Постанова

від 27.06.2023 по справі 910/17550/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2023 р. Справа№ 910/17550/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Перемежко О.А. - адвокат; Кухарук В.О. - адвокат

від відповідача: Юзефович А.О. - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича, м. Київ

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 (повний текст складено 19.12.2022)

у справі № 910/17550/21 (суддя Ягічева Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича, м. Київ

про стягнення 978 548,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваплаз" (далі - ТОВ "Акваплаз", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича (далі - ФОП Махно О.М., відповідач) 978 548,54 грн, з яких: 829 137,00 грн основного боргу, 41 581,04 грн трьох процентів річних, 107 830,50 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором на створення дизайн-проекту від 15.11.2017 №381117 в частині своєчасної розробки дизайн-проекту приміщень площею 373 кв.м (перший поверх), 421 кв.м (другий поверх) та 458 кв.м (третій поверх), за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 32.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2022 у справі №910/17550/21 позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з ФОП Махна О.М. на користь ТОВ "Акваплаз" 829 137,00 грн заборгованості, 41 581,04 грн трьох процентів річних, 107 830,50 грн інфляційних втрат та витрати зі сплати судового збору у сумі 14 678,23 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/17550/21 присуджено до стягнення з ФОП Махна Олександра Михайловича на користь ТОВ "АКВАПЛАЗ" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим додатковим рішенням, ФОП Махно О. М. 08.01.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/17550/21 та відмовити в прийнятті додаткового рішення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано доводи відповідача в частині недоведеності надання правової допомоги у даній справі саме Адвокатським об`єднанням "Олександр Переможенко та партнери" та заявлена сума судових витрат є завищеною, оскільки справа не відноситься до категорії складних, частина робіт, викладена у погодинному звіті, не була необхідною та є некваліфікованими роботами; сума заявлених витрат не є співмірною із часом, витраченим на виконання відповідних робіт, ціною позову та (або) значенням для сторони.

Згідно Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.01.2022 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/17550/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Махна О. М. на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі № 910/17550/21, справу № 910/17550/21 призначено до розгляду на 07.03.2023 о 10 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 23.03.2023 об 11 год. 30 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 19.03.2023 по 25.03.2023 у відрядженні, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Махна О.М. на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/17550/21 призначено на 20.04.2023 о 10 год. 30 хв.

У судовому засіданні 20.04.2023 відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 ГПК України колегією суддів оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 23.05.2023, про що постановлено ухвалу у даній справі.

Однак, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Козир Т.П. з 15.05.2023 по 25.05.2023, судове засідання у призначений час не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 розгляд апеляційної скарги ФОП Махна О.М. на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/17550/21 призначено на 27.06.2023 о 10 год. 40 хв.

У судове засідання 27.06.2023 з`явився представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у даній справі.

Представники позивача у судовому засіданні 27.06.2023 проти вимог апеляційної скарги заперечували, просили апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду просили залишити без змін.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у відповідності з вимогами частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у матеріалах справи наявні наступні докази:

- Копія договору про надання правової допомоги №24-10/2017-02 від 24.10.2017;

- Копія додаткової угоди №7595 до цього договору;

- Копія акту №7595 акту про надання правової допомоги;

- Копія погодинного звіту №7595 від 06.10.2022;

- Копія рахунку-фактури №7595 від 06.10.2022;

- Копія платіжного доручення №2427 від 10.10.2022;

- Копія ордерів серії КС №897146 від 07.09.2021, серії КС №897452, серії ВВ №1025184;

- Копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії АГ №000245 від 05.07.2019.

Так, згідно договору №24-10/2017-02 від 24.10.2017 про надання правової допомоги (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВАПЛАЗ" (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Олександр Переможенко та партнери" (далі - юридична фірма) клієнт доручає юридичній фірмі надавати правову допомогу (юридичні послуги) в цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення, а також у відносинах з будь-якими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями та перед фізичними особами, а юридична фірма погоджується надавати клієнту таку допомогу згідно з умовами цього договору, а клієнт погоджується сплачувати надані послуги в порядку, строки та на умовах, визначених цим договором.

У пункті 1. додаткової угоди №7595 до договору сторони погодили надання наступної правової допомоги: аналіз наданих клієнтом документів щодо неналежного виконання фізичною особою-підприємцем Махном Олександром Михайловичем зобов`язань за договором №381117 від 15.11.2017 на створення дизайн-проекту, внаслідок чого відбулося порушення прав та законних інтересів клієнта (п.п. 1.1.); підготовка та подання в інтересах клієнта до господарського суду першої інстанції позовної заяви про стягнення з фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором №381117 від 15.11.207 на створення дизайн-проекту, внаслідок чого відбулося порушення прав та законних інтересів клієнта, а також підготовка інших процесуальних документів, пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції; представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції у господарській справі про стягнення із фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича грошових коштів у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором №381117 від 15.11.2017 на створення дизайн-проекту, внаслідок чого відбулося порушення прав та законних інтересів клієнта.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди №7595 до договору вартість послуг, визначених в пункті 1 цієї додаткової угоди, складає 89 870 (вісімдесят дев`ять тисяч вісімсот сімдесят) грн 00 коп. без ПДВ, що еквівалентно 2 200 (двом тисячам двомстам) доларам США. Клієнт оплачує послуги юридичної фірми упродовж п`яти календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Згідно акту №7595 про надання правової допомоги сторони засвідчили, що відповідно до договору про надання правової допомоги №24-10/2017-02 від 24.10.2017 юридична фірма надала, а клієнт прийняв послуги з надання правової допомоги, визначені у додатковій угоді №7595 до договору.

Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками.

06.10.2022 АО "Олександр Переможенко та партнери" виставлено рахунок-фактуру №7595 на суму 89 870, 00 грн за послуги з надання правової допомоги згідно договору про надання правової допомоги №24-10/2017-02 від 24.10.2017.

Платіжним дорученням №2427 від 10.10.2022 ТОВ "АКВАПЛАЗ" перерахувало АО "Олександр Переможенко та партнери" 89 870, 00 грн в якості оплати послуг з надання правової допомоги зг. РФ №7595 від 06.10.2022.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Правовий аналіз вищезазначених норм процесуального законодавства свідчить, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та у випадку, зокрема, задоволення позову, покладаються на відповідача.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, визначене частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Крім того у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу обгрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 15 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Врахувавши доводи скаржника щодо не співмірності заявлених адвокатських витрат, перевіривши матеріали справи, судова колегія наголошує, що належних доказів або обґрунтувань, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат на послуги адвоката у справі, відповідач не надав, що у свою чергу свідчить про недоведення неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності справи відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви позивача про розподіл судових витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 року по справі № 910/5410/19).

Отже, дослідивши вищенаведені обставини, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/17550/21.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний господарський суд вважає, що додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ФОП Махна О.М. на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/17550/21 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Махна Олександра Михайловича на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/17550/21 залишити без задоволення.

2. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/17550/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/17550/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.07.2023.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир