Постанова

від 05.07.2023 по справі 380/12348/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/12348/22 пров. № А/857/6600/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Шинкар Т. І.,

за участю секретаря судового засідання Доморадової Р.В.,

представника позивача Левкович Т.В.,

представника третьої особи Громадської організації "Кращий Сихів" - Мельник Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року (головуючий суддя Гулик А.Г., м. Львів) у справі №380/12348/22 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Середня загальноосвітня школа № 98 м.Львова, Громадська організація "Кращий Сихів" про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради (відповідач-1), Львівської міської ради (відповідач-2), у якому просив визнати протиправним та скасувати: рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98» №758 від 30.08.2022; рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом позапланового засідання №17 від 31.08.2022; рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом позапланового засідання №19 від 07.09.2022.

Позов обгрунтовує тим, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98» № 758 від 30.08.2022, яким скасовано наказ директора департаменту містобудування від 01.07.2013 № 197 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» є протиправним, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», скасування містобудівних умов може відбуватись у двох випадках: 1) добровільному, тобто за заявою замовника; 2) судовому. В межах спірних правовідносин жодного судового рішення про скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень не приймалось, його добровільної заяви не було і така не покладена в основу (підставу) прийнятого Рішення № 758. Позивач вважає, що недотримання вимог цієї норми є самостійною та достатньою підставою для скасування Рішення № 758. Також зазначає, що постановою Галицького районного суду від 26.04.2017 у справі №461/488/16-а визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №501 від 10.07.2014, яким було скасовано наказ директора департаменту містобудування від 01.07.2013 № 197 «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» (пунктом 1 Рішення № 758 також скасовується вказаний наказ). Тобто, питання скасування містобудівних умов та обмежень вже було предметом судового розгляду. Також заперечує таку підставу прийнятого Рішення № 758, як розміщення земельної ділянки у зоні Р-3 рекреаційні зони озеленених територій загального користування, відповідно до плану зонування території Сихівського району, затвердженого ухвалою міської ради від 18.09.2014 № 3840 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони». Зазначає, що про наявність у позивача містобудівних умов та обмежень, позитивного висновку експертизи проекта будівництва, зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, діючого договору оренди, які датовані раніше, ніж прийнята Львівською міською радою ухвала від 18.09.2014 року №3840, відповідач-1 знав, але не врахував їх при затвердженні плану зонування Сихівського району. Стосовно листа Сихівської районної адміністрації від 18.08.2022 №4-34-21717 та звернення середньої загальноосвітньої школи № 98 від 17.08.2022 № 2-10507-34-34, як підставу для прийняття оскарженого Рішення №758 зазначає, що орендована ним земельна ділянка та земельна ділянка, на якій розташований «Сквер Гідності», є суміжними та не накладаються одна на одну. Протокол №17 прийнятий поза межами повноважень відповідної комісії, а також на виконання очевидно протиправного Рішення № 758. Вважає, що вирішення питань щодо припинення електропостачання, водопостачання, обмеження доступу до територій та зупинення будівельних робіт та демонтажу споруди виходять за межі повноважень, наданих міській комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради. Крім того, зміст Протоколу № 17 не розкриває підстави для проведення відповідного виїзного засідання комісії та суть надзвичайності ситуації, яка потребувала такого негайного реагування та прийняття рішень. Щодо Протоколу №19 від 07.09.2022 позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що вказаний протокол за своїм змістом дублює положення Протоколу №17, а відтак є протиправним з тих самих підстав.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Львівська міська рада та Виконавчий комітет Львівської міської ради подали апеляційну скаргу, в якій покликаються на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовують тим, що дозвіл Сихівської РДА Львівської міської ради від 28.04.2014 на тимчасове порушення правил благоустрою при виконанні робіт виданий позивачу на даний час є нечинним, оскільки закінчився 28.04.2014. Крім того, позивач не звертався Сихівську РДА Львівської міської ради перед початком здійснення будівельних робіт для отримання дозволу на тимчасове порушення правил благоустрою. Зазначають, що згідно з реєстром будівельної діяльності будь-які документи, які б давали право ОСОБА_1 здійснювати будівельні роботи на об`єкті будівництва класу наслідків СС1, загальною площею 939,9 м.кв., поверховість 2 поверхи (повідомлення про початок виконання будівельних робіт) відсутні. Також вважать, що суд першої інстанції не дослідив повноваження Виконавчого комітету Львівської міської ради щодо скасування актів департаменту містобудування Львівської міської ради як підпорядкованого йому органу. Зазначають, що в рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради зазначено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 розміщена у зоні Р-3 рекреаційні зони озеленених територій загального користування, відповідно до плану зонування територій Сихівського району, затвердженого ухвалою від 18.09.2014. Вважають, що твердження про те, що план зонування території затверджувався без врахування прав позивача на земельну ділянку не відповідає дійсності, оскільки вказана ухвала пройшла громадські слухання, де враховувались громадські інтереси, відтак позивач міг подати свої пропозиції для узгодження спірних питань. Щодо Протоколів №17 та №19 зазначають, що міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій діяла в межах повноважень, передбачених в положенні про міську комісію з ТЕБ і НС. Вказують, що оскільки Сквер гідності знаходиться навпроти входу в школу і у ньому завжди багато дітей, людей з маленькими дітьми, споруда зі скла, яка знаходиться в безпосередній близкості до навчального закладу під час війни, створює особливу небезпеку. Також є невідомим призначення будівлі, чи не будуть там продавати цигарки і алкоголь. Окрім того, небезпечна будівля розташована дуже близько до шляхів евакуації в укриття школи, що створює небезпеку для життя і здоров`я учасників освітнього процесу.

З урахуванням наведеного просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу із викладом заперечень щодо наведених відповідачами обставин та правових підстав, з якими позивач не погоджується та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянтів під час апеляційного розгляду підтримала апеляційну скаргу.

Представник третьої особи під час апеляційного розгляду підтримала апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників учасників справи, проаналізувавши письмові докази, що є в матеріалах справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.11.2008 на підставі договору купівлі-продажу ФОП ОСОБА_1 придбана будівля кафе під літ А-1 площею 82,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (р.н. НОМЕР_1 ).

12.04.2010 між ФОП ОСОБА_1 та Львівською міською радою укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки на АДРЕСА_1 (кад.№4610136800:07:004:0045) строком на 10 років до 28.01.2020 (далі договір оренди земельної ділянки від 12.04.2010).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.04.2021 у справі № 914/894/20 визнано поновленим договір оренди землі та визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі (рішення набрало законної сили 10.08.2021).

01.07.2013 позивач отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво торгового комплексу на АДРЕСА_1 із знесенням будівлі кафе на підставі наказу департаменту містобудування Львівської міської ради № 197 від 01.07.2013.

03.02.2014 ФОП ОСОБА_1 отримав позитивний висновок ДП «Укрдержбудекспертиза» на підставі експертного звіту № 14-0020-14 щодо «Будівництва торгового комплексу на АДРЕСА_1 із знесенням будівлі кафе».

28.04.2014 ФОП ОСОБА_1 отримав дозвіл Сихівської райадміністрації ЛМР №29 на тимчасове порушення благоустрою при виконанні робіт із влаштування будівельного майданчика.

15.05.2014 призупинено дію дозволу №29 від 28.04.2014 на підставі розпорядження Сихівської райадміністрації ЛМР № 197, яке визнано протиправним та скасовано постановою Сихівського районного суду міста Львова від 20.03.2015 у справі № 464/5545/14-а (набрала законної сили).

03.06.2014 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області №ЛВ083141540603 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Будівництво торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе у м.Львові».

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №501 від 10.07.2014 скасовано наказ департаменту містобудування Львівської міської ради №197 від 01.07.2013 щодо затвердження містобудівних умов та обмежень.

Постановою Галицького районного суду міста Львова від 26.04.2017 у справі №461/488/16-а визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №501 від 10.07.2014 (постанова набрала законної сили 06.05.2017).

06.09.2019 ФОП ОСОБА_1 отримав позитивний висновок «Укрдержбудекспертиза» на підставі експертного звіту № 14-1739-19 щодо «Будівництва торгового комплексу на АДРЕСА_1 із знесенням будівлі кафе» у зв`язку із коригуванням робочого проекту.

31.08.2022 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на об`єкт незавершеного будівництва торгового комплексу літ. Б-2 (22% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

30.08.2022 виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98» №758, згідно з яким «відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельного кодексу України, керуючись статею 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи розміщення земельної ділянки у зоні Р-3 рекреаційні зони озеленених територій загального користування, відповідно до плану зонування території Сихівського району, затвердженого ухвалою міської ради від 18.09.2014 № 3840 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони», листа Сихівської районної адміністрації від 18.08.2022 №4-34-21717, звернення середньої загальноосвітньої школи №98 від 17.08.2022 №2-10507-34-34, вирішив:

1. Скасувати наказ директора департаменту містобудування «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» від 01.07.2013 №197.

2. Департаменту містобудування повідомити Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та Сихівську районну адміністрацію про скасування наказу директора департаменту містобудування від 01.07.2013 №197.

3. Сихівській районній адміністрації невідкладно винести на розгляд міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій питання про ситуацію, яка виникла щодо проведення будівельних робіт на просп. Червоної Калини, 109 у м. Львові.

На виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради 30.08.2022 №758 на позаплановому засіданні міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, прийнято рішення, оформлене протоколом позапланового засідання № 17 від 31.08.2022, а саме:

1. Ситуацію, що виникла у м. Львові на просп. Червоної Калини, 109 визнати небезпечною та такою, що потребує вжиття невідкладних заходів реагування.

2. Начальнику Львівських міських електричних мереж приватного акціонерного товариства Львівобленерго (О. Григлевичу) припинити електропостачання до споруди у м.Львові на просп. Червоної Калини, 109.

3. Директору ЛМКП Львівводоканал (Д. Ваньковичу) припинити водопостачання до споруди у АДРЕСА_1 .

4. Голові Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (Г. Гладяк) спільно з ШРП та іншими підрядними організаціями вжити заходів щодо унеможливлення доступу до території будівництва у АДРЕСА_1 та вжити заходів щодо демонтажу.

5. ФОП ОСОБА_1 зупинити будівельні роботи і демонтувати протягом двох днів споруду за адресою АДРЕСА_1 .

6. Контроль за виконанням рішення міської комісії покласти на заступника міського голови з містобудування (Л. Зубача).

Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради складено протокол №19 від 07.09.2022, який за своїм змістом дублює попередній протокол комісії № 17 від 31.08.2022.

Не погоджуючись з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98» №758 від 30.08.2022 та протоколами № 17 від 31.08.2022, №19 від 07.09.2022 комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Рішення № 758 відповідач-1 прийняв без достатніх правових підстав, передбачених ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та поза межами повноважень.

Щодо оскаржуваних протоколів, то суд першої інстанції виснував, що такі спрямовані на порушення права позивача на мирне володіння майном, як особи, що на законних підставах розпоряджається відповідною земельною ділянкою, особи, яка є власником об`єкта нерухомості, розміщеного на такій земельній ділянці.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, виконавчий комітет міської ради та міська рада є самостійними суб`єктами в структурі місцевого самоврядування з точки зору розподілу та реалізації виключних повноважень, визначених законом. Однак, усі виконавчі органи ради підзвітні та підконтрольні раді, яка їх утворила.

Визначення містобудівних умов та обмежень, порядку їх видачі та скасування наведене у статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Так, частиною 8 вказаної статті передбачено, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням суду.

Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: 1) за заявою замовника; 2) за рішенням суду.

Враховуючи наведену норму, колегія суддів зазначає, що скасування містобудівних умов може відбуватись у двох випадках: добровільному, тобто за заявою замовника та судовому. Вказаний перелік підстав для скасування містобудівних умов і обмежень є вичерпним.

З матеріалів справи встановлено, що позивач є власником об`єкту нерухомого майна: будівля кафе, під літ А-1 площею 82,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та власником об`єкта незавершеного будівництва: торгового комплексу літ. Б-2 (22% готовності), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , які розташовані на земельній ділянці, переданій йому в оренду на підставі чинного договору оренди між ФОП ОСОБА_1 та Львівською міською радою від 12.04.2010.

Перед початком будівництва позивач мав чинний договір оренди землі, яким не передбачається віднесення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до земель рекреаційного призначення; отримав містобудівні умови та обмеження; отримав позитивний висновок експертизи проекту будівництва; зареєстрував документ про початок виконання будівельних робіт. У ході отримання згаданої документації відповідними суб`єктами містобудівної діяльності не виявлено жодних порушень чи відхилень від генерального плану м. Львова чи будь-якої іншої містобудівної документації.

Таким чином, позивач отримав усі необхідні та визначені законом документи, які надають право на здійснення будівельних робіт щодо забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136800:07:004:0045).

Виконавчий комітет Львівської міської ради прийняв рішення «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ № 98» №758 від 30.08.2022, згідно з яким вирішив скасувати наказ директора департаменту містобудування «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» від 01.07.2013 № 1197.

Як встановлено судом першої інстанції і не заперечується сторонами, в межах спірних правовідносин жодного судового рішення про скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень не приймалось, не звертався з відповідною заявою щодо скасування таких містобудівних умов, відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у Виконавчого комітету Львівської міської ради правових підстав, які передбачені ч. 8 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для скасування містобудівних умов та обмежень, виданих позивачу на проектування та будівництво торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе.

Крім того, як встановлено наказ директора департаменту містобудування «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» від 01.07.2013 №1197 вже скасовувався рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №501 від 10.07.2014, але постановою Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2017 у справі №461/488/16-а визнано протиправним і скасовано рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №501 від 10.07.2014.

Колегія суддів наголошує, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2022 року у справі №140/6115/21 зазначив, що преюдиція - це обов`язковість обставин, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені обставини не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного висновується, що законність наказу директора департаменту містобудування «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» встановлена постановою Галицького районного суду м.Львова від 26.04.2017 у справі №461/488/16-а та не підлягає доказуванню.

Стосовно доводів апелянтів про відсутність дозволу Сихівської РА Львівської міської ради на тимчасове порушення правил благоустрою, то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки в згаданому рішенні №758 від 30.08.2022 не вказано, що такий слугував підставою для його прийняття.

Крім того, суд першої інстанції вірно вказав, що Рішення №758 не містить посилань на конкретні норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Земельного кодексу України, які надають відповідачу-1 право на скасування містобудівних умов, а відсилає до загального змісту вказаних законів.

Апелянти в своїй апеляційній скарзі як на підставу наявності повноважень виконавчого комітету скасовувати рішення іншого виконавчого органу ради покликаються на п. 2, 3 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких зазначено, що виконавчий комітет ради координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників; має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Також покликаються на п. 7 Розділу ухвали Львівської міської ради від 08.07.2021 №1081 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради», в якому зазначено, що до повноважень Виконавчого комітету належить скасування, прийняття рішень про втрату чинності або зміну актів виконавчих органів міської ради, а також їхніх посадових осіб.

Відтак, відповідачі вважають, що правомірно оскаржуваним рішенням було скасовано наказ директора департаменту містобудування «Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на проектування та будівництво громадянином ОСОБА_1 торгового комплексу на АДРЕСА_1 зі знесенням будівлі кафе» від 01.07.2013 №197, оскільки посадова особа, яка його видала, є підпорядкованою Виконавчому комітету.

Апеляційний суд вважає такі доводи апелянтів безпідставними, з огляду на наступне.

Положенням про департамент містобудування Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконкому ЛМР від 27.10.2006 № 1195 (чинним на момент видачі позивачу містобудівних умов та обмежень наказом департаменту від 01.07.2003), визначено, що департамент містобудування є виконавчим органом Львівської міської ради, утвореним відповідно до ухвали міської ради від 06.07.2006 № 94 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів, витрат на їх утримання» та згідно з чинним законодавством України. Департамент є підзвітним і підконтрольним міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету, міському голові, заступнику міського голови з питань містобудування та інфраструктури. Департамент є відповідальним за виконання частини повноважень виконавчих органів міської ради, покладених на нього у встановленому порядку.

Відповідно до Положення про департамент містобудування Львівської міської ради, затвердженим рішенням виконкому ЛМР від 22.07.2022 №566 (чинним на момент вирішення спору), департамент містобудування Львівської міської ради є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 № 32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Департамент є підзвітним і підконтрольним міській раді, виконавчому комітету міської ради, Львівському міському голові та підпорядкований заступнику міського голови з містобудування.

Згідно із пунктом 16 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Враховуючи наведені положення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстації про те, що виконавчий комітет Львівської міської ради та Департамент містобудування Львівської міської ради є самостійними і окремими виконавчими органами Львівської міської ради та приймають відповідні рішення (акти) у межах наданої компетенції. Саме на пленарному засіданні Львівської міської ради могло б вирішуватись питання про скасування рішень департаменту містобудування.

Щодо твердження апелянтів про те, що видані містобудівні умови та обмеження повністю не відповідають плану зонування території, затвердженому ухвалою Львівської міської ради від 18.09.2014 №3840 «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Львова: Франківський та Сихівський райони», апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6)узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів; 8)відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності). Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному згаданим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

Таким чином, план зонування території є містобудівною документацією, а затверджуватись такий повинен відповідно до генерального плану території та існуючої, чинної містобудівної документації.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Львівською міською радою, всупереч статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», при розробці вказаного плану зонування протиправно не було враховано наявність у позивача містобудівних умов та обмежень, позитивного висновку експертизи проекта будівництва, зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, діючого договору оренди земельної ділянки.

Зазначена документація датована раніше, ніж прийнята ухвала Львівської міської ради від 18.09.2014 №3840, відтак така ухвала не може впливати чи змінювати попередні рішення, які стосувались земельної ділянки по пр. Червоної Калини, 109.

Крім того, суд першої інстанції вірно врахував обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2020 та постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2020 у справі №914/2139/19, якими визнано недійсною ухвалу Львівської міської ради «Про відмову ФОП ОСОБА_1 у поновленні договору оренди земельної ділянки на АДРЕСА_1 » №5638 від 10.10.2019 та встановлено, що спірна земельна ділянка, орендована позивачем, та земельна ділянка, кадастровий номер якої №4670736800:07:004:0055 (Сквер Гідності), є суміжними, не накладаються одна на одну, в жодний інший спосіб не перетинаються, а отже відсутні підстави стверджувати про перешкоджання збереженню та використанню Скверу Гідності.

Щодо доводів апелянтів про правомірність прийняття міською комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради Протоколу №17 від 31.08.2022 та Протоколу №19 від 07.09.2022, то колегія суддів зазначає наступне.

Апелянти зазначають, що пунктом 3 Рішення №758 доручено Сихівській районній адміністрації невідкладно винести на розгляд міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій питання про ситуацію, яка виникла щодо проведення будівельних робіт на просп. Червоної Калини, 109 у м. Львові.

На виконання вказаного рішення на позапланових засіданнях міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради прийняті рішення, які оформлені Протоколом №17 від 31.08.2022 та Протоколом №19 від 07.09.2022.

У пункті 1 оскаржуваних протоколів ситуацію, що виникла на просп. Червоної Калини, 109 у м. Львові, визнано небезпечною та такою, що потребує вжиття невідкладних заходів реагування.

Розпорядженням Львівського міського голови № 275 від 30.07.2015 затверджено Положення про міську комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі - Положення).

Пунктами 4 та 5 Положення визначено повноваження і права комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (далі Комісія). Однак, жодне із таких не надає право Комісії на ухвалення рішень, закріплених у Протоколі №17 від 31.08.2022 та Протоколі №19 від 07.09.2022, зокрема: а) визначення ситуації небезпечною (п. 1 Протоколу № 17 та № 19); б) припинення електропостачання (п. 2 Протоколу № 17 та № 19); припинення водопостачання (п. З Протоколу № 17 та № 19); в) обмеження доступу до територій (п. 4 Протоколу № 17 та № 19); г) зупинення будівельних робіт та демонтажу споруди (п. 5 Протоколу № 17 та № 19).

Апелянти в свою чергу покликаються на певні повноваження Комісії, які стосуються надзвичайної ситуації, а саме на пп.4.2.3 п. 4.2, згідно якого Комісія відповідно до покладених на неї завдань у режимі підвищеної готовності забезпечує координацію заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації об`єктового і місцевого рівня.

Посилання на вказану норму згаданого положення є безпідставним, оскільки «координація заходів» як певна дія, не дає комісії право на ухвалення рішень, викладених у Протоколі № 17 та № 19, та й таке координування може мати місце при виникненні лише надзвичайної ситуації.

Із змісту Протоколів №17, №19 не вбачаються підстави для проведення відповідного виїзного засідання комісії та не конкретизовано характер та суть ситуації, яка потребувала негайного реагування.

Крім того, відповідачами не надано жодних доказів на підтвердження того, що ситуація, яка склалася на просп. Червоної Калини, 109, відповідає ознакам надзвичайної ситуації.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Протокол №17 від 31.08.2022 та Протокол №19 від 07.09.2022 були прийняті міською комісією з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради поза межами наданих повноважень.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що прийняття оскаржуваних протоколів спрямоване на порушення права позивача на мирне володіння майном, яке він законним шляхом, добросовісно набув і яке захищається статтею 1 Першого протоколу Конвенції. Таке втручання у право власності є протиправним, оскільки закон не передбачає позбавлення майна у спосіб, який визначили відповідачі в оскаржуваних рішеннях.

За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд першої інстанції, на переконання колегії суддів, дійшов вірного висновку про визнання протиправними та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про заходи безпеки навколо території ЗСШ №98» №758 від 30.08.2022, рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом позапланового засідання №17 від 31.08.2022 та рішення міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської міської ради, оформлене протоколом позапланового засідання №19 від 07.09.2022.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 березня 2023 року у справі №380/12348/22 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 06 липня 2023 року