Рішення

від 28.06.2023 по справі 905/42/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.06.2023р. Справа №905/42/23

за позовом: Фізичної особи-підприємця Орловського Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (85544, Донецька область, с.Розлив, вул.Центральна, 32, код ЄДРПОУ 00848351)

про повернення майна

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Шуть А.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Орловський Михайло Сергійович, с.Шахтарське звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», с.Розлив про вилучення та передачу зерна соняшника в кількості 112 т.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору складського відповідального зберігання №1/03/6/2022 від 03.06.2022р. в частині своєчасного повернення зерна.

Ухвалою суду від 17.01.2023р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/42/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач відзиву у встановлений судом строк не надав, будь-яких пояснень по суті спору не представив. Одночасно, за висновками суду, Державне підприємство «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» було належним чином повідомлено про розгляд справи №905/42/23 з огляду на наступне.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 вказаного кодексу, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Разом з тим, ч.5 цієї статті визначає, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Нормами ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» зареєстровано за адресою: 85544, Донецька область, с.Розлив, вул.Центральна, 32.

На підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р., №58/2023 від 06.02.2023р., №254/2023 від 01.05.2023р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.

Згідно з відомостями, розміщеними на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» (https://www.ukrposhta.ua/ua), відділення поштового зв`язку в с.Розлив тимчасово не функціонують.

Як визначено у Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом №309 від 22.12.2022р. Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (зі змінами та доповненнями), Великоновосілківська селищна територіальна громада, до складу якої входить с.Розлив, віднесена до територій активних бойових дій.

Таким чином, направлення поштової кореспонденції за адресою зареєстрованого місцезнаходження відповідача на час розгляду справи не є можливим.

Поряд з цим, як вбачається з договору складського відповідального зберігання №1/03/6/2022 від 03.06.2022р., Державне підприємство «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» має наступну електронну адресу: zaboichic@ukr.net, на яку судом було скеровано ухвали у цій справі.

Окрім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» публікувались оголошення про розгляд справи №905/42/23.

Разом з тим, судом вчинялись дії, направлені на встановлення телефонного зв`язку з відповідачем (телефонограми б/н від 27.01.2023р., б/н від 05.05.2023р., б/н від 19.05.2023р., б/н від 02.06.2023р., які були прийняті директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та забезпечення реалізації ним своїх прав на судовий захист, в т. ч. шляхом надання відповідних заяв по суті справи, спір вирішено за наявними матеріалами в порядку норм ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Як зазначалось, провадження у справі було відкрито 17.01.2023р. та її розгляд здійснювався за правилами загального позовного провадження.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у ст.ст.2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу норм ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997p. і набула чинності в Україні 11.09.1997p.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до ст.6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж «розумного строку» цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує «процесуальну» справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та інші проти Греції). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом загалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Mirolubov and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), §103).

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку «розумності строку» розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України від 15.03.2012р.).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі «Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства» роз`яснив, що строк, який можна визначити «розумним», не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків.

Як було зазначено вище, на підставі Указів Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та №259/2022 від 14.03.2022р., №133/2022 від 18.04.2022р., №341/2022 від 17.05.2022р., №573/2022 від 12.08.2022р., №757/2022 від 07.11.2022р., №58/2023 від 06.02.2023р., №254/2023 від 01.05.2023р. «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022р. на території України діє режим воєнного стану.

У зв`язку із введенням на території України воєнного стану, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, у відповідності до розпорядження голови суду, доступ до приміщення суду тимчасово обмежений, запроваджено роботу суду у віддаленому режимі.

З огляду на наведене, рішення у справі прийнято судом з урахуванням об`єктивних обставин та в умовах неможливості розгляду відповідного спору у визначені ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України строки.

Ухвалою суду від 01.06.2023р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.06.2023р.

Представники сторін у судове засідання 28.06.2023р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені, судом не викликались.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

В силу норм ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як свідчать матеріали справи, 03.06.2022р. між позивачем (поклажодавець) та відповідачем (зберігач) був підписаний договір складського відповідального зберігання №1/03/6/2022, за змістом п.1.1 якого поклажодавець зобов`язується передати на зберігання за заліковою вагою зернові, зернобобові, круп`яні, олійні та інші культури, а зерновим склад зобов`язується прийняти зерно для надання послуг зі зберігання передбачених в додатку №1 до цього договору, і в установлений строк повернути зерно поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством України.

У п.1 додатку №1 до вищезазначеного правочину сторони визначили, що зерновий склад зобов`язаний прийняти зерно соняшника з 05.06.2022р. до 10.06.2022р. в кількості 112 тонн.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (п.9.1 наведеного договору).

Вказаний договір та додаток до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та заперечень, що зумовило виникнення у поклажодавця та зберігача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За приписом ч.3 ст.937 Цивільного кодексу України прийняття речі на зберігання може підтверджуватися видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, якщо це встановлено законом, іншими актами цивільного законодавства або є звичним для цього виду зберігання.

Відповідно до п.п.1.3, 1.4 вказаного договору на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється сторонами за актами приймання-передачі, які є невід`ємною частиною цього договору. Перелік майна, яке передається на відповідальне зберігання згідно з цим договором його кількість, вартість та комплексність визначаються сторонами у актах приймання-передачі.

Як встановлено, відповідно до акту приймання-передачі майна б/н від 10.06.2022р. Фізичною особою-підприємцем Орловським Михайлом Сергійовичем було передано на відповідальне зберігання Державному підприємству «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» зерно соняшника урожаю 2021р. в кількості 112 тонн.

Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ч.1 ст.953 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як визначено у п.п.2.1, 2.2 договору №1/03/6/2022 від 03.06.2022р., строк зберігання за договором визначається у календарних днях та починається з дня фактичного прийняття зерна зерновим складом на зберігання та зазначається сторонами у додатку №1 до цього договору. Зберігання зерна понад строк, встановлений в додатках, можливе тільки за взаємною домовленістю сторін шляхом укладення нового додатку чи додаткової угоди до договору.

За змістом п.2 додатку №1 до вищезазначеного договору, зерновий склад зобов`язаний повернути зерно соняшника зі зберігання до 10.07.2022р.

Як вбачається з матеріалів справи, листами б/н від 11.07.2022р. та б/н від 11.08.2022р. позивач звертався до відповідача та просив визначити дату та час, коли позивач може забрати зерно. Вказані листи були отримані під підпис директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» Шевченком О.М.

За твердженням заявника позову, відповідач не відреагував на вищезазначені звернення, майно Фізичній особі-підприємцю Орловському Михайлу Сергійовичу не повернув.

За таких обставин, з огляду на приписи законодавства, а також умови договору складського відповідального зберігання №1/03/6/2022 від 03.06.2022р., суд дійшов висновку, що строк повернення майна настав.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою господарського суду від 17.01.2023р. відповідача було зобов`язано надати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову (за наявності).

Відповідач вимоги суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, докази належного виконання зобов`язань з повернення майна не представив, про неможливість виконання зобов`язань з незалежних від відповідача причин не повідомив.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що позивач зобов`язання за договором складського відповідального зберігання №1/03/6/2022 від 03.06.2022р. виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за договором обов`язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимоги Фізичної особи-підприємця Орловського Михайла Сергійовича до Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» про вилучення та передачу зерна соняшника в кількості 112 т. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2684 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Вилучити у Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (85544, Донецька область, с.Розлив, вул.Центральна, 32, код ЄДРПОУ 00848351) та передати Фізичній особі-підприємцю Орловському Михайлу Сергійовичу ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) зерно соняшника в кількості 112 т.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Забойщик» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» (85544, Донецька область, с.Розлив, вул.Центральна, 32, код ЄДРПОУ 00848351) на користь Фізичної особи-підприємця Орловського Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 2684 грн.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено 28.06.2023р.

Повний текст рішення складено 07.07.2023р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця