Постанова

від 22.12.2023 по справі 640/26390/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26390/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САЖ» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «САЖ» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДПС у м.Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.06.2021 за №00483880704.

В подальшому, представник позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову (разом із доказами надсилання такої на поштову адресу відповідача), де просив суд вважати позовні вимоги Товариства такими, що викладені у наступній редакції: «визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про допущення ТОВ «САЖ» помилок при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2021 року (а саме, в частині заповнення показника ряд. 16.3) є безпідставними.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Наголошує, що в ході проведеної документальної позапланової перевірки було встановлено що ТОВ «САЖ» неправильно визначило показник рядка 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, чим порушило вимоги п. 5 розділу V «Порядку заповнення податкової декларації, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. Висновки акта перевірки відповідач вважає правомірними та цілком обґрунтованими.

Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 18.03.2021 ТОВ «САЖ» подало до ГУ ДПС у м. Києві (як контролюючого органу за місцем обліку) податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2021 року (реєстр. №9056060282), де в рядку 16.3 («від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу») розд. ІІ «Податковий кредит» відобразило суму залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в розмірі 874 164,00 грн, а ряд. 20.2.1 («сума від`ємного значення що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділ V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку») розд. ІІІ «Розрахунки за звітний період» - суму 874 998,00 грн.

Відповідно до пояснень представник позивача згідно тексту позову, даний показник рядку був сформований Товариством на підставі отриманого раніше від контролюючого органу (ГУ ДПС у м. Києві) та не оскарженого в подальшому податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 10.02.2021 за №00107590407 (останнє у свою чергу було прийнято на підставі акта перевірки від 18.01.2021 №4326/Ж5/26-15-04-07-19/39298115), - яким було зменшено заявлену товариством суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітний період листопад 2020 року (задекларовану у податковій декларації реєстр. №9337312722 від 17.12.2020) на 874164,00 грн. Так, актом від 18.01.2021 №4326/Ж5/26-15-04-07-19/39298115 про результати камеральної перевірки ТОВ «САЖ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року було встановлено, що оскільки сума до бюджетного відшкодування в декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року та додатку Д4 до неї не відповідають один одному, то ТОВ «САЖ» було відмовлено в бюджетному відшкодуванні на суму 874164 грн по податковій декларації за листопад 2020 року.

У період з 27.04.2021 по 13.05.2021 ГУ ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТО «САЖ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий 2021 року, за результатами якої складений акт від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02-39298115. За висновком цього акта перевірки від 14.05.2021 контролюючий орган встановив порушення ТОВ «САЖ» вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником суми від`ємного значення податку за лютий 2021 року на суму 874 164,00 грн. та, як наслідок - до завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2021 року на 874 164 грн.

Дані висновки акта перевірки від 14.05.2021 мотивовані неправильністю заповнення Товариством податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2021 року. Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «САЖ» неправильно зазначило показник рядку 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року, чим порушено п. 5 розд. V Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21. На переконання перевіряючого сума від`ємного значення у розмірі 874 164 грн (тобто, значення ряд. 16.3 декларації з ПДВ за січень 2021 року) сформована платником податку по податковому повідомленню-рішенню форми «В3» від 10.02.2021 №00107590407, яке було прийнято за наслідками камеральної перевірки ТОВ «САЖ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року, за результатами якої ТОВ «САЖ» відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року у розмірі 874 164 грн (акт перевірки від 18.01.2021 №4326/Ж5/26-15-04-07- 19/39298115). При цьому, оскільки податкове повідомлення-рішення форми від 10.02.2021 №00107590407 Товариством отримано 15.02.2021 та не було оскаржене, а відтак, на думку контролюючого органу, воно вважається узгодженим ТОВ «САЖ» 01.03.2021. У зв`язку з наведеним Товариство повинно було включити в рядок 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість суму зменшення від`ємного значення відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.02.2021 №00107590407 під час подання податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року.

Не погоджуючись з такими висновками акту перевірки від 14.05.2021, Товариство 01.06.2021 подало заперечення на висновки такого акта перевірки. Своїм листом від 16.06.2021 вих. №15593/1/26-15-07-04-02-14 ГУ ДПС у м. Києві залишило такі заперечення без задоволення, а висновки акта перевірки - без змін.

23.06.2021 ГУ ДПС у м. Києві на підставі акта перевірки від 14.05.2021 прийняло податкове повідомлення-рішення за №00483880704 форми «В», яким зменшило ТОВ «САЖ» суму задекларованого в податковій декларації за лютий 2021 року (реєстр. №9056060282 від 18.03.2021) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 874 164 грн та застосувало до платника штрафні (фінансові) санкції у розмірі 437082 грн.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішення від 23.06.2021 №00483880704 Товариство подало до ДПС України відповідну скаргу. За результатами проведення такої процедури адміністративного (досудового) оскарження податкового повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704 відповідно до рішення Державної податкової служби України від 06.09.2021 №20311/6/99-00-06-01-05-06 таке податкове повідомлення-рішення було скасовано в частині застосованої штрафної санкції у сумі 349665,60 грн, та водночас в іншій частині - залишене без змін.

Керуючись положеннями п. 7 розд. ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, та з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 06.09.2021 №20311/6/99-00-06-01-05-06 про результати розгляду скарги Головне управління ДПС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, яке містило зменшену суму штрафних санкцій у порівняні із податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2021 №00483880704. При цьому, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704, так само які податкове повідомлення-рішення від 23.06.2021 №00483880704, було прийнято на підставі висновків акта перевірки від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02/39298115.

Вважаючи, вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що Товариство при складенні податкової декларації за лютий 2021 року не допустило порушення норм п. 200.1, п. 200.4 ПК України і положень п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згі дно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 200.7 - 200.9 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з п. 200.10 ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Відповідно п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПК України).

У період спірних правовідносин форма податкової декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення був затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

Так, відповідно до п. 4 розд. І Порядку №21 усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.

Згідно п. 10 розд. III цього Порядку №21 Додатками до декларації є, зокрема: розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) (додаток 3); заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника. (Д4) (додаток 4).

Пункт 4 розд. V Порядку №21 передбачає наступні правила заповнення розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ:

до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10, 11 та 13 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з податком на додану вартість (рядки 10.1 та 10.2) або без податку на додану вартість (рядок 10.3) товарів/послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).

У рядку 13 також відображаються коригування податкового кредиту за отриманими на митній території України від нерезидента послугами;

у рядку 12 вказується обсяг ввезення на митну територію України товарів, при митному оформленні яких сплату податку на додану вартість було відстрочено шляхом видачі податкового векселя відповідно до підрозділу 3 розділу XX Кодексу. Цей рядок заповнюється у звітному (податковому) періоді, у якому податкові векселі погашені;

коригування податкового кредиту відображається у рядку 14.

При заповненні рядка 14 обов`язковим є подання (Д1) (додаток 1), що заповнюється в розрізі контрагентів;

у рядку 15 відображається коригування податкового кредиту у зв`язку з перерахунком частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Перерахунок частки використання необоротних активів, придбаних до 01 липня 2015 року, в оподатковуваних операціях здійснюється за підсумками одного, двох і трьох календарних років, що настають за роком, в якому вони почали використовуватись (введені в експлуатацію), у порядку і за формою відповідно до таблиці 3 «Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях» (Дб) (додаток 6).

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній звітний (податковий) період року. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, коригування відображається платником податку у податковій декларації останнього податкового періоду, коли відбулося зняття з обліку.

При заповненні рядка 15 обов`язковим є подання (Дб) (додаток 6);

у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний(податковий) період.

У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 збільшення/зменшення від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду.

У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від`ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний(податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.

У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов`язковим є заповнення таблиці «Збільшено/зменшено залишок від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку».

З наведених нормативних положень чітко видно, що у рядку 16 декларації з ПДВ зазначається сума рядків 16.1, 16.2, 16.3.

Таким чином, сума від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) у даному випадку визначається з огляду на значення рядку 16 декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «САЖ» у поданій податковій декларації з ПДВ за звітний період лютий 2021 року (вх. від 18.03.2021 №9056060282, Додатки 7-11) відобразило в ряд. 16.3 суму залишку від`ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу в розмірі 874164 грн. Дана сума сформована на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 10.02.2021 №00107590407 на суму 874164 грн, яке товариством у досудовому та судовому порядку не оскаржувалося.

Відповідно до пп. 14.1.157. п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Зі змісту положень ст. 56 ПК України вбачається, що мова йде про грошове зобов`язання, тобто ті суми, які платник податків зобов`язаний у відповідний строк з дня отримання або сплатити або оскаржити рішення контролюючого органу щодо їх донарахування в судовому чи адміністративному порядку. Оскільки відповідно до норм ст. 56 ПК України платник податків має час на те, щоб вирішити питання оскарження та не зазнавати при цьому заходів щодо примусового стягнення та нарахування штрафних санкцій і пені за невчасну сплату грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 58.1.1. п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить:

1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов`язання та/або податкового зобов`язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;

2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);

3) граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;

4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;

5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до п. 60.4 ст. 60 ПК України, у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Колегія суддів наголошує, що враховуючи відсутність адміністративного та судового оскарження податкового повідомлення-рішення форми «В3» від 10.02.2021 № 00107590407, згідно вимог п.56.3, п. 56.17 ст. 56 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим 01.03.2021.

Таким чином, на порушення вимог наказу Мінфіну № 21, ТОВ «САЖ» завищено суму від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.16) за лютий 2021 року у розмірі 874164 грн, що призвело за завищення суми податкового кредиту за лютий 2021 року у розмірі 874164 грн і як наслідок, до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) у розмірі 874164 грн.

Зазначене вище порушення, враховуючи показники (Д3) до декларації з ПДВ за лютий 2021 року, призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ на 874164 грн.

Колегія суддів зазначає, що податкове законодавство не містить заборони на декларування від`ємного значення та включення в повному обсязі такого від`ємного значення до податкового кредиту в наступному податковому періоді з підстав неврахування висновків податкового органу, які не набули статусу обов`язкових до закінчення процедури оскарження рішення контролюючого органу, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Колегія суддів вказує, що позивачу податковим повідомленням-рішенням від 10.02.2021 №00107590407 було відмовлено у праві на отримання бюджетного відшкодування за листопад 2020 року та у врахуванні такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ, однак позивачем без оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, фактично повторно заявлено спірну суму відшкодування від`ємного значення, що виникла у листопаді 2020 року, у декларації до бюджетного відшкодування, але вже за лютий 2021 року.

Зменшення у лютому 2021 року бюджетного відшкодування за листопад 2020 року, не повертає платнику податків від`ємне значення у розмірі такого бюджетного відшкодування та не наділяє його правом повторно заявити таке відшкодування у іншому періоді, у даному випадку у лютому 2021 року.

За таких обставин колегія суддів дійшла до висновку, що Товариство при складенні податкової декларації за лютий 2021 року допустило порушення норм п. 200.1, п. 200.4 ПК України і положень п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, тому висновки акта перевірки від 14.05.2021 №38840/26-15-07-04-02-39298115 є обґрунтованими та, як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 09.09.2021 №00680740704 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «САЖ» - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В .Чаку