Постанова

від 06.07.2023 по справі 904/7429/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2023 року м. Дніпро Справа № 904/7429/14

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів:Орєшкіної Е.В., Чус О.В.,

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від ВДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 р.

( суддя Красота О.І., повний текст ухвали складено 08.05.2023 р.)

прийнятої за результатами розгляду

подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби

у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа

у справі

за позовом

Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "ДНІПРОАГРОПРОЕКТ",

м. Дніпро

до

Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М",

м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором

на створення науково - технічної продукції в розмірі 10 178 грн.20 коп.

за участю: Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі

Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст вимог.

Від начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло подання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа, в якому Заявник просив суд: поновити строк для пред`явлення наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14 до виконання; видати дублікат наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 р. подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14. Видано дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне агропромислове підприємство "М-САМАРА-М", в якій просить ухвалу суду від 08.05.2023 р. скасувати, постановити нову ухвалу, якою подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення. Одночасно, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що зазначена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, в зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Водночас, на думку Скаржника, сам факт неотримання Стягувачем постанови про повернення виконавчого документа та самого виконавчого документа не свідчить про втрату таких документів, адже заявником не надано будь-яких доказів, що такі документи взагалі надсилалися органом державної виконавчої служби. Більш того, вказані документи могли бути отриманими стягувачем, а рішення могло бути виконаним. Ці обставини на даний момент неможливо встановити за відсутністю будь-яких відповідних документів.

При цьому Скаржник зазначає, що на підтвердження викладених у клопотанні обставин заявником не надано жодного доказу; з 2015 року по 2023 рік ( 8 років ) Стягувач без будь-яких поважних причин не вживав жодних дій щодо з`ясування обставин перебування наказу на виконанні у Самарському відділі державної виконавчої служби, що свідчить про відсутність поважних причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання. Саме особа, на користь якої ухвалено рішення у справі, є зацікавленою в його виконанні.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Інші учасники справи не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2023 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Чус О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/7429/14. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 р. у справі №904/7429/14 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

09.06.2023 р. матеріали справи № 904/7429/14 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2023 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги. Відкрито апеляційне провадження у справі та призначити апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 06.07.2023 р..

Сторони та ДВС не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від Скаржника електронною поштою до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду скарги на іншу дату, у зв`язку зі станом здоров`я директора ПАПП " М-САМАРА-М".

Розглянувши вказане клопотання Скаржника, колегія суддів зазначає наступне.

Ст. 202 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених цим Кодексуом розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції ( § 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Враховуючи викладені обставини, а також те, що явка сторін у судове засідання не визнавалась обов`язковою; скаржник висловив свою позицію в апеляційній скарзі; заявник не обгрунтував необхідність особистої участі представника у судовому засіданні, не надавши суду доказів в підтвердження обставин викладених в клопотанні; з огляду на відсутність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відхилення клопотання Скаржника про відкладення розгляду справи та здійснення розгляду апеляційної скарги у визначену дату за наявними у матеріалах справи документами, за відсутності представників сторін та ДВС.

У судовому засіданні 06.07.2023р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 р. позовні вимоги задоволено: стягнуто з Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" суму боргу в розмірі 10 178 грн. 20 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 827 грн.

28.11.2014 р. на виконання вказаного рішення судом видано наказ за № 904/7429/14.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 р. апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 р. у справі № 904/7429/14 повернуто без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2023 р. повернуто без розгляду подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату наказу про примусове виконання від 28.11.2014 р. у справі № 904/7429/14.

Ухвалою суду від 31.03.2023 р. відмовлено в задоволенні подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дублікату наказу про примусове виконання від 28.11.2014 р. у справі № 904/7429/14.

24.04.2023 р. від начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшло подання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа, в якому він просив суд: поновити строк для пред`явлення наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14 до виконання; видати дублікат наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

До подання Заявником долучена довідка Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за № 13813 від 15.03.2023 р. про втрату оригіналу наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 у справі № 904/7429/14 під час пересилання. Заявник вказує, що не має можливості надати підтвердження направлення Самарським ВДВС на адресу Стягувача постанови про повернення виконавчого документа Стягувачу від 07.12.2015 р. та оригіналу виконавчого документу з огляду на сплив строку зберігання документів, зокрема реєстрів на відправлену кореспонденцію.

Як вбачається зі змісту наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14, строк пред`явлення до виконання цього наказу дорівнював 1 рік ( до 29.11.2015 р.).

30.01.2015 р. заступником начальника Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 46293192 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження 07.12.2015 р. заступником начальника Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 46293192 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 р. ( в редакції станом на 2015 рік ).

14.03.2023 р. до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла скарга Стягувача про неотримання постанови про повернення виконавчого документу та про неотримання оригіналу виконавчого документу.

15.03.2023 р. заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

За наслідками розгляду подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена оскаржувана ухвала.

Судове рішення мотивоване тим, що суд першої інстанції вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, поновивши пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14, а також видати дублікат цього наказу.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 р. про задоволення подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа задоволено. Поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14. Видано дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

Перевіряючи правильність застосування судом попередньої інстанції норм права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, апеляційний суд зазначає таке.

Ст. 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою «Дублікат».

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (близька за змістом правова позиція щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 24/234, від 10.09.2018 р. у справі № 5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 р. у справі № 916/215/15-г, від 23.05.2019 р. у справі № 5023/1702/12, від 11.11.2019 р. у справі № 5/229-04, від 01.04.2020 р. у справі № 916/924/16, від 18.06.2020 р. у справі № 24/262, від 03.08.2020 р. у справі № 904/9718/13, від 17.09.2020 р. у справі № 19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Як зазначалося раніше, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2014 р. позовні вимоги задоволено: стягнуто з Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Дніпроагропроект" суму боргу в розмірі 10 178 грн. 20 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 827 грн..

28.11.2014 р. на виконання вказаного рішення судом видано наказ за № 904/7429/14 зі строком пред`явлення до виконання цього наказу - 1 рік ( до 29.11.2015 р.).

30.01.2015 р. заступником начальника Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 46293192 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

Відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження 07.12.2015 р. заступником начальника Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції винесено постанову ВП № 46293192 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 р. ( в редакції станом на 2015 рік ).

Відповідно до довідки Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за № 13813 від 15.03.2023 р. втрачено оригіналу наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 28.11.2014 р. у справі № 904/7429/14 під час пересилання. Також, відділу державної виконавчої служби вказує, що не має можливості надати підтвердження направлення Самарським ВДВС на адресу Стягувача постанови про повернення виконавчого документа Стягувачу від 07.12.2015 р. та оригіналу виконавчого документу з огляду на сплив строку зберігання документів, зокрема реєстрів на відправлену кореспонденцію.

14.03.2023 р. до Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла скарга Стягувача про неотримання постанови про повернення виконавчого документу та про неотримання оригіналу виконавчого документу.

15.03.2023 р. заступником начальника відділу Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 р. (в редакції станом на 2015 рік) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21.04.1999 р. (в редакції станом на 2015 рік) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Таким чином, новий строк пред`явлення наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14 до виконання встановлювався з 07.12.2015р. (зі строком пред`явлення до 08.12.2016р.).

У жовтні 2016 року набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016р..

Пунктом 5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016 р. було передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016р. виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Частина 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VІІІ від 02.06.2016 визначає, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Станом на січень 2023 року строк пред`явлення наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14 до виконання закінчився. У матеріалах справи відсутні докази переривання нового строку пред`явлення наказу суду від 28.11.2014 р. за № 904/7429/14 до виконання.

У постановах зі справ № 910/10031/13, № 910/2954/17 Верховний Суд зазначив, зокрема, про те, що стадія виконавчого провадження, як завершальна стадія судового процесу закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки якщо цей строк пропущений, виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання. Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Також, Верховний Суд зазначав, що під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою, обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Всі вище перелічені обставини в своїй сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції свідчать про наявність об`єктивних та незалежних від Стягувача поважних причин, які зумовили пропуск строку на пред`явлення наказу про примусове виконання рішення господарського суду до виконання.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 2-836/11).

Апеляційний суд відзначає, що для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення (а іншого не доведено), Стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) «кожен має право на справедливий ... розгляд його справи ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру».

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи «Шмалько проти України»).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 р. «Глоба проти України», пункт 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Задовольняючи подання начальника Самарського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката виконавчого документа, суд першої інстанції послався на поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, видавши дублікат цього наказу.

Наведене не суперечить ст. 129-1 Конституції України та практиці ЄСПЛ, яку відповідно до частини четвертої ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права.

Частиною першою ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У світлі наведеного Суд звертає увагу на рішення ЄСПЛ у справі "Фуклев проти України" від 07.06.2005 р. в якій зазначено, що держава має позитивний обов`язок створити систему виконання рішень, яка б була ефективна як в теорії, так і на практиці і гарантувала виконання рішення без неналежних затримок.

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення ЄСПЛ у справі "Антонюк проти України" від 11.12.2008 р.).

У справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15.10.2009 р. ЄСПЛ зазначив, що відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням пункту першого статті 1 Першого протоколу.

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України" від 09.12.2010 р. ).

У рішення від 19.03.1997 р. у справі "Горнсбі проти Греції" ЄСПЛ зазначив, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 Конвенції тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, основною ідеєю (аксіомою) права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою (невід`ємною) частиною судового розгляду, оскільки без цієї стадії сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс і саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. При цьому на державу в особі її органів влади, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Такий підхід до розуміння норм права є обґрунтованим, справедливим, відповідає завданням господарського судочинства та узгоджується з статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції і практикою ЄСПЛ, якою гарантовано особі на користь якої винесено судове рішення, його виконання.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М" .

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "М-САМАРА-М" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.05.2023 р. у справі № 904/7429/14 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 06.07.2023 р.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв

СуддяЕ.В. Орєшкіна

СуддяО.В. Чус