Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/26390/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/26390/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЖ»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «САЖ» (далі також - позивач, ТОВ «САЖ», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкові повідомлення-рішення від 23.06.2021 за №00483880704.

Позов мотивований протиправністю податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 за №00483880704, яке було прийнято за результатами проведеної контролюючим органом документальної позапланової виїзної перевірки, та на підставі акта від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02-39298115. Позивач вважає, що висновки контролюючого органу про допущення ТОВ «САЖ» помилок при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 21021 року (а саме, в частині заповнення показника ряд. 16.3) є безпідставними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 відкрито провадження у справі №640/26390/21 за вказаним позовом та дану справу призначено справу розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, де останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що в ході проведеної документальної позапланової перевірки було встановлено що ТОВ «САЖ» неправильно визначило показник рядка 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, чим порушило вимоги п. 5 розділу V «Порядку заповнення податкової декларації, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. Висновки акта перевірки відповідач вважає правомірними та цілком обґрунтованими.

У свою чергу представник позивача подав до суду відповідь на відзив, де зазначив про не спростування по суті доводів позовної заяви відповідачем.

В подальшому, 29.11.2021 представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову (разом із доказами надсилання такої на поштову адресу відповідача), де просив суд вважати позовні вимоги Товариства такими, що викладені у наступній редакції: «визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704». В обґрунтування поданої заяви про зміну предмету позову представник позивача зазначив, що за результатами проведення процедури адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704 (правомірність якого є предметом розгляду справи №640/26390/21) відповідно до рішення Державної податкової служби України від 06.09.2021 №20311/6/99-00-06-01-05-06 таке податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосованої штрафної санкції у сумі 349 665,60 грн., та водночас в іншій частині - залишене без змін. Керуючись положеннями п. 7 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, та з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 06.09.2021 №20311/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, яке містить зменшену суму штрафних санкцій у порівняні із податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2021 №00483880704. При цьому, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, так само які податкове повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704, було прийнято на підставі висновків акта перевірки від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02/39298115. Таким чином, враховуючи те, що спірні правовідносини, які виникли за результатами складання акта перевірки від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02/39298115, після відкликання в порядку пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704, продовжують існувати у зв`язку із прийняттям контролюючим органом (відповідачем) відкоригованого податкового повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, позивач був змушений звернутися до суду із цією заявою.

Суд своєю ухвалою від 24.01.2022 поновив позивачу пропущений строк на подання заяви про зміну предмету позову до суду, прийняв таку заяву до розгляду, та надав відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

У встановлений судом строк відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову не скористався.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 18.03.2021 ТОВ «САЖ» подало до ГУ ДПС у м. Києві (як контролюючого органу за місцем обліку) податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2021 року (реєстр. №9056060282), де в рядку 16.3 («від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу») розд. ІІ «Податковий кредит» відобразило суму залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в розмірі 874 164,00 грн., а ряд. 20.2.1 («сума від`ємного значення що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділ V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку») розд. ІІІ «Розрахунки за звітний період» - суму 874 998,00 грн.

Як пояснив представник позивача у тексті позову, даний показник рядку був сформований Товариством на підставі отриманого раніше від контролюючого органу (ГУ ДПС у м. Києві) та не оскарженого в подальшому податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 10.02.2021 за №00107590407 (останнє у свою чергу було прийнято на підставі акта перевірки від 18.01.2021 №4326/Ж5/26-15-04-07-19/39298115), - яким було зменшено заявлену товариством суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний період листопад 2020 року (задекларовану у податковій декларації реєстр. №9337312722 від 17.12.2020) на 874 164,00 грн. Так, актом від 18.01.2021 №4326/Ж5/26-15-04-07-19/39298115 про результати камеральної перевірки ТОВ «САЖ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року було встановлено, що оскільки сума до бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року та додатку Д4 до неї не відповідають один одному, то ТОВ «САЖ» було відмовлено в бюджетному відшкодуванні на суму 874 164 грн. по податковій декларації за листопад 2020 року.

