Рішення

від 29.06.2023 по справі 525/978/22

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/978/22

Провадження №2/525/57/2023 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2023 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Прасол Я.В.,

секретаря судового засідання Фесенко Ю.А.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Сидоренка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищноїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті,третя особа, яка не заявляє самостійнихвимог щодопредмета спорудержавний реєстратор Великобагачанської селищної ради Полтавської області Сидоренко Олександр Геннадійович про визнаннядій державногореєстратора незаконними,скасування запису про право власності на землю, скасування у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування рішення п`ятої сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.01.2021,

в с т а н о в и в:

23 грудня 2022 року до Великобагачанського районного суду Полтавської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області про скасування державного акту на землю та запису про право власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_2 на праві постійного користування належить земельна ділянка, площею 0,3500 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У грудні 2021 року позивач звернувся до Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Селищна рада своїм рішенням від 06.12.2021 відмовила ОСОБА_2 у наданні відповідного дозволу, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254 перебуває у приватній власності.

Із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач дізнався, що земельна ділянка з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254 площею 1,718 га для ведення особистого селянського господарства перебуває у приватній власності відповідача ОСОБА_1 на підставі рішення Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.01.2021.

Вважає, що Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області безпідставно передала у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,3500га, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та яка увійшла в межі земельної ділянки, площею 1,718га з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254, з цих підстав вважав, що рішення селищної ради та державний акт про право власності на земельну ділянку є незаконними.

З посиланням на норми чинного законодавства позивач просив визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку, площею 1,718 га, кадастровий номер 5320255100:00:004:2254 для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, виданий на ім`я ОСОБА_1 , визнати дії державного реєстратора незаконними та скасувати запис про право власності на вищевказану земельну ділянку, вчинений державним реєстратором Сидоренко О.Г., визнати недійсним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.01.2021 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк, для усунення недоліків.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 06.01.2023 було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 06.02.2023, відповідачам направлено копію позовної заяви з додатками, роз`яснено порядок та строки подання відзиву на позов ( а.с. 30).

24.01.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача у справі ОСОБА_1 , яка позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала у повному обсязі, просила у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції по справі посилалася на те, що отримала у приватну власність спірну земельну ділянку у порядку встановленому чинним законодавством, жодних прав позивача вона не порушувала. Твердження позивача, про те, що селищна рада передала їй у приватну власність його земельну ділянку є безпідставними, а вимога про визнання незаконним та скасування державного акту про право приватної власності на землю задоволенню не підлягає, оскільки такого документу не існує взагалі ( а.с. 42-43).

30.01.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив позивача у справі ОСОБА_2 у якій позивач посилається на те, що земельна ділянка, яка належить йому на праві постійного користування площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства розташована в районі Середнього за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області була успадкована ним після смерті матері ОСОБА_3 , яка у свою чергу отримала її за рахунок розпаювання земель КСП ім. Леніна ( а.с. 49-50).

Одночасно із відповіддю на відзив на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог. Відповідно до даної заяви позивач посилався на те, що рішенням Великобагачанської селищної ради від 28.12.1996 ОСОБА_3 була надана земельна ділянка площею 0,3500 га для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Великобагачанської селищної ради . Рішенням Великобагачанської селищної ради від 15.12.2000 ОСОБА_2 надана земельна ділянка, площею 0,3500 га для ведення особистого підсобного господарства у постійне користування за рахунок земель запасу, яка розташована в районі середнього паю ОСОБА_3 на території Великобагачанської селищної ради. Земельна ділянка була успадкована ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка у свою чергу отримала землю при розпаюванні земель КСП ім. Леніна.

З посиланням на те, що Великобагачанська селищна рада безпідставно передала у приватну власність відповідача ОСОБА_1 земельну ділянку , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та увійшла до складу земельної ділянки площею 1,718 га з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254, вважав вказане рішення незаконним. Просив визнати дії державного реєстратора незаконними та скасувати запис про право власності на земельну ділянку площею 1,718 га, кадастровий номер 5320255100:00:004:2254 від 27.05.2021 вчиненого державним реєстратором Сидоренко О.Г. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.06.2021; визнати недійсним та скасувати рішення 5 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.01.2021 про передачу у приватну власніс ть ОСОБА_1 земельної ділянки ( а.с. 51-52).

06.02.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшли заперечення, у яких відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю, у зв`язку з недоведеністю ( а.с. 69-70).

Ухвалою суду від 27.02.2023 позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищної ради в частині визнання недійсним та скасування державного акту про право приватної власності на землю залишено без розгляду, у іншій частині продовжено розгляд ( а.с. 85).

Згідно ухвали суду від 27.02.2023 до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог залучено державного реєстратора Великобагачанської селищної ради Сидоренка О.Г., третій особі направлено копію позовної заяви з додаткам, роз`яснено порядок та строки надання своїх письмових пояснень по суті спору ( а.с. 89).

28.03.2023 на адресу суду повторно надійшла заява ОСОБА_2 про уточнення позовних вимог, у якій позивач остаточно сформував свої позовні вимоги по справі та просив суд визнатидії державногореєстратора незаконними та скасувати записпро правовласності наземлю,скасувати уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно реєстрацію права власності на земельну ділянку, визнати недійсним та скасувати рішення п`ятої сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.01.2021 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254, площею 1,718 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області на належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( а.с. 111).

Ухвалою суду від 03.04.2023 дана заява прийнята до розгляду ( а.с. 135).

Ухвалою суду від 03.04.2023 за клопотанням відповідача Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області було витребувано додаткові докази ( а.с. 136-137).

Ухвалою суду від 19.04.2023 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Чуй А.І. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві. Пізніше подав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача, просив позов задовольнити.

Позивач у судове засідання жодного разу не з`явився, подав на адресу суду заяву у якій просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Сидоренко Ю.В. підтримав позицію викладену у відзиві на позов, просив відмовити у задоволенні позову, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання жодного разу не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області Бут Д.В. проти позовних вимог не заперечував. В обґрунтування своєї позиції по справі посилався на те, рішенням селищної ради від 15.12.2000 ОСОБА_2 передана земельна ділянка, яка належала його матері. Великобагачанською селищною радою було надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою, розробка не є передачею землі у власність, селищна рада не перевіряє права інших осіб на земельну ділянку при прийнятті рішення. Розробник проекту землеустрою ФОП ОСОБА_4 мала перевірити наявність речових прав інших осіб на земельну ділянку при розробці технічної документації, але не зробила цього, внаслідок чого відбулася передача у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ОСОБА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 проти позовних вимог ОСОБА_2 не заперечував, повідомив суду, що під час державної реєстрації земельної ділянки та речових прав на нерухоме майно, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254, яка належить ОСОБА_1 , він діяв згідно норм чинного законодавства. Пізніше дізнався, що позивач претендує на дану земельну ділянку.

Свідок ОСОБА_4 в суді пояснила, що проект землеустрою ОСОБА_1 виготовлений згідно чинного законодавства, виготовлявся на підставі рішення селищної ради. Відбувався поділ земельної ділянки комунальної власності ( землі запасу), залишок земель запасу був 2,58 га, а ОСОБА_1 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на 1,718 га. При формуванні земельної ділянки перевіряються права інших осіб, які зареєстровані в ДЗК. Після формування земельної ділянки ОСОБА_1 ще залишилася земельна ділянка у комунальній власності ( землі запасу).

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та проаналізувавши у сукупності всі докази по справі в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області 13 сесії 23 скликання від 125.12.2000 ОСОБА_2 було надано земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства в постійне користування площею 0,35га за рахунок земель запасу в районі середнього на місці ОСОБА_3 , зобов`язано ОСОБА_2 в місячний термін замовити місцевому органу земельних ресурсів виготовлення документів, що посвідчують право користування (володіння) землею, а також виконувати обов`язки землекористувача ( власника) відповідно до вимог ст. 40 ЗК України ( а.с. 54).

Згідно технічного звіту про встановлення зовнішніх меж землекористування землі запасу селищної ради для ведення особистого підсобного господарства постійного користування поле «Середнє» Великобагачанський район Полтавська область передавалися земельні ділянки в постійне користування, погоджувалися та встановлювалися межі земельних ділянок: ОСОБА_6 - 0,50 га, ОСОБА_1 - 0,70 га, ОСОБА_3 0,35 га, ОСОБА_7 0,30 га ( а.с. 116-132).

Згідно графічних матеріалів, земельна ділянка ОСОБА_3 межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , землями Держлісфонду, землями ТОВ «Довіра». ( а.с. 55, 56). 22.12.2000 були узгоджені межі земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с. 57).

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ПЛ №009416 від 18.02.2001, ОСОБА_2 на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Великобагачанської селищної Ради народних депутатів Великобагачанського району Полтавської області від 15.12.2000 передана у постійне користування земельна ділянка площею 0,3500 га у межах згідно з планом, розташована на території Великобагачанської селищної ради, акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №544 (а.с.7). Аналогічна інформація міститься у довідці Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради №1453 від 22.09.2022 ( а.с. 10), листі Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області №1314/0302 від 29.11.2022 ( а.с. 15).

Рішенням Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області 19 сесії 8 скликання від 06.12.2021 відмовлено ОСОБА_2 в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована за межами населених пунктів на території Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області, у зв`язку з тим, що на графічних матеріалах зображена земельна ділянка, яка перебуває у приватній власності іншої особи ( земельна ділянка з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254) ( а.с. 11).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.08.2022 право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254, площею 1,718 га для ведення особистого селянського господарства зареєстровано за ОСОБА_1 27.05.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради Сидоренком О.Г. на підставі рішення Великобагачанської селищної ради від 26.01.2021 ( а.с. 12).

Згідно листа Виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради №224/0302 від 17.02.2022 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,718 га з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254 дійсно накладається на земельну ділянку площею 0,3500 га, яка з 2000 року перебуває в постійному користуванні іншої особи ( а.с. 14).

Рішенням Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області 43 сесії 7 скликання від 18.02.2020 надано згоду на поділ земельної ділянки комунальної власності загальною площею 2,5676 га кадастровий номер 5320255100:00:004:2190, розташованої за межами с. Байрак Великобагачанської об`єднаної територіальної громади Великобагачанського району Полтавської області. Надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 1,7180 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування за межами смт. Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області ( а.с. 71).

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населеного пункту сел. Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, розробник ФОП. ОСОБА_4 , земельна ділянка була сформована шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 5320255100:00:004:2190, площею 2,5676 га землі запасу, право власності на яку зареєстровано 14.03.2019 на підставі акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2014, право власності на землю комунальна, власник територіальна громада селища Велика Багачка, сіл Бутова Долина Довгалівка, Шепелі, Гарнокут, Буряківщина, Байрак, Мала Решетилівка, Затон, Пилипенки, Радивонівка, Мар`янівка, Володимирівка, Перекопівка, Іванівка, Пушкареве, Семенівка, Широке, Багачка Перша, Степанівка, Стефанівщина, Якимове, Балюки в особі Великобагачанської селищної ради ( відомості про реєстрацію іншого речового права відсутні), встановлено межі земельної ділянки, обтяжень на земельну ділянку не виявлено ( а.с. 148-210).

Рішенням Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області 5 сесії 8 скликання від 26.01.2021 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 площею 1,7180 га кадастровий номер 5320255100:00:004:2254 для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування, яка розташована за межами смт. Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області. Передано у приватну власність ОСОБА_1 вказану вище земельну ділянку ( а.с. 72).

Згідно державного акту на право постійного користування землею виданого громадянину України серії І-ПЛ №012560 від 30.01.1997 ОСОБА_1 було передано на праві користування земельну ділянку площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства ( а.с. 211).

Відповідно до ст. 7 Земельного Кодексу України, 1991 року, у редакції чинній на момент виникнення у позивача права користування земельною ділянкою, користування землеюможе бутипостійним аботимчасовим. Постійним визнається земле користування беззаздалегідь установленогостроку. Користування землею на умовах оренди для сільськогосподарських цілей повинно бути, як правило, довгостроковим. У постійне користування землянадається Радаминародних депутатівіз земель,що перебуваютьу державнійвласності громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно статті19ЗК України,1991,Районні,міські,в адміністративномупідпорядкуванні яких є район,Ради народнихдепутатів надаютьземельні ділянкиза межаминаселених пунктів із земель запасу для сільськогосподарського використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Статтею 22 ЗУ України, 1991, право власності на землю або право користування наданоюземельною ділянкоювиникає післявстановлення землевпоряднимиорганізаціями межземельної ділянкив натурі(намісцевості)і одержаннядокумента,що посвідчуєце право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на

умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку;

3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства;

4) систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди;

5) нераціонального використання земельної ділянки;

6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки;

7) використання землі не за цільовим призначенням;

8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років для несільськогосподарських потреб;

9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Чинний Земельний кодекс України значно звужує коло осіб, яким може належати земельна ділянка на праві постійного користування, але не обмежує прав осіб у яких наявне таке право. Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року №1-17/2005) положення пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Із матеріалів справи встановлено, що позивачу у справі на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 0,3500 га, для ведення особистого підсобного господарства, розташована на території Великобагачанської селищної ради, дане право посвідчено державним актом на право постійного користування землею серії І-ПЛ №009416 від 28.02.2001, даний акт є чинним відомості про його скасування у матеріалах справи відсутні.

Посилання позивача на успадкування даної земельної ділянки та його право власності на дану земельну ділянку спростовується наявними матеріалами справи.

Статтею 92 Земельного Кодексу у чинній редакції встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Позовна заява не мість посилань на порушення позивача, як користувача земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності.

Відповідно доположеньч.ч.1,2ст.78ЗемельногокодексуУкраїни,правовласності наземлю це правоволодіти,користуватися ірозпоряджатися земельнимиділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК Українивизначено зміст права власності, частиною першою якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Позивач посилається на порушення його прав, як власника земельної ділянки, проте права власності на вказану земельну ділянку позивач в установленому законом порядку не набув.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до Великобагачанської селищної ради з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення ( відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства. Рішенням 19 сесії 8 скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області йому було відмовлено у наданні відповідного дозволу, оскільки на графічних матеріалах зображена земельна ділянка, яка перебуває у приватній власності.

З цих підстав позивач, вважав, що земельна ділянка у власність відповідача була передана безпідставно.

Згідно положень ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, у тому числі, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано положеннями ст. 118 ЗК України.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку набула у порядку передбаченому чинним законодавством.

Посилання позивача на ті обставини, що у приватну власність ОСОБА_1 було передано земельну ділянку, яка перебуває у його постійному користуванні не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону ( ч.ч. 1,2 ст. 5 ЦПК України)..

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України,цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом .Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожнасторона несеризик настаннянаслідків,пов`язаних ізвчиненням чиневчиненням неюпроцесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходомсудового процесу; сприяєврегулюванню спорушляхом досягненняугоди міжсторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникамсудового процесув реалізаціїними прав,передбачених цимКодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази тих обставин, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог. Позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували той факт, що земельна ділянка, яка перебуває у його постійному користуванні увійшла до складу земельної ділянки, яка була передана у приватну власність ОСОБА_1 . Відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують, що земельні ділянки площами 0,35 га, що перебуває у користуванні позивача, та 1,718 га, що перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 , накладаються одна на одну, яким чином вони накладаються повністю чи частково. Судом неодноразово роз`яснювалися наслідки вчинення чи невчинення певних процесуальних дій. Відповідачем Великобагачанською селищною радою жодних доказів в обґрунтування обставин зазначених у рішенні від 06.12.2021 на адресу суду не надано. Як пояснив представник відповідача такі докази у відповідача відсутні.

Відповідно до наявних матеріалів справи рішенням Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області було надано згоду на поділ земельної ділянки комунальної власності загальною площею 2,5676 га кадастровий номер 5320255100:00:004:2190, розташованої за межами с. Байрак Великобагачанської ОТГ, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,718 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не наданих у власність та користування за межами смт. Велика Багачка на території Великобагачанської селищної ради.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 5320255100:00:004:2190 загальною площею 2,5676 га, землі запасу, перебуває у комунальній власності Територіальної громади.

Землями запасу визнаються всі землі, не передані у власність або не надані у постійне користування.

На підставістатті 80 ЗК Українитериторіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. Зазначена норма кореспондується з ч. 5 ст. 16 України «Про місцеве самоврядування в Україні». Закону Згідно зістатті 83 ЗК Україниу комунальній власності перебувають усі землі межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності. в Крім того,стаття 12 ЗК Українизазначає, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міста належить розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Відповідно до пункту 34 частини 1статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"до компетенції міських рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин виключно на пленарних засіданнях міської ради. Окремо необхідно зазначити, що відповідно достатті 144 Конституції Україниоргани місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Таким чином позивачем не доведено неправомірність прийняття оспорюваного рішення Великобагачанською селищною радою та відповідно реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254 за відповідачем ОСОБА_1 .

Заявляючи вимогу про визнання дій державного реєстратора незаконними, позивач жодних мотивів незаконності його дій не навів та не залучив державного реєстратора до справи, як відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320255100:00:004:2254.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020,статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(далі - Закон ) викладено у новій редакції.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26Закону (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цьогоЗакону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини 2 статті 26Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, з 16 січня 2020 року, тобто на час звернення позивача до суду, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», згідно з яким судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цимЗакономнабрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченомуЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»до набрання чинності цим Законом.

Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не входить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 03.11.2021 справа № 761/16488/19.

За таких обставин обраний позивачем спосіб захисту - скасування запису про право власності, після внесення змін до статті 26Закону не може призвести до захисту або відновлення порушеного права позивача, є неефективним, а тому у цих правовідносинах такі позовні вимоги не можуть підлягати задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з принципу диспозитивності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити у повному обсязі, у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенніпозовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Великобагачанської селищноїради Миргородськогорайону Полтавської області, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спорудержавний реєстраторВеликобагачанської селищноїради Полтавськоїобласті СидоренкоОлександр Геннадійовичпро визнаннядій державногореєстратора незаконними,скасування запису про право власності на землю,скасування уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно реєстрації права власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування рішення п`ятої сесії восьмого скликання Великобагачанської селищної ради Миргородського району Полтавської області від 26.01.2021 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарганарішеннясуду подаєтьсядоПолтавськогоапеляційного судупротягомтридцятиднів здняйогопроголошення.Якщовсудовомузасіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастинисудовогорішенняабоуразірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасниківсправи,зазначенийстрокобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасниксправи,якомуповне рішеннясудунебуловрученоу деньйого проголошенняабоскладення,маєправо напоновлення пропущеногостроку наапеляційне оскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягомтридцятиднів здняврученняйомуповногорішеннясуду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Чуй Анатолій Іванович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1935 від 31.10.2017, діючого на підставі довіреності Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги від 05.12.2022, адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

представник відповідача: адвокат Сидоренко Юрій Володимирович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2761 від 23.04.2019, адреса: АДРЕСА_4 ;

відповідач: Великобагачанська селищна рада Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044600, юридична адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

представник відповідача: Бут Дмитро Віталійович, РНОКПП НОМЕР_3 , діючого на підставі довіреності №30/0305 від 06.01.2023, адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_5 , державний реєстратор відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради, адреса: вул. Шевченка, 73, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область.

Повне рішення суду складено 07.07.2023.

Суддя Я.В. Прасол