Ухвала

від 04.07.2023 по справі 450/1124/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/1124/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/511/23 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

особи, щодо якої застосовано

примусові заходи медичного

характеру ОСОБА_7 ,

захисника адвоката ОСОБА_8 ,

представника КНП «Пустомитівська

лікарня» ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 , захисника ОСОБА_8 на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 травня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 травня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви КНП «Пустомитівська лікарня» про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з ухвалою суду прокурор ОСОБА_10 , захисник ОСОБА_8 подали апеляційні скарги.

Прокурор ОСОБА_10 у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду щодо ОСОБА_7 скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву лікаря психіатра КНП «Пустомитівська лікарня» про припинення ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що висновок суду про відмову у задоволенні заяви є не мотивованим та таким, що суперечить ст. 514 КПК України, оскільки враховуючи анамнез, клініку та перебіг захворювання, постійний прийом медикаментів в амбулаторному порядку, відсутністю антисоціальних тенденцій, комісія лікарів-психіатрів консультативної поліклініки КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» 09.02.2023 дійшла висновку, що щодо ОСОБА_7 відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.

Захисник ОСОБА_8 у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити заяву КНП «Пустомитівська лікарня» про припинення ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник не погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви КНП «Пустомитівська лікарня» про припинення ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру.

Звертає увагу, що суд, приймаючи вищезазначене рішення керувався не висновком комісії лікарів-психіатрів, а інформацією з «відкритих джерел» про характерні ознаки різних типів психічного захворювання «шизофренія».

Окрім цього, захисник зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги пояснення представника КНП «Пустомитівська лікарня» - лікаря-психіатра ОСОБА_9 , надані у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала доводи поданих апеляційних скарги, ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_11 , які просили скасувати ухвалу суду та задовольнити клопотання лікаря-психіатра про припинення примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , представника КНП «Пустомитівська лікарня» - лікаря-психіатра ОСОБА_9 , який підтримав висновок комісії лікарів-психіатрів про можливість припинення примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 , обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи й дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Цих вимог закону суд першої інстанції не дотримався.

Відповідно до ч. 2 ст. 514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 95 КК України, ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Частиною 7 статті 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров`я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів провадження ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 13 квітня 2017 року до ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у зв`язку з вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. Рішення прийнято на підставі висновку судово-психіатричного експерта № 12 від 25.01.2017, згідно з яким ОСОБА_7 страждав хронічним психічним захворюванням у формі параноїчної шизофренії із змінами (дефектом) особистості, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. З врахуванням відсутності у ОСОБА_7 на той час проявів гострої психопродуктивної симптоматики та антисоціальних тенденцій у поведінці, а також того, що після інкримінованих йому дій він пройшов тривалий курс стаціонарного лікування у психіатричній лікарні, рекомендовано застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

09 березня 2023 року до Пустомитівського районного суду Львівської області із заявою про припинення застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку щодо ОСОБА_12 звернувся лікар-психіатр КНУ «Пустомитівська психіатрична лікарня» ОСОБА_9 , і до заяви долучений висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, від 09 лютого 2023 року.

Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 травня 2023 року у задоволенні заяви відмовлено, з чим не погоджується суд апеляційної інстанції.

На думку колегії суддів суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту, не надав повної та об`єктивної оцінки всім обставинам, які мають значення для припинення застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Приймаючи рішення про відсутність достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що психічний стан ОСОБА_7 покращився і він не потребує подальшого застосування примусових заходів медичного характеру, суд першої інстанції керувався виключно інформацією з відкритих джерел щодо характерних ознак різних типів психічного захворювання «шизофренія», не взявши при цьому до уваги інших доказів у справі та не надавши їм відповідної оцінки.

Зокрема, відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, від 09 лютого 2023 року, на даний час ОСОБА_7 страждає хронічним захворюванням у вигляді гебефренічної шизофренії, періодичний тип перебігу з помірно-вираженим дефектом в емоційно-вольовій сфері. Рекомендовано припинення застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Висновок комісії лікарів-психіатрів, на думку апеляційного суду, є переконливим і належним чином вмотивованим, підстав ставити його під сумнів немає.

Окрім цього, як у суді першої інстанції, так і у судовому засіданні апеляційної інстанції, лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_9 підтвердив, що у процесі проведеного комплексного лікування психічний стан хворого значно покращився, у ОСОБА_7 відсутні антисоціальні тенденції.

ОСОБА_7 у суді апеляційної інстанції повідомив, що він веде звичний спосіб життя, розуміє, що хворіє, бореться з цим, намагається не деградувати, проживає з батьками, працевлаштований, про що долучив довідку, видану менеджером з персоналу ТОВ «Медікавер Україна», відповідно до якої ОСОБА_7 працює в ТОВ «МЕДІКАВЕР Україна» на умовах неповного робочого дня на посаді кур`єра адміністративно-господарської групи з 01.02.2022 року (наказ № 15-к від 01.02.2022).

Зважаючи на викладене колегія суддів дійшла висновку, що наведені в ухвалі районного суду висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки передбачених законом підстав для відмови у задоволенні заяви лікаря-психіатра КНП «Пустомитівськалікарня» про припинення застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді наданняамбулаторної психіатричноїдопомоги впримусовому порядку немає, а рішення районного суду про відмову у задоволенні цієї заяви не ґрунтується на вимогах закону і є безпідставним.

Відповідно до ст. 409 КПК, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, є підставою для його скасування при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу та ухвалити нову ухвалу.

З врахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів апеляційних скарг прокурора ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_8 , а тому вважає необхідним задовольнити їх повністю, ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою заяву лікаря-психіатра КНП «Пустомитівська лікарня» ОСОБА_9 про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_7 задовольнити.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419, 514 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора ОСОБА_10 ,захисника ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 травня 2023 року щодо ОСОБА_7 скасувати.

Заяву лікаря-психіатра КНП «Пустомитівська лікарня» ОСОБА_9 про припинення примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку щодо ОСОБА_7 задовольнити.

Припинити застосування щодо ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4