У період з 27.04.2021 по 13.05.2021 ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТО «САЖ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий 2021 року, за результатами якої складений акт від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02-39298115 (далі - акт перевірки). За висновком цього акта перевірки від 14.05.2021 контролюючий орган встановив порушення ТОВ «САЖ» вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником суми від`ємного значення податку за лютий 2021 року на суму 874 164,00 грн. та, як наслідок - до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2021 року на 874 164 грн.

Дані висновки акта перевірки від 14.05.2021 мотивовані неправильністю заповнення Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2021 року. Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «САЖ» неправильно зазначило показник рядку 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, чим порушено п. 5 розд. V Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. На переконання перевіряючого сума від`ємного значення у розмірі 874 164 грн. (тобто, значення ряд. 16.3 декларації з ПДВ за січень 2021 року) сформована платником податку по податковому повідомленню-рішенню форми «В3» від 10.02.2021 №00107590407, яке було прийнято за наслідками камеральної перевірки ТОВ «САЖ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року, за результатами якої ТОВ «САЖ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року у розмірі 874 164 грн. (акт перевірки від 18.01.2021 №4326/Ж5/26-15-04-07- 19/39298115). При цьому, оскільки податкове повідомлення-рішення форми від 10.02.2021 №00107590407 Товариством отримано 15.02.2021 та не було оскаржене, а відтак, на думку контролюючого органу, воно вважається узгодженим ТОВ «САЖ» 01.03.2021. У зв`язку з наведеним Товариство повинно було включити в рядок 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість суму зменшення від`ємного значення відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.02.2021 №00107590407 під час подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки від 14.05.2021, Товариство 01.06.2021 подало заперечення на висновки такого акта перевірки. Своїм листом від 16.06.2021 вих. №15593/1/26-15-07-04-02-14 ГУ ДПС у м. Києві залишило такі заперечення без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

23.06.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 14.05.2021 прийняло податкове повідомлення-рішення за №00483880704 форми «В», яким зменшило ТОВ «САЖ» суму задекларованого в податковій декларації за лютий 2021 року (реєстр. №9056060282 від 18.03.2021) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 874 164 грн. та застосувало до платника штрафні (фінансові) санкції у розмірі 437 082 грн.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішення від 23.06.2021 №00483880704 Товариство подало до ДПС України відповідну скаргу. За результатами проведення такої процедури адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704 відповідно до рішення Державної податкової служби України від 06.09.2021 №20311/6/99-00-06-01-05-06 таке податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосованої штрафної санкції у сумі 349 665,60 грн., та водночас в іншій частині - залишене без змін.

Керуючись положеннями п. 7 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, та з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 06.09.2021 №20311/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, яке містило зменшену суму штрафних санкцій у порівняні із податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2021 №00483880704. При цьому, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, так само які податкове повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704, було прийнято на підставі висновків акта перевірки від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02/39298115.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згі дно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

У період спірних правовідносин форма податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

Так, відповідно до п. 4 розд. І Порядку №21 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Згідно п. 10 розд. III цього Порядку №21 Додатками до декларації є, зокрема: розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника. (Д4) (додаток 4).

Пункт 4 розд. V Порядку №21 передбачає наступні правила заповнення розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ:

до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).

У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;

у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;

коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.

При заповненні рядка 14 обов`язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;

у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв`язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 «Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Дб) (додаток 6).

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

При заповненні рядка 15 обов`язковим є подання (Дб) (додаток 6);

у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний

(податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний

(податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

Пунктом 5 розділу V Порядку №21 визначені наступні правила заповнення розділу III «Розрахунки за звітний період» податкової декларації з ПДВ:

якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації.

У рядку 18 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та сплачується до загального фонду державного бюджету у порядку, визначеному у статті 200 Кодексу;

якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

При від`ємному значенні суми податку на додану вартість, розрахованої інвестором (оператором) за угодою про розподіл продукції, така сума підлягає відшкодуванню інвестору (оператору) в порядку та строки, передбачені угодою про розподіл продукції, затвердженою Кабінетом Міністрів України. При цьому інвестор (оператор) має право на автоматичне бюджетне відшкодування такої суми в повному обсязі.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200- 1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації):

зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1);

підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (ДЗ) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації;

зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (ДЗ) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

З наведених нормативних положень чітко видно, що у рядку 16 декларації з ПДВ зазначається сума рядків 16.1, 16.2, 16.3.

Таким чином, сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) у даному випадку визначається з огляду на значення рядку 16 декларації.

Як вбачається з наявних у справі матеріалі, ТОВ «САЖ» у поданій податковій декларації з ПДВ за звітний період лютий 2021 року (вх. від 18.03.2021 №9056060282, Додатки 7-11) відобразило в ряд. 16.3 суму залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в розмірі 874 164 гри. Дана сума сформована на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 10.02.2021 №00107590407 на суму 874 164 грн., яке товариством у досудовому та судовому порядку не оскаржувалося.

У контексті з наведеним суд зазначає, що відповідно до пп. 14.1.157. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість

платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевід: результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль :в сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та ас : від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

З наведених норм Кодексу чітко видно, що законодавець не охоплює суми бюджетного відшкодування або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків поняттям податкового зобов`язання або грошового зобов`язання.

При цьому, в п. 56.15 ст. 56 ПК України визначено, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується:

днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зі змісту наведених положень ст. 56 ПК України вбачається, що мова йде про грошове зобов`язання, тобто ті суми, які платник податків зобов`язаний у відповідний строк з дня отримання або сплатити або оскаржити рішення контролюючого органу щодо їх донарахування в судовому чи адміністративному порядку. Оскільки відповідно до норм ст. 56 ПК України платник податків має час на те, щоб вирішити питання оскарження та не зазнавати при цьому заходів щодо примусового стягнення та нарахування штрафних санкцій і пені за невчасну сплату грошового зобов`язання. Проте, як вже було встановлено судом, законодавець в ПК України не відносить суми бюджетного відшкодування (його збільшення чи зменшення) або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків до поняття грошового зобов`язання. Відтак, поширення на податкове повідомлення-рішення форми «В3» порядку узгодження грошових зобов`язань, нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень, є помилковим.

На користь даного твердження свідчить також те, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» від 02.12.2020 №734 були внесені зміни до порядку заповнення ряд. 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість. Цей Наказ набрав чинності з 01 числа місяця, що настав за місяцем його офіційного опублікування, тобто, після 28.02.2021.

Наведеними змінами Міністерством фінансів України фактично поширено порядок узгодження грошових зобов`язань на суми від`ємного значення податку на додану вартість, однак декларація за лютий 2021 року подавалась позивачем за «старими» правилами, як того вимагають норми п. 46.6. ст.46 ПК України. А саме, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов`язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Таким чином, нова форма декларації з податку на додану вартість почала застосовуватися починаючи зі звітного періоду березень 2021 року (граничний термін подання до 20.04.2021), а декларація за звітний період лютий 2021 року подавалась за «старою» формою. Натомість до декларації Товариства за лютий 2021 року вказані зміни не мають значення, бо застосовуються правила і форми, що існували у лютому 2021 року.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що Товариство при складенні податкової декларації за лютий 2021 року не допустило порушення норм п. 200.1, п. 200.4. ПК України і положень п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. У зв`язку з цим суд погоджується з доводами позивача про необгрунтованість висновків акта перевірки від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02-39298115 та, як наслідок про протиправність прийнятого на підставі такого акта перевірки податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 23.09.2021 №241, ТОВ «САЖ» під час звернення до суду з цим адміністративним позовом сплатило судовий збір у розмірі 19 668,69 грн. Таким чином, оскільки позовні вимоги задоволені повністю, то на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві у розмірі 19 668,69 грн.

Керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САЖ» (код ЄДРПОУ 39298115, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11) до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.09.2021 №00680740704.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САЖ» (код ЄДРПОУ 39298115, адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 7/11) понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 19 668,69 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 69 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок