Рішення

від 14.11.2022 по справі 640/5867/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2022 року м. Київ № 640/5867/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТМСКО" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТМСКО" (далі - Позивач, ТОВ "ТМСКО") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.12.2018 №00015921402 та №00015931402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2019 відкрито провадження у справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивачем зазначено, що проведене за результатами перевірки зменшення витрат та зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Вказано про законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Зазначено, що вони винесені на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки та дослідження первинних документів та бухгалтерського обліку позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2022 замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) на його правонаступника Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу № 16455 від 07.11.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТМСКО" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) за червень 2017 року, ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» (код 40537339) за серпень, вересень 2016 року, ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» (код 40863228) за березень 2017 року.

За результатами проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 22.11.2018 № 783/26-15-14-02-01/38130033 (далі - Акт перевірки) та встановлено порушення вимог:

1. п.44.1 ст.44. пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п.5. п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, ст. 4 Закону 16.07.1999 №996-XIV, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 163 584 грн.;

2. п. 44.1. 44.2 ст. 44. п. 198.1. п. 198.3 ст. 198. п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на загальну суму 151 466 грн.

На підставі проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00015931402 від 22.12.2018 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 204488,00 грн. (у т.ч. 163 584,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 40 896,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 00015921402 від 22.12.2018 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 189 333,00 грн. (у т.ч. 151 466,00 грн. - за податковими зобов`язаннями та 37 867,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Податкового кодексу України, що були чинними на час здійснення господарської діяльності позивачем у перевіряємий період витрати підприємства були визначені, як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПК України до складу загальновиробничих витрат включаються, зокрема, амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення; витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.

Інші витрати за загальними правилами визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ст. 138 ПК). До складу інших витрат, зокрема, відносились витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона) (пп.138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК).

Згідно пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З 01.01.2017 року Податковий кодекс України набув змін.

Податковим кодексом України у новій редакції визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу(п.135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 139.1.1 та 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України у новій редакції визначено, що фінансовий результат до оподаткування: збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов`язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наведеного вбачається, що фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом у справах, з подібним предметом спору, зокрема у постанові від 15 серпня 2018 року по справі №803/699/13-а, постанові від 14 серпня 2018 року по справі №818/1104/17, постанові від 21 серпня 2018 року по справі №804/18786/14.

В свою чергу, виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредит у позивачем.

Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "ТМСКО" мало взаємовідносини з ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА».

Перевіряючі дійшли висновку, що діяльність вищезазначених підприємств по ланцюгу постачання спрямована виключно на здійснення операцій для надання податкової вигоди третім особам, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, та які не мають реального товарного характеру.

Стосовно взаємовідносин між ТОВ "ТМСКО" з ТОВ «ВЕСТЕРНС», судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ТМСКО" з ТОВ «ВЕСТЕРНС» укладено договір № 0106-17 від 01.06.2017, на підставі якого ТОВ «ВЕСТЕРНС» виписано на користь ТОВ «ТМСКО» податкові накладні від 15.06.2017 № 26, № 27 на загальну суму ПДВ 317 042,10 грн. з номенклатурою товарів/послуг «надання послуг з розміщення інформації про продукцію під торговими марками» та «організація надання послуг на заходах дегустації безалкогольного пива». Зазначені податкові накладні зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних за підписом ОСОБА_1 . Зазначені взаємовідносини із ТОВ «ВЕСТЕРНС» мали вплив на визначення фінансового результату підприємства за 2017 рік.

Водночас від оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію від 11.01.2018 № 179/8/26-59-21-05 про допит директора ТОВ «ВЕСТЕРНС» ОСОБА_1 щодо не причетності до діяльності підприємства (протокол допиту свідка від 03.1 1.2017).

Також Співробітниками ОУ ДПІ у Шевченківському ГУ ДФС у м. Києві в ході проведення комплексу заходів щодо відпрацювання ризикових платників податків встановлено місцезнаходження та опитано гр. ОСОБА_1 , який з 08.06.2017 по теперішній час є директором ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) та перебуває на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області. У своїх поясненнях гр. ОСОБА_1 зазначив, що зареєстрував підприємство на прохання знайомого, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно «Єдиного державного реєстру судових рішень» встановлено, що в провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС р м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування № 32017100080000052, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи з метою прикриття незаконної діяльності, зареєстрували ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) та інші СГД з ознаками «фіктивності» для надання можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

Також у провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 17.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100060000104 за фактом фіктивного підприємництва, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч,5 ст.27. ч.1 ст.205 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками «фіктивності» ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) та інші створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, Тобто своїми діями в період 2016 - 2017 роки сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.

Слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеного до ЄРДР за №32017100060000055 від 13.07.2017 за фактом умисного ухилення від сплати податків в великих та особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2. ч.3 ст.212 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками «фіктивності» ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016, 2017 роки сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим су б 'актам господарювання.

Слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного 09.10.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №32017100100000090 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205. ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205. ч. 2 ст. 205. ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи повторно створили (придбали) ряд суб`єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності та в подальшому використовуючи реквізити створених (придбаних) суб`єктів підприємницької діяльності з ознаками «фіктивності» через підприємства з ознаками «транзитності», а саме: ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) та інші, надаючи підприємствам реального сектору економіки послуги з мінімізації податкових зобов`язань з метою ухилення від сплати податків.

Також в ході проведення перевірки ТОВ «ТМСКО» при взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «ВЕСТЕРНС» враховано, що:

1. вид діяльності за КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля;

2. одноосібний засновник/директор/головний бухгалтер - ОСОБА_1 (РНОКТІГІ НОМЕР_1 );

3. на паперових носіях під назвою «Акт надання послуг» від 15.06.2017 на суму 165 820 грн. з ПДВ та від 15.06.2017 на суму 151 222.10 грн. з ПДВ стоїть підпис особи ОСОБА_2 , який, відповідно до реєстраційних даних ТОВ «ВЕСТЕРНС» являвся одноосібним засновником та керівником в період з 09.02.2017 по 07.06.2017, а отже на момент взаємовідносин (акт надання послуг від 15.06.2018) не мав повноважень підписувати первинні документи від імені даного підприємства;

4. відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них (за 2 квартал 2017 року поданого до органів ДФС за № 9154887291 від 07.08.2017) чисельність працівників на момент взаємовідносин - 1 особа ( ОСОБА_1 який надав пояснення про непричетність до діяльності підприємства), що свідчить про відсутність штатної чисельності працівників на підприємстві, виплати самозайнятим особам не здійснювалися, в зв`язку з чим ТОВ «ВЕСТЕРНС» в адресу ГОВ «ТМСКО» не мало можливості надавати послуги з розміщення інформації про продукцію під торговими марками: та організації надання послуг на заходах з дегустації безалкогольного пива в торгівельних мережах;

5. відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей на ТОВ «ВЕСТЕРНС», що унеможливлює надання вищезазначених послуг;

6. ТОВ «ВЕСТЕРНС» не подано до органів ДФС звіт суб`єкта малого підприємництва, декларацію з податку на прибуток з додатками за 2017 рік, декларацію з податку на прибуток за 2017 рік. Остання звітність з податку на додану вартість подана за серпень 2017 року;

7. підприємство подавало звітність до органів ДФС протягом лише 5-ти місяців (квітень - серпень 2017 року);

8. свідоцтво платника ПДВ анульовано 12.10.2018;

9. протокол допиту свідка від 03.11.2017 - директора ТОВ «ВЕСТЕРНС» (код 41137966) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо не причетності до діяльності підприємства;

10. згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТОВ «ВЕСТЕРНС» в перевіряємому періоді декларувало придбання різноманітних товарів та послуг, а саме: взуття, цукор, тушки курчат, юридичні послуги, насіння кукурудзи, маркетингові послуги, риба, сосиски, сардельки, бітум дорожній, суміш ремонтна, а також реєструвало податкові накладні в адресу 28 підприємств на загальну суму 13 919 133,46 гривень з ПДВ в номенклатурі яких зазначено будівельно-монтажні роботи, електропроектиі роботи, труби, риба, філе куряче, привід ходу, нанесення дорожньої горизонтальної розмітки асфальтобетонних покриттів, суборенда офісного приміщення, що свідчить про невідповідність придбаних та реалізованих товарів/робіт (послуг).

Стосовно взаємовідносин між ТОВ "ТМСКО" з ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ТМСКО" та ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» укладено договір №15/07-16СМ від 15.06.2016 про надання маркетингових та рекламних послуг, а також виготовлення рекламної продукції. Конкретні види послуг та вимоги щодо їх якості, а також кількість, асортимент, умови поставки рекламної продукції визначаються Сторонами в окремих додатках до цього договору, які підписуються Сторонами та є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2). Оплата послуг здійснюється Замовником по факту виконаних робіт протягом 60-ти робочих днів з дати підписання Акту прийому-передачі наданих послуг (п. 3.2). Послуги, надані за цим договором, передаються Виконавцем Замовникові шляхом підписання Акту приймання-передачі послуг, а рекламна продукція - на підставі накладних (п. 5.1).

До договору № 15/07-16 від 15.07.2016 надано два акти надання послуг від 26.08.2016 та два акти надання послуг від 12.09.2016, підписані від імені директора ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» - Дрібас В.Є. на загальну суму 484782 грн., у т.ч. ПДВ 80797 грн.

Відповідно до виписок банка встановлено перерахування ТОВ «ТМСКО» на користь ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» коштів всього на суму 484782 грн., а саме від 09.09.2016 на суму 6956,40 грн. з ПДВ, від 09.09.2016 на суму 13615,80 грн. з ПДВ, від 29.09.2016 на суму 15167,9 грн. з ПДВ, від 29.09.2016 на суму 17585,92 грн. з ПДВ, від 17.10.2016 на суму 110164,20 грн. з ПДВ, від 19.10.2016 на суму 56283,60 грн. з ПДВ, від 24.10.2016 на суму 142286,80 грн. з ПДВ, від 02.11.2016 на суму 122722,10 грн. з ПДВ.

В ході проведення перевірки, від ГУ ДФС у Сумській області отримано податкову інформацію від 26.02.2018 №717/7/18-28-21-05-07-06 з копією протоколу допиту свідка від 19.01.2018 - директора ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» (код 40537339) ОСОБА_3 щодо непричетності до діяльності підприємства. У наданих поясненнях гр. ОСОБА_3 зазначив, що про підприємство ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» (код 40537339) йому нічого невідомо, установчі та інші документи не підписував та нікого не уповноважував на такі дії.

В ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 18.07.2018 по справі №757/34875/18-к (по кримінальному провадженню. внесеному до ЄРДР за №32018100060000023 від 28.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.27. ч.1 ст.205 КК України) зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства транзитно-конвертаційної групи, створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов`язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2018рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб`єктам господарювання.

В ухвалі Орджонікідзевського районного суд)' міста Запоріжжя від 22.11.2017 по справі № 200/10325/17 (в рамках кримінального провадження, внесеному до ЄРДР за № 32017041640000008 від 15.02.2017 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 212. ч. 5 ст. 27. ч. 3 ст. 212. ч. 2 ст. 205 КК України) зазначено, що в ході досудового розслідування встановлено, що з метою прикриття незаконної діяльності, пов`язаної з мінімізацією податкового навантаження шляхом штучного формування «схемного» податкового кредиту з податку на додану вартість створені наступні суб`єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), а саме ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» (40537339) та інші, в результаті чого заподіяно матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження до державного бюджету податку на додану вартість.

Також в ході проведення перевірки ТОВ «ТМСКО» при взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» враховано, що:

1. основний вид діяльності ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» - 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля;

2. відповідальним за фінансово-господарську діяльність ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» в перевіряємому періоді був одноосібний директор/засновник/бухгалтер - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) з 14.07.2016 по 12.12.2016;

3. згідно до ІС «Податковий блок» податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них (за 3 квартал 2016 року поданого до органів ДФС за № 9209909852 від 07.11.2016) чисельність працівників на момент взаємовідносин - 1 особа - ОСОБА_4 , який повідомив про непричетність до діяльності підприємства, що свідчить про відсутність штатної чисельності працівників на підприємстві, виплати самозайнятим особам не здійснювалися;

4. відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ»;

5. ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» не подано до органів ДФС звіт суб`єкта малого підприємництва, декларацію з податку на прибуток з додатками за 2016 рік, декларацію з податку на прибуток за 2016 рік. Остання звітність з податку на додану вартість подана за жовтень 2016 року;

6. ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» звітувало до органів ДФС лише в період з липня по жовтень 2016 року, з листопада 2016 року не звітує взагалі;

7. свідоцтво платника ПДВ ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» анульовано 11.12.2017;

8. згідно даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» в перевіряємому періоді декларувало придбання різноманітних, товарів, а саме: мобільні телефони, газ скраплений, рамний профіль, радіатор сталевий, фотоелектричний модуль, та інші ТМЦ широкої номенклатури та в істотних обсягах;

9. наявна копія протоколу допиту свідка від 19.01.2018 - директора ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ» - ОСОБА_4 щодо непричетності до діяльності підприємства.

Стосовно взаємовідносин між ТОВ "ТМСКО" з ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА», судом встановлено наступне.

Між ТОВ "ТМСКО" та ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» укладено договір № 02/02-17 від 02.02.2017. За цим договором Виконавець (ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА») приймає на себе зобов`язання, протягом всього терміну дії цього Договору, надавати Замовнику (ТОВ "ТМСКО") маркетингові та рекламні послуги (надалі за текстом - «послуги»), а також виготовлення рекламної продукції, (у випадку якщо мова в договорі йде виключно про рекламну продукцію надалі вживається термін «рекламна продукція» (п. 1.1). Конкретні види послуг та вимоги щодо їх якості, а також кількість, асортимент, умови поставки рекламної продукції визначаються Сторонами в окремих додатках до цього договору, які підписуються Сторонами та є невід`ємними частинами цього Договору (п. 1.2). Послуги, обумовлені цим Договором, придбаваються з метою розповсюдження інформації про товари, продаж яких здійснює Замовник, формування або підтримання інтересу та споживчого попиту на ці товари у споживачів, сприяння збільшенню обсягів продажу товарів Замовника (п. 1.3). Попередня оплата у розмірі до 30% вартості послуг здійснюється за домовленістю сторін (п. 3.2). Кінцева оплата послуг здійснюється Замовником по факту виконаних робіт протягом 60-ти робочих днів з дати підписання Акту прийому - передачі наданих послуг (п. 3.3). Послуги, надані за цим договором, передаються Виконавцем Замовникові шляхом підписання Акту приймання-передачі послуг, а рекламна продукція - на підставі накладних (п. 5.1).

До договору № 02/02-17 від 02.02.2017 надано акт надання послуг б/н від 06.03.2017, підписаний від імені директора ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» ОСОБА_5 на загальну суму 106975,00 грн.

Відповідно до виписок банка встановлено перерахування ТОВ «ТМСКО» на користь ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» коштів всього на суму 106 975,00 грн.

ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА виписало на користь ТОВ «ТМСКО» податкову накладну № 4 від 06.03.2017 на суму 106975,00 грн.

В ході проведення перевірки від ГУ ДФС у Луганській області отримано податкову інформацію від 17.10.2018 №153/7/12-32-21-03 з копією протоколу допиту свідка від 27.07.2017 - директора ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» (код 40863228) ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_3 ) щодо непричетності до діяльності підприємства. У своїх поясненнях гр. ОСОБА_5 зазначив, що ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово - господарської діяльності ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» (код 40863228) не має.

В ході проведення перевірки ТОВ «ТМСКО» при взаємовідносинах з ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» (код 40863228) враховано наступне:

1. основний вид діяльності ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

2. відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» в перевіряємому періоді був одноосібний директор/засновник/головний бухгалтер - ОСОБА_5 ;

3. згідно до ІС «Податковий блок» податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них за І квартал 2017 року до органів ДФС не подано, що свідчить про відсутність штатної чисельності працівників на підприємстві, в зв`язку з чим ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» (код 40863228) в адресу ТОВ «ТМСКО» не мало можливості надавати послуги з матеріально-технічного забезпечення та організації заходів;

4. згідно даних ІС «Податковий блок» підприємством Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва не подано;

5. декларація з податку на прибуток за 2017 рік до органів ДФС не подавалась. Остання звітність з податку на додану вартість (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2017 року;

6. підприємство звітувало до органів ДФС з січня 2016 по березень 2017;

7. ПП «ДАРЮН ІНІЦІАТИВА» в перевіряємому періоді декларувало придбання різноманітних, товарів, а саме: печінка курчат, свинина, газ скраплений, одяг вживаний, тушки курчат бройлерів, та інші ТМЦ широкої номенклатури та в істотних обсягах;

8. протокол допиту свідка від 27.07.2017 - директора ПП «ДАРЮН ІНІЦІАТИВА» ОСОБА_5 щодо непричетності до діяльності підприємства;

Отже, господарська діяльність позивачем та ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутній кваліфікований персонал; відсутній штат працюючих осіб; відсутні основні засоби; директор/власник/засновник в одній особі заперечує проти такої діяльності.

Відповідно до частини 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб`єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі №820/13301/14.

При цьому, висловлюючи свою позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2018 року по справі №820/477/17 вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Верховний Суд України у постанові від 14 березня 2017 року (по справі № 826/757/13-а) також наголошував, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Таку позицію Верховного Суду України підтримав також і Верховний Суд у своїх рішеннях (постанови від 11 червня 2018 року по справі № 826/10947/13-а, від 12 червня 2018 року № 802/4132/15-а). Великою палатою Верховного Суду у відповідності до пункту 8 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) не приймалося рішення про відступлення від наведених вище висновків Верховного Суду України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця (замовника послуг) права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Наведені докази в своїй сукупності свідчать про неможливість вчинення господарських операцій ТОВ "ТМСКО" з контрагентами ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» у перевіряємому періоді. Також вказані вище правочини не спричинили настання реальних правових наслідків.

Стосовно доводів Позивача, що між ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» виникли господарські правовідносини на підставі укладених зазначених вище договорів суд зазначає наступне.

Верховний Суд України у постанові від 05.03.2012 № 21-421а11 наголосив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

У той же час норми матеріального закону не пов`язують визнання ознак фіктивності юридичної особи з обов`язковим встановленням вини в діях особи (осіб), яка зареєструвала таку особу, чи постановлення обвинувального вироку щодо осіб, які вчинили фіктивне підприємництво, тобто злочин, передбачений частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Таким чином суд приходить до висновку, що укладання правочів між позивачем та ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» автоматично не спричиняє настання реальних правових наслідків.

Накладні, виписані від імені невстановленої особи, не можуть підтверджувати право платника на податковий кредит.

Така ж правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №826/9925/14 та від 24.10.2019 року у справі №826/532/16.

Суди зазначили, що первинні документи, виписані від імені осіб, які забезпечують свою участь у діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатись належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами.

Отже, аналіз зазначеної практики Верховного Суду свідчить, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, надані позивачем, суд встановив відсутність документальних доказів руху на користь ТОВ "ТМСКО" від контрагентів ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА» матеріальних активів (товарів), зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків - позивача.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентами (ТОВ «ВЕСТЕРНС», ТОВ «АРЕНА ІНТЕРНЕШИНАЛ», ПП «ДАРІОН ІНІЦІАТИВА») належними первинними документами, суд дійшов висновку про правомірність висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість та відповідно донарахування контролюючим органом позивачу сум названого податку із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 06 червня 2018 року у справі №826/20003/14. Згідно з цією правовою позицією надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Сам факт наявності у позивача податкових чи-то видаткових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

Будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Контролюючим органом під час здійснення перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок, саме, задекларований контрагентом, спрямованості дій платника на отримання необгрунтованої податкової вигоди у вигляді зменшення бази оподаткування та, як результат, зменшення суми податків, що належать сплаті.

Фактично Позивачем проведено господарські операції з контрагентами шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що в даному випадку за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Позивачем не подано належних та допустимих доказів щодо спростування вказаних висновків.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 52, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Н.М. Клименчук