Постанова

від 27.06.2023 по справі 925/69/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 925/69/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: А.Р. Колосовська

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 27.06.2023,

розглянувши апеляційні скарги Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 (повний текст складено 21.04.2023)

у справі №925/69/19 (суддя Чевгуз О.В.)

за скаргою Приватного акціонерного товариства «Азот» від 09.12.2022 №501-06/369 на бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г.

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Азот»

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго»

про стягнення 25 317 367,96 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави скарги на дії ДВС

09.12.2022 стягувач (скаржник) Приватне акціонерне товариство «Азот» звернулося до Господарського суду Черкаської області зі Скаргою в порядку статті 339 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. щодо не прийняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019 Господарським судом Черкаської області;

- зобов`язати Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1, про що винести відповідну постанову.

Скарга мотивована тим, що Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ВПВР УЗПВР у Черкаській області) Харченко К.Г. винесла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019, на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», до вирішення питання по суті.

Зупиняючи вчинення виконавчих дій, державний виконавець зазначив, що згідно наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році» боржник ПАТ «Черкасиобленерго» включено до об`єктів малої приватизації (що станом на 03.05.2022 стало підставою для зупинення вчинення виконавчих дій).

У зв`язку зі змінами в законодавстві (внесення змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» згідно з Законом України від 28.07.2020 №2468-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави») відпали підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1, у зв`язку з чим ПрАТ «Азот» направило на адресу ВПВР УЗПВР у Черкаській області клопотання від 29.11.2022 №501-06/348, в якому просило поновити вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.

Державний виконавець, втім, не вчинив дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду, жодних постанов про вчинення виконавчих дій та інших документів виконавчого провадження на адресу ПрАТ «Азот» не надходило.

Стягувач вважає, що в даному випадку вбачається бездіяльність державного виконавця, яка є незаконною та протиправною.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 скаргу Приватного акціонерного товариства «Азот» №501-06/369 від 09.12.2022 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. щодо не прийняття рішення про продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019 Господарським судом Черкаської області.

Зобов`язано Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1, про що винести відповідну постанову.

Приймаючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі змінами в національному законодавстві, а саме, до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», відпали підстави для подальшого зупинення виконавчого провадження, а тому державний виконавець з моменту отримання клопотання стягувача безпідставно не вчинив дій по продовженню примусового виконання рішення суду у порядку, встановленому законом, та, всупереч частині 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», не прийняв відповідної постанови з цього питання.

Суд при цьому послався також на обставини, встановлені Верховним Судом у постанові від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494, які стосуються того, що державний пакет акцій ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 25%, якими володіє ПрАТ «УкрЕСКО», та які фактично (опосередковано) належать державі, не є об`єктом приватизації відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відтак, на цей час відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», які виникають у разі прийняття рішення про включення пакетів акцій ПАТ «Черкасиобленерго» 46% та 25% відповідно до переліку об`єктів приватизації.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою, 01.05.2023 (про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті) Заступник начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. (далі, державний виконавець) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 про задоволення скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» на бездіяльність заступника начальника у справі №925/69/19 в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» відмовити в повному обсязі.

Також, не погодившись із прийнятою ухвалою, 01.05.2023 (про що свідчить відмітка Укрпошти Документи на конверті) Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 в повному обсязі та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Приватного акціонерного товариства «Азот» відмовити. При цьому, Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» викладено клопотання про зупинення виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 до закінчення розгляду даної апеляційної скарги.

Узагальнені доводи апеляційних скарг Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» зводяться до наступного:

- держава Україна в особі Міністерства енергетики України прямо володіє пакетом акцій у статутному капіталі ПАТ «Черкасиобленерго» у розмірі 46,000038% та в особі Фонду державного майна України опосередковано (через ПрАТ «Українська енергозберігаюча сервісна компанія (ПрАТ «УкрЕСКО») володіє пакетом акцій у статутному капіталі боржника ПАТ «Черкасиобленерго» у розмірі 25%, що підтверджується інформаційною довідкою ПАТ «Національний депозитарій України» №29725 від 25.01.2021, сформованою станом на 21.01.2021. Таким чином, держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», який в сукупності складає 71 % в статутному капіталі боржника, а зупинення державним виконавцем вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 від 03.05.2023 відповідно до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» відповідало нормам чинного законодавства;

- введення законодавцем нових вимог щодо підстав зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та органу ДВС, які вже вчинені та завершені (виконавчі дії зупинено постановою від 03.05.2022);

- з урахуванням одночасної дії частин 5 та 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавця з`явилася альтернатива визначення завершення строку дії зупиненого виконавчого провадження: або до усунення обставин, що стали підставою для зупинення (частина 5 названої статті), або до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації (частина 7 названої статті);

- внесення законом змін до вимог щодо розміру пакету акцій для приватизації не може вважатися обставиною (яка була підставою для зупинення вчинення виконавчих дій), як така, що була усунута. Таким усуненням обставин може бути лише виключення пакету акцій відповідача із переліків об`єктів приватизації, або завершення самої приватизації, але не внесення змін до закону про нові вимоги для зупинення виконавчих дій щодо розміру пакету акцій;

- виходячи зі змісту статті 5 Цивільного кодексу України, внесення змін до чинного законодавства в частині визначення нової обставини для зупинення вчинення виконавчих дій не поширюється на зупинене виконавче провадження, яке відбулося 03.05.2023 за раніше чинною нормою, не може його змінювати і не є підставою для анулювання цієї вчиненої (завершеної) дії шляхом поновлення виконавчого провадження.

В апеляційній скарзі державного виконавця також вказано, що під час розгляду Скарги судом першої інстанції не було зобов`язано жодну сторону судового засідання підтвердити чи спростувати надання відповіді відділом ДВС на клопотання заявника від 29.11.2022 про поновлення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1. Натомість, 19.12.2022 за вих.№24034 на адресу ПрАТ «Азот» на його клопотанням відділом ДВС було направлено відповідь про результати розгляду звернення. Вказаний лист від 19.12.2022 за вих.№24034 (копія), як новий доказ, долучено до апеляційної скарги державного виконавця.

Узагальнені доводи та заперечення стягувача проти апеляційних скарг

13.06.2023 від ПрАТ «Азот» через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційні скарги, в якому стягувач просив суд залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

У відзиві стягувач наголосив на наступному:

- оскільки наказом Фонду державного майна України №1 від 04.01.2022 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році» прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 46% статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго», тобто менш ніж 50% статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго», то з огляду на внесені Законом України від 28.07.2022 № 2468-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» зміни в пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», відсутні правові підстави для застосування статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та зупинення вчинення виконавчих дій;

- стосовно ПАТ «Черкасиобленерго» постановою Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494 встановлено, що об`єктом приватизації є пакет акцій ПАТ «Черкасиобленерго», що належать державі, в розмірі саме 46%;

- частиною 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» (у новій редакції) встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації. Водночас, вказані строки стосуються саме приватизації 50 і більше відсотків пакетів акції (часток) боржника, як визначено новою редакцією закону. Тобто, застосовувати дану норму закону до спірної ситуації взагалі неможливо, адже приватизації ПАТ «Черкасиобленерго» підлягає лише пакет акцій розміром 46%. За такої логіки, яку використовує ПАТ «Черкасиобленерго» та орган ДВС - поновлення вчинення виконавчих дій у відповідному виконавчому провадженні не може відбутись взагалі. Разом із тим, одночасно з даною нормою, яка передбачає дві конкретні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, зупинених у зв`язку із приватизацією пакета акцій боржника, частиною 5 статті 35 Закону «Про виконавче провадження» передбачено загальне правило, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Таким чином, у державного виконавця у разі усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій є чітко визначений обов`язок по продовженню примусового виконання рішення суду. В апеляційних скаргах ні ПАТ «Черкасиобленерго», ні заступник начальника ВПВР УЗГІВР не зазначають, на якій правовій підставі та на підставі якої норми Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження НОМЕР_1 повинно залишатись та продовжувати перебувати в статусі зупиненого;

- щодо посилання в апеляційних скаргах на статтю 5 Цивільного кодексу України та щодо висновків апелянтів про неможливість поновлення вчинення виконавчих дій через незворотність дії законів у часі, стягувач вказує, що з набранням чинності Закону України №2468-1Х від 28.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави», яким у статтю 34 Закону України «Про виконавче провадження» внесено зміни, до триваючих правовідносин щодо примусового виконання рішення у справі №925/69/19 державний виконавець повинен безпосередньо застосовувати нормативний акт прямої дії у часі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2023 апеляційну скаргу Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Водночас, 05.05.2023 до суду апеляційної інстанції від Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказу сплати судового збору, до якого додано платіжну інструкцію №1583 від 01.05.2023 на суму 2 684,00 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 05.05.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерним товариством «Черкасиобленерго» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційні скарги були подані скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/69/19; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

17.05.2023 матеріали справи №925/69/19 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19, встановлено сторонам строк для подання відзиву, зобов`язано Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. надати письмові пояснення з обґрунтуванням неможливості подання Листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області №24034 від 19.12.2022 до Господарського суду Черкаської області, призначено до розгляду апеляційну скаргу Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 на 27.06.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19, апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 об`єднано в одне апеляційне провадження, відмовлено Публічному акціонерному товариству «Черкасиобленерго» в зупиненні дії ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19, справу №925/69/19 призначено до розгляду на 27.06.2023.

31.05.2023 на виконання вимог ухвали суду від 22.05.2023 про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою державного виконавця останнім надано суду пояснення щодо неподання копії листа від 19.12.2022 за вих.№24034 до суду першої інстанції, де вказано, що дане питання не досліджувалось судом під час розгляду Скарги, а порушувалось питання виключно щодо вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1.

За клопотаннями Приватного акціонерного товариства «Азот» та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» від 13.06.2023 ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 розгляд справи, призначеної на 27.06.2023 о 15 год. 20 хв., вирішено здійснювати в режимі відеоконференції.

16.06.2023 засобами електронного зв`язку до суду апеляційної інстанції від Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій зазначено, що проведення відеоконференції слід доручити Господарському суду Черкаської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.06.2023 відмовлено Заступнику начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №925/69/19, оскільки згідно даних Web-програми «Бронювання системи відеоконференцзв`язку», 27.06.2023 о 15 год. 20 хв. у Господарському суду Черкаської області заброньовані всі наявні зали судових засідань, які обладнані спеціальною апаратурою для проведення відеоконференцій, а тому провести судове засідання 27.06.2023 о 15 год. 20 хв. в режимі відеоконференції немає технічної можливості.

У судовому засіданні 27.06.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка учасників судового процесу

У судове засідання 27.06.2023 з`явився представник позивача.

Представник ДВС у судове засідання не з`явився. При цьому, як вказано вище, 16.06.2023 засобами електронного зв`язку подавав до суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Господарському суду Черкаської області, однак у задоволенні заяви ухвалою від 21.06.2023 було відмовлено через відсутність 27.06.2023 о 15 год. 20 хв. у Господарському суду Черкаської області вільних залів судових засідань для проведення відео конференції.

Клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції із застосуванням власних засобів або про відкладення розгляду справи від ДВС до суду не надходило.

Представник ПАТ «Черкасиобленерго» з`явився для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, однак після з`єднання з представником було виявлено наявність лише зображення та відсутність звуку зі сторони представника.

Відповідно до частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Враховуючи зазначене, а також процесуальні строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, встановлені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційних скарг за відсутності представників ДВС та боржника.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у відзиві, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу суду від 11.04.2023 у даній справі залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019 у справі №925/69/19 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вулиця Гоголя, будинок 285, місто Черкаси, Черкаська область, 18000, ідентифікаційний код 22800735) на користь Публічного акціонерного товариства «Азот» (вулиця Першотравнева, будинок 72, місто Черкаси, Черкаська область, 18014, ідентифікаційний код 00203826) 19 500 000, 00 грн неповернутої фінансової допомоги, 4 639 424,33 грн інфляційних нарахувань, 1 177 943,63 грн три проценти річних та 379 760,52 грн витрат на сплату судового збору.

На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 19.03.2019, яке набрало законної сили 17.04.2019, було видано наказ від 17.04.2019 зі строком пред`явлення до виконання по 17.04.2022.

02.04.2020 стягувач (позивач) змінив найменування без процедури реорганізації з Публічного акціонерного товариства «Азот» на Приватне акціонерне товариство «Азот».

14.04.2022 ПрАТ «Азот» звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання рішення №925/69/19 та відкриття виконавчого провадження.

15.04.2022 Заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання судового наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019 Господарським судом Черкаської області.

У вказаній постанові органом ДВС помилково зазначено, що наказ виданий Черкаським окружним адміністративним судом.

Технічна помилка, допущена при реєстрації виконавчого документа, виправлена постановою від 16.05.2022 про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

03.05.2022 Заступником начальника ВПВР УЗПВР у Черкаській області винесено постанову ВП НОМЕР_1 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», до вирішення питання по суті.

Зупиняючи вчинення виконавчих дій, Заступник начальника зазначила, що наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році» боржника ПАТ «Черкасиобленерго» включено до об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

Так, наказом Фонду державного майна України №1 від 04.01.2022 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році», затверджено, зокрема, згідно з додатком № 1 приватизацію пакета акцій розміром 46% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго».

У подальшому, у зв`язку зі змінами в законодавстві (внесення змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» Законом України №2468-1Х від 28.07.2022), стягувач звернувся до ВПВР УЗПВР у Черкаській області з клопотанням від 29.11.2022 за №501-06/348, в якому просив поновити вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1.

Вказане клопотання отримано ВПВР УЗПВР у Черкаській області 30.11.2022.

ПрАТ «Азот», звертаючись до суду зі Скаргою, вказує, що державний виконавець всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження» (частина 5 статті 35) не вчинив дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду, жодних постанов про вчинення виконавчих дій та інших документів виконавчого провадження на адресу ПрАТ «АЗОТ» не надходило.

Стягувач вважає, що в даному випадку вбачається бездіяльність державного виконавця, яка є незаконною та протиправною.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзиву на них, заслухавши пояснення представника стягувача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частинами 1, 2 статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 14, частини 1 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є, зокрема, виконавець, сторони (стягувач і боржник), представники сторін.

Так, права та обов`язки виконавців визначені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, частиною 1 та пунктом 1 частини 2 названої статті встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 1 статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»).

Водночас, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для зупинення вчинення виконавчих дій.

Заступник начальника ВПВР УЗПВР у Черкаській області Харченко К.Г., приймаючи у ВП НОМЕР_1 постанову від 03.05.2022 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №925/69/19, виданого 17.04.2019, послалася на пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на 03.05.2022) визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Як зазначила Заступник начальника ВПВР УЗПВР у Черкаській області Харченко К.Г. у постанові від 03.05.2022 та встановлено судом, наказом Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році» боржника ПАТ «Черкасиобленерго» включено до об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.

Наказом Фонду державного майна України №1 від 04.01.2022 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році», затверджено, зокрема, згідно з додатком №1 приватизацію пакета акцій розміром 46% статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго». Департаменту приватизації та регіональним відділенням Фонду державного майна України було також наказано забезпечити здійснення заходів із приватизації об`єктів, включених до Переліків, а також продовжити приватизацію об`єктів, включених до Переліків, по яких рішення про приватизацію прийняті.

У подальшому Законом України від 28.07.2022 №2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» було внесено зміни в пункт 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», в результаті чого даний пункт було викладено в такій редакції: «виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника господарського товариства до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації».

У зв`язку зі змінами в законодавстві стягувач звернувся до ВПВР УЗПВР у Черкаській області з клопотанням від 29.11.2022 за №501-06/348, в якому просив поновити вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1.

Указане клопотання отримано ВПВР УЗПВР у Черкаській області 30.11.2022.

Згідно пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

При цьому, строки розгляду заяв та клопотань сторін зазначеним законом не встановлені.

Отже, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, суд вважає, що в даному випадку державний виконавець був зобов`язаний у розумні строки розглянути клопотання стягувача та прийняти з цього питання відповідне рішення чи вчинити дії.

Однак, у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують розгляд органом ДВС клопотання стягувача від 29.11.2022 у розумні строки.

Щодо наданої державним виконавцем до суду апеляційної інстанції копії листа від 19.12.2022 за вих.№24034 на адресу ПрАТ «Азот» «Про результати розгляду звернення» останнього щодо поновлення виконавчого провадження, колегія суддів зазначає, що до матеріалів справи державним виконавцем не надано жодних доказів на підтвердження направлення вказаного листа на адресу ПрАТ «Азот», тому, за наявності заперечень ПрАТ «Азот» щодо отримання ним будь-яких відповідей від ДВС, суд відхиляє посилання апелянта (державного виконавця) на те, що ним нібито у розумні строки було повідомлено стягувача про розгляд його клопотання.

Згідно частини 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову (частина 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно пункту 5 частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів малої приватизації належать пакети акцій акціонерного товариства, утвореного у процесі приватизації або корпоратизації, акції (частки), що належать державі у статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об`єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об`єктів великої приватизації.

Разом із тим, до об`єктів великої приватизації належать об`єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі) та пули, вартість активів яких (для пулу загальна вартість активів об`єктів приватизації, з яких сформовано пул) згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 мільйонів гривень (частина 3 статті 5 вищевказаного Закону).

Тобто, сам факт віднесення державного пакету акцій статутного капіталу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» до об`єктів малої приватизації згідно наказу ФДМУ від 04.01.2022 №1 підтверджує те, що до приватизації включено пакет акцій боржника у розмірі менше 50 відсотків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494 судом касаційної інстанції встановлено наступне:

« 62.1. Наказом Фонду державного майна України № 145 від 05.02.2021 року «Про прийняття рішення про приватизацію державного пакету акцій ПАТ «Черкасиобленерго» прийнято рішення про приватизацію державного пакету акцій розміром 46% статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго». Оскільки пакет акцій становить менш ніж 50% статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго» його віднесено до об`єктів малої приватизації.

62.2. Наказом Фонду державного майна України від 25.04.2018 року №550 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 99,6585% статутного капіталу ПрАТ «УкрЕСКО», яка володіє 25 % акцій ПАТ «Черкасиобленерго».

62.3. Будь-якого рішення органу приватизації в розумінні Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» Фондом державного майна України про приватизацію саме вказаних 25% акцій ПАТ «Черкасиобленерго», не приймалось.

64. Враховуючи встановлене (пункт 62 цієї Постанови), колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що державний пакет акцій ПАТ «Черкасиобленерго» в розмірі 25%, якими володіє ПрАТ «УкрЕСКО», та які фактично (опосередковано) належать державі, не є об`єктом приватизації відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відтак, на цей час відсутні підстави для застосування положень частини 5 статті 12 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», які виникають у разі прийняття рішення про включення пакетів акцій ПАТ «Черкасиобленерго» 46% та 25% відповідно до переліку об`єктів приватизації».».

Згідно частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У даному випадку стосовно ПАТ «Черкасиобленерго» постановою Верховного Суду від 11.01.2022 у справі №17-14-01/1494 встановлено, що об`єктом приватизації є пакет акцій ПАТ «Черкасиобленерго», що належать державі, в розмірі 46%.

Встановлені Верховним Судом щодо ПАТ «Черкасиобленерго» обставини підтверджують позицію ПрАТ «Азот» відносно того, що оскільки пакет акцій, які підлягають приватизації, становить менше ніж 50% статутного капіталу ПАТ «Черкасиобленерго», відтак відсутні правові підстави для застосування статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» та зупинення вчинення виконавчих дій.

При цьому суд зауважує, що у справі №17-14-01/1494 ПАТ «Черкасиобленерго» в обґрунтування свого клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство, також посилалося на ту обставину, що держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства »Черкасиобленерго», який в сукупності складає 71% в статутному капіталі боржника.

Отже, колегія суддів вважає доводи апелянтів (боржника та державного виконавця) про те, що після внесення законодавцем змін до пункту 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» у державного виконавця не було законних підстав для відновлення зупиненого виконавчого провадження НОМЕР_1, оскільки держава Україна володіє контрольним пакетом акцій Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», який в сукупності складає 71% в статутному капіталі боржника, помилковими.

Із набранням чинності Законом України від 28.07.2022 №2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» (19.08.2022) підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 відсутні як такі.

У зв`язку зі змінами законодавства щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій в разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, відпала обставина, що стала підставою для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1, а тому державний виконавець у відповідності до частини 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» був зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, тобто з моменту отримання 30.11.2022 клопотання ПрАТ «Азот» про поновлення вчинення виконавчих дій з відповідним обґрунтуванням, продовжити (відновити) примусове виконання рішення суду у справі №925/69/19.

Однак, ні 01.12.2022, ні на час звернення ПрАТ «Азот» зі Скаргою до суду, ні станом на дату прийняття даної постанови, виконавцем не вчинено дій по продовженню (відновленню) примусового виконання рішення суду у даній справі, у зв`язку з чим допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті рішення щодо продовження (відновлення) вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 з виконання наказу №925/69/19.

В апеляційних скаргах боржник та державний виконавець посилаються на те, що введення законодавцем нових вимог щодо підстав для зупинення вчинення виконавчих дій не може впливати на ту частину відносин боржника та органу ДВС, які вже вчинені та завершені. На думку боржника та органу ДВС внесення законом змін до вимог щодо розміру пакету акцій для приватизації не може вважатися обставиною (яка була підставою для зупинення вчинення виконавчих дій), як така, що була усунута. Зміни до вимог щодо розміру пакету акцій є зміною вимог закону, а не зміною обставин, які раніше були застосовані у відносинах боржника і органу ДВС для зупинення вчинення виконавчих дій. За таких обставин, скаржники, з посиланням на нову редакцію частини 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» та незворотність дії законів у часі приходять до висновку, що підстави для продовження (відновлення) примусового виконання рішення у справі №925/69/19 відсутні, а права ПрАТ «Азот» як стягувача у виконавчому провадженні при цьому не порушуються.

Колегія суддів не приймає до уваги вказані доводи скаржників, виходячи із наступного.

За змістом згаданої вище частини 7 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» (у новій редакції) встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 12 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об`єкта приватизації.

Водночас, колегія суддів наголошує, що вказані строки стосуються саме приватизації 50 і більше відсотків пакетів акції (часток) боржника, як визначено новою редакцією закону. Тобто, застосовувати дану норму закону до спірних правовідносин неможливо, адже приватизації ПАТ «Черкасиобленерго» підлягає лише пакет акцій розміром 46%.

У протилежному випадку, за логіки, яку використовують ПАТ «Черкасиобленерго» та орган ДВС у своїх апеляційних скаргах, поновлення вчинення виконавчих дій у відповідному виконавчому провадженні не може відбутись взагалі.

Разом із тим, одночасно з даною нормою, яка передбачає дві конкретні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, зупинених у зв`язку із приватизацією пакета акцій боржника, частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено загальне правило, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Таким чином, у державного виконавця, у разі усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій є чітко визначений обов`язок по поновленню примусового виконання рішення суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено вище, з дня набрання чинності Законом України від 28.07.2022 №2468-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави» правові підстави для зупинення вчинення виконавчих дій у ВП НОМЕР_1 відсутні як такі, і перебування виконавчого провадження в стані зупинення вчинення виконавчих дій без існування для цього законних підстав є неправомірним та безпосередньо порушує майнові права ПрАТ «Азот» як стягувача у виконавчому провадженні.

У контексті посилань боржника та державного виконавця в апеляційних скаргах на статтю 5 Цивільного кодексу України та щодо висновків апелянтів про неможливість поновлення вчинення виконавчих дій через незворотність дії законів у часі, колегія суддів приймає до уваги заперечення стягувача, викладені у відзиві на апеляційні скарги.

Так, суть положення статті 58 Конституції України

про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп), і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності (Рішення Конституційного Суду України від 5 квітня 2001 року №3-рп).

При цьому, не вважається зворотною дією застосування закону або іншого нормативно-правового акту щодо триваючих правових відносин, якщо цей акт застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (так звана безпосередня дія нормативного акту в часі).

Даний висновок узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24.11.2020 у справі №620/517/20.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 12.07.2019 №5-р(І)/2019, за змістом частини 1 статті 58 Конституції України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Тобто, з набранням чинності Законом України №2468-1Х від 28.07.2022 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави», яким у статтю 34 Закону України «Про виконавче провадження» внесено зміни, до триваючих правовідносин щодо примусового виконання рішення у справі №925/69/19 державний виконавець повинен безпосередньо застосовувати нормативний акт прямої дії у часі.

Отже, оскільки у зв`язку зі змінами в Законі України «Про виконавче провадження» змінилася правова форма регулювання відносин в частині зупинення виконавчих дій під час примусового виконання, а обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження НОМЕР_1 відпали, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав у державного виконавця для поновлення вчинення виконавчих дій.

Згідно частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, наявні також підстави для задоволення Скарги стягувача в частині зобов`язання Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. усунути порушення шляхом поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_1, про що винести відповідну постанову.

З огляду на встановлені обставини, суд не вбачає порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали. Висновки суду першої інстанції щодо задоволення Скарги стягувача є обґрунтованими.

Усі інші доводи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. та Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, ухвала Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається скаржників відповідно.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Харченко К.Г. на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.04.2023 у справі №925/69/19 залишити без змін.

Матеріали справи №925/69/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у статтях 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 06.07.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка