Ухвала

від 10.07.2023 по справі 917/525/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 917/525/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я.,

перевіривши матеріали касаційної скарги фермерського господарства "Соня"

на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі

за позовом першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області,

до 1. Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, 2. ОСОБА_1 , 3. фермерського господарства "Соня",

про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі, додаткових угод до договорів оренди землі, визнання припиненими договорів суборенди землі та повернення земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга фермерського господарства "Соня" на рішення Господарського суду Полтавської області від 26.11.2020, додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 15.12.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №917/525/20, подана 23.06.2023 разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права, а також зазначити постанову (постанови) Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Згідно з частиною 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.11.2020 у справі №917/525/20, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023, позов задоволено частково; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 19.03.2018р. між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , площею 29,5 га, кадастровий номер 5322055100:00:001:0402, розташованої в адміністративних межах Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 19.03.2018 між ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_1 , площею 9,5313 га, кадастровий номер 5322082500:00:001:1046, розташованої в адміністративних межах Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області; визнано недійсною додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 19.03.2018 на земельну ділянку площею 9,5313 га, кадастровий номер 5322082500:00:001:1046, укладену 14.01.2019 між Козельщинською селищною радою та ОСОБА_1 , визнано недійсною додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 19.03.2018 на земельну ділянку площею 29,5 га, кадастровий номер 5322055100:00:001:0402, укладену 06.11.2019 між Козельщинською селищною радою та ОСОБА_1 ; зобов`язано ОСОБА_1 повернути Козельщинській селищній раді земельні ділянки площею 29,5 га, кадастровий номер 5322055100:00:001:0402 та площею 9,5313 га, кадастровий номер 5322082500:00:001:1046, розташовані в адміністративних межах Козельщинської селищної ради; в решті позову відмовлено.

Як убачається з касаційної скарги, скаржник не погоджується з рішенням Господарського суду Полтавської області від 26.11.2020 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №917/525/20 в частині задоволення позовних вимог.

З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 25 224,00 грн (2 102,00 х 6 х 200%).

Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід сплатити судовий збір у сумі 25 224,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір" та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства "Соня" залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 25.07.2023, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. Я. Чумак