Ухвала

від 06.07.2023 по справі 910/7103/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.07.2023Справа № 910/7103/23Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (03189, м. Київ, вул. Здановської Юлії, буд. 58-А; ідентифікаційний код: 40782610)

до Фізичної особи-підприємця Балашової Ольги Олегівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

про стягнення 266016,76 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

05.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Балашової Ольги Олегівни про стягнення 266016,76 грн, з яких 227583,75 грн основного боргу, 25759,91 грн пені, 2180,54 грн 3% річних та 10492,56 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2023 відкрито провадження у справі №910/7103/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Поінт» (орендар) та Фізичною особою-підприємцем Балашовою Ольгою Олегівною (суборендар) укладено Договір суборенди №412, відповідно до умов якого орендар передає суборендарю, а суборендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення №124, №125, №126, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, буд. 12, загальною площею 229,5 кв.м., а саме: №124 1-й поверх площею 79,6 кв.м., №125 1-й поверх площею 91,2 кв.м, №126 підвал площею 58,7 кв.м., на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 приміщення знаходиться у володінні та користуванні орендаря відповідно до Договору оренди №59 від 01.03.2020 між орендарем та ТОВ «Територіальне між господарче об`єднання «Ліко-Холдінг».

Згідно з п. 1.3 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 об`єкт оренди суборендар планує використовувати як кафе.

Передача приміщення здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу його в суборенду. Передача приміщення не призводить до передачі права власності на приміщення суборендарю (п. 2.2 Договору суборенди №412 від 16.12.2020).

Відповідно до п. 3.1 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 строк дії договору починається з моменту його підписання сторонами і діє до 31.07.2022.

Відповідно до п. 4.1 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 орендна плата за 1 календарний місяць становить: - з 1 січня 2021 року по 31 січня 2021 року - 37125,60 грн; - з 1 лютого 2021 року по 28 лютого 2022 року - 51047,70 грн, - з 1 березня 2021 року по 31 березня 2021 року - 56152,47 грн, - з 1 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року - 60330,28 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 (в редакції Додаткового договору №1 від 01.04.2021) орендна плата за 1 календарний місяць становить: - з 1 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року - 32176,14 грн; - з 1 травня 2021 року по 31 грудня 2021 року - 60330,28 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 (в редакції Додаткового договору №2 від 01.01.2022) орендна плата за 1 календарний місяць становить з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року становить 66363,03 грн.

Згідно з п. 4.4 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 орендна плата сплачується суборендарем не пізніше 10 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок орендаря незалежно від того чи отримав суборендар рахунок-фактуру.

Відповідно до п. 4.6 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 комунальні послуги відшкодовуються суборендарем окремо на підставі виставлених орендарем рахунків, показників лічильників та рахунків, виставлених постачальниками послуг.

Відповідно до п. 5.2.3 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 орендар має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення суборендарем плати за користування нежитловим приміщенням пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 8.2 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 орендар має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення суборендарем плати за користування нежитловим приміщенням пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 10.5 Договору суборенди №412 від 16.12.2020 цей договір припиняє свою дію у випадку розірвання або закінчення дії Договору оренди №59 від 01.03.2020.

За Актом приймання-передачі об`єкту оренди від 01.01.2021 позивач передав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлові приміщення №124, №125, №126, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, буд. 12, загальною площею 229,5 кв.м., а саме: №124 1-й поверх площею 79,6 кв.м., №125 1-й поверх площею 91,2 кв.м, №126 підвал площею 58,7 кв.м.

01.03.2023 між сторонами було підписано Акт зворотного приймання-передачі об`єкту оренди, за яким відповідач повернув, а позивач прийняв нежитлові приміщення №124, №125, №126, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Маршала Конєва, буд. 12, загальною площею 229,5 кв.м., а саме: №124 1-й поверх площею 79,6 кв.м., №125 1-й поверх площею 91,2 кв.м, №126 підвал площею 58,7 кв.м.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 266016,76 грн, з яких 227583,75 грн основного боргу (заборгованість зі сплати орендної плати та заборгованість з відшкодування комунальних витрат), 25759,91 грн пені, 2180,54 грн 3% річних та 10492,56 грн інфляційних втрат.

Зважаючи на викладені обставини та з огляду на докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку щодо доцільності постановлення ухвали про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження. При цьому, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Суд завжди займав визначне місце, забезпечуючи право на справедливий суд (Рішення Європейського суду з прав людини у справах Ейрі проти Ірландії та Станєв проти Болгарії. Ця гарантія є "одним з основних принципів будь-якого демократичного суспільства, відповідно до Конвенції" (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Претто та інші проти Італії).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Клінік дез Акація та інші проти Франції вказано, що сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги.

У ст. 11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов`язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Проте, з огляду правила вирішення спору у порядку спрощеного позовного провадження, повне та всебічне з`ясування всіх обставин даної справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення підготовчого провадження.

Таким чином, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, суд дійшов висновку щодо необхідності призначення даної справи до розгляду за правилами загального позовного провадження, починаючи зі стадії відкриття провадження.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч. 4 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Зважаючи на те, що позивач користується нерухомим майном, яке було передано в суборенду відповідачу, на підставі Договору оренди №59 від 01.03.2020, що укладений між позивачем та ТОВ «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдінг», суд дійшов висновку щодо доцільності залучення до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдінг».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 50, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Здійснювати розгляд справи №910/7103/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Призначити підготовче засідання у справі на 19.07.23 о 15:45 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 13 .

3. Залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальне міжгосподарче об`єднання «Ліко-Холдінг» (03191, м. Київ, вул. маршала Конєва, буд. 8, каб. 71; ідентифікаційний код: 16307284).

4. Зобов`язати позивача не пізніше двох днів з дня отримання даної ухвали направити третій особі копії позовної заяви з додатками та заяви про доповнення підстав позову, докази направлення надати суду в строк до 19.07.2023.

5. Встановити третій особі строк для надання суду письмових пояснень з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або заперечення проти позову та відповідні докази - протягом 10 днів з дня одержання позовної заяви.

6. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/.

7. Згідно з ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя О.М. Спичак