Рішення

від 08.11.2024 по справі 525/574/23

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/574/23

Провадження № 2/525/13/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2024 селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судових засідань Хоменка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька,

у с т а н о в и в:

25.05.2023 ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Смірнова С.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 13.07.2002 між ним та відповідачкою було зареєстровано шлюб, який був розірваний 12.03.2009. У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 27.11.2006 Яреськівською сільською радою Шишацького району Полтавської області зроблено відповідний актовий запис №32. Позивач вважав його своїм сином. На підставі виконавчого листа №2-82 виданого 25.02.2009 Великобагачанським районним судом Полтавської області з позивача стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (на момент подання позовної заяви вже повнолітній) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З часом, коли ОСОБА_3 підріс, позивач помітив, що він зовсім не схожий ні на нього, ні на його рідних, що дає підстави сумніватися в тому, що він є біологічним батьком ОСОБА_5 .

На підставі вищевикладеного, позивач просив внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №32 який зроблено Яреськівською сільською радою Шишацького району Полтавської області, а саме виключити відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

31.05.2023 судом відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 30.06.2023, відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов, третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - письмові пояснення щодо предмету спору (а.с. 12).

30.06.2023 судом були витребувані додаткові докази у справі, продовжено строк проведення підготовчого провадження (а.с. 22, 25). 06.07.2023 на адресу суду надійшли витребувані докази.

10.08.2023 судом призначено у справі судову медичну генотипоскопічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи (а.с. 47-48).

18.10.2023 на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з неявкою відповідача для відбору порівняльних зразків та ненадання біологічного матеріалу на дослідження (а.с. 56-57).

06.11.2023 було поновлено провадження по справі (а.с. 65).

29.12.2023 судом задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду (а.с. 103-104).

Під час розгляду справи судом, позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, просив позов задовольнити. Суду пояснив, що він не є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки на момент його зачаття, його на той час дружина ОСОБА_6 мала відносини з ОСОБА_7 , дитина народилася від останнього. Про вказані обставини йому повідомляли відповідач ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . На момент зачаття дитини вони з відповідачкою були в шлюбі, спільно проживали, підтримували подружні відносини, вели спільне господарство. Коли він побачив дитину, відразу після народження, зрозумів, що дитина не від нього. Із ОСОБА_3 він не спілкується з самого народження і по даний час. Йому відомо, що у 2022 році ОСОБА_3 з матір`ю виїхали до Польщі.

Представник позивача адвокат Смірнов С.І. просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що є дружиною позивача, їй відомо зі слів позивача, що ОСОБА_3 не є його сином. З відповідачкою вона особисто не знайома, з нею вона не спілкувалася. Вона проживає з ОСОБА_1 з 2011 року, у шлюбі з 2015 року, діти влітку на канікули приїздили до батька, батько з дітьми відносини підтримував. Уперше її чоловік звернувся до суду у 2019 році з аналогічним позовом, проте вони з відповідачкою домовилися і позов він забрав. Зараз дізнався, що відповідачка знову стягує з нього аліменти, тому повторно звернувся до суду з даним позовом. Знає, що відповідачка виїхала до Польщі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання жодного разу не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділу ДРАЦС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначає, що заперечень проти позову немає, просить проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів (а.с. 186).

У судове засідання 08.11.2024 усі учасники судового розгляду не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. Ухвалою суду від 08.11.2024 постановлено провести заочний розгляд справи.

Оскільки усі учасники судового розгляду у судове засідання не з`явилися, суд проводить розгляд справи з урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, свідка, дослідивши матеріали справи, в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №32, складеного 11.12.2006 Яреськівською сільською радою Шишацького району Полтавської області на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 37-38).

25.02.2009 Великобагачанським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист на підставі рішення суду від 11.02.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітній дітей: ОСОБА_4 , 2003 року народження та ОСОБА_3 , 2006 року народження, в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку ( доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 січня 2009 року і до їх повноліття ( а.с. 4).

Постановою начальника відділу Зіньківського відділу ДВС у Полтавському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми) від 31.01.2022 відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №2-82 від 25.02.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 26.01.2009 і до їх повноліття ВП №68390200 ( а.с. 35).

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 52 Конституції України діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Ніяких моральних та правових обмежень будь-які діти не знають. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ст. 136 СК України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу.

До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Як зазначає Пленум Верховного Суду України в постанові № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається.

Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Згідно п. 2.13, п. 2.13.1 Наказу Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання», підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За клопотанням сторони позивача судом у даній справі було призначено судову медичну генотипоскопічну експертизу, проте висновок експерта суду наданий не був, з експертної установи надійшло повідомлення про неможливість проведення судової експертизи.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Відповідно до пункту 2.5. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України № 6 від 17 січня 1995 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 26 липня 1995 року за № 252/788, експертизи спірного батьківства проводяться з метою встановлення можливості чи неможливості походження дитини від передбачених осіб на підставі законів наслідування властивостей людського організму методом геномної дактилоскопії, або шляхом дослідження групового поліморфізму антигенів, білків, ферментів тощо.

Експертиза спірного батьківства проводиться в такій послідовності:

а) ознайомлення з наданими документами;

б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо);

в) відбір крові і слини;

г) аналіз крові, а при необхідності і слини;

д) складання підсумку.

Забір крові і слини в осіб, які проходять у справі, здійснюється тільки при одночасному їх прибутті до відділення.

Ухвалою суду від 10.08.2024 по справі було призначено судову медичну генотипоскопічну експертизу на вирішення якої поставлено питання: - чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_11 та ОСОБА_11 ; чи є біологічним батьком дитини ОСОБА_11 . ОСОБА_1 .

Копія ухвали суду була направлена відповідачу ОСОБА_12 за зареєстрованим місцем проживання, поштове відправлення повернулося на адресу суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою ( а.с. 52-53).

14.09.2023 на адресу суду надійшло клопотання експерта №СЕ-19/117-23/12734-БД від 13.09.2023, про необхідність явки громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_11 для відбору зразків букального епітелію на 06.10.2023.

27.09.2024 судом постановлено ухвалу про задоволення клопотання експерта та повідомлено сторін про необхідність з`явитися до Полтавського НДЕКЦ МВС для відібрання біологічних зразків на 06.10.2023 ( а.с. 12-13 провадження №2-і/525//3/23).

Копію ухвали суду від 27.09.2024 було направлено відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання, яка повернулася на адресу суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою, дата повернення поштового відправлення 11.10.2023 (а.с. 20-21 провадження №2-і/525//3/23).

18.10.2023 на адресу суду надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи № СЕ-19/117-23/12734-БД від 11.10.2023.

Таким чином, із досліджених судом документів не установлено, що відповідач ухилялася від участі у проведення експертизи. Відповідач про проведення експертизи повідомлялася за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення повернулися на адресу суду без вручення адресату, з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_10 підтвердили той факт, що відповідач разом з неповнолітнім сином після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України виїхали за межі України.

Таким чином, підстави (умови) для визнання факту, для з`ясування якого призначалася судова медична генотипоскопічна експертиза (відсутності кровного споріднення між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 ), у зв`язку з ухиленням відповідачки від проведення експертизи на підставі частини першої статті 109 ЦПК України відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що наявними матеріалами справи не підтверджується відсутність кровного споріднення між позивачем та дитиною ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стороною позивача не надано суду жодного доказу на підтвердження викладених у позовній заяві обставин. Під час судового розгляду справи позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами відсутність кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомістьпозивач у судовому засіданні підтвердив той факт, що на момент зачаття дитини він був у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, спільно проживав з останньою, підтримував подружні відносини.

Покази свідка ОСОБА_10 у частині того, що позивач не є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , 2006 року народження, суд не бере до уваги, оскільки вони надані з чужих слів (слів позивача).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 258, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Смірнов Сергій Іванович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

представник позивача: адвокат Смірнов Сергій Іванович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2764 видане 23.04.2019 Радою адвокатів Полтавської області, адреса: вул. вул. Каштанова, 40, оф. 4, селище Велика Багачка, Миргородський ( колишній Великобагачанський) район, Полтавська область;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 22547868, адреса: вул. Каштанова, 19 А, селище Велика Багачка, Миргородський ( колишній Великобагачанський) район, Полтавська область.

Повний текст рішення суду складено 18.11.2024.

Суддя Я.В. Прасол