ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2023 року Справа № 160/20750/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
27.12.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи: з 11.10.1996 року по 02.12.1996 року; з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року; з 21.12.2004 року по 25.12.2005 року; з 27.05.2010 року по 27.12.2010 року до пільгового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пільгової пенсії.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що пенсійний орган протиправно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, через відсутність документів про атестацію робочих місць у оскаржувані періоди.
Ухвалою від 29.12.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
23.01.2023 року представником Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області подано відзив на позовну заяву, яким заперечується проти задоволення позовних вимог.
Ухвалою від 13.03.2023 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до участі у справі як відповідачів по справі №160/20750/22.
Ухвалою від 01.05.2023 року клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про залучення до розгляду справи №160/20750/22 в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та про розгляд справи №160/20750/22 у судовому засіданні залишено без задоволення.
26.06.2023 року представником ГУ ПФУ в Черкаській області подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого вимоги позивача необгрунтовані та безпідставні. Також, наголошено, що ГУ ПФУ в Хмельницькій області правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.
Ухвалою від 04.07.2023 року визнано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області неналежними відповідачами та виключити зі складу учасників справи № 160/20750/22.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
15.09.2021 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
22.09.2021 року ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийняло рішення №047350003358 про відмову у призначенні пенсії.
Означеним рішенням вказано наступне:
- пенсійний вік заявника 55 років 07 місяців 29 днів;
- страховий стаж особи 29 років 01 місяць 10 днів;
- пільговий стаж 08 років 09 місяців 10 днів;
- до пільгового стажу не зараховано: періоди з 11.10.1996 року по 02.12.1996 року, з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року згідно пільгової довідки від 29.04.2021 року №05-1/20/515, виданої ПАТ «Авдіївським коксохімічним заводом» та період з 21.12.2004 року по 25.12.2005 року, з 27.05.2010 року по 27.12.2010 року згідно пільгової довідки від 03.03.2021 року №131, виданої ПрАТ «Шахтоуправлінням Першотравенським», оскільки відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці;
- для зарахування до пільгового стажу:
1) періодів з 11.10.1996 року по 02.12.1996 року, з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року необхідно надати накази про результати атестації робочих місць за умовами праці за професією;
2) періоду з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці за професією електрозварника;
3) період з 21.12.2004 року по 26.12.2005 року надати інформацію про проведення атестації вперше.
Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з даною позовною вимогою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 року таким законом є, насамперед, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, який був прийнятий на зміну положення Закону України Про пенсійне забезпечення.
Отже, оскільки і Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і Закон України «Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком №2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, для вирішення підстав призначення пенсії на пільгових умовах у відповідність до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне забезпечення» необхідне виконання наступних умов: досягнення 55 років, наявність страхового стажу не менше 30 років у чоловік, з них не менше 12 років і 6 місяців на посадах зазначених списком №2.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на момент звернення ОСОБА_1 до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 15.09.2021 року, позивачу виповнилось 55 років, що також підтверджується копією паспорта позивача. Страховий стаж позивача 29 років 01 місяць 10 днів, пільговий 08 років 09 місяців 10 днів.
З вищевикладеного суд приходить до висновку, що для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах необхідно встановити наявність у позивача стажу на посадах передбачених списком №2, який становить не менше 12 років і 6 місяців.
У рішенні ГУ ПФУ в Хмельницькій області вказано, що оскаржувані періоди не враховані до пільгового періоду, оскільки відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці.
Із вказаним рішення суд не погоджується та зазначає наступне.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 року затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).
Згідно з пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637).
Отже, уточнюючі довідки мають надаватися у разі, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 10.09.2013 року у справі №21-183а13 та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.04.2018 року у справі №164/1993/14-а, від 19.06.2018 року у справі №592/5846/17, від 25.09.2018 року у справі №242/65/17, від 28.03.2019 року у справа №194/712/17, від 18.04.2019 року у справі №156/173/17, від 11.07.2019 року у справі №423/1156/17 та від 11.07.2019 року у справі №225/3845/17.
Таким чином, документами, які підтверджують наявність у особи трудового (в тому числі пільгового) стажу, є трудова книжка або інші документи у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року (приклади у додатках 1, 2).
Записами трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 підтверджено наступне (щодо оскаржуваних періодів):
- запис №14: 11.10.1996 року прийнятий по переводу у ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» в спеціалізований цех по ремонту коксохімічного обладнання №2 електрогазозварником 6 розряду (Наказ №242-к від 09.10.1996 року);
- запис №15: 01.02.1998 року переведений на участок по ремонту обладнання вуглепідготовчих цехів електрогазозварником 6 розряду по ремонту коксохімічного обладнання (наказ №33-к від 02.02.2018 року);
- запис №16: 02.08.2001 року звільнений за власним бажанням;
- запис №23: 21.12.2004 року прийнятий електрогазозварником ручної сварки 4 розряду у ВАТ «Державна холдінгова компанія «Павлоградвугілля» «Шахта Ювілейна» м. Першотравневськ Дніпропетровська область;
- запис №24: 02.03.2011 року звільнений за власним бажанням.
Наказом №299 від 03.12.2001 року про результати атестації робочих місць затверджено перелік робочих місць, виробництв, професії і посад, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення. Посаду «електрогазозварщик» віднесено до Списку №2, розд. ХХХ111, шифр 19756.
Відповідно до Довідки №131 від 03.03.2021 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював повний робочий день на ВСП «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» з 21.12.2004 року по 02.03.2011 року; виконував гірничі роботи з повним робочим днем за професією «електрозварник ручного зварювання», що передбачена Списком №2 розділ 1 підрозділ 33 згідно ПКМУ №36 від 16.01.2003 року.
Так, вищевказаними матеріалами справи підтверджено пільговий характер роботи позивача в оскаржуваний період.
Таким чином, періоди роботи позивача з 11.10.1996 року по 02.12.1996 року; з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року; з 21.12.2004 року по 25.12.2005 року; з 27.05.2010 року по 27.12.2010 року підлягають зарахуванню до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.
Також позивачем заявлено позовну вимогу про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах та районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, на територіальні управління Пенсійного фонду України в районах покладено функції по призначенню (перерахунку) і виплаті пенсії.
У юриспруденції дискреційні повноваження визначаються як право голови держави, уряду, інших посадовців в органах державної влади у разі ухвалення рішення з питання, віднесеного до їх компетенції, діяти за певних умов на власний розсуд у рамках закону. А в Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи вказано, що адміністративний орган може здійснювати дискреційні повноваження, користуючись певною свободою розсуду у разі ухвалення будь-якого рішення. Такий орган в силу (за) наявності у нього дискреційних повноважень може вибирати з декількох варіантів припустимих рішень той, який він вважає найбільш відповідним у даному випадку. За цього надано рекомендацію судам не втручатися у дискреційні повноваження державних органів.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17.07.1997 року №475/97-ВР, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на прийняття рішення щодо призначення пенсії, та враховуючи те, що відповідачем не проводився розрахунок стажу позивача з урахуванням періодів, врахованих судом у даному рішенні, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 15.09.2021 року про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду у даній справі.
Одночасно, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог (ч.2 ст. 9 КАС України) та задовольнити позовні вимоги шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.09.2021 ро ку №047350003358 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії;
-зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи: з 11.10.1996 року по 02.12.1996 року; з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року; з 21.12.2004 року по 25.12.2005 року; з 27.05.2010 року по 27.12.2010 року до пільгового стажу та повторно розглянути заяву про призначення пільгової пенсії
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд зазначає, що захисту підлягаю лише порушені права, а тому в цій частині доводи позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вулиця Чекірди Гната, б. 10, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.09.2021 року №047350003358 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати періоди роботи: з 11.10.1996 року по 02.12.1996 року; з 01.02.1998 року по 02.08.2001 року; з 21.12.2004 року по 25.12.2005 року; з 27.05.2010 року по 27.12.2010 року до пільгового стажу ОСОБА_1 та повторно розглянути заяву про призначення пільгової пенсії від 15.09.2021 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2023 |
Оприлюднено | 10.07.2023 |
Номер документу | 112059728 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Захарчук-Борисенко Наталія Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні