Постанова

від 04.07.2023 по справі 354/448/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/448/19

Провадження № 22-ц/4808/578/23

Головуючий у 1 інстанції Ваврійчук Т.Л.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Баркова В.М., Луганської В.М.,

секретаря Працун В.В.,

з участю: представника прокуратури Чорнописької Г.О., відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-Державне підприємство «Делятинське лісове господарство» про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, за апеляційною скаргою першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Яремчанського міського суду, ухвалене головуючою суддею Ваврійчук Т.Л. 01 березня 2023 року, повний текст якого складено 13 березня 2023 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року заступник керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Яремчанської міської ради Івано-Франківської області звернувся з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-Державне підприємство «Делятинське лісове господарство» про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісу. Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідач ОСОБА_3 здійснив незаконну порубку 8 штук сироростучих дерев породи смерека, чим спричинив державним інтересам шкоду на загальну суму 101705,45 грн. ОСОБА_3 відшкодовано шкоду в сумі 14766,82 грн. Ухвалою Надвірнянського районного суду від 16.04.2019 кримінальне провадження № 12018090110000081 від 31.01.2018 стосовно ОСОБА_3 за ст. 246 ч. 1 КК України закрито на підставі п. 4 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із декриміналізацією вчиненого діяння, а цивільний позов прокурора залишено без розгляду.

Зважаючи на те, що орган місцевого самоврядування не забезпечив належним чином відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, у прокурора були наявні повноваження для здійснення представництва інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, про що в установленому порядку повідомлено Микуличинську сільську раду. Із урахуванням викладеного, прокурор просив позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача 86938,63 грн грошового відшкодування за шкоду, завдану незаконною порубкою лісу.

Яремчанський міський суд своїм рішенням від 01 березня 2023 року в задоволені позову відмовив.

Не погодившись із вказаним рішенням з підстав порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності рішення суду вимогам законності та обґрунтованості, перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу. Апелянт з посиланням на рішення Конституційного суду України від 08 червня 2022 року №3-20/2021(40/21) зазначає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 було закрито у зв`язку із декриміналізацією діяння, що не є реабілітуючою підставою та не виправдовує особу, яка вчинила діяння, яке визнавалось злочином на момент його вчинення. Апелянт вказує, що місцевий суд дослідив матеріали кримінального провадження № 12018090110000081, згідно якого обвинувачений ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні визнавав вину у вчиненні злочину. В протоколі проведення слідчого експерименту обвинувачений вказав де саме вчинив незаконну рубку дерев, однак судом даний доказ не взято до уваги. На думку апелянта, суд першої інстанції в порушення ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України не надав належної оцінки жодному окремому доказу, які подано прокуратурою. Зазначає, що правонаступники відповідача, заперечуючи проти задоволення позову, не спростували доводи позивача щодо спричинення ОСОБА_3 шкоди, завданої незаконною порубкою лісу.

Враховуючи вказане, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів доводи апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що батько відповідачів - ОСОБА_3 був визнаний винним у незаконній порубці лісу та був притягнутий за це до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Оскільки вина заподіювача шкоди не була встановлена в визначеному законом порядку, тому, відповідачі вважають, що для його правонаступників цивільно-правова відповідальність не настає. Зважаючи на вказане, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

01 липня 2023 року представником відповідачів подано доповнення до відзиву, які апеляційний суд в силу вимог ст. 126 ЦПК України залишає без розгляду.

Представники Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ДП «Делятинське лісове господарство» у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце судового розгляду були повідомлені належно.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився, хоч судові повідомлення надсилались йому на останню відому судові адресу у встановленому законом порядку завчасно. Про зміну свого місця проживання або перебування під час провадження в справі, як того вимагає ст. 131 ЦПК України, відповідач суд не повідомляв. Отже, є правові підстави для розгляду справи за його відсутності. Його інтереси в судовому засіданні апеляційного суду представляє адвокат Гайтанюк М.М.

У судовому засіданні представник прокуратури Чорнописька Г.О. апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити та стягнути з відповідачів, завдану спадкодавцем шкоду з урахуванням вартості успадкованого ними майна.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 , яка також представляє інтереси іншого відповідача, доводи апеляційної скарги заперечили з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просили оскаржене рішення залишити без змін. Відповідач ОСОБА_1 крім того ствердила, що дійсно успадкувала майно після смерті батька ОСОБА_3 , а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Зазначила, що її брат успадкував житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_2 . Вартість цього будинку в декілька разів менша вартості будинку, успадкованого нею. Крім того, ОСОБА_1 пояснила також, що після отримання свідоцтва про право на спадщину провела ремонт успадкованого будинку і здійснила прибудову до нього.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на момент смерті первісного відповідача його вина у порушенні вимог лісового законодавства не була доведена у визначеному законом порядку та не була встановлена відповідним судовим рішенням, що свідчить про відсутність у ОСОБА_3 на момент його смерті обов`язку з відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконною порубкою лісу. Вказаний обов`язок, на переконання суду, не увійшов до складу спадщини, що відкрилася після смерті відповідача, відтак відсутні правові підстави для стягнення вказаних збитків зі спадкоємців ОСОБА_3 .

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення місцевого суду вказаним вимогам не відповідає.

Суд першої інстанції встановив, що 15.05.2018 майстром лісу Микуличинського лісництва Матаржуком Ю.Ю. складено відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення №4 за ознаками ст.65 КУпАП. В протоколі зазначено, що 15.05.2018 о 13 год. 15 хв. в ДП «Делятинське лісове господарство» Микуличанське лісництво квартал 7 виділ 32, що розташоване в адміністративних межах Яремчанської міської ради, виявлено незаконну рубку в кількості 8 (вісім) сироростучих дерев породи ялина, діаметром пнів 45,54,56,39,59,68, 55,52 см, чим порушено вимоги ст.65,107 Лісового кодексу України. Розмір завданої шкоди, розрахований відповідно до постанови КабінетуМіністрів України№665від 23.07.2008року становить 101705,45 грн. Вказаний протокол підписано ОСОБА_3

16 травня 2018 року ДП «Делятинське лісове господарство» повідомило Яремчанський ВП ГУНП в Івано-Франківській області про вищевказаний факт.

Цього ж дня до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018090110000081 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

Згідно акту секвестра від 16.05.2018 року, складеного майстром лісу ОСОБА_4 , у лісопорушника ОСОБА_3 секвестрована деревина згідно протоколу про лісопорушення №4 від 15.05.2018 у кількості 10,62 м.куб. та передана на зберігання ДП «Делятинське лісове господарство».

24 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.246КК України (незаконна порубка дерев, що заподіяла істотну шкоду) у кримінальному провадженні №12018090110000081 від 16.05.2018.

04.07.2018 прокурор затвердив обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, який скеровано до суду.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2019 по справі №354/601/18 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018090110000081 за обвинувальним актом від 04.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.246 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1ст.284 КПК України, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ДП «Делятинське лісове господарство» про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу залишено без розгляду.

27.05.2019 Надвірнянська місцева прокуратура направила на адресу Микуличинського сільського голови лист у якому повідомила, що досудовим розслідуванням та в ході судового розгляду встановлено, що особа у кварталі 7 виділу 32 Микуличинського лісництва ДП «Делятинське лісове господарство» здійснила незаконну рубку 8 штук сироростучих дерев породи смерека загальною кубомасою 13,79 м. куб, чим нанесла державним інтересам шкоди на загальну суму 1017095,45 грн, з них відшкодовано шкоду у сумі 14766,82 грн, у зв`язку із чим відповідно до ст.23Закону України«Про прокуратуру» наявні підстави для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі Микуличинської сільської ради про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно зі статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

У відповідності зі статтею 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 1 ЛК України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (стаття 7 ЛК України).

Згідно з частиною другою статті 24 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 105 ЛК України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 107 ЛК України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За змістом статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до ухвали Надвірнянського районного суду від 16.04.2019 по справі №354/601/18 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження. Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12018090110000081 за обвинувальним актом від 04.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, закрито на підставі п.4 ч.1ст.284 КПК України, у зв`язку із декриміналізацією діяння, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» «2531-УІІІ від 6 вересня 2018 року, який набрав чинності 01 січня 2019 року», розмір істотної шкоди, спричинення якої є основною кваліфікуючою ознакою вчиненого діяння, було змінено, що призвело до його декриміналізації.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ДП «Делятинське лісове господарство» про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, залишено без розгляду.

Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, ключовим у цьому питанні є закриття кримінального провадження з одночасним звільненням особи від кримінальної відповідальності, а не просто закриття кримінального провадження.

Статтею 284 КПК України передбачено вичерпний перелік підстав для закриття кримінального провадження.

Вони, в свою чергу, класифікуються за декількома критеріями. Всі підстави закриття кримінального провадження поділяються на реабілітуючі та нереабілітуючі. Реабілітуючими є ті підстави, що пов`язані з констатацією факту того, що підозрюваний/обвинувачений не вчинив злочин. На противагу цьому нереабілітуючими є ті, що позитивно вирішують питання про вчинення особою злочину. До реабілітуючих належать лише три підстави: встановлено відсутність події кримінального правопорушення; встановлено відсутність у діянні складу кримінального правопорушення; не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та вичерпано можливості їх отримати. Відповідно, всі інші підстави є нереабілітуючими і передбачають констатацію факту вчинення особою кримінального правопорушення.

Зокрема, до нереабілітуючих підстав належить набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 09 вересня 2019 року при розгляді справі № 591/6379/16-ц, декриміналізація діяння не є реабілітуючою підставою закриття кримінального провадження, не виправдовує особу, яка вчинила діяння, яке визнавалось злочином на момент його вчинення. Відповідно до ч.1ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Передбачені частиною першою статті 5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність.

Реабілітуючими є обставини, за якими особа визнається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, відновлюється її репутація, гідність, права. При декриміналізації діяння законодавець виключає його з переліку кримінально караних, тому за правовою природою це не є реабілітуючою обставиною і не свідчить про виправдання особи, оскільки на момент вчинення нею діяння воно вважалося злочином і досудове розслідування здійснювалось відповідно до вимог чинного законодавства.

Як слідує із ухвали Надвірнянського районного суду від 16.04.2019 підставою для закриття кримінального провадження №12018090110000081 за обвинувальним актом від 04.07.2018 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст.246 КК України, слугував п.4 ч.1 ст.284 КПК України, внаслідок декриміналізації. Зокрема, Законом України № 2531-VIII від 06 вересня 2018 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який набрав чинності з 01 січня 2019 року, змінився розмір істотної шкоди, передбачений ст. 246 КК України: він збільшився в залежності від збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, даною ухвалою суду не було встановлено невинуватість відповідача у вчиненні інкримінованого йому суспільно-небезпечного діяння, змінився лише розмір шкоди, за який він підлягав кримінальній відповідальності за відповідною статтею.

Апеляційний суд зауважує, що зважаючи на презумпцію невинуватості (стаття 62 Конституції України, стаття 17 КПК України) факт вчинення особою кримінального правопорушення та вина такої особи в його вчиненні повинні встановлюватися у порядку кримінального провадження.

Верховний Суд у справі №449/1689/19 наголосив, що нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак, у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Так, з матеріалів кримінального провадження № 12018090110000081 від 16.05.2018 вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні визнавав вину у вчиненні злочину, частково відшкодував матеріальні збитки. Це підтверджується поясненням ОСОБА_3 від 16.05.2018 та протоколом допиту підозрюваного від 24.05.2018, іншими матеріалами кримінального провадження. В протоколі проведення слідчого експерименту від 06.06.2018 обвинувачений вказав де саме вчинив незаконну рубку дерев. Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні 04.07.2018 затверджений прокурором та скерований до суду.

Отже, вищевказані обставини, подія, а також особа, яка була причетна до кримінального провадження, були встановлені та мали місце. Тобто, закриття кримінального провадження не є реабілітуючою обставиною, а саме не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини відповідача у вчиненні кримінального правопорушення.

За таких обставин, протиправна поведінка ОСОБА_3 , його вина та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням наслідків у виді збитків є доведеними.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після смерті відповідача 24.11.2020 в Яремчанській міській державній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа №166/2020 за заявами про прийняття спадщини, які надійшли від його спадкоємців першої черги за законом - доньки ОСОБА_1 та сина ОСОБА_1 .

Частиною першою ст.1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом-ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною другою ст.1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Відповідно до ч.4 ст.1231 ЦК України майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Згідно інформації, наданої на запит Надвірнянської окружної прокуратури Яремчанською державною нотаріальною конторою, 28.06.2022 видане свідоцтво про право на спадщину за законом за реєстровим №451 після смерті ОСОБА_3 його дочці ОСОБА_1 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 . Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.06.2023 вартість вказаного житлового будинку становить 1098916 грн.

28 червня 2022 року видане свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий №452 згідно з яким спадкоємцем житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 є його син ОСОБА_1 . Вартість вказаного житлового будинку відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.06.2023 складає 163054 грн.

Оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є спадкоємцями ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до вимог частини першої ст.1231 ЦК України, до них перейшов обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем в межах вартості майна, одержаного у спадщину ( ст. 1282 ЦК України).

Отже, виходячи з вартості успадкованого майна, відповідно до ст.1231ЦК України ОСОБА_1 , як спадкоємець зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану спадкодавцем на суму 75706 грн, а ОСОБА_1 - на суму 11 233 грн.

Такий розрахунок відшкодування випливає з пропорційності отриманої ними спадщини.

Так, загальна вартість двох житлових будинків, отриманих у спадщину відповідачами, складає 1261970 грн, що становить 100%. Вартість отриманого у спадщину будинку відповідачкою ОСОБА_1 складає 1 098916 грн, що становить 87,08% від вартості всього успадкованого правонаступниками ОСОБА_3 майна. Вартість будинку, успадкованого ОСОБА_1 , дорівнює 163054 грн та становить 12,92% від вартості успадкованого майна. З договору між спадкоємцями про поділ спадщини вбачається, що поділ спадкового майна відбувся без доплати.

Розмір шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, становить 86938,63 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню завдана спадкодавцем ОСОБА_3 шкода в розмірі 75706 грн (86938,63 грн :100% х 87,08%). З відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню - 11233грн (86938,63 грн : 100% х 12,92%).

При розрахунку шкоди колегія суддів бере до уваги відомості про вартість успадкованих будинків, зазначені у довідках про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 28.06.2023.

Звіти про оцінку майна, надані відповідачкою, не можуть бути підставою для розрахунку шкоди, оскільки інформацію щодо вартості двох будинків надано без врахування: місцевості, їх розташування; площі будинків; часу їх спорудження; покращень та прибудов, які відбулися після успадкування. Тому ці звіти не можуть бути підставою для правильного і обґрунтованого розрахунку матеріальної шкоди за лісопорушення, яку повинні сплатити спадкоємці.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст.374ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2статті 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з допущенням порушення норм матеріального та процесуального права. Тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

За змістом частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на ухвалення апеляційним судом нового рішення на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави слід стягнути судовий збір у зв`язку із розглядом справи судом першої інстанції та - у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Зокрема з ОСОБА_1 слід стягнути 1893 грн 80 коп. судового збору, а з ОСОБА_1 280 грн.

Враховуючи, що ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа віднесена законом до малозначних, судове рішення в ній не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 268, 374, 376, 381- 383, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Яремчанського міського суду від 01 березня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов заступника керівника Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача-Державне підприємство «Делятинське лісове господарство» про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,проживає: АДРЕСА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (78501,вул.Свободи,266м.Яремче Івано-Франківськаобласть,код ЄДРПОУ:33309833) шкоду, завдану незаконною порубкою лісу в розмірі 75 706(сімдесятп`ять тисячсімсот шість) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,проживає: АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави в особі Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (78501,вул.Свободи,266м.Яремче Івано-Франківськаобласть,код ЄДРПОУ:33309833) шкоду, завдану незаконною порубкою лісу в розмірі 11233 (одинадцятьтисяч двістітридцять три) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1893 (тисяча вісімсот дев`яносто три) грн 80 коп. судового збору на користь держави у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та - у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) 280 (двісті вісімдесят) грн судового збору на користь держави у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та - у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Головуючий: В.А. Девляшевський

Судді: В.М. Барков

В.М. Луганська

Повний текст постанови складено 10 липня 2023 року.