Рішення

від 13.06.2023 по справі 908/3722/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/186/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2023 Справа № 908/3722/21

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 39624119 (01133, м.Київ, б-р Лесі Українки, буд. 23, оф. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНТРЕЙД», код ЄДРПОУ 36963501 (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приазовська, буд. 114-В)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», код ЄДРПОУ 03345716 (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)

про стягнення суми 675276,44 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників:

від позивача: Рябова Г.В.;

від відповідача: Пругло М.С.;

від третьої особи: Бурдак О.В.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області 21.12.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНТРЕЙД» суми 680276,44 грн. основного боргу.

Позов обґрунтовано умовами договору про постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № ГО 01/09/21 від 01.09.2021 з додатковою угодою № 1 від 02.09.2021, ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовано тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив природний газ, переданий йому позивачем згідно з Актом приймання-передачі природного газу № ТЕК00000087 від 30.09.2021, здійснивши лише часткову оплату, внаслідок чого заборгованість складає 680276,44 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.12.2021 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3722/21 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 28.12.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3722/21, присвоєний номер провадження 9/186/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.01.2022. Ухвалою суду від 17.02.2022 постановлено про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів. Ухвалою суду від 24.02.2023 продовжено підготовче провадження та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 23.03.2023 залучено до участі у справі № 908/3722/21 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз», підготовче засідання відкладено. Ухвалою суду 22.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

13.06.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 19.06.2023 по 05.07.2023 включно повний текст рішення підписано 07.07.2023.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка надійшла до суду 09.05.2023 та згідно з якою просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на його користь основний борг у сумі 675276,44 грн. (про прийняття до розгляду вказаної заяви зазначено в ухвалі суду від 22.05.2023). В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого природного газу за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №ГО 01/09/21-1 від 01.09.2021 та Додаткової угоди №1 від 02.09.2021, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 675276,44 грн. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 20, 173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264, 265 ГК України, ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України та умовами договору № ГО 01/09/21-1 від 01.09.2021 з додатками до нього.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Актам між позивачем та відповідачем передують акти, що підписуються між споживачем газу (відповідачем) та оператором мережі (в даному випадку АТ «Запоріжгаз»), які були підписані відповідачем із зауваженнями; не взято до уваги тієї обставини, що відповідач був вимушений підписати акти з позивачем та оператором без зауважень, оскільки у разі наявності заперечень в акті позивача оператор газотранспортної системи одразу б відключив відповідача від подачі газу. Також зазначив, що прилад обліку природного газу є досить складною обчислювальною технікою, що враховує спожитий товар за фізичними властивостями останнього та на підставі певних формул (а у разі якщо останні не спрацьовують створюється можливість для спотворення результатів обчислень). Звернув увагу, що газоспоживче обладнання на об`єкті відповідача фізично не змогло б спожити той обсяг природного газу, який нарахував АТ «Запоріжгаз» за час виявлення помилок у даних вузла обліку. Крім того, незазначення позивачем в акті приймання-передачі газу підстав для плати за добовий небаланс газу, що, на думку відповідача, не відноситься до факту обсягів споживання газу відповідно до назви документа. Вказав, що реальна заборгованість з урахуванням часткових оплат складає 337 584,97 грн.

Третя особа зазначила, що згідно з наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309, з 28.02.2022 вся територія Бердянського району визнана тимчасово окупованою Російською Федерацією. Зазначені обставини унеможливлюють надати підтверджуючи документи, які б свідчили про споживання та підтвердження, викладених у позові обставин, однак такі обставини підтверджуються, зокрема, наданими відповідачем звітами коректора за період. Зазначив, що розділом 3 глави ІХ Кодексу газотранспортної системи визначений порядок комерційного обліку газу по об`єктах споживачів, що не є побутовими. У відповідно до п. 5 зазначеного розділу, на підставі звіту споживача (дистанційних даних) про спожиті об`єми природного газу, визначені комерційними вузлами обліку, або на підставі зміненого режиму нарахування по об`єкту споживача Оператор ГРМ забезпечує: 1) визначення загального об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об`ємів споживання (розподілу) природного газу; 2) переведення визначеного загального об`єму споживання (розподілу) природного газу в одиниці енергії (обсяг) відповідно до розділу XV цього Кодексу; 3) складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру кВт/год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу; 4) передачу даних Оператору ГТС про фактичний об`єм (м. куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру кВт/год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС. Згідно з п. 6 зазначеного розділу, визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання природного газу. На підставі вищевикладених норм Кодексу ГРМ та з урахуванням фактичних обставин, що підтверджується звітом відповідача, Оператором ГРМ було визначено спожитий обсяг природного газу. Також зазначив, що згідно п. 7 зазначеного розділу, за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ. Вказане також викладено у поясненнях, що надійшли до суду 17.04.2023.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, відповідача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНТРЕЙД» (споживач, відповідач у справі) укладено договір № ГО 01/09/21-1 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.5.1 договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (п. 2.5.2 договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3 договору).

Пунктом 2.5.4 договору встановлено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

В розділі 4 договору сторонами узгоджено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключного грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 30% до 10-го числа місяця поставки газу; оплата у розмірі 30% до 20-го числа місяця поставки газу; оплата у розмірі 40% до 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

В Додатковій угоді №1 від 02.09.2021 сторони узгодили ціни на газ, починаючи з 04.09.2021 по 30.09.2021. Ціна за одну тисячу кубічних метрів (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 17 000,00 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,58 грн, без ПДВ. Ціна за одну тисячу кубічних метрів (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 17 136,58 грн. Податок на додану вартість становить 3 427,32 грн. Всього ціна однієї тисячі кубічних метрів природного газу становить 20 563,90 грн, з ПДВ. Орієнтовний обсяг споживання природного газу у вересні місяці складає 35 тис. м. куб.

Пункт 4.2 договору виклали в наступній редакції: « 4.2 Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 10% до 10-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30% до 20-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30% до 30-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30% до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місця, наступного за звітним.».

На виконання умов договору позивач у вересні місяці 2021 року поставив відповідачу природний газ у обсязі 36,49241 тис. м. куб.

Факт постачання позивачем природного газу підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №ТЕК00000087 від 30.09.2021, згідно з яким вартість отриманого відповідачем природного газу склала 820 276,44 грн з ПДВ. Зазначений Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.

Як зазначив позивач, відповідач оплату за переданий природний газ здійснив частково, у зв`язку з чим сума боргу склала 675 276,44 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати отриманого природного газу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогами про стягнення основного боргу.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи зобов`язання у відповідача виникли на підставі договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ГО 01/09/21-1 від 01.09.2021, який за свою правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належними чином.

Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належними чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 820 276,44 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №ТЕК00000087 від 30.09.2021, який підписаний сторонами та скріплений печатками обох підприємств (копія міститься в матеріалах справи).

Як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконав, оплату за отриманий у вересні 2021 природний газ здійснив частково, а саме - в загальному розмірі 145 000,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 675 276,44 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань з повної оплати отриманого природного газу суду не надав, позовні вимоги не спростував.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст.77 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Заперечення відповідача, що викладені у відзиві спростовуються наведеним вище, а також наступним.

Відносини суб`єктів ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), Кодексом газорозподільних систем. Постачання природного газу кінцевим споживачам, в тому числі непобутовим, регулюється Правилами постачання природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та здійснюється постачальниками на підставі відповідних договорів.

Пунктом 12 розділу ІІ Правил постачання встановлений порядок визначення фактично спожитого обсягу газу протягом розрахункового періоду:

-після завершення місяця постачання (розрахункового) споживач зобов`язаний надати постачальнику копію акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ;

- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу;

- споживач зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу підписаного акта приймання-передачі природного газу або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Також пунктом 12 розділу ІІ Правил постачання визначено, що взаємовідносини між постачальником і Оператором ГТС щодо обміну інформацією про фактичні обсяги споживання природного газу споживачем регулюються Кодексом ГТС та договором транспортування природного газу, укладеним між постачальником та Оператором ГТС.

Пунктом 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ встановлено, що визначення об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту споживача, що не є побутовим, здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку газу (ВОГ), визначених договором розподілу природного газу між Оператором ГРМ і споживачем, та з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.

Норми пункту 3 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ кореспондуються з положеннями глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС та встановлюють обов`язок Оператора ГРМ надавати Оператору ГТС через Інформаційну платформу інформацію про прогнозні та фактичні обсяги відбору по кожному споживачу.

Споживач, який є власником комерційного ВОГ, зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового газового місяця надати Оператору ГРМ звіт про дані комерційного вузла обліку за розрахунковий період (п.4 гл.3 розділ ІХ Кодексу ГРМ).

На підставі звіту споживача про спожиті об`єми природного газу Оператор ГРМ забезпечує складення акта приймання-передачі природного газу по об`єкту споживача за розрахунковий газовий місяць із зазначенням величини об`єму (м. куб.) та обсягу (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) споживання (розподілу) природного газу та передачі його споживачу, а також передачу даних Оператору ГТС (підп. 3) та 4) п.5 гл.3 розд. ІX Кодексу ГРМ).

Пунктом 6 розділу ІХ Кодексу ГРМ встановлено, що визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об`єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об`єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником. Споживач зобов`язується поінформувати постачальника про загальний об`єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період відповідно до вимог Правил постачання.

Згідно з пунктом 7 глави 3 розділу ІХ Кодексу ГРМ за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. До вирішення цього питання об`єм (обсяг) спожитого (розподіленого) природного газу встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Як вбачається з наведених норм спеціальних нормативних актів, що регулюють постачання та доставку газу кінцевому споживачу, протягом місяця постачання газу вересня 2021 року ТОВ «АЗОВ ІНТРЕЙД» був зобов`язаний контролювати власні прилади обліку газу та вчасно передавати покази АТ «Запоріжгаз», а після завершення місяця постачання узгодити із АТ «Запоріжгаз» та ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» обсяги фактично прийнятого газу шляхом підписання Актів приймання-передачі природного газу.

Акт приймання-передачі природного газу № ТЕК00000087 від 30.09.2021 року за договором № ГО 01/09/21-1 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 01.09.2021 відповідачем був підписаний без заперечень, що в свою чергу свідчить про відсутність у ТОВ «АЗОВ ІНТРЕЙД» зауважень щодо обсягу та вартості газу і послуг його транспортування.

До того ж, відповідач не скористався наданим йому правом на оскарження в судовому порядку, як то передбачено умовами договору, обсягів газу, які зазначені в Акті від 30.09.2021, що також підтверджує згоду відповідача про фактичний обсяг отриманого ним природного газу та суму вартості цієї послуги у зазначений в позові період.

Відповідач доказів надання ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» копії акту про розподіл природного газу у вересні 2021 року, підписаного між відповідачем та АТ «Запоріжгаз», суду не надав. Керуючись положеннями Договору постачання газу та Правилами постачання, позивач використав дані Інформаційної платформи Оператора ГТС про щодобовий обсяг споживання газу відповідачем у розрахунковому періоді, яка ідентифікує всіх учасників відносин на ринку природного газу за унікальним ЕІС кодом: ЕІС код відповідача як споживача природного газу 56ХО00010QRDX00N та ЕІС код позивача як постачальника 56X930000007300J зазначені сторонами при укладенні Договору постачання газу.

Відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС місячне споживання газу відповідачем з ресурсу позивача склало 36, 49241 тис.куб.м.

За змістом пункту 6.2.4. договору постачання природного газу, у випадку недотримання щодобового обсягу споживання планового обсягу газу у місяці постачання, тобто у разі виникнення добового небалансу, споживач має відшкодувати постачальнику суму різниці між вартістю природного газу за ціною договору та вартістю природного газу за маржинальними цінами продажу або купівлі Оператора ГТС.

При цьому, маржинальна ціна розраховується Оператором ГТС щоденно та оприлюднюється на його офіційному сайті за посиланням https://tsoua.com/kliyentam/marzhynalna-tsina/, а також на сайті ТОВ «Українська Енергетична Біржа» https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/shortterm-market-tso/margin-price/ , яка є офіційним торговим майданчиком в Україні для торгівлі на ринках енергоносіїв та електроенергії.

На підставі викладеного та з урахуванням величин щодобового обсягу споживання природного газу відповідача протягом періоду з 04.09.2021 по 30.09.2021, йому було розраховано компенсацію за добовий небаланс в сумі 66 707,94 грн. з ПДВ.

Загалом, за період постачання (вересень 2021 року) відповідачу було нараховано та відображено в Акті приймання-передачі природного газу № ТЕК00000087 від 30.09.2021 року такі суми: за спожитий обсяг газу 750 426,12 грн. з ПДВ; компенсація вартості послуг договірної потужності (за перевищення договірної потужності (транспортування) 3 142,38 грн. з ПДВ; за добовий небаланс 66 707,94 грн. з ПДВ; разом 820 276,44 грн. з ПДВ.

З огляду на викладене, доводи відповідача, викладені у відзиві є безпідставними та ґрунтуються на власних припущеннях.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 675 276,44 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи зменшення позивачем розміру позовних вимог, яке було прийнято судом, приймаючи до уваги наведені вище норми права, суд вважає за необхідне повернути ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» з Державного бюджету судовий збір у розмірі 75,00 грн (пропорційно зменшенню розміру позовних вимог), за відповідним клопотанням позивача.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України з відповідача користь позивача підлягає стягненню суму 10129,15 грн. витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВ ІНТРЕЙД», код ЄДРПОУ 36963501 (71101, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Приазовська, буд. 114-В) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ», код ЄДРПОУ 39624119 (01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, буд. 23, оф. 1) суму 675 276 (шістсот сімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят шість) грн 44 коп. основного боргу та суму 10 129 (десять тисяч сто двадцять дев`ять) грн 15 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 07.07.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва