Постанова

від 28.06.2023 по справі 497/998/2020

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/821/23

Справа № 497/998/2020

Головуючий у першій інстанції Раца В. А.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Дришлюка А.І.,

за участю:

секретаря Хухрова С.В.,

представника Василівської сільської ради адвоката Завальнюка Д.Ю.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданніапеляційні скарги Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича на рішення Болградського районного суду Одеської області від 15 грудня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Раца В.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області - Турецького Олександра Сергійовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

06.08.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та збільшивши свої позовні вимоги 17.09.2020 року і зазначивши в якості другого відповідача державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського р-ну Одеської області Турецького О.С. (т.1, а.с.1-7, 72-75), просили суд:

- усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками:

площею 12,7080 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1666;

площею 37,0887 га під кадастровим номером 512148100:01:004:1663;

площею 25,4913 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1667;

площею 12,1614 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1664, шляхом визнання недійсним та скасування рішення сесії Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VII від 25.06.2020 року «Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради»;

- скасувати рішення про державну реєстрацію № 53584633, № 53584878, № 53584546, № 53584734 від 13.08.2020 року, прийняті державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольськьго р-ну Одеської області Турецьким О.С.;

- стягнути на користь позивачів понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовували тим, що як члени колишнього КСП «Василівське», вони отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), згідно з якими їм належить право на земельні частки (паї) у землі, яка перебуває у колективній власності розміром в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Розпорядженням Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 184 від 21.03.2006 року позивачам та іншим членам колишнього КСП «Василівське» надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують їх право власності на земельні ділянки, виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП «Василівське».

На виконання зазначеного розпорядження вони замовили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, але в натурі земельна ділянка кожному члену колишнього КСП не виділялася та було прийнято рішення її оформлення єдиним масивом, до складу якого увійшли невиділені частки позивачів. Земельним ділянкам площею 12,7080 га (масив № НОМЕР_1 ), 37,0887 га (масив № НОМЕР_2 ), НОМЕР_3 га (масив № НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 га (масив № НОМЕР_6 га) було надано кадастрові номери: 5121481000:01:004:1666, 512148100:01:004:1663, 5121481000:01:004:1667, 5121481000:01:004:1664, відповідно.

Позивачі зазначили, що у 2019 році вони зверталися до відповідача із заявами про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та щодо передання вказаної земельної ділянки громадянам у спільну сумісну власність, які до цього часу не розглянуті та їм не надано відповідь. Натомість їм стало відомо, що відповідачем прийнято рішення № 522-VII від 25.06.2020 року «Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради».

Вважаючи вищевказанерішення протиправним,незаконним,прийнятим зпорушенням їхправ наотримання земельнихділянок увласність,позивачі звернулисьдо судуз данимпозовом і просилиїх позовнівимоги задовольнити,а вищевказанерішення сесіїВасилівської сільськоїради визнатинедійсним іскасувати,а такожскасувати рішенняпро державнуреєстрацію №№53584633,53584878,53584546,53584734,прийняті державнимреєстратором Великодолинськоїселищної радиОвідіопольського р-нуОдеської областіТурецьким О.С.13.08.2020року.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 15.12.2020 року позовні вимоги були задоволені (т.1, а.с.168-175).

В апеляційних скаргах Василівська сільська рада Болградського району Одеської області та Державний реєстратор Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецький О.С. ставлять питання про скасування рішення Болградського районного суду Одеської області від 15.12.2020 року та ухвалення нового, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права (т.1, а.с.181-182, т. 2, а.с. 14-19).

Вирішуючи питанняпро слуханнясправи увідкритому судовомузасіданні,за участюпредставника Василівськоїсільської ради адвокатаЗавальнюка Д.Ю.,колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засіання (т. 2, а.с. 80-90), у тому числі позивач ОСОБА_5 через свого представника адвоката Левіта В.С. (т.2, а.с.81, 82), однак до суду не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, за виключенням представника ОСОБА_1 адвоката Левіта В.С., який надав суду апеляційної інстанції своє безпідставне клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.93-94).

При цьому колегія суддів зазначає, що адвокат Левіт В.С. в суді апеляційної інстанції також представляв інтереси позивача ОСОБА_5 , у зв`язку з чим надав суду апеляційної інстанції відповідний ордер № 1210173 від 19.04.2023 року (т.2, а.с.81).

Колегія суддів також зазначає, що у відповідності до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене,а такожте,що данасправа перебуваєна розглядісуду апеляційноїінстанції більше2-хроків (т.1,а.с.205-206),колегія суддіввирішила данусправу розглядатисудом апеляційноїінстанціїзаучастю представника Василівської сільської ради адвоката Завальнюка Д.Ю, у відсутність інших учасників справи.

При цьому судом враховано заяву державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського р-ну Одеської області Турецького О.С. про розгляд справи в його відсутність (т.2, а.с.96).

Що стосується клопотання адвоката Левіта В.С. про відкладення розгляду справи (т.2, а.с. 93-94), то колегія суддів вважає його безпідставним, та з огляду на викладене, таким, що не підлягає задоволенню.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою суд першоїінстанції виходивіз того,що всі чотири земельні ділянки зареєстровані в державному земельному кадастрі, але без виділення їх в натурі, без визначення їх форми власності та без зазначення власника. Тобто, невитребувані частки (паї) сформовано у земельні ділянки, але право власності на них не зареєстровано.

Крім цього, право комунальної власності на невитребувані частки (паї) набувається за процедурою, визначеною ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» після 1 січня 2025 року. Також на підставі рішення Василівської сільської ради державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського р-ну Одеської області Турецьким О.С. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зроблено відповідний запис, з якого вбачається, що з 25.06.2020 року власником вищезазначених земельних ділянок є Василівська сільська рада, форма власності комунальна, однак рішення про державну реєстрацію прийнято ним лише 13.08.2020 року.

Однак, Одеський апеляційний суд не погоджується з таким висновком районного суду, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на наступні обставини.

Так, із матеріалів справи, вбачається, що кожному із позивачів земельна ділянка в натурі не виділялась, кадастровий номер цим земельним ділянкам не присвоювався і взагалі невідомо, де розміщена земельна ділянка кожного з позивачів.

Матеріали справи свідчать про те, що кожний із позивачів отримав лише сертифікат на право на земельну частку (пай), розміром 3,204 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки земельної ділянки в натурі (а.с.11, 15, 19, 22, 25, 28, 31, 35).

Звертаючись до суду з позовом, позивачі посилались на те, що Розпорядженням Болградської районної державної адміністрації Одеської області № 184 від 21.03.2006 року позивачам та іншим членам колишнього КСП «Василівське» надано згоду на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують їх право власності на земельні ділянки, виділивши їх із земель колективної власності колишнього КСП «Василівське».

Проте, із тексту вищевказаного Розпорядження не вбачається, що будь-кому з позивачів надавалась згода на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвічують їх право власності та інших громадян на земельні ділянки.

Більше того, позивачі не довели суду, що рішенням 45 сесії 7-го скликання Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VІІ від 25.06.2020 року про передачу земельних ділянок, кадастрові номера 5121481000:01:004:1666; 512148100:01:004:1663; 5121481000:01:004:1667; 5121481000:01:004:1664, площею 12,7080 га; 37,0887 га; 25,4913 га; 12,1614 га, відповідно, їм чиняться перешкоди у користуванні їх земельними ділянками, на які видано лише сертифікати на право на земельну частку (пай), без виділення цих земельних ділянок в натурі, встановлення їх меж та виготовлення технічної документації на ці земельні ділянки.

Колегія суддів також зазначає, що згідно матеріалів справи, лише позивач ОСОБА_1 звертався до Василівського сільського голови із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масив № НОМЕР_2 ) та передання вказаної земельної ділянки громадянам у спільну сумісну власність (т.1, а.с.49, 51).

Проте, рішенням 34 сесії 7-го скликання Василівської сільської ради Болградського району Одеської області ОСОБА_1 та іншим 187 особам було відмовлено в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області (масив № НОМЕР_2 ) та передачі земельної ділянки у спільну сумісну власність (т.2, а.с.100).

Таким чином, матеріали справи не містять даних про те, що позивачам було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що позивачі не довели суду того, що як вищевказаним Розпорядженням, так і рішенням сесії № 522-VII від 25.06.2020 року Василівської сільської ради» порушується їх право на користування земельними ділянками.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є необхідним застосування судом практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права в даних правовідносинах.

Так, за змістом ст. 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішеннями ЄСПЛ від 24 червня2003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» тавід 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» вказується про необхідність додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави в право особи на мирне володіння своїм майном. У рішенні ЄСПЛ від 01 червня 2006 року в справі «Федоренко проти України» зазначено про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. У рішенні ЄСПЛ від 16 лютого 2017 року в справі «Кривенький проти України» наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте, судом першої інстанції не було враховано, що в даному випадку ніхто із позивачів не був позбавлений права власності на земельну ділянку оскаржуваним рішенням сесії Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VII від 25.06.2020 року «Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради» і взагалі даним рішенням не було вчинено перешкод у користуванні позивачами земельними ділянками, згідно отриманих ними сертифікатів на право на земельну частку (пай), про що вказано вище.

При цьому колегія суддів зазначає, що у разі звернень позивачів до Василівської сільської ради Болградського району Одеської області із заявами про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановленням меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Болградського району Одеської області, їх звернення мають бути розглянуті, а в разі відмови, встановлений інший порядок оскарження цієї відмови, а не шляхом визнання незаконним і скасування сесії Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VII від 25.06.2020 року «Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради».

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що суд дійшов необґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог, усунення перешкод позивачам у користуванні наступними земельними ділянками: площею 12,7080 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1666; площею 37,0887 га під кадастровим номером 512148100:01:004:1663; площею 25,4913 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1667; площею 12,1614 га під кадастровим номером 5121481000:01:004:1664, які їм не належать, шляхом визнання недійсним та скасування рішення сесії Василівської сільської ради Болградського району Одеської області № 522-VII від 25.06.2020 року «Про передачу земельних ділянок (пасовищ) з колективної власності у комунальну власність Василівської сільської ради», скасування рішень про державну реєстрацію № 53584633, № 53584878, № 53584546, № 53584734 від 13.08.2020 року, прийняті державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського р-ну Одеської області Турецьким О.С.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявники апеляційної скарги надали суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційних скарг.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького О.С. задовольнити, оскаржуване рішення скасувати і прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Крім того, відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів зазначає, що за подання апеляційної скарги державний реєстратор Великодалинської селищної ради Овідідопольського району Одеської області Турецький О.С. мав сплатити 2207,25 грн. (1471,50 грн. х 150% = 2207,25 грн.).

Однак заподання апеляційноїскарги апелянтсплатив 8172грн.(т.2,а.с.20),тобто значнобільше ніж встановлено Законом України «Про судовий збір».

Апеляційний суд роз`яснює, що державний реєстраторВеликодолинської селищноїради Овідідопольськогорайону Одеськоїобласті Турецький О.С. не позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції із клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору з підстав п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п. 4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційні скарги Василівської сільської ради Болградського району Одеської області та Державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького Олександра Сергійовича задовольнити.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 15 грудня 2020 року скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 06.07.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк