Ухвала

від 07.07.2023 по справі 525/574/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/574/23

Провадження №2/525/167/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка заяву представника позивача адвоката Смірнова Сергія Івановича про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Миргородськомурайоні Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції, про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька,

в с т а н о в и в:

06.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Смірнова С.І. про забезпечення позову, у якій він просить зупинити стягнення аліментів на підставі виконавчого листа №2-82 виданого 25.02.2009 Великобагачанським районним судом Полтавської області (виконавче провадження №68390200 відкрите 31.01.2022) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 26.01.2009 і до їх повноліття, до набрання судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов С.І., до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ ДРАЦС у Миргородськомурайоні Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції, про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі виконавчого листа №2-82 виданого 11.02.2009 Великобагачанським районним судом Полтавської області, начальником Зіньківського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 31.01.2022 відкрито виконавче провадження №68390200 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 26.01.2009 і до їх повноліття. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день подачі позовної заяви (25.05.2023) є повнолітнім, а на ОСОБА_4 аліменти продовжують стягуватися. Необхідність забезпечення позову полягає у тому, що у разі доведеності відсутності кровного споріднення між ним та ОСОБА_4 , 2006 р.н., він буде звільнений від сплати заборгованості по аліментах, а продовження стягнення аліментів по виконавчому провадженню №68390200 призведе до безпідставного стягнення коштів з позивача.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, одним із видів забезпечення позову може бути зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що:співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суддя повинен перевірити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема: чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Із матеріалів заяви про забезпечення позову встановлено, що між сторонами існує спір про батьківство. Стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини здійснюється на підставі виконавчого листа №2-82, виданого 25.02.2009 Великобагачанським районним судом Полтавської області. Документ набрав законної сили 23.02.2009.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду

України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представником позивача не надано відповідних доказів та не обґрунтовано, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду, а також відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати, позовним вимогам про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька.

Верховний Суд у постанові від 28.03.2019 по справі № 824/239/2018 зазначив, що судове рішення як найвищий акт правосуддя повинно бути виконуваним, оскільки виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на справедливий суд, передбаченогостаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Представник позивача просить зупинити стягнення на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, що є недопустимо, що узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 524/188/18.

Зупиняючи виконання остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, про стягнення аліментів є порушенням принципу юридичної визначеності (справаБрумареску проти Румунії(Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Крім цього, зупинення виплати аліментів на утримання дитини за виконавчим провадженням, фактично зупинить виконання судового рішення, порушить права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду та порушить інтереси неповнолітньої дитини.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_5 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Миргородськомурайоні Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції, про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Я.В. Прасол