Постанова

від 11.07.2023 по справі 199/2209/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-з/803/437/23 Справа № 199/2209/20 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Доповідач - Макаров М. О.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро питання про ухвалення додаткової постанови по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Головного управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Державний реєстратор Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Хабло Костянтин Олександрович, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Журавель Влада Юріївна, про визнання незаконним та скасування запису про право власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційні скарги представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , Дніпровської міської ради, представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 - залишені без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року - залишене без змін.

03 липня 2023 року на адресу Дніпровського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука Сергія Сергійовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі.

Ознайомившись із матеріалами справи, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст.ст. 12,46,56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивачки під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляв адвокат Герасимчук Сергій Сергійович, який діяв на підставі договору про надання правової допомоги від 27 січня 2020 року.

Згідно умов Актів здачі-приймання наданої правничої допомоги, загальний розмір гонорару за надання адвокатом правової допомоги в суді апеляційної інстанції складає 13 100,00 грн..

З огляду на умови договору про надання правової допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що в даній справі витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи.

З огляду на викладене, керуючись принципом справедливості та верховенства права, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 4 366,67 грн. з кожного.

Визначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Герасимчука Сергія Сергійовича - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 4 366,67 грн. з кожного.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

Т.Р. Куценко