Рішення

від 30.06.2023 по справі 320/11734/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2023 року справа № 320/11734/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Мирчанської гімназії Бородянської селищної ради Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бородянської селищної ради Київської області, Відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області про застосування заходів реагування.

Суть спору: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради, в якому позивач просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 21684681), розташованого за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Мирча, вул. Коцюбинського, буд. 1, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень, зазначених в акті від 18.06.2021 №656.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення позапланової перевірки Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради, розташованого за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Мирча, вул. Коцюбинського, буд. 1, було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бородянську селищну раду Київської області. Витребувано докази від учасників справи.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив, що ним вживаються всі необхідні заходи для усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, виявлених за наслідками проведеної перевірки.

03.11.2021 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особі просить суд відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що на даний час вживаються заходи щодо усунення порушень.

08.11.2021 позивачем надано документи на вимогу ухвали суду.

10.11.2021 від позивача до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки від 18.06.2021 №656, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі. Виявлені порушення не є формальними.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів. Відкладено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі відповідача - відділу освіти Бородянської селищної ради Київської області відмовлено. Закрито підготовче провадження у справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

10.02.2022 від відповідача надійшли пояснення, в яких зазначено, що станом на 10.02.2022 останнім повністю усунуто порушення, зазначені в пунктах 4-9 акту перевірки, на підтвердження чого надано докази. Також зазначено, що вживаються заходи щодо усунення порушень, зазначених у пунктах 1-3.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відділ освіти Бородянської селищної ради Київської області (ідентифікаційний код 43078651; адреса місцезнаходження: 07801, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Бородянка, вул.Центральна, буд.226).

У судовому засіданні 24.05.2022 позивачем до матеріалів справи надано додаткові докази усунення порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2022 у зв`язку із перейменуванням відповідача - Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради, вважати відповідачем в адміністративній справі №320/11734/21 - Мирчанську гімназію Бородянської селищної ради Київської області. Зобов`язано Мирчанську гімназію Бородянської селищної ради Київської області направити на адресу позивача письмові пояснення від 01.11.2022 разом із доданими до них документами, а також копії документів, доданих до клопотання відповідача від 29.09.2022, докази чого направити на адресу суду впродовж 3 (трьох) днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

12.01.2023 позивачем до суду надано акт позапланової перевірки відповідача від 05.01.2023 №2.

07.03.2023 позивачем до суду надано акт позапланової перевірки відповідача від 23.02.2023 №8.

У судовому засіданні 09.03.2023 суд відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 01.06.2021 №652 "Про проведення планових перевірок" наказано провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради (нова назва Мирчанська гімназія Бородянської селищної ради Київської області) за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Мирча, вул. Коцюбинського, буд. 1 (а.с. 11-12, Т-1).

01.06.2021 було видане посвідчення №3890 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради Київської області (код ЄДРПОУ 21684681), розташованого за адресою: Київська область, Бородянський район, с. Мирча, вул. Коцюбинського, буд. 1, провідним інспектором відділу запобігання надзвичайним ситуаціям Бучанського ГУ ДСНС України у Київській області старшим лейтенантом служби цивільного захисту Прокопенком В.І. яке було вручено відповідачу 14.06.2021 (а.с. 14, Т-1).

У період з 14.06.2021 по 18.06.2021 було проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу "Мирчанський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів - заклад дошкільної освіти" Бородянської селищної ради, за результатами якої був складений акт від 18.06.2021 №656 (а.с. 15-22, Т-1) та було виявлено 9 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, а саме:

1. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі школи та садочку не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014;

2. Абзацу першого пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - у будівлях школи та садочку дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнегасної ефективності;

3. Пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - у будівлях школи та садочку не проведено перевірку пристроїв захисту будівель та споруд від прямих попадань блискавками і вторинних її проявів відповідно до ДСТУ ЕN 62305-3:2021);

4. Пункту 2.31 глави 2 розділу ІІ ППБУ - у будівлі садочку шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням з встановленням світлових покажчиків «Вихід» відповідно до ДБН В.2.5-56:2014);

5. Пункту 1.6 глави 1 розділу ІV ППБУ - у будівлях з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

6. Пункту 3.10 глави 3 розділу V ППБУ - у будівлях школи та садочку переносні вогнегасники розміщуються не належним чином (розміщені на підлозі, на стільчиках і т.д.);

7. Підпункт 5 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - пожежна водойма не облаштована під`їздом з твердим покриттям;

8. Пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в будівлі садочку двері евакуаційного виходу назовні з коридору приміщення виконано висотою менше 2 м, чим порушено вимоги пункту 7.2.7. ДБН В 1.1-7:2016;

9. Пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ ППБУ - в будівлі школи та садочку коридори, холи, тамбури не забезпечені пристроями для самозачинення дверей, чим порушено вимоги пункту 7.2.1.1. ДБН В 1.1-7:2016.

Під час розгляду справи судом у період з 04.01.2023 по 05.01.2023 Бучанським РУ ГУ ДСНС у Київській області було проведено повторну позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 05.01.2023 №1, яким встановлено, що позивачем усунуто 7 порушень із 9, залишилось 2 порушення, а саме:

1. Пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - будівлі школи та садочку не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В 2.5-56:2014;

2. Пункту 1.21 глави 1 розділу ІV ППБУ - у будівлях школи та садочку не проведено перевірку пристроїв захисту будівель та споруд від прямих попадань блискавками і вторинних її проявів відповідно до ДСТУ ЕN 62305-3:2021).

Також матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.01.2023 по 23.02.2023 Бучанським РУ ГУ ДСНС у Київській області було проведено ще одну повторну позапланову перевірку відповідача, за результатами якої складено акт від 23.02.2023 №8.

Дослідивши зміст вказаного акта перевірки від 23.02.2023 №8, суд з`ясував, що за результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) позивачем встановлено відсутність порушень вимог законодавства з боку Мирчанської гімназії Бородянської селищної ради Київської області.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до Положення про ДСНС, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, основними завданнями ДСНС України є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб;

3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах;

4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності. областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Правилами пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерством внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697.

Згідно зі статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону № 877-V).

Частиною сьомою статті 7 Закону № 877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно зі статтею 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежнонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до Указу Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр).

ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Основними завданнями ДСНС України є, зокрема: реалізація державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Згідно з визначенням ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять":

- пожежа - це неконтрольоване горіння, поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі. Небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища;

- протипожежні вимоги - це інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів;

- пожежобезпека об`єкта - стан об`єкта, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей небезпечних факторів пожежі, а також забезпечується захист матеріальних цінностей;

- правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об`єкта.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - Правила), встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Відповідно до п. 1, п. 2, п. 11 Розділу II Правил, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Так, Головне управління ДСНС України у Київській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а тому воно наділене повноваженнями здійснювати державний нагляд (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і звертатись до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки визначені статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, відповідно до якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання.

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до пунктів 26, 33, 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

З наведених норм суд дійшов висновку, що настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Суд зазначає, що станом на момент ухвалення судом рішення у даній справі, відповідачем самостійно та повністю усунуто порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були покладені в основу адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, про що позивачем складено акт перевірки від 23.02.2023 №8 та копію якого надано до суду, що свідчить про відсутність обставин та підстав для задоволення позову.

Під час ухвалення рішення судом враховуються не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті обставини і підстави, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону № 877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Відповідно до приписів частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, беручи до уваги відсутність порушення вимог законодавства позивачем, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат що відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що судові витрати не підлягають розподілу, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 30.06.2023.

Суддя Кушнова А.О.