Ухвала

від 06.07.2023 по справі 460/25721/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 липня 2023 року

м. Київ

справа №460/25721/22

адміністративне провадження №К/990/13716/23, К/990/14039/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши матеріали адміністративної справи № 460/25721/22

за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

до Рівненської міської ради,

третя особа Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради,

про визнання протиправним та скасування рішення,

за касаційними скаргами: Рівненської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалами Верховного Суду від 9 травня та від 27 червня 2023 року відкриті касаційне провадження у справі № 460/25721/22, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційні скарги Рівненської міської ради, Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 340 КАС України під час підготовки справи до розгляду суд вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи.

Від представника Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради надійшло клопотання про його участь у розгляді справи у судовому засіданні, а також про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку.

Вирішаючи клопотання про зупинення виконання судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно із частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

У зв`язку з цим, сподівання та припущення заявника стосовно результатів касаційного розгляду справи не можуть бути безумовною підставою для зупинення виконання судового рішення, що набрало законної сили.

Верховний Суд також виходить з того, що для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як винятковий захід, повинні бути поважні причини. Відповідна заява повинна бути мотивована, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені належними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Таке зупинення не повинно порушувати балансу інтересів сторін, а також не порушувати прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат; існуватимуть перешкоди для застосування або буде неможливим застосування передбаченого статтями 380 та 381 КАС України механізму повороту виконання судового рішення.

Суд враховує, що розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ("Шмалько проти України", заява № 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява № 589498/00, пункт 34).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява № 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви № 34297/02 та № 39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява № 22774/93, пункт 74).

Відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" (заява № 589498/00), пункту 52 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04), відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.

У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини "Сокур проти України" (№ 29439/02) зазначено про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Враховуючи викладене, а також те, що, виконкомом Дніпровської МР не наведено належних підстав на обґрунтування необхідності зупинення оскаржуваних рішень, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника.

Аналогічна правова позиція щодо застосування положень пункту 4 частини четвертої статті 340, частини першої статті 375 КАС України, висловлена, зокрема, в ухвалах Верховного Суду від 4 листопада 2019 року у справі № 806/2305/18, від 7 листопада 2019 року у справі № 813/1813/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 520/8576/18 та від 18 листопада 2019 року у справі № 520/9336/18.Відповідно до положень частини третьої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи значення справи для сторін, категорію та складність справи, а також клопотання учасника справи, Суд вважає за необхідне призначити справу до касаційного розгляду в судовому засіданні.

Керуючись статтями 248, 256, 340, 344, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради про зупинення виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року до закінчення розгляду справи у касаційному порядку.

2. Закінчити підготовчі дії у справі № 460/25721/22 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в інтересах малолітніх ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 в інтересах малолітніх ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Рівненської міської ради, третя особа Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення та призначити розгляд цієї справи у судовому засіданні колегією у складі трьох суддів на 8 серпня 2023 року о 14 годині 00 хвилин у приміщенні Касаційного адміністративного суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.

3. Визнати обов`язковою явку представника Рівненської міської ради.

4. Повідомити учасників справи про дату, час та місце судового засідання та попередити, що неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

5. Інформувати, що відомості у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і не може бути оскаржена.

Суддя Я.О. Берназюк