Постанова

від 05.07.2023 по справі 826/11380/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/11380/16 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Костюк Л.О. та Файдюка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року, яке ухвалене в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн 2014» до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2016 року ТОВ «Вудлайн 2014» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Закарпатської митниці ДФС щодо безпідставного затримання у пункті пропуску Батєве в зоні діяльності митного посту «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014»;

- визнати протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС, яка полягає у незавершені митних формальностей та не пропуску через державний кордон України залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014»;

- зобов`язати Закарпатську митницю ДФС завершити митні формальності по здійсненню транзитного переміщення товару та вжити невідкладних заходів щодо пропущення через державний кордон України залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, надав неналежну оцінку дослідженим доказам та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що підставою для проведення переогляду вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182 стало надходження від правоохоронних органів інформації про переміщення товарів з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи. Також скаржник зазначає, що митний огляд проводився згідно зі ст. 338 Митного кодексу України в присутності особи, яка переміщувала вантаж - відповідного підрозділу ПАТ «Укрзалізниця».

Апеляційна скарга обґрунтована також тим, що суд першої інстанції неправильно застосував ч. 1 ст. 199 Митного кодексу України при визначенні граничного строку перебування товарів у пунктах пропуску.

Скаржник наголошує на тому, що при вчиненні дій, які є предметом оскарження, Закарпатська митниця ДФС виконувала не звичайні управлінські функції, а вчиняла процесуальні дії у справі про порушення митних правил. У зв`язку з цим такі дії можуть бути оскаржені виключно в порядку, визначеному Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Закарпатська митниця ДФС просить врахувати, що певна затримка у прийнятті рішення по завершенню митного контролю (складання протоколів про порушення митних правил, надання картки відмови у пропуску або пропуску товарів за межі митної території України) була обумовлена рядом об`єктивних факторів.

Відзив на апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС від ТОВ «Вудлайн 2014» не надходив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 19 липня 2021 року у Закарпатської митниці ДФС були витребувані належним чином засвідчені копії карток відмови у пропуску або пропуску товарів за межі митної території України, складені щодо залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182 (посилання на які містилися в апеляційній скарзі), а також відомості щодо оскарження таких карток у встановленому законом порядку.

Листом від 28 липня 2021 року № 31/24/07-70-10 відповідач повідомив, що складення таких карток не передбачено законодавством.

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року справу було призначено до розгляду в судовому засіданні у зв`язку з необхідністю заслухати пояснення сторін з приводу фактичних обставин справи, які мали місце на час ухвалення рішення судом першої інстанції та можуть вплинути на обрання способу захисту прав позивача. Також сторонам запропоновано надати письмові пояснення із зазначених питань.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися та про причини неявки суду не повідомили. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року - скасувати в частині, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Положеннями ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що основним видом економічної діяльності ТОВ «Вудлайн 2014» є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД - 46.90), в тому числі лісопродукцією. Позивачем укладено два зовнішньоекономічних контракти з купівлі-продажу лісоматеріалів: контракт № 0205/2015/UA від 02 травня 2015 року, укладений з фірмою «MULTIKEMIA KFT» (Угорщина) щодо поставки деревини паливної хвойних порід (сосна, ялина) та контракту № 55/15 від 07 жовтня 2015 року, укладений з фірмою «PROLISOK SRL» (Румунія) щодо поставки дров паливних та технологічної сировини хвойних та листяних порід.

З метою виконання вказаних контрактів позивач придбав товар у лісокористувачів: ДП «Боярська лісова дослідна станція», Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ, ДП «Козелецьрайагролісгосп», ДП «Боярська лісова дослідна станція», ДП «Боярська лісова дослідна станція», ДП «Київська лісова дослідна станція», ДП «Макарівське лісове господарство», ДП «Боярська лісова дослідна станція», ДП «Макарівське лісове господарство», ДП «Боярська лісова дослідна станція», ДП «Макарівське лісове господарство», ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», ДП «Козелецьрайагролісгосп», ДП «Щорсрайагролісгосп», ДП «Щорсрайагролісгосп», КП «Дарницьке лісопаркове господарство». Разом з товаром позивачу були передані сертифікатами про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.

Позивач зазначає, що 16 травня 2016 року вказаний товар було завантажено у вагони № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 67571182, № 66213075; 19 травня 2016 року - у вагони № 66446865, № 67910331; 20 травня 2016 року - у вагони № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220.

Також позивач стверджує, що товар завантажений у залізничних вагонах № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220 пройшов митне оформлення в зоні діяльності Київської митниці ДФС, а товар, завантажений у залізничні вагони № 67571182 та № 66213075 - в зоні діяльності Чернігівської митниці ДФС. Наголошує, що перед митним оформленням, яке проводилось митними постами Київської та Чернігівської митниць ДФС, було ретельно перевірено і встановлено законність походження вантажу, а також визначено його відповідність вимогам ДСТУ, отримано всі необхідні висновки торгово-промислових палат тощо.

Однак 21 травня 2016 року митним постом «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС України на ст. Батьово Львівської залізниці залізничні вагони № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182 були затримані.

Підставою для зупинення товару слугували наступні документи: лист Управління СБУ в Закарпатській області «Щодо можливого незаконного переміщення товарів через митний кордон України» від 27 квітня 2016 року № 58/14-1258, лист ДФС України «Про заходи щодо забезпечення вимог законодавства з питань експорту лісоматеріалів» від 14 січня 2016 року № 67/07-70/1-22, розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації «Про митне оформлення експорту деревини паливної (код УКТ ЗЕД 4401) у Закарпатській області» від 13 травня 2016 року № 236.

Не погоджуючись з діями щодо затримання товару та бездіяльністю щодо незавершення митних формальностей та відмови в пропуску через державний кордон України залізничних вагонів, ТОВ «Вудлайн 2014» звернулося до суду за захистом своїх прав.

Після звернення до суду з цим позовом, за результатами зважування та огляду вагонів з товаром Закарпатською торгово-промисловою палатою були складені експертні висновки від 30 вересня 2016 року № В-893/1, № В-893/2, № В-893/3, № В-893/4.

У зв`язку із встановленням за результатами зважування товару розбіжностей із задекларованою вагою, було складено протоколи про порушення митних правил від 01 грудня 2016 року № 2262/30501/16, від 21 грудня 2016 року № 2412/30501/16, від 14 листопада 2016 року № 2129/30501/16, від 21 2016 №2411/30501/16 у зв`язку з наявністю ознак порушень митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, а переміщуваний вантаж лісоматеріалів вилучено як безпосередній предмет порушення митних правил.

Постановами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2017 року у справах № 308/12019/16-п, № 308/245/17, № 308/658/17, № 308/658/17, що залишені без змін постановами Апеляційного суду Закарпатської області від 06 квітня 2017 року у справах № 33/777/228/2017, № 33/777/233/2017, № 33/777/230/2017, № 33/777/226/2017, провадження у справах закрито за відсутності в діях посадових осіб позивача складу адміністративного правопорушення, а вилучені згідно протоколів про порушення митних правил лісоматеріали повернуті ТОВ «Вудлайн 2014».

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Вудлайн 2014», суд першої інстанції виходив з того, що лист відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 27 квітня 2016 року № 58/14-1258 не відповідає вимогам закону, оскільки не містить інформацію щодо: назви і реквізитів письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання; виду огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний); назва перевізника, одержувача та відправника (у разі наявності); посада, прізвище, ім`я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду); строк проведення огляду (переогляду) та строк інформування про результати його проведення.

Передумовою для проведення переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення є не лише отримання інформації від правоохоронних органів, а й рішення керівника митного органу або особи, яка виконує його обов`язки. Докази на підтвердження прийняття Закарпатською митницею рішення про проведення огляду (переогляду) вантажу, який слідував у вагонах № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182 відповідачем суду не надано.

З цих підстав суд першої інстанції прийшов до висновку, що у відповідача не було правових підстав для проведення переогляду зазначених вагонів.

Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не враховано вимоги ч. 2 ст. 249 Митного кодексу України щодо присутності декларанта або його уповноваженої особи (понятих) у разі застосування заходів, передбачених ст. 338 цього Кодексу, що свідчить про проведення з порушенням встановленої митним законодавством процедури.

Суд першої інстанції відхилив доводи відповідача стосовно того, що за результатами зважування встановлено меншу вагу вантажу від заявленої у товаросупровідних документах, зазначивши, що такі доводи спростовуються науковим роз`ясненням щодо товарознавчих властивостей лісоматеріалів від 15 березня 2017 року, наданим Національним лісотехнічним університетом України.

За висновком суду першої інстанції відповідачем порушено граничний строк перебування товарів транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України, встановлений ч. 1 ст. 199 Митного кодексу України, а положення ст. 321 Митного кодексу України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки призначені виключно для визначення митного режиму, а не для проведення митних формальностей.

Суд першої інстанції врахував, що митне оформлення товару у вагонах відповідно до вантажний митних декларацій розпочалося ще у травні 2016 року, проте на день звернення з позовом до адміністративного суду відповідач не провів митне оформлення, не вчинив законодавчо визначених дій щодо виконання мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Колегія суддів в цілому погоджуючись із зазначеними висновками, вважає, що суд першої інстанції неправильно обрав спосіб захисту порушеного права позивача.

Першочергово колегія суддів звертає увагу на те, що адміністративний позов ТОВ «Вудлайн 2014» подано ще до завершення процедури митного оформлення товару, а вирішено судом - вже після завершення такої процедури складенням протоколів про адміністративне правопорушення, а також після закінчення розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності, що істотно впливає на спосіб захисту прав позивача, за поновленням яких він звернувся до суду.

Так, митний контроль, згідно з п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За правилами ч.ч. 1, 3, 4 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом, зокрема, митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Особливості та підстави огляду та переогляду товарів, транспортних засобів визначені у ст. 338 Митного кодексу України.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що огляд товарів ТОВ «Вудлайн 2014» було здійснено у зв`язку з отриманням офіційної інформації від правоохоронних органів, яка вказувала на можливі порушення при експорті лісової продукції, яка містила чіткі вказівки на необхідність проведення огляду із залученням спеціаліста.

Згідно з ч. 5 ст. 338 Митного кодексу України огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Вичерпний перелік відповідних підстав визначається Кабінетом Міністрів України. З метою проведення огляду (переогляду) товарів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення транспортних засобів для проведення їх огляду (переогляду), в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 467 було затверджено Вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України (далі - Вичерпний перелік).

Відповідно до п. 14 Вичерпного переліку підставою для проведення огляду (переогляду) товарів митними органами України може бути одержання в установлених законодавством випадках від правоохоронних органів письмового звернення із зазначенням підстави проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення, з використанням яких можуть бути вчинені порушення законодавства з питань державної митної справи.

У зверненні повинна бути зазначена така інформація: номер, дата його надіслання; назва і реквізити письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання; опис (найменування) товару, марка, модель та номерний знак транспортного засобу або номер контейнера, щодо яких необхідно провести огляд (переогляд); вид огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний); назва перевізника, одержувача та відправника (у разі наявності); посада, прізвище, ім`я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду); строк проведення огляду (переогляду) та строк інформування про результати його проведення.

Дослідивши лист відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Закарпатській області від 27 квітня 2016 року № 58/14-1258, суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що він не відповідає вимогам п. 14 Вичерпного переліку, оскільки не містить інформацію щодо: назви і реквізитів письмового доручення слідчого, вказівки прокурора, ухвали слідчого судді, суду, що є підставою для його надіслання; виду огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення (огляд або переогляд; ідентифікаційний, частковий або повний); назви перевізника, одержувача та відправника (у разі наявності); посади, прізвища, ім`я та по батькові осіб, які братимуть участь у проведенні огляду (переогляду); строку проведення огляду (переогляду) та строку інформування про результати його проведення.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування такої форми митного контролю як здійснення митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що проведення огляду було викликане також результатами аналізу ризиків.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 Митного кодексу України органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Положеннями ч. 2 ст. 363 Митного кодексу України передбачено, що Порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим відповідач не надав доказів на підтвердження своїх доводів про те, що митний огляд товарів позивача було здійснено саме за наслідками застосування системи управління ризиками згідно з Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 597.

Положеннями ч.ч. 1, 6 ст. 338 Митного кодексу України передбачено, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування), проводиться в можливо короткий строк після прийняття рішення про його проведення.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники органів доходів і зборів не можуть бути понятими.

Відповідно до постанов Апеляційного суду Закарпатської області від 06 квітня 2017 року у справах № 33/777/228/2017, № 33/777/233/2017, № 33/777/230/2017, № 33/777/226/2017 огляд товарів ТОВ «Вудлайн 2014», завантажених до вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, було здійснено з порушенням вимог ст. 338 Митного кодексу України, а саме - огляд не був проведений в можливо короткий строк та відбувся без участі особи, яка переміщує товар і без понятих.

Колегія суддів також враховує, що за правилами ч. 1 ст. 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 198 Митного кодексу України органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України визначений у ст. 199 Митного кодексу України.

Положеннями ч. 1 ст. 199 Митного кодексу України передбачено, що граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів, а для автомобільного транспорту - п`ять днів з моменту прибуття у пункт пропуску через державний кордон України для здійснення митних процедур.

У свою чергу п.п. 21, 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України передбачають, що митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

В цілому погоджуючись з доводами відповідача про те, що згідно зі ст. 218 Митного кодексу України строки здійснення митних формальностей щодо залізничного рухомого складу визначаються керівником органу доходів і зборів за погодженням з іншими контролюючими органами та адміністрацією залізниці, а в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України - крім того, з керівником відповідного органу охорони державного кордону України, колегія суддів наголошує на тому, що граничний строк перебування товарів у пунктах пропуску через державний кордон України не може перевищувати 30 днів.

Як вже зазначалося, залізничні вагони № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182 були затримані митним постом «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС України на ст. Батьово Львівської залізниці 21 травня 2016 року.

Завершення митних формальностей у пункті пропуску через державний кордон України відбулося складенням протоколів про порушення митних правил від 01 грудня 2016 року № 2262/30501/16, від 21 грудня 2016 року № 2412/30501/16, від 14 листопада 2016 року № 2129/30501/16, від 21 грудня 2016 року № 2411/30501/16, якими також передбачено вилучення товарів в порядку ст. 511 Митного кодексу України.

Зазначені обставини вказують на те, що граничний строк перебування товарів у пункті пропуску через державний кордон України було перевищено, митні формальності у межах 30 днів завершені не були.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для:

- визнання протиправними дій Закарпатської митниці ДФС щодо безпідставного затримання у пункті пропуску Батєве в зоні діяльності митного посту «Залізничний» Закарпатської митниці ДФС залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014»;

- визнання протиправною бездіяльності Закарпатської митниці ДФС, яка полягає у незавершені митних формальностей та не пропуску через державний кордон України залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014».

Разом з тим колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Закарпатської митниці ДФС завершити митні формальності по здійсненню транзитного переміщення товару та вжити невідкладних заходів щодо пропущення через державний кордон України залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014».

Так, зазначений спосіб захисту був заявлений позивачем у липні 2016 року, тобто ще до складення протоколів про порушення митних правил від 01 грудня 2016 року № 2262/30501/16, від 21 грудня 2016 року № 2412/30501/16, від 14 листопада 2016 року № 2129/30501/16, від 21 грудня 2016 року № 2411/30501/16 та вилучення товарів в порядку ст. 511 Митного кодексу України.

Надалі постановами Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 лютого 2017 року у справах № 308/12019/16-п, № 308/245/17, № 308/658/17, № 308/658/17, що залишені без змін постановами Апеляційного суду Закарпатської області від 06 квітня 2017 року у справах № 33/777/228/2017, № 33/777/233/2017, № 33/777/230/2017, № 33/777/226/2017, провадження у справах закрито за відсутності в діях посадових осіб позивача складу адміністративного правопорушення, а вилучені згідно протоколів про порушення митних правил лісоматеріали повернуті ТОВ «Вудлайн 2014».

Доводів та доказів, які б підтверджували, що після повернення лісоматеріалів позивач повторно завантажив їх залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182 та доставив їх до Закарпатської митниці ДФС для переміщення через державний кордон України, матеріали справи не містять.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що обраний судом першої інстанції спосіб поновлення прав позивач в частині зобов`язання Закарпатської митниці ДФС завершити митні формальності по здійсненню транзитного переміщення товару та вжити невідкладних заходів щодо пропущення через державний кордон України залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014» не узгоджується з фактичними обставинами справи, що мали місце на час ухвалення рішення судом першої інстанції.

У свою чергу фактичне завершення митних формальностей на час прийняття рішення суду від 31 березня 2021 року складенням протоколів про порушення митних правил та вилученням товарів не є перешкодою для визнання протиправною бездіяльності Закарпатської митниці ДФС, адже зазначені рішення не були прийняті митним органом у межах граничних строків перебування товарів у пунктах пропуску через державний кордон України, визначених ст. 199 Митного кодексу України.

Отже, доводи апеляційної скарги Закарпатської митниці ДФС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 31 березня 2021 року щодо протиправності дій та бездіяльності відповідача, однак є підставами для скасування вказаного рішення в частині зобов`язання митного органу вчинити дії.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС задовольнити частково, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року - скасувати в частині.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року в частині задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудлайн 2014» про зобов`язання Закарпатської митниці ДФС завершити митні формальності по здійсненню транзитного переміщення товару та вжити заходів щодо пропуску через державний кордон України залізничних вагонів № 67918771, № 66047036, № 66709817, № 67705483, № 66446865, № 67910331, № 67844217, № 66762675, № 66730110, № 66922220, № 66213075, № 67571182, вантажовідправником яких є ТОВ «Вудлайн 2014» - скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Л.О. Костюк

В.В. Файдюк