Постанова

від 22.06.2023 по справі 918/400/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2023 року Справа № 918/400/22(918/996/21)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Шилан О.С.

за участю представників:

органу прокуратури: Гіліс І.В.

позивача: Накопалов Є.О.

відповідача 1: не з`явився

відповідача 2: Долін О.О.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 28.02.2023 суддею Романюком Р.В. у м. Рівне (повний текст рішення складено 13.03.2023) у справі № 918/400/22(918/996/21)

за позовом Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жолудськ-Агро"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національна академія аграрних наук України

про визнання недійсним договору та повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Сарненська окружна прокуратура в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (далі - відповідач 1) та до ТзОВ "Жолудськ-Агро" (далі - відповідач 2), в якому прокурор просив: визнати недійсним договір № 1/П/21 про надання послуги від 19.03.2021, укладений між відповідачами та додаткову угоду № 1 від 05.04.2021; зобов`язати відповідача 2 повернути відповідачу 1 земельні ділянки загальною площею 1311,9541 га з кадастровими номерами 560883000:04:020:0040 та 5620883000:04:026:0029, що розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району (колишній Володимирецький район) Рівненської області, за актом передачі земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив про те, що договір про надання послуги № 1/П/21від 19.03.2021 укладено виконуючим обов`язки керівника відповідача 1 без погодження з уповноваженим органом управління державним майном - НААН, що є порушенням норм закону, оскільки, згідно з балансом відповідача 1, активи підприємства станом на 31.12.2020 складали 92,8 млн. грн., відтак, правочини, укладені на суму понад 9283100 грн. (що становить 10 % вартості активів), підлягали погодженню із НААН. При цьому спірний договір укладено на суму 13516695, 74 грн., що перевищує 10 % вартості активів підприємства, а відтак наведений правочин підлягає визнанню недійсним. Також, на думку прокурора, договір про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021 містить ознаки договору оренди землі, а також спільної діяльності, оскільки відповідач 1 фактично надав можливість відповідачу 2 за плату та у встановлений строк користуватись (орендувати) визначеними у договорі земельними ділянками, що перебувають у нього на праві постійного користування. При цьому правовий статус постійних землекористувачів (яким є відповідач 1 на підставі державного акта) не передбачає права передавати земельну ділянку у вторинне користування. Державний акт на право користування також не є тим документом, що надає право користувачу земельної ділянки надавати її третім особам, тобто розпоряджатись такою ділянкою, у тому числі шляхом надання в користування (оренду, спільну діяльність), оскільки цим правом наділений відповідний орган, уповноважений державою на здійснення таких функцій.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 23.02.2022, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022, вказаний позов задоволено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.06.2022 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.02.2022 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.02.2023 у позові про визнання недійсними договору № 1/П/21 про надання послуги від 19.03.2021, укладеного між ДП "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України та ТзОВ "Жолудськ-Агро" та додаткової угоди № 1 від 05.04.2021 - відмовлено. Провадження у справі в частині повернення відповідачу 1 земельних ділянок загальною площею 1311,9541 га з кадастровими номерами 560883000:04:020:0040 та 5620883000:04:026:0029, що розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району (колишній Володимирецький район) Рівненської області, за актом передачі земельних ділянок - закрито.

Частково не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задоволити та визнати недійсним договір № 1/П/21 про надання послуги від 19.03.2021, укладений між відповідачами та додаткову угоду № 1 від 05.04.2021, а в решті рішення залишити без змін.

Скаржник вважає, що рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального (ст. ст. 92, 95, 116, 122, 152 ЗК України, ст. ст. 15, 16, 203, 215, 235 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 76, 86 ГПК України) права, а тому, відповідно до ст. 277 ГПК України, підлягає скасуванню.

Зокрема вказує, що висновок суду першої інстанції про відсутність порушення права позивача оскаржуваним договором здійснено без врахування доводів прокурора щодо недійсності вказаного правочину.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.02.2023 у справі № 918/400/22(918/996/21); призначено апеляційну скаргу до розгляду в судовому засіданні.

Від відповідача 2 на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого товариство просило суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Присутні у судовому засіданні прокурор та представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили останню задоволити.

Представник відповідача 2 апеляційну скаргу заперечив з підстав, викладених у відзиві на останню, просив суд залишити її без задоволення.

Відповідач 1 та третя особа явку повноважних представників не забезпечили, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були належним чином повідомлені судом.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідач 1 та третя особа належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а явка представників обов`язковою не визнавалась, судова колегія дійшла висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до приписів частин першої та третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського судів дійшла наступних висновків.

Судами встановлено, що згідно п. 1.1., п. 3.1. Статуту ДП "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (нова редакція), затвердженого Президентом Національної академії аграрних наук України 2019 року, ДП "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном. Підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання. Згідно п. 2.1., п. 2.2. та п. 2.3. Статуту, підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки, тощо. Основними напрямами та видами діяльності підприємства є, зокрема, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Ефективне власне господарювання як приклад застосування результатів організаційних та наукових здобутків.

З матеріалів справи вбачається, що 19.03.2021 року між ДП "Дослідне господарство "Городецьке" Інституту сільського господарства Полісся Національної академії аграрних наук України" (замовник) та ТзОВ "Жолудськ-Агро" (виконавець) укладено договір про надання послуги № 1/П/21, згідно п. 1.1. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець за завданням замовника надає останньому власними та залученими силами комплексну сільськогосподарську послугу з організації, розробки та виконання технологічних, технічних процесів з вирощування сільськогосподарської культури кукурудзи на сільськогосподарських угіддях замовника, а замовник зобов`язується прийняти надану послугу та оплатити її вартість в порядку та строки, визначені цим договором та специфікацією до нього. Згідно п. 1.2. договору, місцем надання послуги (земельні угіддя на яких надаються послуги): земельні угіддя (ділянки) в межах Городецької сільської ради Володимирецького району Рівненської області, якими користується замовник на підставі постійного користування земельними угіддями (ділянками). Право постійного користування замовника на зазначені земельні угіддя (ділянки) підтверджується Державним актом РВ № 00007 від 10.03.1994 на право постійного користування земельними ділянками: площею 1009,5651 га кадастровий номер 560883000:04:020:0040; площею 454,0895 га кадастровий номер 560883000:04:026:0079; площею 462,3893 га кадастровий номер 560883000:04:026:0029. Технологічні, технічні процеси надання послуги, порядок коригування названих процесів, перелік, вид, вартість (або порядок розрахунку вартості та ціну), а також строк, етапи надання послуги, місце та обсяг надання послуги, інші необхідні умови зазначаються та погоджуються сторонами у відповідній специфікації до цього договору (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 2.21. договору, сторони погоджуються, що за результатами та висновками, отриманими відповідно до п. 2.2., виконавець приймає від замовника за актом земельні ділянки на яких будуть надана послуга. Сторони погоджують, що на земельних ділянках, які не зазначені в акті виконавцем послуга надаватися не буде. Згідно п. 2.5. договору, підписання акта передачі замовником виконавцю земельних ділянок для надання послуг є днем фактичного надання доступу замовником виконавцю до земельних угідь (ділянок) зазначених у п. 1.2. договору для надання послуги, передбаченої цим договором. Шляхом підписання вищезазначеного акту, сторони підтверджують, що замовник надав, а виконавець отримав такий доступ, після чого виконавець має право починати надавати послугу за цим договором. Згідно п. п. 4.1., 4.2. договору, вартість послуги є договірною та погоджується сторонами у специфікації до цього договору, що є його невід`ємною частиною. Будь-які зміни вартості послуги оформлюються сторонами у письмовому вигляді в формі додаткових угод. Вартість послуги, якщо інше не передбачене додатками до цього договору, сплачується замовником виконавцеві протягом двох банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг або акту приймання-передачі надання частини послуги. Згідно 5.1. договору, загальна сума договору складається із загальної суми послуги за актом приймання-передачі наданої послуги, що була надана протягом дії цього договору. Приймання наданої послуги оформлюється сторонами шляхом складення акту приймання-передачі наданої послуги, що підписується сторонами протягом 1 (одного) календарного дня після завершення надання послуги в цілому. Згідно п. 6.4. договору, виконавець за цим договором має право: отримувати плату згідно умов договору, надати послугу власними та залученими силами третіх осіб. Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021, а в частині виконання сторонами взятих на себе по договору зобов`язань - до моменту їх повного виконання сторонами (п. 8.1. договору). Пунктом п. 10.6. договору сторони обумовили, що його підписанням замовник гарантує та підтверджує наявність у нього права на використання земельних ділянок, на яких надається послуга, відповідно до вимог законодавства України. Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відтисками їх печаток на кожній сторінці.

Відповідно до п. 1.- п. 4. додатку № 1 специфікація від 19.03.2021 до договору, договірна вартість комплексної сільськогосподарської послуги з організації, розробки та виконання технологічних, технічних процесів по вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи на одному гектарі сільськогосподарських угідь замовника становить 10302, 72 грн. в т.ч. ПДВ та складається з: 1. Дисковка 1 слід - вартість 820 грн. з ПДВ; 2. Посів кукурудзи за ДКС 3730, або 3623 (кількість 0,8 посівної одиниці) з внесенням: суперфосфату амянизованого марки NPS 9:30:9 (кількість 40 кг) - вартість 5148 грн. з ПДВ; 3. Обприскування ґрунтовим гербіцидом від бур`яну: марки синтмезо (кількість 2,8 літри); отаман, або сокар (кількість 3,2 літри); турболип (кількість 0,196 літри) - вартість 2028 грн. з ПДВ; 4. Збір кукурудзи з поля комбайном - вартість 2306, 72 грн. з ПДВ.

Загальна вартість послуги визначається шляхом множення вартості послуги за один га - 10302, 72 грн. в т.ч. ПДВ на кількість га, зазначених в акті прийому - передачі сільськогосподарських угідь для надання послуг, передбаченому розділом № 2 договору про надання послуги № 1/П/21 від 19.03.2021. Орієнтовна загальна вартість послуги складає 19843491 грн. з ПДВ, виходячи з планової кількості сільськогосподарських угідь замовника площею 1926,0439 га. Термін надання послуги до 30.12.2021.

22.03.2021 сторонами підписано акт огляду, аналізу, визначення фактичної площі та передачі земельних ділянок до договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, п. 3 якого сторони погодили, що замовник передає, а виконавець приймає для надання послуг згідно договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021 земельні ділянки площею 1311,9541 га кадастровий № 560883000:04:020:0040 та № 560883000:04:020:0029.

05.04.2021 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, згідно якої, в зв`язку з технічними описками в кадастрових номерах земельних ділянок, що зазначені в п. 1.2. договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, сторони домовились виправити описки, в зв`язку з чим п. 1.2. договору викласти в наступній редакції: "1.2. Місце надання послуги (земельні угіддя, на яких надається послуга): земельні угіддя (ділянки) в межах Городецької сільської ради Володимирецького району Рівненської області, якими користується замовник на праві постійного користування земельними угіддями (ділянками). Право постійного користування замовника на зазначені земельні угіддя (ділянки) підтверджується Державним актом РВ № 00007 від 10.03.1994 на право постійного користування земельними ділянками: площею 1009,5651 га кадастровий номер 5620883000:04:020:0040; площею 454,0895 га кадастровий номер 5620883000:04:026:0079; площею 462,3893 га кадастровий номер 5620883000:04:018:0029. В зв`язку з технічними описками в кадастрових номерах земельних ділянок, які зазначені в акті від 22.03.2021 огляду, аналізу, визначення фактичної площі та передачі земельних ділянок (далі - акт) до договору про надання послуг №1/П/21 від 19.03.2021 року, сторони домовились виправити описки, в зв`язку з чим акт викласти в новій редакції, відповідно до якої, зокрема п. 3. якого, "замовник надає доступ виконавцю для надання комплексну сільськогосподарську послугу, згідно з договору про надання послуг №1/П/21 від 19.03.2021 року, до земельних ділянок площею 1311,9541 га з кадастровим № 5620883000:04:020:0040 та № 5620883000:04:018:0029."

Сторони дійшли згоди стосовно уточнення та доповнення послуг та їх вартості, що зазначені в специфікації № 1 до договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, у зв`язку з чим виклали п. 1. - 4. специфікації № 1 до договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021 в наступній редакції: "п. 1. Договірна вартість комплексної сільськогосподарської послуги з організації, розробки та виконання технологічних, технічних процесів з вирощування сільськогосподарської культури - кукурудзи на одному гектарі сільськогосподарських угідь замовника становить 12936 грн. в т.ч. ПДВ та складається з: 1. Дисковка1 слід - вартість 816 грн. з ПДВ; 2. Посів кукурудзи за ДКС 3730, або 3623 (кількість від 1 до 1,2 посівної одиниці) з внесенням: суперфосфату ам`янизованого марки NPS 9:30:9 (кількість від 40 до 55 кг) - вартість 5148 грн. з ПДВ; 3. Обприскування ґрунтовим гербіцидом від бур`яну - вартість 2222 грн. з ПДВ; 4. Обприскування ЗЗР та внесення мікродобрив - вартість 2352 грн. з ПДВ; 5. Збір кукурудзи з поля комбайном - вартість 2400 грн. з ПДВ.

Загальна вартість послуги визначається шляхом множення вартості послуги, наданої на одному гектарі земельних ділянок на кількість га зазначених в акті прийому-передачі сільськогосподарських угідь для надання послуг, передбаченому розділом № 2 договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021. Орієнтовна загальна вартість послуги складає 24915303,89 грн., в т.ч. ПДВ, виходячи з планової кількості сільськогосподарських угідь замовника площею 1926,0439 га. Всі інші умови договору залишаються без змін.

Відтак, ДП "Дослідне господарство "Городецьке" передало, а ТзОВ "Жолудськ-Агро" прийняло земельні ділянки загальною площею 1311,9541 га з кадастровими номерами 5620883000:04:020:0040 та 5620883000:04:018:0029. Договірна вартість послуги на одному гектарі сільськогосподарських угідь замовника становить 12936 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно акту від 10.02.2022 про надання комплексу послуг та звільнення земельних ділянок з наданням послуг згідно договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, зокрема п. 1 та п. 2 якого, сторони уклали цей акт про наступне: "1. Виконавець надав замовнику повний комплекс сільськогосподарської послуги по вирощуванню сільськогосподарської культури - кукурудзи на сільськогосподарських угіддях замовника та звільнив земельні ділянки замовника з надання послуг, кадастровий номер 5620883000:04:020:0040 та кадастровий номер 5620883000:04:018:0029 від свого майна. 2. Замовник не має будь-яких претензій до виконавця, щодо кількості та якості наданого комплексу сільськогосподарської послуги, а також щодо стану земельних ділянок на яких були надані такі послуги.".

В обгрунтування підстав недійсності вказаного договору прокурор вказує, що оспорюваний договір є договором оренди земельної ділянки та спільної діяльності, що призводить до незаконного користування майном, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Специфіка удаваного правочину полягає в тому, що він, існуючи в парі з іншим правочином, який ним прикривається, є завжди таким, що не відповідає положенням Цивільного кодексу України, тобто є удаваним. Другий же правочин (прихований) може бути як дійсним, так і недійсним, залежно від того, наскільки він відповідає вимогам чинності правочинів, що містяться у ст.203 ЦК України.

Прихований правочин завжди підлягає оцінці з точки зору відповідності його загальним умовам чинності правочину і сам факт прикриття його іншим правочином не може бути підста-вою його недійсності. Закон не передбачає недійсність удаваного правочину, а лише пропонує застосувати до відносин сторін норми, що регулюють той правочин, який сторони дійсно мали на увазі.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд, на підставі ст.235 ЦК України, має визнати, який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей право-чин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним.

Апеляційний суд враховує, що земельні ділянки загальною площею 1311,9541 га з кадастровими №№ 5620883000:04:020:0040 та 5620883000:04:018:0029 належать Дослідному господарству на праві постійного користування, отже останнє має право виключно володіти та користуватись земельними ділянками, проте позбавлене права розпорядження ними.

Умовами Договору, викладеними у п.п.2.2.1 та 2.5 Відповідачі узгодили, що виконавець приймає від замовника за актом земельні ділянки, на яких буде надаватись послуга. Підписання акту передачі замовником виконавцю земельних ділянок для надання послуг є днем фактичного надання доступу замовником виконавцю до земельних угідь (ділянок) зазначених у п.1.2 Договору для надання послуги. Підписанням вищезазначеного акту, сторони підтвердили надання замовником та отримання виконавцем доступу до спірних земельних ділянок.

22.03.2021 підписано Акт огляду, аналізу, визначення фактичної площі та передачі земельних ділянок до Договору. В подальшому до даного Акту внесено зміни згідно з Додатко-вою угодою №1 від 05.04.2021. Згідно акту сторони узгодили, зокрема, що замовник передає, а виконавець приймає для надання послуг згідно Договору земельні ділянки площею загальною площею 1311,9541 га з кадастровими №5620883000:04:020:0040 та №5620883000:04:018:0029 на виконання комплексу сільськогосподарських робіт згідно з умовами Специфікації.

Розділом 4 Договору сторони погодили, що вартість послуги є договірною та погоджується сторонами у Специфікації до цього Договору. Вартість послуги сплачується замовником виконавцеві протягом двох банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг або акту приймання-передачі частини наданої послуги.

Матеріалами справи стверджено, що згідно Договору Дослідне господарство передало Товариству в користування і володіння спірні земельні ділянки загальною площею 1311,9541 га. Договірна вартість послуги на одному гектарі сількогосподарських угідь замовника становить 12936 грн в т.ч. ПДВ. Таким чином, правочин укладено на загальну суму 16971438 грн 20 коп.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Таким чином, за своєю правовою природою договір підряду передбачає передання результату роботи, наданих послуг замовникові. Оспорюваний договір містить вказане положення, адже згідно з п.5.1 приймання наданої послуги оформлюється шляхом складання сторонами акту приймання-передачі наданої послуги.

Згідно умов Договору, Товариство не набуває права власності на врожай, оскільки врожай належить Дослідному господарству. Вказане вбачається також із балансу Відповідача-1 (т.1, арк. справи 132-133), а тому виконавець не впливає на долю вирощеного врожаю, економічно незалежний від кількості врожаю.

Отже, вирощені на земельних ділянках культури (результат робіт) в результаті є власністю замовника, що відповідає положенням договору підряду.

Натомість, відповідно до ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.(ст.1 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 1130 ЦК України визначено поняття договору про спільну діяльність. Так, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Відповідно до ч.2 ст.1131 ЦК України, умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Зі Специфікації та Додаткової угоди №1 до Договору вбачається, що сторони обумовили надання таких послуг: дисковка, посів кукурудзи, обприскування ґрунтовим гербіцидом, обприску-вання ЗЗР та внесення мікродобрив, збір кукурудзи з поля комбайном.

Тобто, сторони узгодили комплекс робіт з обробки ґрунту та вирощування сільсько-господарської продукції (кукурудзи) саме на умовах підряду, оскільки результат робіт вирощений врожай належить замовнику, а за надані послуги замовник зобов`язався провести оплату.

Таким чином суд апеляційної інстанції констатує, що оспорюваний договір не містить підстав його удаваності, оскільки фактично за своєю правовою природою не є договором оренди землі чи договором про спільну діяльність, адже містить всі ознаки договору підряду, а саме надання послуг.

Отже, доводи прокурора в цій частині є необгрунтованими та безпідставними.

Також прокурор зазначив про те, що договір про надання послуги № 1/П/21від 19.03.2021 укладено виконуючим обов`язки керівника відповідача 1 без погодження з уповноваженим органом управління державним майном - НААН, що є порушенням норм закону, оскільки, згідно з балансом відповідача 1, активи підприємства станом на 31.12.2020 складали 92,8 млн. грн., відтак, правочини, укладені на суму понад 9283100 грн. (що становить 10 % вартості активів), підлягали погодженню із НААН. При цьому спірний договір укладено на суму 13516695, 74 грн., що перевищує 10 % вартості активів підприємства, а відтак наведений правочин підлягає визнанню недійсним.

Щодо наведених підстав колегія суддів виходить з того, що відповідно до п.3.10 Статуту Дослідного господарства, господарське зобов`язання підприємства, щодо вчинення якого є заінтересованість, виноситься на розгляд Академії для надання згоди на його вчинення, якщо балансова вартість майна або послуг чи сума коштів, що підлягають наданню, відчуженню, отриманню або передачі відповідно до господарського зобов`язання перевищує 10% вартості активів згідно останньої річної фінансової звітності підприємства.

Звітним періодом, згідно ст.13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є календарний рік, тобто в даному випадку 2020 рік.

Матеріалами справи, а саме відомостями з балансу Дослідного господарства (Звіт про фінансовий стан) стверджується, що станом на 31.12.2020 активи підприємства становили 92831000 гривень. Крім того, Національна академія наук України підтвердила як відсутність погодження на укладення означеного договору на суму 16971438 грн 20 коп., так і те, що вартість активів Дослідного господарства за річною звітністю 2020 року складає 92831000 грн.(т.1, арк. справи 56, 57-59).

Відповідно до вимог ст.732 ГК України, господарські зобов`язання, що вчиняються держав-ним унітарним підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, що є їх предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів державного унітарного підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності, є значними господарськими зобов`язанням.

Значне господарське зобов`язання підлягає погодженню наглядовою радою державного унітарного підприємства або, у випадках, передбачених законом, органом, до сфери управління якого відноситься державне унітарне підприємство, в порядку, передбаченому цією статтею. Крім того, забороняється ділити предмет господарського зобов`язання з метою ухилення від перед-баченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов`язання.

Відтак матеріалами справи стверджується, що Дослідне господарство уклало з Товариством оспорюваний договір на загальну суму 16971438 грн 20 коп., що перевищує 10% вартості активів Дослідного господарства згідно даних останньої річної фінансової звітності підприємства 31.12.2020, оскільки 10% вартості активів підприємства складає 9,28 млн.грн.

Отже, обгрунтованими та підставними є доводи прокурора, що вартість укладеного Відповідачами правочину перевищує 10% вартості активів та всупереч положенням п.1 ст.732 ГК України, п.3.10 Статуту укладення Договору не було погоджено із Академією, яка є органом управління державним майном, якому Дослідне господарство підпорядковане.

Тобто існує порушення вимог закону при укладенні Відповідачами Договору, що передбачає необхідність визнання такого правочину недійсним.

Разом з цим, як зазначено вище, звертаючись до господарського суду з позовом у даному випадку, прокуратура обґрунтовувала необхідність захисту інтересів держави тим, що спірні правовідносини стосуються користування земельними ділянками, власником яких є держава в особі Держгеокадастру, з порушенням вимог чинного законодавства. При цьому уповноваженим органом у таких правовідносинах нею був визначений територіальний орган Держгеокадастру, оскільки саме він здійснює контроль за використанням і охороною земель усіх категорій і форм власності, а також контроль за додержанням земельного законодавства.

Згідно ч. 1, ч. 2 Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Судами встановлено, що земельні ділянки загальною площею 1311,9541 га з кадастровими номером 5620883000:04:020:0040 та 5620883000:04:018:0029, які розташовані в межах Городоцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, перебувають у постійному користуванні відповідача 1, є об`єктами державної власності. Відповідно власником спірних земельних ділянок є держава в особі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області.

В силу ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст. 15-2 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

З огляду на вказані норми, до повноважень Держгеокадастру віднесено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, а також державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом (ст. 188 Земельного кодексу України).

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначено Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (в редакції, чинній на момент подання позову).

Згідно ст. 1 цього Закону, охорона земель - система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Згідно ст. 2 цього Закону, серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів, визначені ст. 5 цього Закону, відповідно до якої, державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний контроль за використанням та охороною земель також здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом, у разі прийняття відповідною радою рішення про здійснення такого контролю (частина перша статті 5 вказаного Закону). Державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Моніторинг родючості ґрунтів земель сільськогосподарського призначення та агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення проводить центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Поряд з цим, згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (у редакції на час подання позову), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Пунктом 4 Положення встановлено, що Держгеокадастр є як центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, так і центральним органом, який забезпечує реалізацію державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на які законом покладено різні повноваження.

В силу ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відтак, здійснення вказаних у ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, належить до державного контролю за використанням та охороною земель.

З огляду на викладені норми, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Тобто, до повноважень позивача належить здійснення нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Поряд з цим, як встановлено судами та як зазначено вище, між відповідачами після відкриття провадження у справі укладено акт про надання комплексу послуг та звільнення земельних ділянок з наданням послуг згідно договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, відповідно до якого виконавець звільнив земельні ділянки замовника з надання послуг, кадастровий номер 5620883000:04:020:0040 та кадастровий номер 5620883000:04:018:0029.

Тобто, станом на день прийняття рішення у справі, земельні ділянки кадастровий номер 5620883000:04:020:0040 та кадастровий номер 5620883000:04:018:0029 перебували у володінні та користуванні ДП "Дослідне господарство "Городецьке", що підтверджується наявним в матеріалах справи актом про надання комплексу послуг та звільнення земельних ділянок з наданням послуг згідно договору про надання послуг № 1/П/21 від 19.03.2021, а також підтверджувалось представниками сторін та не заперечувалось прокурором.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене та підтвердження факту передачі земельних ділянок, кадастровий номер 5620883000:04:020:0040 та кадастровий номер 5620883000:04:018:0029 ДП "Дослідне господарство "Городецьке", колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що провадження у справі в частині повернення відповідачем 2 відповідачу 1 земельних ділянок підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Як зазначалось вище, прокурор у даному випадку звернувся з позовом в інтересах ГУ Держгеокадастру у Рівненській області про визнання недійсним договору № 1/П/21 від 19.03.2021, укладеного між відповідачами з підстав удаваності зазначеного правочину та фактичного порушення вимог земельного законодавства під час виконання, а також з підстав порушення порядку укладення зазначеного правочину (за відсутності відповідного дозволу уповноваженого суб`єкта - Національної академії аграрних наук України).

Визначений прокурором позивач - ГУ Держгеокадастру у Рівненській області наділений законом повноваженнями звертатись до суду (якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності) з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Враховуючи те, що оспорюваний договір не є прихованим договором оренди землі чи договором про спільну діяльність, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що укладений між сторонами господарський договір жодним чином не порушує права позивача, а тому, підстави для визнання недійсним зазначеного правочину з наведених прокурором в позовній заяві мотивів відсутні.

За відсутності порушень у сфері земельного законодавства, що є компетенцією Держгеокадастру, підстави недійсності правочину в силу укладення договору без погодження з уповноваженим органом управління державним майном - НААН, не можуть розцінюватись як захист інтересів держави в особі Держгеокадастру.

В силу ст. 86 ГПК України суд, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на усе вищенаведене, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення Господарського суду Рівненської області від 28.02.2023 у справі № 918/400/22(918/996/21) відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у апеляційній скарзі доводи прокурора не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак, в задоволенні скарги слід відмовити.

В силу ст. 129 ГПК України понесені скаржником судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на останнього.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 28 лютого 2023 року у справі № 918/400/22(918/996/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу № 918/400/22(918/996/21) повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складено "07" липня 2023 року.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.