Ухвала

від 10.07.2023 по справі 639/487/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/487/23

Провадження №1-кс/639/1190/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , перевіривши клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №42023220000000028 від 31.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

10.07.2023 до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 (направлено засобами поштового зв`язку 07.07.2023) про арешт майна по кримінальному провадженню №42023220000000028 від 31.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в якому останній просить накласти арешт на майно (документи та речі згідно наведених переліків), яке було вилучено під час проведення обшуків 06.07.2023:

-за місцем мешкання колишнього директора ТОВ «Терра Проджект» - ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-за місцем мешкання головного інженера проекту ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

Слідчий суддя, дослідивши клопотання прокурора та додані до нього документи, приходить до висновку про необхідність повернення даного клопотання для усунення недоліків, з таких підстав.

Так, вимогами ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.2ст.171 КПК Україниу клопотанні прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з пунктом 6 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 №223-558/0/4-13, у межах одного кримінального провадження клопотання про застосування заходів забезпечення вноситься щодо кожної особи окремо.

Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор звернувся до суду із клопотанням про арешт майна вилученого в ході обшуків за різними адресами у різних осіб.

Слідчим суддею надавався дозвіл на обшук за кожною окремою адресою, і відповідно, клопотання про арешт майна повинно бути подане саме у зв`язку з виконанням ухвали слідчого судді про обшук.

Також необхідно відзначити, що при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

В клопотанні прокурор, послався лише на те, що наявні достатні підстави вважати, що вилучене майно є доказом злочину та метою арешту є забезпечення збереження речових доказів.

При цьому клопотання не містить належного обґрунтування мети та підстави накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, адже прокурор обмежився лише перерахуванням майна, на яке просив накласти арешт, однак не розмежував і не конкретизував таке майно (документи, печатки тощо), не зазначивши окремо, яке відношення мають відповідне майно для даного кримінального провадження, які ознаки речових доказів вони містять та яке значення мають для кримінального провадження (що вони доводять/спростовують або яке інше доказове значення вони мають).

Крім того, відповідно до вимог ч.1ст. 172 КПК Україниклопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею за участю власника майна.

В клопотанні, яке надійшло до суду, прокурором не зазначено засоби зв`язку (номеру телефону, адреси електронної пошти тощо) власників майна і докази неможливості їх з`ясування до клопотання не додані, що з урахуванням стислого строку розгляду клопотання, передбаченого ч.1 ст. 172 КПК України, фактично унеможливлює виконання слідчим суддею вимог, повідомлення власника та володільця майна про судовий розгляд та розгляду клопотання у встановлений КПК України строк.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю в повній мірі дослідити докази, встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження та якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання і прийняти рішення у справі по суті.

Враховуючи вищевикладене, з дотриманням вимог ст.170, ч.2 ст.171 КПК України, прокурором має бути подано окремі клопотання про арешт майна, виявленого та вилученого в ході проведення обшуків за кожною із адрес та щодо різних власників майна, із зазначенням окремо в кожному клопотанні:

- підстав, мети та обґрунтування необхідності арешту майна;

- відомостей щодо власника чи володільця зазначеного майна, місця його проживання, засобів зв`язку, що є необхідним для виклику зазначених осіб у судове засідання при розгляді питання про арешт майна.

При прийнятті зазначеного рішення слідчим суддею враховується, що в ухвалі Харківського апеляційного суду від 15.04.2019 року по справі №646/9169/18 (провадження 11сс/818/538/19) викладена аналогічна позиція щодо необхідності звернення слідчого чи прокурора до суду із окремими клопотаннями про арешт майна, яке вилучалось у різних власників та на підставі окремих ухвал слідчого судді.

Частиною 3статті 172 КПК Українивстановлено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

За таких обставин приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення недоліків, надавши для цього строк протягом 72 годин з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.171,172,309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_2 про арешт майна по кримінальному провадженню №42023220000000028 від 31.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - повернути прокурору для усунення недоліків, що зазначені у цій ухвалі протягом сімдесят двох годин з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1