Ухвала

від 28.06.2023 по справі 916/3139/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

"28" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3139/22Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни;

при секретарі судового засідання Скогутовському І.П.

дослідивши матеріали справи

За заявою: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

За участю:

Боржник: ОСОБА_1 ;

керуючий реструктуризацією боргів Боржника: арбітражний керуючий Вербицький О.В.;

від АТ КБ "ПриватБанк": адвокат Пучкова Л.А.;

від ТОВ "КРОСТ": адвокат Нащокін С.О.;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою вх. ГСОО №3244/22 від 21.11.2022р. про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі положень Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на наявність заборгованості перед кредиторами у сумі 1 035 936, 37 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.02.2023 р. відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією боргів боржника призначено арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича.

10.05.2023р. господарським судом постановлено ухвалу попереднього засідання суду, якою визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТ" до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 1 323 187, 47 грн. та витрати у сумі 5 368, 00 грн. Зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.05.2023р. визнано конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 190 251,60 грн. та витрати у сумі 5 368, 00 грн. У задоволенні іншої частини грошових вимог відмовлено.

Підсумкове засідання суду призначено на "31" травня 2023 року о 14:00 год., про що зазначено у протоколі судового засідання.

22.05.2023р. до господарського суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про залучення до матеріалів справи відомостей про проведення зборів кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 та клопотання про закриття провадження у справі.

З наданих арбітражний керуючим документів вбачається, що 18.05.2023р. відбулись збори кредиторів ОСОБА_1 на яких, зокрема, до відома кредиторів арбітражним керуючим було доведено результати проведення декларацій боржника. Зборами кредиторів прийнято рішення зобов`язати арбітражного керуючого Вербицького О.В. звернутись до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі. Також, збори кредиторів прийняли рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , який запропонований останнім, у зв`язку із прийняттям Зборами рішення про звернення до суду із клопотанням про закриття провадження у справі.

Рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що останній надав до суду неповну та недостовірну інформацію стосовно свого та членів його сім`ї майнового стану. Також, Боржник не забезпечив арбітражному керуючому доступ до майна, яке йому належить з метою проведення інвентаризації та не надано документів, що підтверджують вартість майна.

31.05.2023р. у судовому засіданні господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі про перерву у підсумковому засіданні до 28.06.2023р., про що зазначено у протоколі судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, господарським судом встановлено наступне.

У постанові від 22.12.2022р. у справі №916/1482/21 колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (п. 50-69) зазначено наступне.

За змістом статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

Системне тлумачення приписів статей 123, 126 КУзПБ свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Отже, у силу пункту 11 частини 3 статті 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого, додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства. Наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 затверджено форму Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність. Пунктом 4 Розділу "Примітки" зазначеного вище Наказу встановлено, що декларація заповнюється власноруч або з використанням засобів комп`ютерної техніки українською мовою та не повинна містити виправлень, підчисток, помарок, дописок і закреслень.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Суд також звертається до позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі. Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20.

Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі № 903/806/20.

Як на підстави для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 керуючий реструктуризацією боргів боржника та кредитор ТОВ "КРОСТ" посилаються на наступне.

Відповідно до положень ч. ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість; сформувати ліквідаційну масу. Частиною 1 вказаної статті встановлено, що арбітражний керуючий має право здійснювати огляд майна боржника.

Арбітражний керуючий Вербицький О.В. у звіті про перевірку декларацій боржника зазначав, що ОСОБА_1 як фактичне місце реєстрації у заяві про неплатоспроможність, поданої до Суду, та у деклараціях про майновий стан за 2019-2021р.р. зазначено адресу реєстрації АДРЕСА_2 (т.1 а.с.235-237).

Організувати проведення інвентаризації за вказаною адресою за участі боржника арбітражний керуючий не зміг, оскільки ОСОБА_1 повідомив йому, що фактично там не знаходить і прав на майно за вказаною адресою не має. На час перевірки фактично боржник проживає/перебуває за адресою: АДРЕСА_3 , проте за вказаною адресою також не забезпечив арбітражному керуючому доступу до майна Боржника для проведення інвентаризації. 13.03.2023р. арбітражним керуючим Вербицьким О.В. складено акт про відсутність ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 .

Боржник у письмових поясненнях від 03.04.2023р. зазначав, що в усній формі повідомляв арбітражному керуючому, що фактично мешкає не за адресою реєстрації ВПО АДРЕСА_3 , а за адресою АДРЕСА_4 . Крім того зазначив, що через тимчасове перебування ним у будинку, який не належить йому та членам його сім`ї, надати доступу до нього він не може. У зв`язку із зазначеним, у нього відсутні підстави для допуску арбітражного керуючого у це приміщення для проведення інвентаризації. Також, боржник зазначив у поясненнях, що керуючий реструкторизацією майном не звертався до власників майна, де фактично він проживає, для надання йому доступу.

Суд приймає до уваги, що перевірка відомостей, зазначених боржником у деклараціє, є перш за все, результатом комунікації боржника і арбітражного керуючого і має доводити відкритість як намірів так і вчинків боржника щодо надання інформації для дослідження. Офіційних відомостей до Суду безпосередньо або керуючому реструктуризацією щодо зміни фактичного місця проживання ОСОБА_1 не надавав. Будь-яких доказів щодо вжиття заходів по сприянню арбітражному керуючому у проведенні інвентаризації майна боржником не надано. Огляд місця фактичного проживання боржника є складовим елементом дослідження керуючим реструктуризацією способу життя боржника та проведення аналітичної діяльності щодо подальших заходів, необхідність проведення яких є обґрунтованою при перевірці декларацій.

Бездіяльність та надання інформації, що різниться, у тому числі неофіційним шляхом усно, Тлумачиться Судом не на користь доводів боржника. Суд погоджується з доводами кредитора та керуючого реструктуризацією боргами, що неможливість, чи небажання ОСОБА_1 надати доступ до його місця проживання/перебування, є обставиною, що унеможливлює виконання арбітражним керуючим обов`язку щодо проведення інвентаризації майна боржника, визначення його вартості та перевірки реального майнового стану Боржника у справі. Такі дії Боржника є перешкодою у виконанні обов`язку покладеного на арбітражного керуючого та мають ознаки недобросовісності.

У заяві про відкриття провадження у справі та деклараціях про майновий стан Боржник зазначав, що у його власності знаходиться транспортний засіб, автомобіль марки ВАЗ-2121, 1982р.в., об`єм двигуна 1568 см3., який фактично вибув з його володіння у 2018р. за довіреністю. ОСОБА_1 зазначав, що не пам`ятає кому саме належний йому транспортирний засіб було передано у користування, інформацією про місцезнаходження автомобіля він не володіє. Боржник також зазначив, що не вживав будь-яких заходів для встановлення місцезнаходження цього транспортного засобу та особи, яка ним користується.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.03.2023р. було задоволено клопотання керуючого реструктуризацією боргами арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича про витребування доказів та витребувано у Сьомої Криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області інформацію з єдиного реєстру довіреностей щодо видачі ОСОБА_1 довіреності стосовно транспортного засобу, автомобіля марки ВАЗ-2121, 1982р.в., об`єм двигуна 1568 см3.

На виконання вказаної ухвали суду надано повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей, які видано ОСОБА_1 . З вказаного витягу вбачається відсутність інформації щодо видачі ОСОБА_1 довіреності на автомобіль марки ВАЗ-2121, 1982р.в., об`єм двигуна 1568 см3 у 2018р.

05.04.2023р. до господарського суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією боргів Боржника арбітражного керуючого Вербицького О.В. про витребування у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман Ірини Іванівни інформації щодо посвідчення довіреності на автомобіль марки ВАЗ 2121, 1982 року випуску, дата держреєстрації 21.04.2015р., № кузова НОМЕР_2 , держномер НОМЕР_3 або на інше рухоме майно, яке саме, надати копію довіреності.

В обґрунтуванні зазначеного клопотання арбітражний керуючий зазначав, що згідно даних реєстру довіреностей Боржником 03.05.2019р. видано довіреність на розпорядження належним йому рухомим майном, яка посвідчена приватним нотаріусом Кучман І.І. та зареєстрована у реєстрі за № 1655.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.05.2023р. витребувано у приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. інформацію стосовно посвідчення довіреності на автомобіль марки ВАЗ 2121, 1982 року випуску, дата держреєстрації 21.04.2015р., № кузова НОМЕР_2 , держномер НОМЕР_3 , яка зареєстрована у реєстрі за № 1655 та копію вказаної довіреності.

На виконання вказаної ухвали, 17.05.2023р. приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Кучман І.І. суду повідомлено, що нею не було посвідчено жодної довіреності від імені ОСОБА_1 стосовно автомобіля марки ВАЗ 2121, 1982 року випуску, дата держреєстрації 21.04.2015р., № кузова НОМЕР_2 , держномер НОМЕР_3 , у тому числі за реєстровим номером №1655.

Таким чином, під час перевірки арбітражним керуючим інформації щодо транспортного засобу не знайшли підтвердження обставини, повідомлені Суду боржником, а саме щодо втрати ним права фактичного користування авто у 2018 році на підставі довіреності.

Інших відомостей щодо припинення прав на автомобіль марки ВАЗ 2121, 1982 року випуску, дата держреєстрації 21.04.2015р., № кузова НОМЕР_2 , держномер НОМЕР_3 , або відомостей про його місцезнаходження, що є необхідною умовою у процедурі інвентаризації майна, Боржник не надав, що не може бути оцінено Судом як добросовісна поведінка Боржника.

У заяві про відкриття провадження у справі ОСОБА_1 зазначав, що його мати ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим відомості щодо належного їй майна та її доходів не були відображені ним у деклараціях про майновий стан.

Арбітражний керуючий Вербицький О.В. та представник кредитора ТОВ «КРОСТ» у судовому засіданні зазначали, що мають обґрунтовані сумніви щодо добросовісності боржника з огляду на те, що у ОСОБА_1 наявна заборгованості перед кредиторами, однак ним не вживаються заходи для прийняття спадщини померлої матері ОСОБА_2 . На думку кредитора та арбітражного керуючого така поведінка вмотивована бажанням боржника уникнути реалізації майнових активів для погашення заборгованості перед кредиторами.

З вказаних доводів ОСОБА_1 пояснень надано не було. Натомість, ОСОБА_1 зазначав, що у власності його матері не було будь-якого майна.

У судовому засіданні кредитором було надано пояснення, що перебуваючи у шлюбі з її чоловіком ОСОБА_3 , у силу положень глави 8 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належало набуте під час шлюбу майно, яке зареєстроване за її чоловіком.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_3 зареєстровано наступне нерухоме майно: квартира за адресою: АДРЕСА_5 , житловий будинок за адресою АДРЕСА_6 частки будівлі складу за адресою АДРЕСА_7 , будівля складу АДРЕСА_2 . Також, у власності ОСОБА_3 перебуває транспортний засіб Toyota Camry 2013р. випуску. Вказані відомості також відображені у деклараціях про майновий стан боржника.

Таким чином, Суд погоджується з доводами кредитора, що ОСОБА_1 не обґрунтовано підстави відмови від реалізації своїх прав як спадкоємця на майно ОСОБА_2 з метою його подальшого використання для погашення заборгованості перед кредиторами.

Арбітражний керуючий Вербицький О.В. та представник кредитора ТОВ «КРОСТ» також зазначали про те, що ОСОБА_1 з 19.08.2014р. по 21.05.2019р. був засновником (учасником) ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ». У 2019 році корпоративні права ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ» були відчужені ОСОБА_1 на користь його батька ОСОБА_3 . Боржник у заяві про відкриття провадження у справі не повідомляв стосовно наявності у нього корпоративних прав ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ» та їх відчуження на користь члена сім`ї - ОСОБА_3 . Також вказана інформація не відображена у декларації про майновий стан Боржника.

ОСОБА_1 до суду не надано пояснень щодо підстав та умов передачі корпоративних прав ОСОБА_3 (оплатність/неоплатність такої процедури); відомостей щодо розподілу чистого прибутку ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ» за 2019 рік.

Зважаючи на те, що вказане товариство було діючим, приносило прибуток, про що зазначено у деклараціях Боржника та підтверджено доказами у справі, а у 2020р. та 2021р. ОСОБА_3 отримував дивіденди від ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ» у розмірі 748 000, 00 грн. та 1 425 000, 00 грн. відповідно, у арбітражного керуючого Вербицького О.В. та представника кредитора ТОВ «КРОСТ» наявні обґрунтовані підозри, що шляхом передачі корпоративних прав ТОВ «ТДК ІНЖИНИРИНГ» ОСОБА_1 на користь його батька ОСОБА_3 було уникнено погашення заборгованості перед кредиторами.

Зважаючи на вищенаведене, судом встановлено, що у період існування заборгованості перед кредиторами, ОСОБА_1 здійснено відчуження належного йому майна на користь члена його сім`ї ОСОБА_3 та не вжито заходів щодо приймання спадщини. Стосовно підстав вказаних дій/бездіяльності Боржником пояснень до суду не надано, що дає підстави вважати, що Боржник діяв недобросовісно відносно кредиторів та уникав виконання своїх грошових зобов`язань.

Арбітражний керуючий ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан не надано відомостей стосовно його колишніх дружин та майна, яке їм належить. Також Боржником не надано декларації про майновий стан за 2022р.

ОСОБА_1 у запереченнях на звіт арбітражного керуючого Вербицького О.В. про результати перевірки декларацій Боржника, що надійшов до господарського суду 15.03.2023р., зазначено, що шлюб ОСОБА_1 з ОСОБА_5 було розірвано рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя 11.06.2012 року, справа № 538/4934/2012; шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 був розірваний за рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя 22.01.2014 року, справа № 246/104/14-ц. Також Боржником зазначено, що він спільно з колишніми дружинами не проживає та не пов`язаний з ними спільним побутом, не має взаємних прав та обов`язків.

Частиною 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства (у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_1 до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) встановлено, що декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Враховуючи викладене, господарський суд не вбачає порушень з боку Боржника щодо не внесення даних у деклараціях за 2019-2021 про свій майновий стан щодо колишніх дружин. Також, станом на дату звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі у ОСОБА_1 був відсутній обов`язок подавати декларацію за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду, оскільки, такі положення у Кодекс України з процедур банкрутства внесено на підставі Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 2971-IX від 20.03.2023.

Також, Арбітражним керуючим Вербицьким О.В. під час виконання покладених на нього обов`язків, було встановлено, що Боржником надано до суду неповний перелік рахунків, відкритих Боржником у банківських установах, не зазначеного повного переліку його кредиторів, зокрема щодо наявності несплачених штрафів за порушення правил дорожнього руху та наявності заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску.

Відповідно до змісту пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі.

Так, Судом встановлено, що ОСОБА_1 надано до суду виправлені декларації за 2019, 2020, 2021 рік, однак виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації усунуто не було.

З огляду на зазначене, Суд вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись п.1 ч.7 ст. 123, Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вербицького О.В. про закриття провадження у справі.

2. Припинити процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича (свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №692 від 18.04.2013р.).

4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

5. Закрити провадження у справі №916/3139/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили 28.06.2023р. та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 03.07.2023р.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 ; арбітражному керуючому Вербицькому О.В.; представнику Товариства з обмеженою відповідальністю КРОСТ адвокату Нащокіну С.О.; Акціонерному товариству Комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Суддя С.І. Райчева