Ухвала

від 04.07.2023 по справі 320/21267/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 липня 2023 року м. Київ № 320/21267/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

-визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 128 «Про неповноважність та неправомочність Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва здійснювати свої функції»;

-визнати протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 130 «Про передачу справ Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури для подальшого розподілу»;

-визнати протиправним та нечинним рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13.05.2023 № 35 «Про порушення дисциплінарної справи»;

-зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Раду адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області здійснити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті публікацію, про оскарження рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 №128, рішення Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 130, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 13.05.2023 № 35.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв`язку з наступним.

Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно ч. 6 ст. 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

Як слідує з позовної заяви, позивачкою не зазначено місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) ні своє, ні свого представника.

Так, у позовній заяві позивачка зазначила своє місце проживання чи перебування: 04111, м. Київ, а/с 21, місцезнаходження свого представника: 04201, Київ-201, а/с № 37.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Суд звертає увагу, що договір про надання правничої допомоги та представництва інтересів укладений між позивачкою та Адвокатським об`єднанням «Племянніков і партнери», у позовній заяві представником зазначений ОСОБА_2 .

Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 17 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності.

Суд зазначає, що КАС України передбачено зазначення у позовній заяві саме місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) та місцезнаходження (для юридичних осіб), а не абонентську скриньку.

Крім того, позивачкою зазначено три відповідачі: Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, Раду адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області, при цьому позовні вимоги стосуються лише Ради адвокатів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області.

Таким чином, позивачці необхідно уточнити склад відповідачів або зазначити позовні вимоги до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, або вказати, чи вважає позивачка окремою позовною вимогою зобов`язання відповідачів здійснити в офіційних друкованих засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах публікацію про оскарження їх рішень.

Щодо останньої позовної вимоги, суд зазначає таке.

Частинами 1-2 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З огляду на викладене позивачці необхідно уточнити позовні вимоги відповідно до вимог ст. 5 КАС України, зокрема, чим саме порушено права позивачки рішеннями Ради адвокатів України від 15.12.2021 № 128 та № 130.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України Про судовий збір.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як слідує з прохальної частини позову, позивачкою об`єднано у позовній заяві декілька позовні вимоги немайнового характеру.

Позивачкою подано до суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1073, 60 грн, тобто, за одну позовну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачці необхідно надати суду докази про сплату судового збору ще за решту вимог немайнового характеру.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивачка звернулася до суду, виникли, зокрема, у грудні 2021 року, натомість, з даним позовом до суду позивачка звернулася 13.06.2023, тобто з порушенням строку, визначеного статтею 122 КАС України, більше ніж на рік.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних із дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, позивачкою суду не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу, що частина перша статті 4 КАС України надає, серед інших, такі визначення:

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Юридична ж наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Суд зауважує, що відповідно до положень статті 57 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами, тобто, обмеженим колом осіб.

Крім того, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» необхідності здійснення державної реєстрація рішень органів адвокатського самоврядування не передбачено та відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів Рада адвокатів України не належить до кола органів, акти яких підлягають державній реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 9 ст. 18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 113 розділу V "Перехідні положення" Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, до забезпечення початку функціонування ВСІХ підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді.

У зв`язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до п. 15.1, п. 15.3. пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Суд звертає увагу, що рішенням Ради Судів України від 05.08.2022 №26 було зазначено, що пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (зі змінами), визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

За таких умов Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі додатково подавати їх суду в паперовій формі.

Суд зауважує, що поданий позивачкою через електронний суд адміністративний позов містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду його роздрукування та приєднання до матеріалів справи.

Відтак, позивачу необхідно подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправними та нечинними рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачці, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лапій С.М.