Постанова

від 17.07.2024 по справі 908/3722/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3722/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Рябова Г.В. (поза межами суду);

від відповідача: Пругло М.С. (поза межами суду);

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 (суддя Боєва О.С., м. Запоріжжя, повний текст якого підписаний 07.07.2023) у справі №908/3722/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД Запорізька область, м. Бердянськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Запоріжгаз м.Запоріжжя

про стягнення суми 675276,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 21.12.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД суми 680276,44 грн. основного боргу.

Позов обґрунтовано умовами договору про постачання природного газу для потреб не побутових споживачів № ГО 01/09/21 від 01.09.2021 з додатковою угодою № 1 від 02.09.2021, ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України, ст. 193 ГК України та мотивовано тим, що відповідач не в повному обсязі оплатив природний газ, переданий йому позивачем згідно з Актом приймання-передачі природного газу № ТЕК00000087 від 30.09.2021, здійснивши лише часткову оплату, внаслідок чого заборгованість складає 680276,44 грн.

09.05.2023 до суду через підсистему ЄСІТС Електронний суд від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивачем при визначенні розміру позовних вимог помилково не було враховано платіж на суму 5000,00 грн від 29.11.2021 (платіжне доручення № 120 від 29.11.2021). На підставі викладеного, керуючись ст. 46 ГПК України, позивач просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД на його користь основний борг у сумі 675276,44 грн. Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

17.05.2023 на електронну адресу суду та 18.05.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі, за якою керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, ст.ст. 117, 177 ГПК України відповідач просив зупинити провадження у справі № 908/3722/21 до винесення рішення Господарським судом Запорізької області по справі № 908/1493/23.

У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про зупинення провадження у справі. Представники позивача та третьої особи заперечили проти заяви відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши думку представників позивача та третьої особи, судом ухвалою від 22.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 у справі №908/3722/21 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД Запорізька область, м. Бердянськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ м. Київ 675 276 (шістсот сімдесят п`ять тисяч двісті сімдесят шість) грн 44 коп. основного боргу та суму 10 129 (десять тисяч сто двадцять дев`ять) грн 15 коп. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням в частині стягнення 337 691,47 грн., до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД, в якій просить скасувати оскаржуване рішення частково та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму 337 584, 97 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: при прийнятті рішення судом першої інстанції проігноровано факт відсутності можливості у юридичної особи-відповідача бути присутніми на судових засіданнях після початку повномасштабного вторгнення, оскільки останній за усіма даними перебуває на тимчасово окупованій території в місті Бердянську Запорізької області та зв`язок із керівником ТОВ Азов Інтрейд втрачено, як і можливість отримання від нього доказів для залучення до справи, чим порушено принцип рівності сторін у процесі.

Також апелянт наголошує, що Господарським судом Запорізької області при ухваленні рішення оспорюваності показників приладу обліку газу знехтувано обов`язком зупинити провадження до прийняття преюдиційного рішення суду в іншій справі. В той же час, іншим судом по справі № 908/3890/21 також за повністю аналогічним позовом до Апелянта від іншого постачальника природного газу за суміжний період, який також оспорювався за тими ж самими обставинами, було постановлено ухвалу від 04.07.2023 про зупинення провадження у справі № 908/3890/21 до вирішення справи № 908/1493/23 та набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Вказаний факт доводить неоднакове застосування судами норм права за повністю аналогічних обставин в обох справах: при ухваленні оспорюваного рішення судом не взято до уваги усі наведені факти та обставини справи, а також проігноровано оспорюваність показників первинного облікового документу між Апелянтом та Третьою особою (AT Запоріжгаз), який і став фактичною підставою для формування акту приймання-передачі як доказу.

В той же час, наявність відкритого судового провадження в справі № 908/1493/23 з вимогою внесення змін до змісту актів за серпень та вересень 2021 року (по оспорюваним періодам) робить надані Позивачем акти приймання-передачі неналежними доказами до моменту вступу в законну силу рішення по справі № 908/1493/23.

До того ж, апелянт наголошує, що Кодексом газорозподільних мереж (пункт 7 Глави 3 Розділу IX) передбачено, що за наявності розбіжностей у частині визначення об`єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Саме такий судовий порядок і мав місце під час ухвалення оспорюваного Рішення, а тому судом першої інстанції незаконно проігноровано обов`язок зупинити розгляд справи на стадії підготовчого провадження, чим в подальшому сторону захисту позбавлено права долучати отримані в процесі іншого судового розгляду докази та рішення, що мають преюдиційне значення.

Звертає увагу, що Відповідачем до власної правової позиції було також додано контррозрахунок, який ґрунтувався на виключенні з облікованого обсягу нарахувань за позаштатними ситуаціями в короткі проміжки часу, що за розрахованими обсягами перевищували звичайне добове споживання ТОВ Азов Інтрейд у декілька разів: 23 331,43 куб. м * 20,6839 грн. = 482 584,97 грн. (без врахування 13160,98 м3, які були нараховані за наявними помилками у вузлі обліку газу). Згода із саме такими обсягами була і в початковій переписці між Апелянтом та Третьою особою одразу після виставлення відповідних актів приймання-передачі природного газу.

Позивач також не вказував підстав для врахування у акті приймання-передачі газу плати за добовий небаланс газу, що взагалі не відноситься до факту обсягів споживання газу відповідно до назви документу, а тому й незрозумілі підстави намагання Позивачем стягнути 66 707,94 грн. платежу, підстави для нарахування якого невідомі Відповідачу й були сформовані від факту нарахування позаштатними ситуаціями вузла обліку газу додаткових необґрунтованих обсягів газу нібито спожитих Скаржником. Таким чином вважає, що реальна заборгованість Відповідача є значно меншою від заявленої Позивачем і встановленої Рішенням, й тому має складати з урахуванням сплат 337 584,97 грн. Натомість, ані Позивачем, ані Третьою особою (AT Запоріжгаз) не було надано жодних пояснень як саме та чому в роздруківках ВОТ позаштатними ситуаціями нараховано до цих пір небачені обсяги природного газу.

Звертає увагу, що судом проігноровано необхідність проведення судової експертизи. Так, 18.05.2023 у зв`язку із відмовою суду в задоволенні клопотання Відповідача стосовно зупинення провадження, представником Відповідача в судовому засіданні було заявлено про необхідність проведення в даній судовій справі (провадженні) судової експертизи справності та відповідності лічильника газу Курс-01 належного Третій особі, оскільки саме цим засобом обліку була нарахована оспорювана заборгованість та саме його недоліки в обрахунку обсягу спожитого газу спотворили реальну спожиту кількість товару.

Натомість, суд першої інстанції знехтував обов`язком повно та всебічно досліджувати усі обставини справи і відмовив Відповідачу у законному праві встановити правомірність застосування зі сторони монополіста-оператора (AT Запоріжгаз) розрахунків щодо позаштатних ситуацій.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначає, що постачання природного газу Відповідачу здійснювалося на підставі укладеного між сторонами Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ГО 01/09/21-1 від 01.09.2021 (далі Договір постачання газу) та Додаткової угоди № 1 від 02.09.2021. За результатами постачання природного газу Відповідачу у вересні 2021 року останнім не було надано ТОВ ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ копії акту про розподіл природного газу, підписаного між Відповідачем та АТ Запоріжгаз, тому керуючись положеннями Договору постачання газу (п.2.5 договору) та Правилами постачання, Позивач використав дані Інформаційної платформи Оператора ГТС про щодобовий обсяг споживання газу Відповідачем у розрахунковому періоді. Відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС місячне споживання газу Відповідачем з ресурсу Позивача склало 36 492,41 тис.куб.м. Дані про величину щодобового споживання природного газу Відповідачем у вересні 2021 року надавалися Позивачем в матеріали справи разом із поясненнями від 08.05.2023.

Враховуючи величину щодобового замовлення Відповідачем природного газу та його фактичне споживання, реальна вартість добового небалансу складала 86 534,94 грн. з ПДВ та компенсація вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) 3 142,38 грн. з ПДВ. Розрахунок цих нарахувань доданий до відзиву. Йдучи назустріч споживачу, ТОВ ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ в усному порядку зменшила розмір плати Відповідача за небаланс з 86 534,34 грн. до 66 707,94 грн. з ПДВ, що й було затверджено сторонами в Акті приймання-передачі природного газу за вересень 2021 року.

Звертає увагу, що пунктом 2.5.4. Договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Відповідачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Відповідач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника. Вказане положення Договору постачання газу кореспондується із нормами абзаців 5 та 6 пункту 12 розділу ІІ Правил постачання (в редакції, що діяла станом на вересень 2021 року), які також встановлюють, що Споживач має звернутися до суду у разі наявних розбіжностей щодо обсягу газу при підписанні Акту приймання-передачі природного газу. Акт приймання-передачі природного газу № ТЕК00000087 від 30.09.2021 (доданий до позовної заяви Позивачем) за Договором постачання, в якому відображено ціну, обсяг та вартість переданого Відповідачу природного газу, а також вартість небалансів та компенсації вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування), був підписаний Відповідачем без заперечень у ТОВ АЗОВ ІНТРЕЙД були відсутні жодні зауваження щодо обсягу та вартості газу та послуг його транспортування, що свідчить про відсутність розбіжностей щодо обсягу спожитого газу, здійснених нарахувань та виключає підстави для звернення до суду щодо врегулювання таких розбіжностей на підставі абзаців 5 та 6 пункту 12 розділу ІІ Правил постачання.

Щодо зупинення провадження у справі позивач наголошує, що справа №908/1493/23 порушена Господарським судом Запорізької області за позовом ТОВ Азов Інтрейд 02.05.2023. Тобто, Відповідач оскаржив обсяг нарахованого йому природного газу за вересень 2021 року лише у травні 2023 року через рік та 8 місяців після безумовного підписання ним Акту приймання-передачі природного газу. Позовні вимоги ТОВ Азов Інтрейд у цій справі заявлені до АТ Запоріжгаз за Договором розподілу природного газу, стороною якого не є ТОВ Тепла Енергетична Компанія, та не містять вимог до ТОВ Оператор ГТС України та ТОВ Тепла Енергетична Компанія про проведення перерахунку спожитого Відповідачем газу. На хибну думку Відповідача, в разі задоволення судом його позовної заяви у справі № 908/1493/23, ТОВ Тепла Енергетична Компанія набуде обов`язку також здійснити перерахування обсягу спожитого газу. Однак, Рішення суду щодо зобов`язання перерахувати обсяг газу буде обов`язковим до виконання лише для АТ Запоріжгаз, а не ТОВ Тепла Енергетична Компанія чи ТОВ Оператор ГТС України. Отже, в результаті розгляду судом справи № 908/1493/23, у ТОВ Тепла Енергетична Компанія не набуде підстав для проведення перерахування обсягів газу, оскільки для остаточного визначення обсягу спожитого газу використовуються дані інформаційної платформи Оператора ГТС.

Третя особа своїх пояснень на апеляційну скаргу не надала.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 02.08.2023 здійснено запит матеріалів справи №908/3722/21 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

21.08.2023 матеріали справи №908/3722/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2022; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 23.10.2023 на 16:00 год.; сторонам наданий строк для подачі відзиву, заяв, клопотань.

20.10.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/3722/21 у зв`язку з відпусткою судді Верхогляд Т.А.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.10.2023, справу №908/3722/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Парусніков Ю.Б.

В судовому засіданні 23.10.2023 оголошена перерва до 30.10.2023, про що постановлено ухвалу від 23.10.2023.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що за наслідками розгляду справи №908/1493/23 у судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД до відповідача Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи ЗАПОРІЖГАЗ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю ЙЕ ЕНЕРГІЯ, про зобов`язання вчинити дії, відмовлено у повному обсязі. Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.10.2023, отже, на даний момент воно не набуло законної сили.

В судовому засіданні 30.10.2023 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наголосив на необхідності зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №908/1493/23.

Представник позивача проти зазначених доводів заперечив, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Ухвалою суду від 30.10.2023 провадження у справі №908/3722/21 зупинено до набрання рішенням у справі № 908/1493/23 законної сили.

Ухвалою суду від 13.05.2024, у зв`язку з усуненням обставини, що стали підставою для зупинення провадження у справі №908/3722/21, апеляційне провадження поновлено; призначено судове засідання по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 у справі № 908/3722/21 на 17.07.2024 на 16:30 год.

16.07.2024 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/3722/21 у зв`язку з відпусткою судді Чередка А.Є.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024, справу №908/3722/21 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

17.07.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

01 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД (споживач, відповідач у справі) укладено договір № ГО 01/09/21-1 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (надалі договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (п. 4.1 договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ. Постачання та споживання підтверджених обсягів газу протягом місця здійснюється, як правило, в рівномірному режимі, виходячи із середньодобової норми (далі добова норма), яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого обсягу газу на кількість днів протягом цього місяця, або згідно узгодженого сторонами графіку до 25-го числа місяця, що передує місяцю постачання у випадку, якщо споживання здійснюється протягом місяця нерівномірно (п. 2.3 договору).

Пунктом 2.5.1 договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (про транспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність (п. 2.5.2 договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3 договору).

Пунктом 2.5.4 договору встановлено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутися до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

В розділі 4 договору сторонами узгоджено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключного грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 30% до 10-го числа місяця поставки газу; оплата у розмірі 30% до 20-го числа місяця поставки газу; оплата у розмірі 40% до 30 числа місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним.

В Додатковій угоді №1 від 02.09.2021 сторони узгодили ціни на газ, починаючи з 04.09.2021 по 30.09.2021. Ціна за одну тисячу кубічних метрів (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 17 000,00 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 136,58 грн, без ПДВ. Ціна за одну тисячу кубічних метрів (куб.м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 17 136,58 грн. Податок на додану вартість становить 3 427,32 грн. Всього ціна однієї тисячі кубічних метрів природного газу становить 20 563,90 грн, з ПДВ. Орієнтовний обсяг споживання природного газу у вересні місяці складає 35 тис. м. куб.

Пункт 4.2 договору виклали в наступній редакції: 4.2 Оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України гривні в наступному порядку: - оплата в розмірі 10% до 10-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30% до 20-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30% до 30-го числа місяця поставки газу; оплата в розмірі 30% до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місця, наступного за звітним..

На виконання умов договору позивач у вересні місяці 2021 року поставив відповідачу природний газ у обсязі 36,49241 тис. м. куб.

Факт постачання позивачем природного газу підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №ТЕК00000087 від 30.09.2021, згідно з яким вартість отриманого відповідачем природного газу склала 820 276,44 грн з ПДВ. Зазначений Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками товариств.

Як зазначив позивач, відповідач оплату за переданий природний газ здійснив частково, у зв`язку з чим сума боргу склала 675 276,44 грн.

Неналежне виконання відповідачем умов договору щодо повної та своєчасної оплати отриманого природного газу стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогами про стягнення основного боргу.

Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 675 276,44 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до положень частин 1 і 2 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У частині 1 ст. 175 ГК України закріплено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього грошову суму.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належними чином.

Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням проведеним належними чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).

Правовідносини сторін у справі № 908/3722/21 виникли з договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, на виконання умов вказаного договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 820 276,44 грн, що підтверджується Актом приймання-передачі природного газу №ТЕК00000087 від 30.09.2021, який підписаний сторонами та скріплений печатками обох підприємств (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідач оплату за отриманий у вересні 2021 природний газ здійснив частково - в загальному розмірі 145 000,00 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 675 276,44 грн.

Відповідач доказів належного виконання зобов`язань з повної оплати отриманого природного газу суду не надав, позовні вимоги не спростував, з огляду на що Господарський суд прийняв обґрунтоване рішення щодо задоволення позову.

З приводу доводів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд зазначає наступне.

Відносини суб`єктів ринку природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу, Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, Кодексом газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494. Постачання природного газу кінцевим споживачам, в тому числі непобутовим, регулюється Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання) та здійснюється постачальниками на підставі відповідних договорів.

Постачання природного газу Відповідачу здійснювалося на підставі укладеного між сторонами Договору постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № ГО 01/09/21-1 від 01.09.2021 (далі - Договір постачання газу) та Додаткової угоди № 1 від 02.09.2021.

Пунктом 2.5. Договору постачання газу встановлено порядок визначення фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу, а саме:

-за підсумками розрахункового періоду Відповідач до 05 числа місяця,

наступного за розрахунковим, зобов`язаний був надавати Постачальнику копію акта про розподіл природного газу, який складався між ним та Оператором ГРМ, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пункт 2.5.1. Договору);

-на підставі отриманих від Відповідача даних та/або даних Оператора ГТС Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Відповідачу два примірники акта приймання-передачі за розрахунковий період (п.2.5.2. Договору);

Відповідач протягом двох днів з дати одержання Акта приймання-передачі природного газу зобов`язаний повернути Постачальнику один примірник оригіналу Акта приймання-передачі природного газу, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акта приймання-передачі природного газу. (п.2.5.3. Договору).

За результатами постачання природного газу Відповідачу у вересні 2021 року останнім не було надано ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» копії акту про розподіл природного газу, підписаного між Відповідачем та АТ «Запоріжгаз». Керуючись положеннями Договору постачання газу та Правилами постачання, Позивач використав дані Інформаційної платформи Оператора ГТС про щодобовий обсяг споживання газу Відповідачем у розрахунковому періоді.

Відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС місячне споживання газу Відповідачем з ресурсу Позивача склало 36492,41 тис.куб.м. Дані про величину щодобового споживання природного газу Відповідачем у вересні 2021 року надавалися Позивачем в матеріали справи разом із поясненнями від 08.05.2023.

Пунктом 6.2.4. Договору постачання газу передбачено, що у випадку недотримання щодобового обсягу споживання планового обсягу газу у місяці постачання, тобто у разі виникнення добового небалансу, Відповідач має відшкодувати ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» суму різниці між вартістю природного газу за ціною Договору та вартістю природного газу за маржинальними цінами продажу або купівлі Оператора ГТС. Маржинальна ціна розраховується Оператором ГТС щоденно та оприлюднюється на його офіційному сайті за посиланням https://tsoua.com/kliyentam/marzhynalna-tsina/, а також на сайті ТОВ «Українська Енергетична Біржа» https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/natural-gas/short- term-market-tso/margin-price/, яка є офіційним торговим майданчиком в Україні для торгівлі на ринках енергоносіїв та електроенергії.

Враховуючи величину щодобового замовлення Відповідачем природного газу та його фактичне споживання, реальна вартість добового небалансу складала 86 534,94 грн. з ПДВ та компенсація вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування) - 3 142,38 грн. з ПДВ.

ТОВ «ТЕПЛА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ» в усному порядку зменшила розмір плати Відповідача за небаланс з 86 534,34 грн. до 66 707,94 грн. з ПДВ, що й було затверджено сторонами в Акті приймання-передачі природного газу за вересень 2021 року.

Пунктом 2.5.4. Договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу Відповідачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС. Відповідач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Вказане положення Договору постачання газу кореспондується із нормами абзаців 5 та 6 пункту 12 розділу ІІ Правил постачання (в редакції, що діяла станом на вересень 2021 року), які також встановлюють, що Споживач має звернутися до суду у разі наявних розбіжностей щодо обсягу газу при підписанні Акту приймання-передачі природного газу.

Акт приймання-передачі природного газу № ТЕК00000087 від 30.09.2021 за Договором постачання, в якому відображено ціну, обсяг та вартість переданого Відповідачу природного газу, а також вартість небалансів та компенсації вартості послуг договірної потужності (послуг транспортування), був підписаний Відповідачем без заперечень - у ТОВ «АЗОВ ІНТРЕЙД» були відсутні жодні зауваження щодо обсягу та вартості газу та послуг його транспортування, що свідчить про відсутність розбіжностей щодо обсягу спожитого газу, здійснених нарахувань та виключає підстави для звернення до суду щодо врегулювання таких розбіжностей на підставі абзаців 5 та 6 пункту 12 розділу ІІ Правил постачання.

Щодо посилань в апеляційній сазі на преюдиційну справу № 908/1493/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи ЗАПОРІЖГАЗ про зобов`язання здійснити перерахунок спожитого у серпні вересні 2021 року обсягу природного газу Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД та внести відповідні зміни до акту приймання-передачі природного газу № ЗП 00040968 від 31.08.2021 та акту приймання-передачі природного газу № ЗП00042554 від 30.09.2021 в частині обсягу всього спожитого газу за період серпень 2021 року та за період вересень 2021 року, то колегія суддів зазначає наступне.

У провадженні Господарського суду Запорізької області перебувала справа №908/1493/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи ЗАПОРІЖГАЗ про зобов`язання здійснити перерахунок спожитого у серпні вересні 2021 року обсягу природного газу Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД та внести відповідні зміни до акту приймання-передачі природного газу № ЗП 00040968 від 31.08.2021 та акту приймання-передачі природного газу № ЗП00042554 від 30.09.2021 в частині обсягу всього спожитого газу за період серпень 2021 року та за період вересень 2021 року.

За результатами розгляду даної справи, Господарським судом Запорізької області прийнято рішення, яким в задоволені позову відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/1493/23 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 27.09.2023 у справі № 908/1493/23 залишено без змін.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а викладені у ній доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284, 343 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 у справі № 908/3722/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.06.2023 у справі № 908/3722/21 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю АЗОВ ІНТРЕЙД за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.07.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяЮ.Б. Парусніков

Суддя Т.А. Верхогляд