Ухвала

від 04.07.2023 по справі 308/9191/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/9191/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

04.07.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та учасників судового провадження : прокурора ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/300/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 червня 2023 року, задоволено клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові ОСОБА_8 (далі - слідчий), погоджене прокурором, у кримінальному провадженні №62022140160000170, відомості про кримінальне правопорушення в якому 12.09.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про застосування відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ключарки, Мукачівського р-ну, Закарпатської обл., зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, працюючого державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці, раніше не судимого,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 02 серпня 2023 року включно з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн.

У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено такі обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора або суду на визначений ним час; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З матеріалів за клопотанням убачається, що 02 червня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_6 . Відповідно до клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у зловживанні службовою особою своїм службовим становищем, умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. Слідчий у клопотанні також зазначає, що під час досудового розслідування здобуті докази, які підтверджують обґрунтованість підозри та встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. З огляду на те, що злочин, який інкримінується ОСОБА_6 віднесено до тяжких і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Крім того, той факт, що Закарпатська область межує з Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, є підставою вважати, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування, маючи реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватися на території України. Слідчий у клопотанні також зазначає, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, та інших учасників кримінального провадження, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження може вступати з ними у поза процесуальні відносини, та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації. Аналогічним чином ОСОБА_6 може впливати на ще невстановлених та недопитаних про обставини кримінального провадження свідків. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до надання неправдивих показань, або відмови від надання таких. Окрім цього, слідчий вказує на існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. В обґрунтування цього ризику посилається на те, що у судах області розглядаються три кримінальні провадження, у яких обвинувальні акти відносно ОСОБА_6 скеровані до суду, зокрема: два кримінальні провадження з приводу неналежного виконання службових повноважень та одне з приводу несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї. Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлена також тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. З огляду на наведене, слідчий просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури, що у кримінальному провадженні ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом у розмірі від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Слідчий суддя також дійшов висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається слідчий, підтверджені належними доказами. Так, слідчим доведено існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення. Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, при цьому зазначивши, що інші, більш м`які, запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Разом з тим, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України слідчий суддя взяв до уваги як характер кримінального правопорушення в якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, його майновий стан, визнавши, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, у повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , вказує на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді, вважає, що така підлягає скасуванню. Стверджує, що ризики, на які слідчий посилався у клопотанні, не підтверджені жодними доказами, оскільки на момент розгляду клопотання органом досудового розслідування здійснені всі необхідні дії щодо допиту свідків, витребовування документів, тому доводи слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є припущеннями. Стверджує, що слідчим суддею не взято до уваги те, що ОСОБА_6 працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці, тому обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фактично призведе до неможливості виконання його посадових обов`язків та позбавить будь-якого заробітку. Вказує і на те, що ОСОБА_6 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на його утриманні перебуває теща, яка є інвалідом 2 групи, раніше не судимий. Окремо апелянт звертає увагу на те, що слідчий суддя, маючи відомості про те, що заробітна плата ОСОБА_6 становить 13000, 00 гривень у місяць, на його утриманні перебуває сім`я, застосував максимальний розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. Апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового провадження: підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу; прокурора ОСОБА_9 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодопідозрюваного ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, знаходиться кримінальне провадження № 620221401600001740 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, процесуальне керівництво в якому здійснюється прокурорами Закарпатської обласної прокуратури.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог, передбачених ст. 193 КПК України.

Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), на підставі яких 02.06.2023 винесено повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Дослідивши додані до клопотання докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_6 діяння, які підпадають під ознаки передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) та викладені у клопотанні обставини підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінального правопорушення.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що до клопотання не додано жодного доказу, який би вказував на наявність у ОСОБА_6 будь-якого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та можливого ухилення суб`єктів господарювання від сплати мита, а також про те, що відсутні відомості про накладення на ОСОБА_6 догани за матеріалами службових перевірок, - апеляційний суд визнає такими, що на даному етапі досудового розслідування не свідчать про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та, відповідно, висновку слідчого судді у цій частині.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3-5 ст. 177 КПК України ризиків, зокрема можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення,у своїй сукупності з його тяжкістю (передбачене ч. 2 ст. 364КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Поряд із цим, апеляційний суд вважає, що наявність передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_6 , фактичні обставини скоєного діяння, в якому ОСОБА_6 підозрюється, а також дані про особу підозрюваного, у тому числі і те, що у провадженні судів відносно ОСОБА_6 знаходяться три кримінальні провадження, свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що доводи слідчого про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є припущеннями, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Твердження сторони захисту про те, що на момент розгляду клопотання органом досудового розслідування здійснені всі необхідні дії щодо допиту свідків, витребовування документів, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище визнає такими, що не спростовують висновків слідчого судді про наявність вищевказаних ризиків, оскільки відповідно до вимог ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу, і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу.

При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Із цих підстав, не свідчать про відсутність передбачених п. п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків і відомості, які характеризують особу підозрюваного з позитивної сторони, на які посилається сторона захисту, а саме те, що ОСОБА_6 одружений, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, на його утриманні перебуває теща, яка є інвалідом 2 групи, раніше не судимий. Тому, доводи апеляційної скарги в цій частині апеляційний суд також не бере до уваги, визнаючи їх такими, що не впливають на висновки слідчого судді.

Як такі, що не спростовують висновків слідчого судді про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не дають підстав для застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 працює на посаді державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мукачево» Закарпатської митниці, тому обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою фактично призведе до неможливості виконання його посадових обов`язків та позбавить будь-якого заробітку.

При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_6 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров`я.

Тому, доводи апеляційної скарги про відмову в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - апеляційний суд визнає безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, характер та спосіб його вчинення, негативні наслідки для держави та суспільства від злочинів у сфері службової та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, і дійшов належного висновку про визначення йому розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 як підозрюваного у кримінальному провадженні.

Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, і у свою чергу обґрунтовано визначив розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_6 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов`язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.

Тому, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, маючи відомості про те, що заробітна плата ОСОБА_6 становить 13000, 00 гривень у місяць, на його утриманні перебуває сім`я, застосував максимальний розмір застави, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не впливають на визначений слідчим суддею розмір застави. При цьому, апеляційний суд бере до уваги те, що застава внесена і підозрюваний відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Колегія суддів також вважає, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України.

На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказувалось під час її розгляду.

Керуючись ст. ст. 176-183,194,376,404,405,407,418,419,422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 червня 2023 року, якою задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором, у кримінальному провадженні №62022140160000170, відомості про кримінальне правопорушення в якому 12.09.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та застосовано відносно підозрюваного у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України кримінального правопорушення, ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 02 серпня 2023 року включно з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 214 720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) грн, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: