Рішення від 26.08.2010 по справі 2а-1338-10

Справа № 2а-1338/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 26 серпня 2010 року  Голопристанський районний суд Херсонської області у складі: головуючої судді - Охтень А.А.,  

при секретарі - Адонка К.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гола Пристань справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги,  

  В С Т А Н О В И В :  

 Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області про стягнення з відповідача – на її користь недоплачені за 2007-2010 роки суми щомісячної державної соціальної допомоги за період з 1 січня 2007 по липень (включно) 2010 роки -  5047,60 грн., стягнення з відповідача на її користь суму сплачених мною судових витрат (судовий збір у розмірі 8, 50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 37, 00 грн.), та зобов'язання відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надалі при нарахуванні пенсії.  

Позивачка у судове засідання не з’явилася, просила суд розглядати справу за її відсутності.  

Представник відповідача в судове засідання надав письмові заперечення на позов у яких зазначено, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач вказує, що 2007 році дія ст. 6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни була зупинена Законом «Про державний бюджет», що  в 2008 році позивач отримувала  щомісячну соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про соціальний захист дітей війни» у таких розмірах: з 01.01.08 по 1.04.08 – 47 грн, з 1.04.08. по 1.07.08 – 48.10 грн, з 1.07. по 1.10..08 – 48,20 грн, з 1.10.08  по 1.05.2010 р – 49,80 грн. Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Органами пенсійного фонду України щомісячна соціальна допомога, передбачена Законом «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалась з урахуванням вимог ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», та виплачується з урахуванням постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 р «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Відповідач стверджує, що порушень законодавства в сфері пенсійного забезпечення управлінням не допущено.  

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком і на неї розповсюджується дія Закону України від 18 листопада 2004 р. "Про соціальний захист дітей війни".  

Як вбачається зі ст. 6 вказаного закону дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни була  також була призупинена. Але рішенням  Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року п. 12 ст. 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким була призупинена дія ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був визнаний неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам які мають статус «дитина війна» була відновлена. Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війна», позивач має з 9 липня 2007 року.    

Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» були внесені зміни до  ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» Але рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008  року  положення  ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  внесені зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» були визнані неконституційним і дія ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», якою передбачена щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам які мають статус «дитина війна» була відновлена. Таким чином, право на отримання надбавки до пенсії, як «дитина війні», позивач має тільки з 22 травня 2008 року.    

Законом «Про державний бюджет України на 2009 рік» будь яких змін до ст. 6 ЗУ «Про соціальних захист дітей війни», або про зупинення дії цієї  статті не передбачено.         Зміни до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», які були внесені ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік» були визнані неконституційними, тому в 2009 і 2010 роках надбавка до пенсії особі, яка має статус «дитина війна», повинна виплачуватися в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.    

Позивач отримувала з 2008 році надбавку до пенсії у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, що є порушенням ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».    

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.    

В той же час, що відповідно до статті 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач як дитина війни наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії, у зв’язку з чим її вимоги у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення на її користь суми боргу у розмірі 5047,60 грн., оскільки позивач не надала достатніх доказів в обґрунтування даних вимог, клопотання про витребування таких доказів не заявляла, крім того суд не може вирішити питання щодо нарахування позивачу соціальної допомоги у майбутньому, оскільки це не передбачено законодавством.  

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.    

      З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати у сумі  45,50 грн.    

Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України,  суд   -  

  ВИРІШИВ:  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області  про стягнення недоплачених сум щомісячної соціальної допомоги -  задовольнити частково.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі Херсонської області  призначити, донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, згідно Закону України « Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 26.08.2010 року з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Голопристанському районі  на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 45,50 грн.    

В решті позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  

 Суддя                                                                                                              А.А. Охтень