Ухвала

від 10.07.2023 по справі 627/1351/18

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/1351/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

"10" липня 2023 р. смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Каліберди В.А.,

при секретарі Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовною заявою Богодухівської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Богодухівської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначив, що для здійснення підприємницької діяльності та ведення фермерського господарства в користування ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації вже виділялась земельна ділянка за рахунок земель державної власності для ведення фермерського господарства та після чого ОСОБА_1 було зареєсроване фермерське господарство «ВЕЕТ». Тому ОСОБА_1 фактично отримав спірну землю не для створення нового фермерського господарства, а для існування наявної юридичної особи, тобто іншої підприємницької діяльності, а земельну ділянку отримав на позаконкурсній основі в абсолютно необґрунтованих розмірах у порушення норм статей7,12 Закону України «Про фермерське господарство», статей116,118,121,123,134 Земельного кодексу України(далі -ЗК України).

Також прокурор вказав, що розглядаючи заяву ОСОБА_1 про надання йому в оренду земельної ділянки, ГУ Держгеокадастру у Харківській області не провело належну перевірку та не пересвідчилося в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній ділянці, про що свідчить факт повторного звернення для отримання земельної ділянки у спрощеному порядку, з метою обходу обов`язкової процедури -земельних торгів, що й слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом та з урахуванням змінених позовних вимог позивач прохав суд: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області від 29.04.2015 №1018-СГ; визнати недійсним договір від 26.05.2015 щодо оренди земельної ділянки загальною площею 32,2232 га з кадастровим номером 6323555100:03:001:0693, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 з урахуванням додаткових угод до нього від 21.03.2017, 15.05.2017 та 15.06.2017; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6323555100:03:001:0693, площею 32,2232 га, сільськогосподарські угіддя, номер запису про інше речове право: 19709332; зобов`язати ОСОБА_1

повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 32,2232 га з кадастровим номером 6323555100:03:001:0693.

14 березня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, яке мотивоване тим, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу ОСОБА_1 в оренду для ведення фермерського господарства, а згідно висновку, викладеному в п.6.67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №922/1830/19, спори щодо користування землями фермерського господарства мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство, тому представник відповідача звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження по справі, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі без обгрунтування своєї позиції.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з`явився, однак надав суду телефонограму, в якій клопотання про закриття провадження у справі від 14.03.2022 підтримала та прохала його задовольнити. Також прохала про проведення судового засідання у відсутність представника.

Представник відповідача ОСОБА_1 та третьої особи фермерське господарство «ВЕЕТ» в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву про проведення судового засідання у її відсутність.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження у справі є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 як фізичній особі відповідно до пункту 1 оспорюваного в цій справі наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29 квітня 2015 року № 1018-СГ «Про надання земельної ділянки в оренду» надана земельна ділянка площею 37,7031 га з кадастровим номером 6323555100:03:001:0640, із земель сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля) державної власності для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02), яка розташована за межами с. Ситники на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області, строком на 49 років.

26 травня 2015 року ОСОБА_1 та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області №1018-СГ від 29 квітня 2015 року уклали договір оренди землі строком на 49 років, згідно з яким ОСОБА_1 надана в оренду для ведення фермерського господарства земельна ділянка державної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарські угіддя (рілля) площею 37,7031 га з кадастровим номером 6323555100:03:001:0640, розташована за межами населених пунктів на території Краснокутської селищної ради Краснокутського району Харківської області.

В подальшому на підставі додаткової угоди від 15 червня 2017 року про внесення змін до договору оренди землі від 26.05.2015 б/н (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 21.03.2017), право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 09.06.2015, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 дійшли згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.05.2015 б/н, в тому числі до пункту 2 договору, який викладено в такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 32,2232 га, в тому числі рілля 32,2232 га, з кадастровим номером 6323555100:03:001:0693».

Водночас з долучених до матеріалів справи представником відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ФГ «ВЕЕТ» копій відомостей про наявність земельних ділянок, які є додатками до податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи Фермерського господарства «ВЕЕТ» за 2016 2023 року вбачається, що починаючи з 2016 року спірна земельна ділянка площею 37,7031 га з кадастровим номером 6323555100:03:001:0640

(з 2018 року площа -32,2232 га, кадастровий номер: 6323555100:03:001:0693) фактично перебуває у користуванні Фермерського господарства «ВЕЕТ».

Згідно з ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, у тому числі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

У частині четвертійстатті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 жовтня 2022 року Велика Палата Верховного Суду у справі №922/1830/19 прийняла постанову та в п.65 відступила від висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 619/1680/17-ц, від 3 квітня 2019 року у справі № 621/2501/18, від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18, від 12 травня 2020 року у справі № 357/1180/17, стосовно належності до цивільної юрисдикції спорів про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

В пункті 6.66. вказаної постанови Великої Палати Верховного Суду зазначено, що у разі коли вона відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), згідно із частиною шостоюстатті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 161/12771/15-ц (пункт 88), від 26 червня 2019 року у справі № 761 /9584/15-ц (пункт 93), від 1 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (пункт 27.3), від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (пункт 43)). Тобто відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), означає відступлення від аналогічних висновків, сформульованих раніше в інших постановах.

З п.6.67 постанови ВП ВС від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 вбачається, що Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності та сталості судової практики зазначила, що спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами, мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку

для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що між сторонами усправі, яка є предметом розгляду, виник спір щодо земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні Фермерського господарства «ВЕЕТ», а тому дана справа згідно вищевказаного висновку ВП ВС від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При цьому суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина першастатті 256 ЦПК України).

На виконання вимог частини першоїстатті 256 ЦПК Українисуд роз`яснює позивачу про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду.

Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Воно передбачене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), ка ратифікована Україною.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі "Занд проти Австрії" (заява N7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

На підставі вищевикладеного та керуючись п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про закриття провадження по справі задовольнити.

Провадження у цивільній справі №627/1351/18 за позовом Богодухівської окружної прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фермерське господарство «ВЕЕТ» про визнання незаконними та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки - закрити.

Роз`яснити Богодухівській окружній прокуратурі, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.А.Каліберда