Ухвала

від 10.07.2023 по справі 733/1015/23

ІЧНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/303/23

Єдиний унікальний №733/1015/23

У Х В А Л А

про відмовуу відкриттіпровадження

10 липня 2023 року м.Ічня

Суддя Ічнянського районного суду Чернігівської області ВовченкоА.В.,розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном шляхом зняття арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ічнянського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном шляхом зняття арешту.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 року справу на розгляд передано судді Вовченку А.В.

Вважаю, що слід відмовити у відкритті провадження у цій справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

У ч. 1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

При визначенніпредметної юрисдикціїсправ судиповинні враховуватисуб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Так, у постанові Верховного Суду у справі № 577/4541/20 (провадження № 61-8240св21) яку було прийнято 19 січня 2022 року зазначено наступне.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче

провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином позивач є особою яка не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший порядок судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Пунктом 1 частини першої ст.186 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження нерухомим майном шляхом зняття арешту.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

ССуддя: А. В. Вовченко