антикорупційному бюро України, в Національної поліції, в податковій міліції, Державному бюро розслідувань, інших правоохоронних органах, в тому числі і шляхом участі адвоката адвокатського об`єднання при відібранні пояснень, здійсненні допиту клієнта чи здійсненні інших слідчих дій, з усіма правами, що надані законодавством України заявнику, скаржнику, позивачу, відповідачу, захиснику, в тому числі з правом подання заяви про злочин; підписання і подання та відмови від позову, доповнень та уточнень до позову; укладення мирової угоди; ознайомлення з матеріалами справи, отримання копій судових рішень та виконавчих листів і наказів; отримання інформації про рух справ; підписання та подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора чи іншої посадової особи державної установи України; оскарження ухвали слідчого судді під час досудового розслідування; засвідчення копій документів, підписання та подання заяв, клопотань тощо; підписання та подання апеляційної та касаційної скарги на рішення судів, тощо.

Ціна договору визначається сторонами у додаткових угодах.

Крім того клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору (оплата роботи фахівців, оплата судових витрат, обов`язкових платежів транспортні витрати, зв`язок, технічні витрати тощо).

Цей договір діє до 31.12.2020 і може бути розірваний сторонами в порядку статті 29 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", в тому числі клієнтом в односторонньому порядку, адвокатським об`єднанням до завершення виконання цього договору (за умов, передбачених статтею 41 Правил адвокатської етики), за взаємною згодою сторін, про що робляться відповідні відмітки в договорі або додатку до нього.

Згідно з додатковою угодою від 10.07.2020 № 1 до договору про надання правової допомоги від 04.05.2020 № 200504 адвокатське об`єднання надає клієнту правову допомогу з питань, пов`язаних з представництвом прав та інтересів клієнта в господарському суді міста Києва та Північному апеляційному господарському суді щодо визнання протиправним та скасування рішення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" від 10.07.2020 №430-р.

Відповідно до пунктів 1, 2 вказаної додаткової угоди ціна (вартість) правової допомоги адвокатського об`єднання складає 80 790,00 грн., що є еквівалентом 3 000,00 (трьох тисяч) доларів США, 00 центів на дату даної додаткової угоди.

Всі розрахунки за даним договором здійснюються у гривні відповідно до курсу НБУ на дату виставлення рахунку-фактури. Кожний рахунок-фактура, що виставляється за цим договором, має містити посилання на реквізити договору та будь - якої додаткової угоди до нього (за наявності).

Згідно з додатковою угодою від 08.07.2021 № 2 до договору про надання правової допомоги від 04.05.2020 № 200504 адвокатське об`єднання надає клієнту правову допомогу із ведення судової справи №910/13056/20 у Верховному Суді (Касаційному господарському суді) за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на постанову північного Апеляційного господарського суду від 21.04.2021 та рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/13056/20.

Відповідно до пункту 1, 2 вказаної додаткової угоди ціна (вартість) правової допомоги адвокатського об`єднання складає 136 496,50 грн, що є еквівалентом 5 000,00 (п`яти тисяч) доларів США, 00 центів на дату даної додаткової угоди.

Всі розрахунки за даним договором здійснюються у гривні відповідно до курсу НБУ на дату виставлення рахунку-фактури. Кожний рахунок-фактура, що виставляється за цим договором, має містити посилання на реквізити договору та будь - якої додаткової угоди до нього (за наявності).

На підтвердження обсягу понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії актів приймання - передачі наданих послуг (правової допомоги) за договором, підписаних обома сторонами без зауважень щодо вартості, строків та якості послуг.

Зокрема, у акті від 29.04.2021 № 1, зазначено, що адвокатським об`єднанням надані послуги на суму 83 906,40 грн, в тому числі з питань захисту в господарському суді міста Києва - 41 820,00 грн: складання та подання позовної заяви, збір доказів, додатків до позовної зави, складання заяви про забезпечення позову, надання клієнту поточних юридичних консультацій щодо питань, які стосуються розгляду даної справи; складання та подання процесуальних документів; складання та подання клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків від 15.10.2020; збір, підготовка та оформлення письмових заяв свідків, посвідчених нотаріально у кількості 8 одиниць; складання та подання пояснень по суті справи щодо належності та допустимості доказів, поданих у встановлений строк, та з інших питань, вимог до профілактики та лікування ГРВІ від 18.11.2020; участь в судових засіданнях адвоката; та в Північному апеляційному господарському суді - 42 086,40 грн: складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, процесуальних документів; участь в судових засіданнях адвоката.

