Рішення

від 07.07.2023 по справі 380/5493/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/5493/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець"

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець", у якому заявлено позовні вимоги:

визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно;

визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно;

зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно в повному обсязі із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв`язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, нових посадових окладів за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно;

визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не врахування січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно;

зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведенню індексації грошового забезпечення (базового місяця);

визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не правильного нарахування та, як наслідок, виплати не у повному обсязі ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв`язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, нових посадових окладів та сумою виплаченої індексації на суму 71,08 гривень, за період з 01.12.2018 по 29.12.2018 включно;

зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за грудень 2018 року як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу у зв`язку із запровадженням, відповідно до вимог постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704, нових посадових окладів та сумою виплаченої індексації на суму 71,08 гривень, за період з 01.12.2018 по 29.12.2018 включно;

зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050 "Про компенсацію громадянами втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (зі змінами), за період з січня 2019 року по час ухвалення рішення суду в даній справі;

зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" після виплати ОСОБА_1 , індексації грошового забезпечення та компенсації за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, внести відповідні зміни до звітності щодо нарахованого та виплаченого мені доходу;

зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" направити на адресу військової частини НОМЕР_1 дублікат грошового атестата замість направленого раніше серії ЗУ № 401286.

В позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем протиправно в день виключення із списків особового складу військової частини не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення». За весь час служби в Навчально-спортивній базі зимових видів спорту «Тисовець» лише у грудні 2018 року йому нарахована та виплачена індексація на суму 71,08 грн. Зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а її проведення у зв`язку зі зростанням споживчих цін є обов`язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що згідно грошового атестата серія ЗУ № 262841 виписаного військовою частиною НОМЕР_2 АДРЕСА_1 грошове забезпечення склало 10209,70 грн та у грошовому атестаті зазначено базовий місяць березень 2017 року. Вказує, що на НСБ ЗВС "Тисовець" грошове забезпечення склало 13022,10 грн. Зазначає, що посадовий оклад позивача збільшився на 269,50 грн, а також відповідно зросли і всі складові грошового забезпечення військовослужбовця на загальну суму 2812,40 грн (13022,10 грн - 10209,70грн). Вказує, що враховуючи вищенаведене і підвищення посадового окладу військовослужбовця базовим місяцем для нарахування індексації рахувати листопад 2017 року. Після чергового підвищення грошового забезпечення яке відбулося у березні 2018 року, також змінився базовий місяць на березень 2018 року. А також право на отримання індексації настало у грудні 2018 року у сумі 71,08 грн, яку було виплачено позивачу на його картковий рахунок. Вважає, що розрахунок індексації грошового забезпечення позивача проведено правильно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Рішенням від 21 липня 2021 року Львівський окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив частково. Визнано протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в повному обсязі у період з 03.11.2017 по 29.12.2018. Зобов`язано Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" (82600, с. Тисовець, Сколівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ: 14303193) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 29.12.2018 відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми. В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 апеляційну скаргу Навчально-спортивної бази зимових видів спорту ,,Тисовець задоволено частково. Скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року у справі № 380/5493/21 в частині задоволення позовних вимог та ухвалено постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.03.2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Чугуєнка Дмитра Віталійовича задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року скасовано в частині вирішення позовних вимог, які стосуються визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання його вчинити дії щодо нарахування й виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період із 3 листопада 2017 року до 29 грудня 2018 року включно. У цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції Львівського окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року залишено без змін.

Матеріали справи надійшли до Львівського окружного адміністративного суду 18.04.2023.

Після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено головуючого суддю Крутько О.В.

19.04.2023 прийнято ухвалу про прийняття справи до провадження (суддя Крутько О.В.)

Позивач подав клопотання про витребування доказів, у якому просить витребувати у Військової частини НОМЕР_2 наступні докази: дублікат грошового атестата замість направленого раніше серії ЗУ № 262841 (форми 2) та довідку про нарахування, відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2022 у справі № 280/10878/21 індексацію за період з 03.02.2017 по 02.11.2017.

Розглянувши клопотання позивача суд не встановив підстав для його задоволення, оскільки докази, які позивач просить витребувати, не є необхідними для з`ясування обставин у цій справі з огляду на предмет та зміст позовних вимог.

Дослідивши заяви по суті справи та письмові докази, суд виходив з наступного.

ОСОБА_1 відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 26 жовтня 2017 року №117 був призначений на посаду начальника фінансово-економічної служби Навчально-спортивної бази зимових видів спорту «Тисовець» та зарахований до списків особового складу бази і на всі види забезпечення з 3 листопада 2017 року.

Із 3 листопада 2017 року до листопада 2018 року включно ОСОБА_1 не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 виплачена індексація грошового забезпечення в розмірі: 71,08 грн.

Наказом начальника Навчально-спортивної бази зимових видів спорту «Тисовець» (по стройовій частині) від 29 грудня 2018 року №259 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу бази та всіх видів забезпечення.

Надалі ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому індексації грошового забезпечення.

На вказану заяву відповідач надіслав відповідь від 18 березня 2021 року №279, якою відмовив у виплаті індексації. Також зазначив, що позивач отримав право на індексацію у грудні 2018 року та йому виплачено 71,08 грн на картковий рахунок.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з метою захисту своїх прав та інтересів..

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також «Закон №2011-XII») передбачає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пункт 2 статті 9 цього Закону встановлює, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзац 2 пункту 3 статті 9 Закону №2011-XII передбачає, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі Постанова № 1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений (далі Порядок №260), який набрав чинності 20 липня 2018 року.

Пункт 2 розділу І Порядку №260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

На підставі наказу Міністерства оборони України від 1 червня 2020 року №180 «Про затвердження Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» були внесені зміни до переліку щомісячних додаткових та щомісячних одноразових видів грошового забезпечення.

Цей наказ набрав чинності 30 червня 2020 року. Відтоді пунктом 2 розділу І Порядку №260 установлено, що до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

Стосовно одноразових додаткових видів грошового забезпечення, то пункт 2 розділу І Порядку №260 саме у зазначеній редакції передбачав, що до них належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

У статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ) законодавець навів визначення таких понять: індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг; індекс споживчих цін показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

До таких об`єктів індексації в силу абзацу 4 частини першої статті 2 Закону №1282-ХІІ належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 3 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

У первинній редакції частина перша статті 4 цього Закону передбачала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

Надалі до цієї норми були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII, який набрав законну силу 1 січня 2016 року.

Тож з 1 січня 2016 року за правилами частини першої статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Частина друга статті 4 Закону №1282-ХІІ передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону №1282-ХІІ для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Відповідно до частини четвертої статті 4 Закону №1282-ХІІ підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078) цей акт визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 1 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Абзац 2 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Абзац 4 пункту 4 Порядку №1078 установлює, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15 березня 2018 року врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Цей же абзац діяв з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року дотепер діє у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 1 грудня 2015 року дотепер у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 1 грудня 2015 року у редакції постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 1 квітня 2021 року діяв у редакції постанови Уряду №141 від 28 лютого 2018 року і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Пункт 10-2 Порядку №1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року.

У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник

При вирішенні питання щодо правильності застосування при визначенні ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення базового місяця - листопада 2017 року, а не січня 2008 року у період із 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року, та наявності/відсутності у відповідача дискреційних повноважень у цьому питанні, з врахуванням висновків Верховного Суду у цій справі, суд зазначає наступне:

Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, містив поняття «базовий місяць».

Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).

Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

Абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 1 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Абзац 3 пункт 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Пункт 10-2 Порядку №1078 у зазначеній редакції передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Тож до 1 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.

На ці особливості попереднього правового регулювання Верховний Суд уже звертав увагу у пункті 45 постанови від 19 травня 2022 року у справі №200/3859/21.

9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також «Постанова №1013»).

За змістом пунктів 1, 3 Постанови №1013, було встановлено, що:

підвищуються посадові оклади з 1 грудня 2015 року працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;

підвищуються з 1 грудня 2015 року на 10 відсотків посадові оклади працівників, розміри яких затверджено відповідними постановами Уряду;

у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов`язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено відповідними розпорядженнями й постановами Уряду;

міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року;

для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Отже, Постановою №1013 з 1 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б «обнулитися» індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.

Отже, січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 1 грудня 2015 року.

Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них «місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)», з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).

До числа основних змін, які внесені Постановою №1013 до Порядку проведення індексації грошових доходів населення та пов`язані з індексацією грошового забезпечення військовослужбовців, слід віднести нову редакцію пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, окремими положеннями яких установлено таке:

у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків;

обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення;

для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Порівняльний аналіз указаних положень свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 1 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу.

Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 1 грудня 2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований підхід до обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації всіх працівників.

Для проведення індексації з 1 грудня 2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

Місяць підвищення доходу це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка була запроваджена з 1 грудня 2015 року.

Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож з 1 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 1 грудня 2015 року не прив`язаний до місяця прийняття (виходу) на військову службу.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

Отже, для проведення подальшої індексації грошового забезпечення відповідачу з 1 грудня 2015 року належало переглянути «базовий місяць», визначений за старими правилами, змінивши його на «місяць підвищення доходу», тобто на місяць останнього підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, займаною позивачем.

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 з подібними правовідносинами.

На час виникнення спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року.

Від січня 2008 року посадовий оклад позивача не змінювався. Він змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, суд дійшов висновку про те, що січень 2008 року є місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року.

Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20 та правовій позиції Верховного Суду у цій справі.

Повноваження НСБ ЗВС «Тисовець» стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період із 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки при визначенні індексації грошового забезпечення позивачу неправильно встановлено базовий місяць, то у спірний період нарахування індексації здійснювалось відповідачем неправильно, що у свою чергу призвело до ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За встановлених обставин, у даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

При вирішенні спору щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування й виплати позивачу так званої індексації-різниці за період із 1 березня до 29 грудня 2018 року, із урахуванням суми поточної індексації суд враховує наступне.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» і Порядок №1078 такого поняття не містять.

Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Проте постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Отже, нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, тому повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.

1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

У березні 2018 року як місяці підвищення доходу ОСОБА_1 відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21 та правовій позиції Верховного Суду у цій справі.

Відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 1 березня 2018 року до 29 грудня 2018 року.

Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідач порушив через бездіяльність. При цьому, позивач при розрахунку індексації-різниці самостійно визначає поточну індексацію, яка повинна бути йому нарахована у лютому 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

При вирішенні позовних вимог що стосуються правильності нарахування позивачу індексації за період з 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року суд встановив, що індексація за вказаний період не була нарахована позивачу неправомірно, оскільки не було застосовано при розрахунку базовий місяць січень 2008 року.

Оскільки відповідач не нарахував і не виплатив позивачу поточну індексацію за період з 03.11.2017 по 28.02.2018, вимоги позивача про визначення індексації-різниці з березня 2018 року до 29.12.2018 з врахуванням належної йому індексації за попередній період, є передчасними.

Лише після нарахування ОСОБА_1 індексації за період 3 листопада 2017 року до 28 лютого 2018 року, з врахуванням змісту спірних правовідносин, відповідачу належить вирішити чи має право позивач на отримання індексації-різниці та встановити чи розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Згідно п.8 позовних вимог позивач просить зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 включно в повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведенню індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Такі вимоги є необґрунтованими, оскільки у цей період з 01.03.2018 до 30.11.2018 року правильним є застосування березня 2018 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Отже, враховуючи наведені доводи та обґрунтування, слід зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення у період 01 березня 2018 року до 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4, пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Щодо судового збору, то суд зазначає, що оскільки позивач не сплачував судовий збір при поданні позовної заяви, а отже, враховуючи приписи ст.139 КАС України, такий не підлягає відшкодуванню.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

На підтвердження понесених позивачем послуг на професійну правничу допомогу позивачем надано копії договору № 2021/96 про надання професійної правничої допомоги від 28.12.2021,завдання № 1 від 28.12.2021, банківську виписку за період з 01.12.2021 по 31.12.2021.

Враховуючи предмет та зміст заявлених позовних вимог, обсяг та складність наданих послуг, витрати за надану позивачу правову допомогу підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 94, 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно з врахуванням базового місяця - січня 2008 року.

Зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" (82600, с. Тисовець, Сколівський район, Львівська область) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 03.11.2017 по 28.02.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць).

Визнати протиправними дії Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець" щодо неповного нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період 01.03.2018 до 29.12.2018 включно.

Зобов`язати Навчально-спортивну базу зимових видів спорту "Тисовець" (82600, с. Тисовець, Сколівський район, Львівська область) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період 01.03.2018 до 29.12.2018 включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (базовий місяць) з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Навчально-спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець"(82600, с. Тисовець, Сколівський район, Львівська область) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.