Факт оплати позивачем наданих згідно вказаного акта послуг підтверджується копіями платіжних доручень від 28.07.2020 №469 на суму 41 820,00 грн (авансовий платіж) та від 28.04.2021 №26 на суму 42 086,40 грн (оплата за надання правової допомоги).

У акті від 25.08.2021 № 2, про надання адвокатським об`єднанням послуги на суму 136 496,50 грн за представництво інтересів у Верховному Суді: правовий аналіз касаційної скарги, матеріалів справи, положень законодавства України, національної та міжнародної практики; складання та подання відзиву на касаційну скаргу; участь в судових засіданнях адвоката; надання клієнту поточних юридичних консультацій.

Факт оплати позивачем наданих згідно вказаного акта послуг підтверджується платіжними дорученнями від 15.07.2021 № 298 на суму 68 248,25 грн (авансовий платіж) та від 30.08.2021 №48 на суму 68 248,25 грн (оплата за надання правової допомоги), копії яких надані позивачем.

Разом з тим, судами встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 10.08.2020 № 2998, предметом експертного дослідження був лист від 19.02.2020 вих. №1/107, адресований Міністру пані Скалецькій Зоряні.

Вказаний висновок надано згідно з договором від 24.06.2020 № 24/06-1, укладеним між Товариством та ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", предметом якого є надання послуг щодо проведення семантико - текстуальної (лінгвістичної) експертизи вартістю 49 000,00 грн.

Факт оплати вартості проведення експертизи підтверджується платіжними дорученнями від 30.06.2020 №462 на суму 19 000,00 грн та від 25.06.2020 №461 на суму 30 000,00 грн.

Після нового розгляду додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2022 стягнуто з АМК на користь Товариства 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 49 000,00 грн витрат на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода АМК із стягненням з нього сум судових витрат, понесених позивачем у розгляді справи на професійну правничу допомогу і на проведення експертизи.

Відповідно до статті 129 ГПК України:

- cудовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини першої);

- інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача (пункт 1 частини четвертої).

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017, передбачено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Судами попередніх інстанцій на виконання вказівок, що містяться у постанові Верховного Суду від 18.12.2022 у справі №910/13056/20, встановлено, що вартість витрат на професійну правничу допомогу позивачем визначено з урахуванням обсягу наданих адвокатським об`єднанням послуг та їх вартості, визначеної додатковими угодами № 1 та № 2 до договору про надання правової допомоги від 04.05.2020 № 200504 (гонорару). Однак, вказані акти та заява позивача не містять деталізації вартості включених до їх складу послуг в розрізі окремих послуг (складання документів, участь в судових засіданнях, консультації тощо), наданих адвокатом, позаяк в їх змісті наведено виключно загальний перелік послуг/дій та підготованих документів, а також загальну вартість таких послуг.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами досліджено, оцінено та зазначено про те, що в акті приймання - передачі наданих послуг (правової допомоги) від 29.04.2021 № 1, вартість послуг з надання правової допомоги під час розгляду справи в господарському суді міста Києва позивачем визначена з урахуванням складання та подання адвокатом процесуальних документів, проте частина їх є наслідком саме дій позивача та його представника, зокрема, повідомлення про надіслання копії доказів відповідачу, пояснення по суті справи щодо належності та допустимості доказів, поданих позивачем, що мало наслідком відкладення підготовчого засідання.

Суди оцінили та відхилили клопотання від 25.11.2020 про відкладення судового засідання у зв`язку з погіршенням стану здоров`я адвоката - представника позивача, а тому дійшли висновку про те, що послуги зі складання та подання такого клопотання не можуть бути судом покладені на відповідача.

Судами також враховано, що за наслідками розгляду заяви позивача про забезпечення позову від 10.09.2020 ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2020 в її задоволенні відмовлено, оскільки подана позивачем заява не містила обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову, отже підстави для покладання на відповідача витрат за підготовку та подання такої процесуальної заяви позивача є безпідставним.

Окрім того судами прийнято до уваги, що адвокат брав участь у трьох судових засіданнях у цій справі, загальна тривалість яких складає приблизно одну годину, та, як вбачається зі змісту протоколів судових засідань, фактична одночасна участь в судових засіданнях 23.09.2020, 11.11.2020 та 08.12.2020 окрім адвоката Галицького І.В. інших представників позивача, які приймали активну участь в судовому процесі.

Щодо наданих адвокатом послуг зі складання та подання клопотання про долучення до матеріалів справи заяв свідків від 15.10.2020, збору, підготовки та оформлення письмових заяв свідків, посвідчених нотаріально у кількості 8 одиниць, вартість яких також включена до загальної вартості послуг представництва в суді першої інстанції в розмірі 41 820,00 грн, судами також було встановлено, що вказані докази не були враховані та покладені судом в основу рішення, а відтак, підстави для покладення на відповідача витрат з надання адвокатом послуг щодо їх складання, підготовки та долучення також відсутні.

Отже, враховуючи предмет спору, приймаючи до уваги відсутність деталізації окремих послуг та зважаючи на обсяг і зміст наданих позивачем процесуальних документів, часу витраченого у судових засіданнях, а також з урахуванням заперечень відповідача щодо розміру заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу, суди дійшли висновку про те, що розумним, пропорційним і обґрунтованим розміром витрат на послуги адвоката у даному спорі є сума 5 000,00 грн.

Враховуючи наведені судами обставини і мотиви, а також обсяг задоволеного розміру судових витрат на професійну правничу допомогу безпідставними є посилання АМК на неврахування судами попередніх інстанцій висновків викладених у постановах Верховного Суду від 30.01.2023 у справі №910/7032/17, від 22.12.2022 у справі №922/2666/21, від 04.12.2019 у справі №916/318/19 щодо права суду з власної ініціативи, керуючись критеріями визначеними частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 127 ГПК України не зобов`язувати сторону, на користь якої ухвалено судове рішення, покладати витрати на правову допомогу та висновків викладених додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 щодо обов`язку суду, при розподілі судових витрат, виходити з критерію їх дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін, що стали підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Водночас відповідно до частини першої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частини четвертої статті 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так рішенням суду від 08.12.2020 встановлено, що позивачем долучено до матеріалів справи висновок семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 10.08.2020 № 2998, предметом дослідження якої був лист від 19.02.2020 за вих. №1/107 адресований Міністру пані Скалецькій Зоряні.

Вказаний висновок було надано згідно з договором від 24.06.2020 № 24/06-1, укладеного між ПП "ОМП" та ТОВ "Київська незалежна судово-експертна установа", про надання послуг щодо проведення семантико - текстуальної (лінгвістичної) експертизи вартістю 49 000,00 грн.

Оплата вартості проведення експертизи підтверджується платіжними дорученнями від 30.06.2020 №462 на суму 19 000,00 грн та від 25.06.2020 №461 на суму 30 000,00 грн.

Вказаний висновок експерта судом визнано допустимим доказом та за висновками суду, у даному випадку зазначений експертний висновок розцінено та прийнято до уваги як належний доказ на спростування тверджень відповідача.

Суди попередніх інстанцій , враховуючи той факт, що експертиза була проведена на замовлення представника позивача та оплачена ним, а також враховуючи, що суд не володіє спеціальними знаннями, які були необхідні для з`ясування вказаної обставини справи, яка в сукупності з іншими була підставою для визнання недійсним рішення АМК від 10.07.2020 №430-р, дійшли висновку про те, що витрати позивача на проведення семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи в розмірі 49 000,00 грн були неминучими, тому, відповідно, вони мають бути покладені на відповідача в якості судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З огляду на задоволення позову Товариства у справі №910/13056/20 судом обґрунтовано покладено на АМК, у порядку визначеному статтею 129 ГПК України, витрати Товариства на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з проведенням експертизи, сплатою судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З урахуванням викладеного, а також меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що додаткове рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі №910/13056/20 прийнято із додержанням норм процесуального права, а тому не вбачається підстав для їх скасування.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.04.2023 у справі № 910/13056/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова